Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №200/313/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 р. Справа № 200/313/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 22.06.26 по справі № 200/313/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправними дій, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач, заявник) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі № 200/313/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – ГУ ПФУ в Харківській області), про визнання протиправними дій, стягнення коштів, в якій просив суд:

- відновити втрачене провадження в адміністративній справі № 200/313/26 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області, про визнання протиправними дій, стягнення коштів та продовжити розгляд справи по суті.

В обґрунтування поданої заяви, посилаючись на приписи статті 388 КАС України, стверджував про необхідність відновлення втраченого судового провадження по справі №200/313/26, оскільки після відкриття провадження у цій справі ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року та зміни з 1 червня 2026 року територіальної підсудності судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду, спір залишається невирішеним, а справа не переданою до іншого суду для продовження розгляду.

Враховуючи не розміщення на сайті Донецького окружного адміністративного суду інформації про розпорядження голови суду про передачу справ до іншого суду, та відсутність на сайті Харківського окружного адміністративного суду відомостей про реєстрацію справи № 200/313/26 у Харківському окружному адміністративному суді, стверджував про те, що провадження по справі № 200/313/26 втрачено, а позивач позбавлений права на доступ до правосуддя та розгляду його справи по суті, у зв`язку з чим звернувся до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі №200/313/26 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у справі № 200/313/26 - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі № 200/313/26 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття або про відмову у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого провадження.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції помилково розглянув заяву про відновлення втраченого судового провадження по суті, оскільки не врахував, що у разі подання заяви про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду (що має місце у даному випадку), суд мав відмовити у відкритті провадження за заявою позивача та роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду з новим позовом в установленому КАС України порядку. Всупереч наведеному, суд першої інстанції порушив приписи частин 4, 5 статті 388 КАС України та прийняв ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про відновлення втраченого судового провадження, а тому наявні законні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2026 відкрито провадження у справі № 200/313/26.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 № 960/0/15-26 змінено з 01 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно з довідкою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 у справі № 200/313/26, матеріали нерозглянутих Донецьким окружним адміністративним судом справ, у тому числі й даної адміністративної справи, до Харківського окружного адміністративного суду станом на 16.06.2026 не передано.

За висновком суду, після надходження матеріалів адміністративної справи №200/313/26 до Харківського окружного адміністративного суду, її буде зареєстровано та розподілено між суддями в автоматизованому порядку з урахуванням приписів КАС України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39 (із змінами та доповненнями), а розгляд адміністративної справи буде продовжено визначеним складом суду.

Оскільки позивачем подана заява про відновлення втраченого судового провадження до вирішення її судом першої інстанції, за незавершеності процедури передачі адміністративних справ, суд першої інстанції вважав відсутніми достатні підстави вважати провадження втраченим, у зв`язку з чим дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відновлення втраченого судового провадження.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Приписами частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Порядок відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі встановлено Розділом V КАС України.

Так, відповідно до частини 1 статті 385 КАС України втрачене судове провадження в адміністративній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

За змістом частини 1 статті 386 КАС України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з приписами частин 1- 5 статті 387 КАС України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду в письмовій формі.

У заяві повинно бути зазначено:

1) про відновлення якого судового провадження або якої його частини просить заявник;

2) особи, які брали участь у справі, їх процесуальний статус, їхнє найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові за його наявності) (для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності, або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо відповідні дані відомі заявникові, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) номери засобів зв`язку учасників судового процесу (телефон, факс, адреса електронної пошти тощо), якщо вони відомі заявникові;

4) наявні у заявника відомості про обставини втрати судового провадження, місцезнаходження копій матеріалів провадження або даних щодо таких копій;

5) документи, відновлення яких заявник вважає необхідним і з якою метою.

До заяви про відновлення втраченого судового провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи, а у разі необхідності - клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження.

Заява про відновлення втраченого судового провадження може бути подана до суду незалежно від строку зберігання судового провадження, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до положень частин 4 та 5 статті 388 КАС України у разі невідповідності заяви про відновлення втраченого судового провадження вимогам, встановленим статтею 387 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках:

1) подання заяви про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду;

2) якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 387 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

У випадку, визначеному пунктом 1 частини четвертої цієї статті, суд роз`яснює заявнику право звернутися до суду з новим позовом в установленому цим Кодексом порядку. В ухвалі суду про відкриття провадження в новій справі у зв`язку з втратою незакінченого провадження обов`язково має бути зазначено про цю обставину.

Частинами 1-3 статті 390 КАС України встановлено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження посилався на те, що у зв`язку з не переданням матеріалів справи № 200/313/26 до Харківського окружного адміністративного суду протягом тривалого часу після зміни з 01 червня 2026 року територіальної підсудності судових справ Донецького окружного адміністративного суду, наявні підстави вважати судове провадження втраченим та здійснити процедуру його відновлення.

Колегія суддів враховує, що порядок відновлення судового провадження, втраченого у зв`язку з припиненням діяльності судів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та окремих районах Донецької та Луганської областей, а також у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, крім положень КАС України, регламентується також спеціальним законодавством. Так, питання щодо підсудності справ про відновлення судового провадження, втраченого на цих територіях, визначається відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» або Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

При цьому, слід врахувати, що норми КАС України не містять законодавчого визначення поняття «втрачене судове провадження», однак, виходячи з їх змісту, під втратою судового провадження слід розуміти повну або часткову втрату адміністративної справи, якій присвоєно певний порядковий номер та заведено статистичну картку та у якій має місце відображення усіх процесуальних дій та актів в межах такого провадження.

Тобто, для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження суду необхідно встановити факт такої втрати.

Колегія суддів зауважує, що КАС України не передбачає конкретного документа, який підтверджує обставини втрати судового провадження, проте судова практика та правила діловодства визначають такий перелік підтверджень, зокрема:

- акт службового розслідування (або акт комісії), що складається судом після виявлення факту відсутності (втрати, знищення, викрадення) матеріалів судової справи чи її частини;

- довідка апарату суду або архіву - офіційний документ за підписом керівника апарату суду або завідувача архіву, який засвідчує, що справа відсутня у місці її належного зберігання або була знищена (наприклад, внаслідок пожежі, затоплення, ведення бойових дій);

- ухвала суду про ініціювання відновлення судового провадження, якщо сам суд виявив втрату справи (наприклад, для надсилання до суду вищої інстанції);

- матеріали кримінального провадження - витяг з ЄРДР, постанова слідчого чи ухвала суду, якщо справа була викрадена або умисно знищена сторонніми особами.

Разом з цим, матеріали справи № 200/313/26 не містять жодного документа, який підтверджував би втрату вказаного судового провадження, натомість містять довідку Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2026, відповідно до якої, матеріали нерозглянутих Донецьким окружним адміністративним судом справ, в тому числі й даної адміністративної справи, до Харківського окружного адміністративного суду на теперішній час не передано.

Колегія суддів також враховує, що Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 9 статті 18 КАС України). Також, щодо інституту відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі у зв`язку з запровадженням ЄСІТС зазначено, що втрата судового провадження стосується справ, які були сформовані в паперовій формі.

При цьому, колегією суддів встановлено, що матеріали справи № 200/313/26 повністю відображені в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та містять:

- позовну заяву з додатками;

- витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026;

- протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026;

- ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 16.01.2026;

- заяву про усунення недоліків з додатками від 18.01.2026;

- ухвалу про відкриття провадження у справі від 21.01.2026;

- клопотання ОСОБА_1 від 08.04.2026.

Тобто підсистема ЄСІТС «Електронний суд» містить усі матеріали судової справи № 200/313/26, а тому, у колегії суддів відсутні підстави вважати судове провадження втраченим.

Отже, після надходження матеріалів адміністративної справи № 200/313/26 до Харківського окружного адміністративного суду, її буде зареєстровано та розподілено між суддями в автоматизованому порядку з урахуванням приписів Кодексу адміністративного судочинства України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39 (із змінами та доповненнями), а розгляд адміністративної справи буде продовжено визначеним складом суду.

Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт не передання матеріалів справи до іншого суду не свідчить безумовно про втрату незакінченого судового провадження до закінчення судового розгляду та не підтверджує наявності юридичного факту втрати такого. А відтак, твердження апелянта про те, що суд мав відмовити у відкритті провадження за заявою позивача та роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду з новим позовом в установленому КАС України порядку є хибним.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява про відновлення втраченого судового провадження по справі № 200/313/26 не підлягає задоволенню, оскільки за незавершеності процедури передачі адміністративних справ, відсутні достатні підстави вважати провадження втраченим.

Беручи до уваги зазначене, вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі № 200/313/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді О.А. Спаскін Я.М. Макаренко