Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №420/7931/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7931/26

Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,

повний текст судового рішення

складено 22.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі ГУНП) та просив:

- визнати протиправними дії ГУНП щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні копії звернень т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2025 №Е3251392;

- зобов`язати ГУНП виготовити та надати ОСОБА_1 копію звернення т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2025 №Е3251392.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що представник ОСОБА_1 звернувся із адвокатським запитом від 11.11.2025 до начальника відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП про надання завіреної належним чином фотокопії звернення т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2025 №Е3251392 до відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП.

Листом начальника відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП від 20.11.2025 надано відповідь про надходження відомостей про громадянина ОСОБА_1 , на підставі звернення від 17.08.2025 №Е3251392, та внесення до системи інформації про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку.

Представник ОСОБА_1 звернувся із адвокатським запитом від 22.01.2026 до начальника ГУНП, яким просив надати відомості або довідку з Інформаційного порталу Національної поліції України про виключення з останнього даних від 17.08.2025 відносно ОСОБА_1 , як таких, що внесені безпідставно чи помилково.

Листом ГУНП від 26.01.2026 надано відповідь представнику ОСОБА_1 з пропозицією звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 із питанням про зняття з обліку системи ІПНП.

Представник ОСОБА_1 звернувся із адвокатським запитом від 02.02.2026 до начальника ГУНП, згідно якого, посилаючись на те, що у зверненні т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2025 повинні міститись більш детальні підстави його направлення до поліції, просив надати завірені належним чином фотокопії матеріалів справи від 17.08.2025.

Листом т.в.о. начальника відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП надано відповідь від 13.02.2026, що звернення від 17.08.2025 №17866 було зареєстроване в інформаційній підсистемі «Єдиний облік» в автоматичному режимі з метою доставлення ОСОБА_1 до органів ТЦК.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав у фактичному володінні паперового примірника звернення, щодо копії якого звернувся представник позивача із адвокатським запитом, а обов`язок виготовлення такого звернення діючим законодавством України не передбачений.

Також суд зазначив, що розпорядником запитуваної представником позивача є ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не відповідач, що не враховано представником позивача під час звернення із адвокатськими запитами щодо надання звернення від 17.08.2025 № Е3251392.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про інформацію» передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України «Про інформацію» ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Статтею 24 Закону №5076-VI визначено, що адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства. Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Отже, орган державної влади, якому направлено адвокатський запит, зобов`язаний не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію.

Статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, обов`язок розпорядника інформації щодо надання відповіді на отриманий запит - має імперативний характер, незалежно від того, до яких висновків дійде суб`єкт владних повноважень чи інший розпорядник публічної інформації.

З матеріалів справи вбачається, що на адвокатські запити, подані в інтересах ОСОБА_1 , надавались відповіді, в тому числі з роз`ясненням неможливості надання копії звернення т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2025 №Е3251392.

При цьому, судом було встановлено, що до відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП надійшла інформація щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2025 № Е3251392.

Відповідні відомості були зареєстровані в ЄО за №17866 від 17.08.2025 та відображені в інформаційних обліках поліції, що підтверджується рапортом інспектора чергового відділення поліції №3 ОРУП № 1 ГУНП.

Тобто, як вірно зауважив суд 1-ї інстанції, відповідач не мав у фактичному володінні паперового примірника звернення, щодо копії якого звернувся представник позивача із адвокатським запитом, а обов`язок виготовлення такого звернення діючим законодавством України не передбачений.

Більш того, суд наголошує, що розпорядником запитуваної представником позивача є ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не враховано представником позивача під час звернення із адвокатськими запитами щодо надання звернення від 17.08.2025 № Е3251392.

Отже, з урахуванням відповідей наданих відповідачем, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій ГУНП щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні копії звернень т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2025 №Е3251392 та зобов`язання відповідача виготовити та надати ОСОБА_1 копію цих звернень є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький