Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №160/755/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/755/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 в адміністративній справі №160/755/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії № 046450012350 від 25.12.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи з 08.08.1989 по 12.04.1996 роки згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , здійснити нарахування пенсії згідно зарахованого страхового стажу з моменту звернення, а саме з 17.12.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою щодо перерахунку пенсії «перехід на інший вид пенсії» (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. За результатами розгляду документів отримав відмову у її призначенні (рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.12.2025 року № 046450012350). Вважає, що органами Пенсійного фонду порушуються права позивача на перехід на пенсію за віком, оскільки до страхового стажу не зараховано період роботи з 08.08.1989 по 12.04.1996 згідно трудової книжки НОМЕР_1 виданої 05.03.1986 року, у зв`язку із тим, що на печатці, якою завірений запис про звільнення не проглядається назва підприємства. Позивач наголошує, що записи у трудовій книжці щодо спірного періоду виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі містять інформацію про періоди роботи та займані посади, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. Позивач не несе тягар відповідальності, чи зазнавати негативних наслідків, через порушення порядку/інструкції заповнення трудової книжки, а наявність такого недоліку у трудовій книжці, як па печатці, якою завірений запис про звільнення не проглядається назва підприємства, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 08.08.1989 по 12.04.1996 згідно із записами у трудовій книжці, які в решті, виконані у відповідності до вимог Положення № 310, Інструкції № 162, тощо. Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії № 046450012350 від 25.12.2025 року, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії № 046450012350 від 25.12.2025 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи з 08.08.1989 по 12.04.1996 роки згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , здійснити нарахування пенсії згідно зарахованого страхового стажу з моменту звернення, а саме з 17.12.2025 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що до страхового стажу позивача правомірно не зараховано період роботи з 08.08.1989 по 12.04.1996 (на печатці якою завірений запис про звільнення не проглядається назва підприємства) та період отримання допомоги по безробіттю з 27.09.2005 по 23.06.2006 (запис про припинення виплати не завірений печаткою).

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, 17.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою щодо перерахунку пенсії “перехід на інший вид пенсії” (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком) відповідно до Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.12.2025 року №046450012350 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії.

В рішенні про відмову від 25.12.2025 року №046450012350 в т.ч. зазначено наступне:

- пенсія по інвалідності ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- дата реєстрації звернення 17.12.2025;

- страховий стаж заявника становить 19 років 03 місяці 29 днів.

- за результатами розгляду ЕПС до страхового стажу не зараховано період роботи з 08.08.1989 по 12.04.1996 (на печатці якою завірений запис про звільнення не проглядається назва підприємства) та період отримання допомоги по безробіттю з 27.09.2005 по 23.06.2006 (запис про припинення виплати не завірений печаткою).

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії № 046450012350 від 25.12.2025 року, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділений правом на зарахування періоду роботи з 08.08.1989 по 12.04.1996 роки згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 до страхового стажу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Як свідчать встановлені обставини справи, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 08.08.1989 по 12.04.1996 (на печатці якою завірений запис про звільнення не проглядається назва підприємства) та період отримання допомоги по безробіттю з 27.09.2005 по 23.06.2006 (запис про припинення виплати не завірений печаткою).

З трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 видно, що останній у період з 08.08.1989 по 12.04.1996 працював водієм, а у період з з 27.09.2005 по 23.06.2006 отримував допомогу по безробіттю.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 та від 21.02.2018 у справі №687/975/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

З матеріалів справи видно, що належність роботи позивача у період з 08.08.1989 по 12.04.1996 та отримання допомоги по безробіттю у період з 27.09.2005 по 23.06.2006 відповідачем не спростовується.

Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач наділений правом на зарахування періоду роботи з 08.08.1989 по 12.04.1996 роки згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 до страхового стажу.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 в адміністративній справі №160/755/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.П. Баранник

суддя А.В. Шлай