Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №340/5154/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №340/5154/25

Суддя: Круговий О.О.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 340/5154/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Комунального закладу «Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка» Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 (суддя суду першої інстанції СагунА.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому, в адміністративній справі №340/5154/25 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Комунального закладу «Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка» Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

25.07.2025 Головне управління ДСНС у Кіровоградській області звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: до повного усунення порушень вимог пожежної безпеки, зазначених у даному позові, застосувати заходи реагування до Комунального заклад “Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка” Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 40782500), вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі Комунального заклад “Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка” Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, що розташована з адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Торговиця, вул. Сірка І., 17, шляхом встановлення заборони на її використання (експлуатації) вищевказаним закладом та опечатування (опломбування) вхідних дверей до вищезазначеної будівлі.

В обґрунтування вимог позивач посилався на проведену позапланову перевірку будівлі Комунального заклад “Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка” Новоархангельської селищне ради Голованівського району Кіровоградської області, розташованої за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Торговиця, вул. Сірка І., 17, під час здійснення якої встановлено, що дані будівлі експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 23.10.2025 задовольнив позовні вимоги Головного управління ДСНС у Кіровоградській області частково. Застосував заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Комунального заклад “Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка” Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 40782500) у вигляді часткового зупинення експлуатації будівлі Комунального заклад “Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка” Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, що розташована з адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Торговиця, вул. Сірка І., 17, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що зафіксовано у акті перевірки від 09.06.2025 №12. В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу, що застосування заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівлі Комунального заклад “Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка” Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, що розташована з адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Торговиця, вул. Сірка І., 17 є непропорційним. Відповідач зазначає, що порушення виявлені позивачем не свідчать про наявність загрози життю та здоров`ю людей, натомість застосування заходів реагування перешкоджає навчальному процесу. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції розглянувши справу в порядку письмового провадження порушив право відповідача на судових захист.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необгрунтованість доводів скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно з листом-зверненням «Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка» Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області від 03.06.2025 № 99-01/22, наказу ГУ ДСНС України у Кіровоградській області від 04.06.2025 № НС - 249/55 «Про проведення позапланових перевірок» головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Голованівського районного управління ГУ ДСНС України у Кіровоградській області Яценком Є.О. на підставі посвідчення від 04.06.2025 № 89 було проведено з 05 по 09 червня 2025 року позаплановий захід державного нагляду (контролю) - позапланову перевірку Комунального закладу «Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка» Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, розташованого за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Торговиця вул. Сірка І., 17, щодо дотримання вимог чинного законодавства у сфер пожежної, техногенної безпеки і цивільного захисту.

За результатами вказаної перевірки складено Акт проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 09.06.2025 № 12 (далі - Акт), який 09.06.2025 вручений особисто під підпис директору Комунального закладу «Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка» Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області Шевчук Н.А. Від керівництва даного об`єкта зауважень і заперечень щодо складеного Акта та проведеної перевірки не надходило (а.с. 27-43).

Актом перевірки встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 № 974, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.2016 за №1229/29359 (далі - ППБУ в закладах освіти), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України «Заклади освіти», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.04.2018 № 106 (далі ДБН - В.2.2-3:2018), Правил з пожежного спостерігання, затверджених наказом МВС України від 30.03.2015 № 349, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 920/27365 (далі - Правила з пожежного спостерігання), Правил підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) систем протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин, затверджених наказом МВС України від 28.02.2025 № 136, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.03.2025 за № 402/43808 (далі - Правила підтримання працездатності систем протипожежного захисту), а саме:

- приміщення закладу (І, II та III поверхи) не обладнані системами протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) - (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; пункт 7.3 таблиці А1 додатку А, пункт 5 таблиці Б1 додатку Б, пункт 5.1 ДБН В.2.5-56:2014; пункт 8.46 розділу 8 ДБН В.2.2-3:2018, пункт 6 розділу VI ППБУ в закладах освіти);

- приміщення закладу не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) у відповідності до норм належності - (пункти 3.6, 3.9 глави 3 розділу V ППБУ);

- тривожні сповіщення від приладу приймально-контрольної пожежної системи протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) не виведено на пульт пожежного спостерігання (пункт 5.8 розділу 5 ДБН В.2.5-56:2014; розділ V Правил підтримання експлуатаційної придатності СПЗ);

- не заключено договір на технічне обслуговування системи протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) з суб`єктом господарювання, який має відповідну ліцензію (пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ, пункт 9 розділу II Правил підтримання експлуатаційної придатності СПЗ).

У зв`язку з наявністю порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та які зафіксовані в акті, позивач звернувся до суду з даним позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено порушення вимог протипожежної безпеки, які унеможливлюють експлуатацію будівлі та споруд ліцею, відтак вимоги позивача про зупинку експлуатації будівлі та спору до повного усунення порушень є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877-V, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 1 Закону №877-V установлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (далі - Положення №1052).

Відповідно до пункту 1 Положення №1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052, основними завданнями ДСНС є:

- реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

- здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

- внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах;

- виконання функцій компетентного органу у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.

Відповідно до підпункту 39 пункту 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання, крім суб`єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю, аварійно-рятувальними службами.

Пунктом 7 Положення встановлено, що ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені у встановленому порядку територіальні органи.

Таким чином, органи ДСНС, за результатами проведених заходів державного нагляду (контролю) у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд тощо.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі по тексту - КЦЗ України).

Відповідно до статті 4 ЦЗК України цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до статті 47 КЦЗ України контроль виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, іншими органами державної влади (далі - органи державної влади) та органами місцевого самоврядування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, шляхом проведення комплексних, контрольних і цільових перевірок.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 КЦЗ України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами, або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №640/10135/20, від 29.02.2024 у справі №420/1984/20).

У постановах від 21.10.2019 у справі №810/4274/17, від 30.09.2020 у справі №580/34/19, від 01.12.2021 у справі №826/9226/16 та від 23.06.2022 у справі №560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду у постанові від 28.02.2019 у справі №810/2400/18.

Так, Актом перевірки встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 № 974, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.2016 за №1229/29359 (далі - ППБУ в закладах освіти), Державних будівельних норм України “Системи протипожежного захисту”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України “Заклади освіти”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.04.2018 № 106 (далі ДБН - В.2.2-3:2018), Правил з пожежного спостерігання, затверджених наказом МВС України від 30.03.2015 № 349, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 920/27365 (далі - Правила з пожежного спостерігання), Правил підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) систем протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин, затверджених наказом МВС України від 28.02.2025 № 136, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.03.2025 за № 402/43808 (далі - Правила підтримання працездатності систем протипожежного захисту), а саме:

- приміщення закладу (І, II та III поверхи) не обладнані системами протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) - (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; пункт 7.3 таблиці А1 додатку А, пункт 5 таблиці Б1 додатку Б, пункт 5.1 ДБН В.2.5-56:2014; пункт 8.46 розділу 8 ДБН В.2.2-3:2018, пункт 6 розділу VI ППБУ в закладах освіти);

- приміщення закладу не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) у відповідності до норм належності - (пункти 3.6, 3.9 глави 3 розділу V ППБУ);

- тривожні сповіщення від приладу приймально-контрольної пожежної системи протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) не виведено на пульт пожежного спостерігання (пункт 5.8 розділу 5 ДБН В.2.5-56:2014; розділ V Правил підтримання експлуатаційної придатності СПЗ);

- не заключено договір на технічне обслуговування системи протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) з суб`єктом господарювання, який має відповідну ліцензію (пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ, пункт 9 розділу II Правил підтримання експлуатаційної придатності СПЗ).

Суд зазначає, що згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.4 глави 1 розділу V ППБ усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту.

Підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування.

У пункті 3.15 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту визначено, що система протипожежного захисту це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізації та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Відповідно до підпунктів а та г пункту 6.1 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту до складу систем протипожежного захисту належать зокрема системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання) .

Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежегасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі пожежа тощо).

Система оповіщення (далі - СО) про пожежу та управління евакуюванням людей призначена для оповіщення людей, що перебувають в будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним.

У даному випадку виявлені позивачем порушення не є формальними, адже відсутність необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку - створюють реальну загрозу життю та здоров`ю необмеженої кількості людей.

Тобто, виявлені порушення є такими, що створюють загрозу для життя та здоров`я людей, а тому можуть бути підставною для звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування.

Статутом Комунального закладу “Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка” Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (у новій редакції), затвердженого рішенням Новоархангельської селищної ради від 31 січня 2025 року № 3638 (далі - Статут), визначено: п. 1.35 - заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за безпечні умови освітньої діяльності; п. 3.4 - учні опорного закладу та його філій мають право на безпечні і нешкідливі умови навчання; п. 3.18 - педагогічні працівники мають право на безпечні і нешкідливі умови праці; п. 4.14 - директор (керівник) опорного закладу освіти зобов`язаний створювати в опорному закладі освіти безпечне освітнє середовище, забезпечувати дотримання вимог, щодо охорони праці, вимог техніки безпеки.

Вказаний об`єкт (будівля Комунального закладу “Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка” Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 40782500), що розташована за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Торговиця, вул. Сірка І., 17), відноситься до об`єктів з масовим (постійним) перебуванням людей, особливо дітей, а тому забезпечення на ньому безпеки, у тому числі пожежної та техногенної, є першочерговим завданням, оскільки у разі виникнення надзвичайної ситуації на ньому створюється велика небезпека та ймовірність травмування і загибелі людей (дітей).

Суд першої інстанції правильно вказав, що повна зупика експлуатації об`єкту є тимчасовим заходом, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Також, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

У ході розгляду справи доведено, що в будівлі Комунального закладу “Торговицький ліцей імені Є.Ф. Маланюка” Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, розташована з адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Торговиця, вул. Сірка І., 17 існує порушення пожежної безпеки і це порушення створює загрозу життю та здоров`ю людей, та проведенню робіт з оперативної евакуації людей.

Отже до відповідача повинні бути застосовані заходи реагування, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків, у вигляді часткового зупинення експлуатації вказаного об`єкту. При цьому, суд враховує те, що відповідач вживає заходи щодо усунень порушень вимог пожежної безпеки, але на даний час порушення в повному обсязі не усунуті.

Щодо доводів відповідача про порушення судом вимог норм процесуального права при розгляді даної справи в порядку спрощеного провадження, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Отже, судом першої інстанції керуючись вищенаведеними приписами КАС України було правомірно розглянуто справу в порядку спрощеного провадження, розгляд справи в порядку спрощеного провадження не призвів до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог, також не мало місце нерівне ставлення суду першої інстанції до сторін у справі, оскільки справу розглянуто за відсутності сторін за наявними в матеріалах справи документами, судом враховано доводи адміністративного позову, а також відзиву на адміністративний позов.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу «Торговицький ліцей імені Є.Ф, Маланюка» - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 в адміністративній справі № 340/5154/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.П. Баранник

суддя А.В. Шлай

Оригінал: reyestr.court.gov.ua