Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №160/35411/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/35411/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 в адміністративній справі №160/35411/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправною відмову відповідача у зарахуванні йому періодів роботи з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р. та з 09.10.1991 р. по 20.03.1998 р. до пільгового стажу роботи за Списком №2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV та подальшого перерахунку пенсії, з урахуванням даного пільгового періоду робити за Списком №2, викладену у листі від 17.10.2025 року №3370-40537/Д-01/8-0400/25;

- зобов`язати відповідача зарахувати йому періоди роботи з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р. та з 09.10.1991 р. по 20.03.1998 р. до пільгового стажу роботи за Списком №2, відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести перерахунок пенсії з урахуванням врахованого пільгового стажу роботи з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р. та з 09.10.1991 р. по 20.03.1998 р. за Списком №2, відповідно до п.п.2 п.2 ст.114 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 22.12.2020 йому була призначена пенсія за віком відповідно Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування". Загальний страховий стаж станом на день призначення пенсії склав 41 рік 9 місяців 7 днів. На початку серпня 2025 року він дізнався, що його пенсія за віком була обрахована не вірно, а саме відповідачем при призначенні пенсії за віком, відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" неправомірно не зарахувало періоди роботи з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р. (пільговий стаж не зарахований за Списком № 2 - 4 роки 9 місяців 18 днів) та з 09.10.1991 року по 20.03.1998 року (пільговий стаж не зарахований за Списком №2 - 6 років 5 місяців 12 днів) у ДП "Криворізька Автобаза №12" водієм великовагового автомобіля (самоскида) КАМА3-5511 вантажопідйомністю 10 тон, зайнятого на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі у хвостосховищі ВДГЗК. Не зарахований пільговий стаж за період роботи з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р. та з 09.10.1991 року по 20.03.1998 р. на посаді водія автомобіля, зайнятого на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі повний робочий день у ДП "Криворізька Автобаза №12" за Списком № 2 склав 11 років 3 місяці. У зв`язку із чим 15.09.2025 р. він звернувся до відповідача із заявою про зарахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу роботи за Списком № 2, відповідно до п.п.2 п.2 ст.114 Закону "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" та подальшого перерахунку пенсії, з урахуванням даного пільгового періоду робити. Проте, 17.10.2025 р. відповідач листом №53370-40537/Д-01/8-0400/25 "Про розгляд звернення" відповідачем було відмовлено у зарахуванні періодів роботи з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р. та з 09.10.1991 р. по 20.03.1998 р. до пільгового стажу роботи за Списком № 2. Позивач вважає протиправними дії відповідача та такими, що порушують його права, а тому він вимушений був звернутися до суду з позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні ОСОБА_1 періодів роботи з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р. та з 09.10.1991 р. по 20.03.1998 р. до пільгового стажу роботи за Списком №2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV та подальшого перерахунку пенсії, з урахуванням даного пільгового періоду роботи за Списком №2, викладену у листі від 17.10.2025 року №3370-40537/Д-01/8-0400/25.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р. та з 09.10.1991 р. по 20.03.1998 р. до пільгового стажу роботи за Списком №2, відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.09.2025 року про перерахунок призначеної пенсії та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовної заяви було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що в трудовій книжці Позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено, що робота проводиться у шкідливих умовах праці на посадах та умовах передбаченим Списком № 2 повний робочий день.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, 22.12.2020 року позивачу була призначена пенсія за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС 047150011900 на дату звернення (06.01.2021) страховий стаж позивача становить 41 рік 9 місяців 7 днів.

15.09.2025 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування періодів роботи з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р. та з 09.10.1991 року по 20.03.1998 р. до пільгового стажу роботи за Списком №2, відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та подальшого перерахунку пенсії, з урахуванням даного пільгового періоду роботи за Списком №2.

Проте, 17.10.2025 року Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області листом № 53370-40537/Д-01/8-0400/25 було відмовлено у зарахуванні періодів роботи позивача з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р. та з 09.10.1991 р. по 20.03.1998 р. до пільгового стажу роботи за Списком № 2, відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та подальшого перерахунку пенсії, з урахуванням даного пільгового періоду роботи за Списком №2.

Не погодившись з вказаними висновками пенсійного органу, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділений правом на зарахування періодів роботи з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р. та з 09.10.1991 р. по 20.03.1998 р. до пільгового стажу роботи за Списком №2, відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно із ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону, мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Як свідчать встановлені обставини справи, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 17.09.1978 р. позивач у спірний період мав наступні трудові періоди:

- з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р. - прийнятий водієм великовагового автомобіля (самоскида) КАМА3-5511 вантажопідйомністю 10 тон, зайнятого на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі у хвостосховищі ПІВД ГЗКа у Дочірньому підприємстві "Криворізька Автобаза №12";

- з 09.10.1991 р. по 20.03.1998 р. - прийнятий водієм великовагового автомобіля (самоскида) КАМА3-5511 вантажопідйомністю 10 тон, зайнятого на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі у хвостосховищі ПІВД ГЗКа у Дочірньому підприємстві "Криворізька Автобаза №12".

Так, відповідно до довідки від 23.11.2005 р. № 18, яка уточнює пільговий характер роботи або умови роботи необхідні для призначення пільгової пенсії, виданої ДП "Криворізька Автобаза № 12" ОСОБА_1 працював повний робочий день з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р., та з 09.10.1991 р. по 20.03.1998 р. на ДП "Криворізька Автобаза № 12" водієм великовагового автомобіля (самоскида) КАМА3-5511 вантажопідйомністю 10 тон, зайнятого на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі у хвостосховищі ПІВД ГЗКа, робота передбачена Списком №2, розділом 1, 2010100А-11442, постановою КМУ від 11.03.1994 р. №162.

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано довідку ДП "Криворізька Автобаза № 12" від 23.11.2005 р. № 17 про заробіток для обчислення пенсії; довідку ДП "Криворізька Автобаза № 12" від 23.11.2005 р. № 19 про реорганізацію підприємства; архівну довідку від 20.10.2020 р. № Д-2253 про відомості про заробітну плату; архівну довідку від 20.10.2020 р. № Д-2254 про відомості про заробітну плату.

Водії вантажних машин на вивезенні: вугілля, сланцю, руди, породи та концентратів у вугільних, сланцевих та рудних розрізах, виконуючи роботи у технологічному процесі по добуванню руди відкритим способом у кар`єрі, які були зайняті роботами з шкідливими та важкими умовами праці передбаченими на підрозділом 1 "Відкрити гірничі роботи та роботи на шахтному поверху" розділу І "Гірничі роботи" Списку № 2 затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року (водії вантажних машин на вивезенні: вугілля, сланцю, руди, породи та концентратів у вугільних, сланцевих та рудних розрізах), розділом 20100000 Г. "Гірничі роботи", код 2010100а-11442, Списку № 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року (водії автомобілів, зайняті на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі), розділом І "Гірничі роботи", код 1.1а Списку № 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 р.

Трудова книжка позивача містить всі необхідні записи і є належним, допустимим і основним документом, що підтверджує роботу позивача у спірний період.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що періоди роботи з 13.01.1982 р. по 30.10.1986 р. та з 09.10.1991 р. по 20.03.1998 р. на посаді водія автомобіля, зайнятого на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі повний робочий день у Дочірньому підприємстві "Криворізька Автобаза № 12" підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №2.

Інші доводи відповідача, що викладені в апеляційній скарзі до уваги колегією суддів не приймаються, тому як не мають правового значення для вирішення справи, в тому числі з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari.» (заява №49684.99 від 27.09.2001) (п.30), у якому ЄСПЛ відзначив, що: незважаючи на те, що §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 в адміністративній справі №160/35411/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник