Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №420/6277/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №420/6277/26

Суддя: Терлецький Д.С.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6277/26

Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року, прийняту у порядку судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух і обставини справи

05.03.2026 р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.07.2025р. на підставі довідки від 28.01.2026р. №ЮО121359 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025р., виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаній довідці;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.07.2025р. на підставі довідки від 28.01.2026р. №ЮО121359 про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025р, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаній довідці.

На обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію призначену на підставі Закону України від 09.04.1992р. №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025р. у справі №420/38352/25 ІНФОРМАЦІЯ_1 склав довідку від 28.01.2026р. №ЮО121359 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025р. З метою реалізації права на перерахунок пенсії позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки. Проте Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило у перерахунку пенсії, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало відзив на позов, в якому зазначило, що вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. На обґрунтування зазначено, що правові підстави для здійснення перерахунку пенсії на підставі наданої довідки відсутні.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 31.03.2026 р. позовні вимоги задовольнив.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні з 01.07.2025р. перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.01.2026р. №ЮО121359 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 18.06.2025р.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.07.2025р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.01.2026р. №ЮО121359 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 18.06.2025р., із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 р. не оскаржене сторонами у справі, набрало законної сили 01.05.2026р.

11.05.2026р. Одеський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №420/6277/26.

08.07.2026р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку статті 383 КАС України).

У заяві зазначено, що 19.05.2026р. виконавчий лист №420/6277/26 пред`явлений до примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

20.05.2026р. старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №81059869.

Постанова надійшла для виконання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 18.06.2026р. №1500-0203-8/97099, наданим на запит представника позивача щодо здійснення виконання судового рішення, повідомило про проведення 17.06.2026р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026р. у справі №420/6277/26 перерахунку пенсії.

Як вбачається з доданих до листа від 18.06.2026р. №1500-0203-8/97099 перерахунків пенсії та розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1501031874 від 17.06.2026р., на виконання судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило нарахування пенсії для її виплати з 01.07.2025р. в розмірі 85 326,15 грн, з 01.01.2026р. в розмірі 85 419,75 грн, та з 01.03.2026р. - в розмірі 88 663,50 грн.

Отже, у липні 2026р. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повинно здійснити виплату пенсії позивачу у розмірі 88 663,50 грн. Натомість 03.07.2026р. під час виплати позивачу пенсії за липень 2026р. розмір виплати пенсії становив лише 48 195,59 грн, що підтверджується випискою по рахунку від 06.07.2026р.

Саме у такому розмірі (48 195,59 грн) здійснювалась виплата пенсії щомісячно, починаючи з березня 2026р., до проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило про виконання рішення суду, надало належним чином оформлені перерахунки пенсії, відповідний перерахунок пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.01.2026р. №ЮО121359 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 18.06.2025р., проте замість належної до сплати пенсії після її перерахунку Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно здійснило її виплату у розмірі, у якому пенсія виплачувалась до здійснення її перерахунку на виконання судового рішення.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області умисно безпідставно належним чином не виконує рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026р. у справі № 420/6277/26, дії вчинені на виконання рішення суду, мають бути визнані протиправними та такими, що продовжують порушення прав ОСОБА_1 , підтверджені рішенням суду.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.07.2026р. прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 та встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області триденний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало письмові пояснення в яких зазначило про таке.

Розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання рішення у справі №420/6277/26, становить 88 663,50 грн. Сума доплати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі№ 420/6277/26 за період з 01.07.2025р. по 30.06.2026р. з урахуванням фактично виплачених сум склала 485 614,92 грн і з 01.07.2026р. по 31.07.2026р. – 40 467,91 грн (поточна заборгованість) та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.

Отже, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Виплата нарахованої доплати до пенсії у подальшому буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

У зв`язку із втратою чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до Пенсійного фонду України листом №1500-0902-5/91575 від 11.06.2026р. щодо порядку дій територіальних органів Пенсійного фонду України до прийняття відповідного нормативно-правового акта або визначення іншого механізму фінансування та здійснення зазначених виплат.

Станом на день подання звіту до суду відповідь на вказаний лист від Пенсійного фонду України не надходила.

Пенсійний Фонд України листом №2800-030101-5/43074 від 13.04.2026р. звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України щодо надання порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №1500-03-5/101123 від 24.06.2026р.звернулось до Пенсійного фонду України щодо надання роз`яснення про орієнтовний термін доопрацювання програмного забезпечення щодо виконання рішень суду без урахування Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 12.08.2026р. заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України) у справі № 420/6277/26 – залишив без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просить:

ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2026р. про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду (у порядку статті 383 КАС України) у справі №420/6277/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області скасувати.

ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України) у справі № 420/6277/26 задовольнити.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження, витребував матеріали справи з суду першої інстанції та призначив справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 31.08.2026р.

Матеріали справи з суду першої інстанції надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду 15.09.2026р.

Оцінка суду першої інстанції

Суд першої інстанції при залишенні без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України) дійшов таких висновків.

Існування спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченого статтями 382, 383 КАС України, не позбавляє особу права на звернення до адміністративного суду з новим позовом, якщо дії, рішення чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, хоч і вчинені у зв`язку з виконанням попереднього судового рішення, за своєю суттю виходять за межі простого механізму його виконання, стосуються нових правових підстав, нових обставин та створюють нові юридичні наслідки для особи, які, на її думку, порушують її права.

Позовне провадження у таких випадках є належним та процесуально допустимим способом захисту і не суперечить логіці інституту судового контролю, який має вужчу спрямованість - забезпечення реалізації вже винесеного судового рішення в тій частині, в якій права та обов`язки сторін були чітко визначені.

У справі, яка розглядається спір стосувався права позивача на перерахунок та виплату йому пенсії з 01.07.2025р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.01.2026р. №ЮО121359 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 18.06.2025р.

Цей спір вирішений у судовому порядку згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026р. у справі № 420/6277/26, яким позов задоволений.

Як убачається з матеріалів справи щомісячна виплата пенсії позивачу проводиться з урахуванням бюджетних асигнувань на виплату пенсій, перерахованих на підставі судових рішень згідно з Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. № 821.

Питання правомірності застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 не розглядалося в межах спірних правовідносин даної справи, а отже, не перебуває під судовим контролем за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025р. у справі № 420/6277/26.

Під час вирішення вказаного питання суд враховує правовий висновок Верховного Суду у постанові від 30.04.2026р. у справі № 340/7985/25, яким Верховний Суд наголошує, що правовий підхід згідно з яким не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, не підлягає формальному застосуванню до ситуації, коли новий позов спрямований не на повторне зобов`язання виконати попередні рішення як такі, а на захист іншого права, що виникло після його виконання у частині щодо перерахунку та виплати пенсії без застосування Порядку №821, тобто права на отримання пенсії у розмірі, який, на думку позивача, визначено відповідачем із застосуванням Порядку №821, правомірність якого є предметом спору у цій справі. Це якісно інші правовідносини, інший предмет із самостійною підставою позову.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень без задоволення.

Заявник не позбавлений права вирішити вказані спірні питання шляхом звернення до суду з окремим позовом.

Доводи апеляційної скарги

Позивач на обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав такі аргументи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №1500-0203-8/97099 від 18.06.2026р., наданим на запит представника позивача щодо здійснення боржником виконання судового рішення, повідомило про проведення 17.06.2026р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026р. у справі №420/6277/26 перерахунку пенсії.

Як вбачається з доданих до вказаного листа перерахунків пенсії та розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1501031874 від 17.06.2026р., на виконання вищевказаного рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило нарахування пенсії для її виплати з 01.07.2025р. в розмірі 85 326,15 грн, з 01.01.2026р. в розмірі 85 419,75 грн, та з 01.03.2026р. - в розмірі 88 663,50 грн.

Отже, у липні 2026р. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області мало здійснити виплату пенсії позивачу в розмірі 88 663,50 грн. Натомість 03.07.2026р. під час виплати позивачу пенсії за липень 2026р. розмір фактичної виплати пенсії становив лише 48 195,59 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 06.07.2026р.

Саме у такому розмірі (48 195,59 грн) здійснювалась виплата пенсії щомісячно, починаючи з березня 2026р., до проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило про виконання рішення суду, надало належним чином оформлені перерахунки пенсії, відповідний перерахунок пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.01.2026р. №ЮО121359 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 18.06.2025р., проте замість належної до сплати пенсії після її перерахунку Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно здійснило її виплату у розмірі, у якому пенсія виплачувалась до здійснення її перерахунку на виконання судового рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026р., постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. № 821 визнано протиправною та нечинною.

З наведеної дати у відповідача відсутня будь-яка правова підстава застосовувати до виплати пенсії спеціальний режим часткової, пропорційної чи відстроченої виплати пенсії. Жоден інший чинний нормативно-правовий акт такого спеціального порядку виплати пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, не встановлює, а наявність у бюджеті Пенсійного фонду України окремих рядків видатків сама по собі не є порядком виплати та не може бути підставою для виплати пенсії в неповному розмірі або з відстроченням.

За таких умов єдиним правомірним порядком виплати пенсії є загальний порядок, визначений Законом України від 09.04.1992р. №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Після 08.06.2026р. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов`язане здійснювати виплату пенсії щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених за спеціальною пенсійною програмою відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за рахунок коштів державного бюджету, а також виплатити нараховану заборгованість за минулий період у повному обсязі.

Викладена в ухвалі пропозиція суду позивачу звернутися до суду з окремим позовом щодо оскарження застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. № 821 є правовим нонсенсом, оскільки за таких умов суд пропонує оскаржувати дії, які не передбачені законом, що прямо суперечить нормам Конституції України, закріпленим у статті 19, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте законних підстав не здійснювати поточну виплату пенсії у розмірі, у якому пенсія обчислена внаслідок проведення її перерахунку, застосовуючи при цьому постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, що втратила чинність, у відповідача немає.

Посилання суду в ухвалі від 12.08.2026 на висновок Верховного Суду у постанові від 30 квітня 2026 року по справі № 340/7985/25, є безпідставним, оскільки судом цей висновок застосований без урахування фактичних обставин справи, що розглядається.

У справі №340/7985/25 позивач звернувся до суду з приводу оскарження дій пенсійного органу щодо виплати пенсії із застосуванням Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07. 2025р. №821, з 01.11.2025р., тобто під час дії постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821, що суттєво відрізняється від справи, що розглядається, у якій на час порушення прав позивача під час виконання судового рішення постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. № 821 та затверджений нею Порядок були нечинними та втратили силу.

Позиція відповідача на заявлену апеляційну скаргу

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2026р. у справі №420/6277/26 залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 382-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною другою статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до частини третьої статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Згідно з частиною четвертою статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

За своїм цілепокладанням судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, який здійснюється в порядку, встановленому статтями 287, 382 382-3 й 383 КАС України, спрямований на забезпечення своєчасного й повного виконання судового рішення. Такий контроль не передбачає повторного розгляду за заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, первісно заявлених такою особою позовних вимог.

Апеляційний перегляд ухвали про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 КАС України, не передбачає апеляційного перегляду ухваленого на користь особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, судового рішення, яке набрало законної сили, перевірки його законності і обґрунтованості.

В іншому разі було б порушено надважливий для забезпечення поваги до суду, його рішень та дієвості всієї системи правосуддя в державі, керованій правовладдям, принцип остаточності судового рішення (абзац перший підпункту 7.7 пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.11.2023 р. № 10-р(ІI)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах).

Переглядаючи справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги від 23.08.2026р., суд у складі колегії суддів зазначає таке.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 04.03.2026р. у справі №320/51895/25 визнав протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Зобов`язав Кабінет Міністрів України після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.06.2026р. залишив без задоволення апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. у справі №320/51895/25 залишив без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.07.2026р. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026р. у справі №320/51895/25. У задоволенні заяви Кабінету Міністрів України про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026р. у справі №320/51895/25 відмовив.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 10.09.2026р. залишив без задоволення касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026р. у справі №320/51895/25 залишив без змін.

Суд у складі колегії суддів у межах доводів та вимог апеляційної скарги від 23.08.2026р. вказує, що застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області певних нормативних актів Кабінету Міністрів України, які регулюють порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, судом першої інстанції не розглядалися і не оцінювалися судом при розгляді справи №420/6277/26 по суті.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016р. № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.04.2026р. у справі № 340/7985/25 дійшов висновку, за «… правовий підхід згідно з яким не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, не підлягає формальному застосуванню до ситуації, коли новий позов спрямований не на повторне зобов`язання виконати попередні рішення як такі, а на захист іншого права, що виникло після його виконання у частині щодо перерахунку та виплати пенсії без застосування Порядку №821, тобто права на отримання пенсії у розмірі, який, на думку позивача, визначено відповідачем із застосуванням Порядку №821, правомірність якого є предметом спору у цій справі. Це якісно інші правовідносини, інший предмет із самостійною підставою позову».

Зважаючи на доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , суд у складі колегії вважає правильним урахування судом першої інстанції правового висновку Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.04.2026р. у справі № 340/7985/25.

Виплата пенсії у розмірі, який, як твердить позивач, визначений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області із застосуванням Порядку №821 не була предметом дослідження при вирішенні судом спору у справі № 420/6277/26, і щодо цього у судовому рішенні при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення певних дій не наведені правові висновки.

В апеляційній скарзі також стверджується, що з 08.06.2026р. у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відсутня будь-яка правова підстава застосовувати до виплати пенсії спеціальний режим часткової, пропорційної чи відстроченої виплати пенсії. Жоден інший чинний нормативно-правовий акт такого спеціального порядку виплати пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, не встановлює, а наявність у бюджеті Пенсійного фонду України окремих рядків видатків сама по собі не є порядком виплати та не може бути підставою для виплати пенсії в неповному розмірі або з відстроченням.

Суд у складі колегії суддів вважає за підставне вказати, що відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з принципом верховенства права суб`єкт владних повноважень здійснює такі повноваження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суб`єкт владних повноважень застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.

Суд у складі колегії вважає підставним зазначити, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не наділено владними повноваженнями визначати нормативне регулювання порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Суд у складі колегії вважає підставним також вказати, що вирішення питань щодо обставин, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких у судовому рішенні при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не наведені відповідні висновки, можливе шляхом пред`явлення окремого позову на захист порушених прав позивача.

Суд у складі колегії суддів також зазначає, що Кабінет Міністрів України 19.08.2026р. прийняв постанову №1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» (далі – Постанова №1046).

Згідно з пунктом 3 Постанови №1046 Кабінет Міністрів України визнав такою, що втратила чинність, зокрема постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Також відповідно до пункту 2 Постанови №1046 Кабінет Міністрів України установив, що розподіл видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та розподіл видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на виконання ретроспективних судових рішень (за час, що передує даті набрання рішенням суду законної сили), передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на 2026 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 127, здійснюється пропорційно всім одержувачам пенсій за рішеннями суду, які включено до електронних пенсійних справ та сформованого на їх підставі переліку пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), нарахованих на виконання рішень суду станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому проводиться їх виплата, виходячи із виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

З наведених причин доводи і міркування, включно з посиланнями на викладені в низці постанов правові висновки Верховного Суду, юридичні позиції Конституційного Суду України, наведені в апеляційній скарзі від 23.08.2026р. – тобто після прийняття 19.08.2026р. Кабінетом Міністрів України Постанови №1046 – щодо обов`язку виплачувати пенсію позивачу за загальним порядком, визначеним Законом України від 09.04.1992р. №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не можуть бути розглянуті та оцінені в межах судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, який здійснюється в порядку, встановленому статтями 287, 382 382-3 й 383 КАС України.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а викладені в апеляційній скарзі доводи та міркування не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення заяви про визнання протиправними дій вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України).

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325,328, 329, 382 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 – відмовити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2026р. у справі № 420/6277/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua