Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №160/18539/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №160/18539/25

Суддя: Круговий О.О.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18539/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Південно-Східної митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 (суддя суду першої інстанції Голобутовського Р.З.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/18539/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

УСТАНОВИВ:

25.06.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18.02.2025 року № UA500500/2025/000102/1;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000158 від 18.02.2025 року;

судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 5845,21 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000 грн. покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без відповідних правових підстав відмовив у визначенні митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей та ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29.10.2025 задовольнив позовні вимоги ТОВ «УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА». Визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 18.02.2025 року № UA500500/2025/000102/1. Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000158 від 18.02.2025 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Південно-Східна митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Департаментом з контролю та адміністрування митних платежів ДМС України листом від 08.01.2024 №15/15-03-01/7/5801 до Дніпровської митниці надіслано відповідь уповноваженого Республіки Польща №1201-ІОС.4331.19.2024 від 07.11.2024 з результатами перевірки зазначених сертифікатів з перевезення товару EUR.1. Уповноважений орган Республіки Польща у графі 14 «Результат перевірки» Сертифікатів поставив позначку у полі, що відповідає такому результату – «не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності», отже митний орган Польщі не підтвердив преференційне походження товарів, описаних у графах 8 Сертифікатів. Таким чином, статус походження товарів, зазначених у сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1 оформлених за митними декларування (згідно з додатком 1 до Акту) не підтверджено у відповідності до вимог Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, а відтак до них не може бути застосований преференційний режим з наданням звільнення від оподаткування ввізним митом.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що відповідальність за оформлення та видачу сертифікатів EUR.1 покладається виключно на експортера (продавця). Застосовуючи преференцію при оформленні товарів за МД позивач обґрунтовано сподівався на добросовісність дій свого контрагента – експортера та не мав підстав піддавати сумніву правомірність видачі декларацій інвойсів на такий товар.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” заявило до митного оформлення товар, ввезений на митну територію України на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу від 03.12.2021 №МВ/2021/689, від 22.09.2022 №2209 DАF-902, від 04.10.2022 №0410 DАF -871, укладених між “FІRМА WАNIСКІ SР.Z.О.О.”, 32-031, Моgilanу ul.Myslenicka 19, Роlsка (Польща) та ТОВ “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” (Україна)

Так, відповідно до митної декларації від 04.01.2022 №UА110130/2022/000085 задекларовано наступний товар: сідельний тягач, для буксирування напівпричепів, що використовувався - марка - DАF, модель - FТ ХF 105.410; номер шасі/VIN - НОМЕР_1 , тип двигуна -дизельний; робочий об`єм циліндрів - 12902смЗ; екологічна норма - ЄВРО-5; дата виготовлення - 21.09.2010; кількість осей - 2; колір - білий реєстраційний номер -ТКІ40741. Країна походження: Нідерланди”, фактурна вартість - 11 500,00 EUR (за курсом на дату оформлення - 355609,90 грн), митна вартість - 370690,86 грн. Код згідно з УКТ ЗЕД - 8701209000. Країна походження - ЄС.

Відповідно до митної декларації від 04.01.2022 №UА110130/2022/000086 задекларовано товар: сідельний тягач, для буксирування напівпричепів, що використовувався: марка - DАF, модель - FТ ХF 105.510; номер шасі/VIN - НОМЕР_2, тип двигуна -дизельний; робочий об`єм циліндрів - 12902см3; екологічна норма - ЄВРО-5; дата виготовлення - 21.01.2010; кількість осей - 2; колір - чорний; реєстраційний номер -1SFN663. Країна походження: Нідерланди”, фактурна вартість - 10 750,00 EUR (за курсом на дату оформлення - 332 417,95 грн.), митна вартість - 347170,82 грн. Код згідно з УКТ ЗЕД - 8701209000. Країна походження - ЄС.

Відповідно до митної декларації від 28.11.2022 №22UА110130022067U7 задекларовано товар: сідельний тягач для буксирування напівпричепів: що використовувався: марка - DАF модель - ХF 460 FТ: номер шасі/VIN - НОМЕР_3 ; тип двигуна -дизельний, робочий об`єм циліндрів - 12902 см3; екологічна норма - ЄВРО-6; показник одометра - 777865 км; дата виготовлення - 01.01.2015; кількість осей - 2; колір - білий; транзитний реєстраційний номер - К98918(РL), фактурна вартість -132 000,00 EUR (за курсом на дату оформлення - 1 068 210,00 грн.), митна вартість -1 086 279,38 грн. Код згідно з УКТ ЗЕД - 8701209000. Країна походження - ЄС.

Відповідно до митної декларації від 30.11.2022 №22UА110130022328U0 задекларовано товар: сідельний тягач для перевезення напівпричепів, що використовувався: марка - DАF, модель - FТ ХF 105460; номер шасі/VIN - НОМЕР_4 ; тип двигуна -дизельний, робочий об`єм циліндрів - 12902 см3, потужність - 340 кВт, кількість осей -2; екологічна норма не нижче - ЄВВО 5; дата виготовлення - 01.01.2013; колір -білий, фактурна вартість - 89000,00 EUR (за курсом на дату оформлення 722137,10 грн), митна вартість - 740222,53 грн. Код згідно з УКТ ЗЕД - 8701209000. Країна походження - ЄС.

Митне оформлення зазначеного товару здійснювалося із застосуванням тарифної преференції зі сплати ввізного мита у відповідності до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода), ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VІІ.

З метою застосування тарифної преференції зі сплати ввізного мита, в якості підтвердження походження товару ТОВ “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” за вказаними вище митними деклараціями надано сертифікати з перевезення товару EUR.1: від 29.12.2021 №PL/MF/AR 0088621; від 29.12.2021 №PL/MF/AR 0088620; від 25.10.2022 №PL/MF/AS 0470971; від 21.11.2022 №PL/MF/AS 0471459. Сертифікати видані експортеру “FIRMA WANICKI SP.Z.O.O.”.

Державна митна служба України листом від 01.04.2024 №15/15-03-01/11/1737 направила на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польща сертифікати з перевезення EUR.1 від 29.12.2021 №PL/MF/AR 0088621, 29.12.2021 №PL/MF/AR 0088620, від 25.10.2022 №PL/MF/AS 0470971, від 21.11.2022 №PL/MF/AS 0471459, виданих експортеру FIRMA WANICKI SP.Z.O.O.

Відповідно до листа уповноваженого митного органу Республіки Польща №1201-ІОС.4331.19.2024 від 07.11.2024 експортером не надано митним органам Польщі доказів щодо походження товару. Регіональним управлінням доходів у м. Краків повідомлено, що вимоги та правила походження відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони не виконуються, статус преференційного походження не підтверджено.

На підставі вказаного, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 2 ч. 3 ст. 345, п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (зі змінами та доповненнями) митним органом призначено проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” (ЄДРПОУ 41412601) вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів за окремими митними деклараціями.

За результатами перевірки складено акт №0010/25/7.5-19/0041412601 від 03.03.2025, яким встановлено порушення ТОВ “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” вимог:

- пункту 1 статті 15 Доповнення І в частині відсутності підтвердження статусу преференційного походження товару, пункту 2 частини 3 статті 75 МКУ, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 254436,36 грн.;

- пункту 2 частини 3 статті 75 МКУ, пункту 190.1 статті 190 ПКУ, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 50 887,27 грн.

Сума занижених податкових зобов`язань у розмірі 305323,63 грн. (у тому числі ввізне мито 254436,36 грн. та податок на додану вартість 50887,27 грн.), визначена контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПКУ, згідно частини 2 статті 293, частини 1 статті 298 МКУ та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПКУ, повинна бути сплачена платником податків до Державного бюджету України.

11.03.2025 ТОВ “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” направило на адресу Дніпровської митниці письмові заперечення на акт від 03.03.2025 № 0010/25/7.5-19/0041412601.

Листом №7.5-4/19-02/13/1679 від 18.03.25 Дніпровська митниця повідомила ТОВ “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” про отримання вищевказаних заперечень, а також зазначила, що заперечення до акту перевірки залишено без задоволення.

На підставі акту перевірки від 03.03.2025 №0010/25/7.5-19/0041412601 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 19.03.2025 №UA110000202522, яким ТОВ “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що возяться на територію України у розмірі 254436,36 грн;

- від 19.03.2025 №UA110000202523, яким ТОВ “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, що возяться на територію України у розмірі 55976,00 грн.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 19.03.2025 №UA110000202523, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що застосовуючи преференцію при митному оформленні товарів за МД від 04.01.2022 №UА110130/2022/000085, від 04.01.2022 №UА110130/2022/000086, від 28.11.2022 №22UА110130022067U7, від 30.11.2022 №22UА110130022328U0 позивач обґрунтовано сподівався на добросовісність дій свого контрагента-експортера та не мав підстав піддавати сумніву правомірність видачі декларацій-інвойсів на такий товар.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 36 Митного кодексу України (далі -МК України) країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частиною третьою статті 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до частини восьмої статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Частиною дев`ятою цієї статті кодексу передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Згідно з частинами першою, другою статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року ратифіковано Угоду від 27 червня 2014 року про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (Угода про асоціацію з ЄС).

Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва» (далі - Протокол І, до цієї Угоди).

Частиною 1 статті 2 розділу 2 Протоколу І встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до частини 1 статті 16 розділу 5 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1;

2. У випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу 5 «Підтвердження походження» Протоколу 1, згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Статтею 33 Протоколу І регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так, пунктом 1 цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (пункт 2 статті 33 Протоколу І).

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (пункт 3 статті 33 Протоколу І).

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (пункт 6 статті 33 Протоколу І).

Відповідно до частини першої статті 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання (п.4); в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України (п.5).

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з наявністю відповіді компетентного органу, що видав документ, або компетентної організації країни, зазначеної як країна походження товару, щодо проведення перевірки документів про походження товару.

Так, Державна митна служба України листом від 01.04.2024 №15/15-03-01/11/1737 направила на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польща сертифікати з перевезення EUR.1 від 29.12.2021 №PL/MF/AR 0088621, 29.12.2021 №PL/MF/AR 0088620, від 25.10.2022 №PL/MF/AS 0470971, від 21.11.2022 №PL/MF/AS 0471459, виданих експортеру FIRMA WANICKI SP.Z.O.O.

Відповідно до листа уповноваженого митного органу Республіки Польща №1201-ІОС.4331.19.2024 від 07.11.2024 експортером не надано митним органам Польщі доказів щодо походження товару. Регіональним управлінням доходів у м. Краків повідомлено, що вимоги та правила походження відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони не виконуються, статус преференційного походження не підтверджено.

Суд зазначає, що Угодою та, зокрема, Протоколом І до Угоди передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару.

У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника на підставі відомостей, зазначених у таких документах, безвідносно до завершення митного оформлення товарів та їх випуску.

Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 11 квітня 2022 року у справі № 260/2805/20, від 11 серпня 2022 року у справі № 460/8509/21, від 26 квітня 2023 року у справі № 260/4347/20, від 05.06.2024 в адміністративній справі №380/2397/22.

Колегія суддів звертає увагу, що обов`язок зі сплати податків і зборів у встановлених законом розмірах є безумовним обов`язком платника податків та не залежить від встановлення його вини. Водночас посилання скаржника на відсутність вини має правове значення лише у правовідносинах, пов`язаних із притягненням до відповідальності за порушення митних правил, зокрема за статтею 485 МК України, що не є предметом цього спору.

Факт того, що непідтвердження походження товарів зумовлено неналежними діями іноземного експортера, не спростовує встановленої обставини сплати митних платежів у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством, та не звільняє платника податків від обов`язку їх сплати разом із передбаченими ПК України штрафними санкціями.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у разі самостійного визначення контролюючим органом суми податкових зобов`язань, контролюючий орган зобов`язаний був самостійно визначити суму грошових зобов`язань і донараховати штрафні санкції.

Відтак застосування штрафних санкцій у спірних правовідносинах є законним наслідком встановлення факту несплати митних платежів у належному розмірі, а не формою притягнення платника податків до відповідальності за умисне порушення

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 24.12.2025 в адміністративній справі № 380/21022/24.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення – рішення ухвалені Дніпровською митницею у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вказане залишилось поза увагою суду першої внаслідок чого судом неправильно вирішено спір між сторонами, а ухвалене судове рішення прийнято з неправильним застосуванням (тлумаченням) норм матеріального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. (ч. 2 ст. 317 КАС України)

За викладених обставин, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА». У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснювати.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Південно-Східної митниці – задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 в адміністративній справі № 160/18539/25 – скасувати та ухвалити нову постанову.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА» в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.П. Баранник

суддя А.В. Шлай

Оригінал: reyestr.court.gov.ua