Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №160/22888/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/22888/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 (суддя суду першої інстанції Голобутовський Р.З.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/22888/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

07.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністратвиним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії командира Військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 14.02.2025 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 , що оформлено листом №9339 від 24.05.2025, про відмову в задоволенні рапорту ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії командира Військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 10.04.2025 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 , що оформлено листом №12507 від 09.07.2025, про відмову в задоволенні рапорту ОСОБА_1 ;

- зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути рапорти ОСОБА_1 від 14.02.2025 та від 10.04.2025 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами відповідно до пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" та прийняти за ним рішення з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . 15.02.2025 та 10.04.2025 позивач звернувся з рапортами до військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби у запас за сімейними обставинами відповідно до пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». 10.07.2025 на електронну пошту позивача надійшла відповідь від військової частини НОМЕР_1 про відмову у задоволенні рапорту через недотримання процедури звернення з рапортом, неналежним завіренням додатків до рапорту та ненаданням відомостей щодо наявності або відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення бабусі позивача. Позивач вважає, що подав докази, які підтверджують право останнього на звільнення з військової служби, відтак відмова у звільненні, на його думку, є незаконною. Позивач вказує, що є єдиною особою, яка може здійснювати постійний догляд за своєю бабусею ОСОБА_2 , при цьому позивачем надано всі підтверджуючи документи про відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення. Оскільки відповідно до норм законодавства України, військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України, а Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, несвоєчасний розгляд військовою частиною НОМЕР_1 рапортів ОСОБА_1 від 14.02.2025 та від 10.04.2025 можна вважати чиненням перешкоди у реалізації права ОСОБА_1 на звільнення з військової служби за сімейними обставинами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 суд відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову. Також, позивач зазначає, що суд першої інстанції в обґрунтування судового рішення поклав обставини, які не були зазначені відповідачем при відмові у задоволенні рапортів.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .

Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Засобами поштового зв`язку 15.02.2025 до Військової частини НОМЕР_1 позивачем скеровано рапорт від 14.02.2025 про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за сімейними обставинами відповідно до п.п «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

В рапорті від 14.02.2025 позивач зазначає, що його рідна бабуся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребує постійного стороннього догляду.

В своєму рапорті ОСОБА_1 зауважив, що його мати – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його сестра – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за життя здійснювала опіку над ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Рідна тітка позивача - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , донька ОСОБА_3 , є непрацездатною особою і не може здійснювати постійний сторонній догляд за матір`ю. Зауважив, що інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення ОСОБА_3 , які б могли опікатися та здійснювати постійний сторонній догляд за нею не існує.

До рапорту додані наступні документи:

- копії паспорту (серія №) НОМЕР_2 ОСОБА_1 , картки платника податків ОСОБА_1 , військового квитка (серія №) АГ545833 Білошистого С.Ю., свідоцтва про народження (серія №) НОМЕР_3 ОСОБА_1 ;

- копії свідоцтва про укладення шлюбу (серія №) НОМЕР_4 ОСОБА_4 , свідоцтва про народження (серія №) VІІ- НОМЕР_5 ОСОБА_4 , свідоцтва про смерть (серія №) НОМЕР_6 ОСОБА_7 ;

- копії паспорту (серія №) НОМЕР_7 ОСОБА_3 , довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_3 , посвідчення (серія №) НОМЕР_8 ОСОБА_3 , висновку №1495 за ф.080-4/о, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища;

- копії свідоцтва про народження (серія №) НОМЕР_9 ОСОБА_5 , свідоцтва про смерть (серія №) НОМЕР_10 ОСОБА_5 ;

- копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 , паспорту (серія №) НОМЕР_11 ОСОБА_6 , свідоцтва про укладення шлюбу (серія №) НОМЕР_12 ОСОБА_6 , пенсійного посвідчення (серія №) НОМЕР_13 ОСОБА_6 .

Засобами поштового зв`язку 11.04.2025 позивач повторно звернувся з рапортом від 10.04.2025 про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за сімейними обставинами відповідно до п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» з аналогічних підстав, заявлених у рапорті від 14.02.2025.

Військовою частиною НОМЕР_1 на рапорт від 14.02.2025 надано відповідь, оформлену листом від 24.05.2025 за №9339, в якій зазначено про відмову у задоволенні рапорту через недотримання Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 №531, та Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170, а саме рапорт адресовано не по команді, без дотримання порядку підпорядкованості командиру військової частини НОМЕР_1 , без зазначення посади та без розгляду безпосереднім і прямим командирами, додані до рапорту документи не є оригіналами документів та є неналежно завіреними копіями документів.

Військовою частиною НОМЕР_1 на рапорт від 10.04.2025 надано відповідь, оформлену листом від 09.07.2025 за №12507, в якій зазначено про відмову у задоволенні рапорту через те, що подані позивачем документи разом із рапортом про звільнення з військової служби, не є належними підтверджуючими документами для звільнення з військової служби з підстав передбачених абз. 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232-ХII, зокрема з доданих до рапорту документів не вдається можливим встановити наявність або відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення бабусі позивача відповідно до відомостей державного реєстру актів цивільного стану громадян України.

Роз`яснено, що такі відомості повинні бути відображені в акті обстеження сімейного стану

військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Не погоджуючись з відмовою у звільненні зі служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що рапорт позивача дійсно був поданий без зазначення посади позивача, як це передбачено Порядком, тобто позивачем порушено процедуру подання рапорту. Також, суд зазначив, що ані до суду, ані до військової частини НОМЕР_1 позивачем не надано акт обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 , затвердженого територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, відтак доводи відповідача щодо подання ним не всіх документів є обгрунтованими. Крім того, суд звернув увагу на те, що позивачем не надано також доказів того, що бабуся позивача є особою з інвалідністю І чи ІІ групи.

Колегія суддів вирішуючи спір між сторонами виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Закону №2232 проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Одним з різновидів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 6 ст. 2 Закону №2232).

Як передбачено частиною чотирнадцятою цієї ж норми виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абзацом тринадцятим ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» №1933-XII від 06.12.1991 (з наступними змінами та доповненнями), особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні розпочав діяти особливий період.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ.

У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та триває й на час розгляду даної справи.

Підстави для звільнення військової служби визначні у ст. 26 Закону №2232.

Відповідно до п.п. «г» ч. 2 ст. 26 Закону №2232 під час дії воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я (абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232); необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (абз. 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232).

Судом встановлено, що позивачем 14.02.2025 та 10.04.2025 подано рапорти про звільнення у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за бабусею ОСОБА_2 , 1938 року народження.

До рапортів, зокрема, додано висновок №1495 від 11.09.2024 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та обслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі щодо ОСОБА_2 .

В пункті 4 висновку рекомендовано ОСОБА_2 отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.

Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, абз. 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232 передбачає сукупність підстав для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану, а саме:

- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи;

- необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи;

- відсутність інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду.

В матеріалах справи відсутні докази того, що бабуся позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю.

Той факт, що ОСОБА_2 згідно з висновком №1495 від 11.09.2024 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, не є підставою для звільнення з військової служби у відповідності до п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232.

Водночас, як правильно зазначає позивач, відповідач не поклав в основу відмови у задоволені рапортів посилання на відсутність підтвердження наявності у бабусі позивача інвалідності І чи ІІ групи.

Так, суд враховує, що у відзиві на адміністративний позов відповідач вказав, що позивачем не надано документів про наявність у його бабусі інвалідності І чи ІІ групи. Натомість суд апеляційної інстанції такі доводи відповідача на стадії розгляду справи не приймає та зазначає, що вказані обставини не зазначені відповідачем у відмові в задоволенні рапортів, що безумовно вказує на те, що відповідач їм оцінки не надав, та здійснив неналежний розгляд рапортів позивача.

Відтак, констатуючи те, що позивач не має визначених абз. 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232 підстав для звільнення суд першої інстанції діяв передчасно, фактично перебравши на себе повноваження відповідача, який оцінку вказаним обставинам не надав.

Щодо дотримання позивачем порядку звернення до відповідача із рапортом про звільнення за сімейними обставинами колегія суддів зазначає таке.

Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі - Положення №1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

Згідно пункту 223 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 №170 затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Інструкція №170), якою визначено механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення №1153/2008.

Додатком 19 до Інструкції №170 визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема, відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170 при поданні до звільнення з військової служби за підставами через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: 26) у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я: документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами); один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки; один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення про ТЦК).

Згідно абзацу 17 пункту 11 Положення про ТЦК районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення перевіряють за зверненням командира військової частини або за заявою родичів (за наявності підстав) сімейний стан військовослужбовця.

Натомість, згідно фактичних обставин справи, у даному випадку, після надходження рапорту позивача про звільнення з військової служби командиром військової частини відповідний запит до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім`ї військовослужбовця для перевірки його сімейного стану не скеровувався.

Таким чином, оскільки відповідач має повноваження щодо самостійного звернення до органів ТЦК та СП для проведення огляду сімейного стану посилання відповідача на ненадання позивачем документів про відсутність інших родичів не може бути підставою для відмови в задоволення рапорту.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 №531 у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок « ІНФОРМАЦІЯ_8 »; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис.

Встановлені обставини справи свідчать, що рапорти позивача від 14.02.2025 та 10.04.2025, не містять найменування займаної посади, військове звання ОСОБА_1 .

Між тим вказане не є суттєвим порушенням Порядку №531, яке робить розгляд рапорту неможливим, адже фактично позивач був ідентифікований та йому надано відмови в задоволенні рапортів.

Водночас суд не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відповіді від 24.05.2025 №9339, в частині того, що позивачем не дотримано порядку подання рапорту «по команді», оскільки відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку №531 непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту.

Отже, судом встановлено, що рішення відповідача про відмову у задоволенні рапортів про звільнення з військової служби грунтується лише на тому, що позивач не надав доказів відсутності у нього інших родичів, які могли б доглядати за бабусею, а також на тому, що самі рапорти не в повній мірі відповідають Порядку №531.

Водночас, як вже було зазначено судом посилання відповідача на ненадання документів про відсутність у позивача інших родичів не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а не зазначення позивачем свого військового звання та посади є незначним порушенням Порядку №531, що не може вказувати на наявність підстав для відмови в задоволенні рапортів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку, в ході розгляду справи судом встановлено, що розгляд рапортів позивача було здійснено поверхнево і як наслідок - відповідачем не надано належної оцінки наданим позивачем документів, їх достатності для звільнення зі служби на підставі абз. 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232. Рішення про відмову в задоволенні рапортів, що оформлені листами листами №9339 від 24.05.2025 та №12507 від 09.07.2025, обґрунтовані посиланням на формальні підстави, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними рішень відповідача щодо розгляду рапортів, які оформлені листами, та зобов`язати відповідача повторно розглянути рапорти позивача, з урахуванням висновків суду.

Вимоги позивача щодо окремого визнання протиправними дій командира військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапортів задоволенню не підлягають, оскільки визнання протиправним та скасуванню рішення із покладенням на відповідача обов`язок повторно розглянути рапорти є достатнім для повного відновлення прав та інтересів позивача.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 в адміністративній справі №160/22888/25 – скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправними рішення командира Військової частини НОМЕР_1 в задоволенні рапорту ОСОБА_1 , що оформлені листами №9339 від 24.05.2025 та №12507 від 09.07.2025.

Зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути рапорти ОСОБА_1 від 14.02.2025 та від 10.04.2025 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами відповідно до пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" та ухвалити рішення з урахуванням висновків суду.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник