Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №520/23270/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 р. Справа № 520/23270/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 19.03.26 по справі № 520/23270/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Вовненко Оксана Вікторівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України у частині неналежного розгляду адвокатського запиту адвоката Вовненко Оксани Вікторівни від 10.06.2025 та 10.07.2025 рр. щодо військовослужбовця ОСОБА_1 та ненадання витребуваної інформації;

- зобов`язати Військову частину № НОМЕР_1 Національної гвардії України розглянути адвокатські запити від 10.06.2025 та 10.07.2025 рр. щодо військовослужбовця ОСОБА_1 та видати ОСОБА_1 довідку, встановленої форми про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначеної додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

- стягнути з Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500000,00 грн.

- стягнути з Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 у справі № 520/23270/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України в частині неналежного розгляду адвокатського запиту адвоката Вовненко Оксани Вікторівни від 16.07.2025 щодо військовослужбовця ОСОБА_1 та ненадання витребуваної інформації.

Зобов`язано Військову частину № НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути адвокатський запит 16.07.2025 щодо військовослужбовця ОСОБА_1 та надати належну відповідь із врахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог — відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та в їх задоволенні відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що адвокатські запити ОСОБА_2 не містили посилання на норми Закону №2939-VI, а тому їх не можна вважати одночасно адвокатським запитом та запитом на доступ до публічної інформації. Викладене в чергове підтверджує відсутність суб`єктивного права у позивача на звернення до суду з даним позовом, оскільки предметом судового захисту є виключне право адвоката на отримання інформації у відповідь на адвокатський запит, а не право позивача на доступ до публічної інформації.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно з відомостями свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2020 від 23.01.2018, Вовненко Оксана Вікторівна має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення ради адвокатів Полтавської області від 23.01.2018 року №3.

З матеріалів справи встановлено, що адвокатом Вовненко О.В. на підставі ордеру серії ВІ №1118558 надається правова допомога ОСОБА_1 , який проходив військову службу у Військовій частині № НОМЕР_1 Національної гвардії України.

10.06.2025 позивачем надіслано адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 , в якому представником позивача зазначено, що згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №4071 від 29.05.2024 ОСОБА_1 в період з 30.08.2023 по 09.09.2023, з 15.09.2023 по 20.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області на посаді помічника гранатометника 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 5-го батальйону оперативного призначення відповідно до наказу командира Військової частини від 07.09.2023 №272. Відповідно до форми 100 від 21.09.2023 року вказано, що ОСОБА_1 отримав поранення (травмування) о 08 годині 00 хвилин 20.09.2023 року. У зв`язку з наведеним представник позивача просила відповідача надати Довідку (Додаток 5) до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи здійсненні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і спрямування збройної агресії російської федерації Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 20.08.2014 №413 зі змінами, стосовно військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач листом № 25/17/12В195Аз від 16.06.2025 повідомив представника позивача, що у зв`язку з тим, що адвокатський запит стосується надання значного обсягу документів та потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, а також адвокатський запит потребує залучення інших структурних підрозділів Військової частини для виготовлення вказаних документів, у зв`язку з чим відповідно до статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строк розгляду адвокатського запиту продовжено до двадцяти робочих днів.

Відповідач листом № 5/17/12В203Аз від 17.06.2025 повідомив представника позивача, що Додаток 5 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №139 від 09.02.2022.

16.07.2025 року позивачем було надіслано адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 , в якому представником позивача просила відповідача:

- надати довідку (розрахунок) про призначені та/або сплачені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні види грошових виплат за увесь період служби: щомісячне грошове забезпечення в розмірі зарплати за останньою займаною посадою перед пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) та після поранення; додаткова винагорода – виплата в розмірі 100 тисяч гривень за поранення, пов`язане із захистом Батьківщини (при виконанні бойових завдань), яка здійснюється щомісяця протягом всіх періодів лікування в стаціонарі або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення; одноразова грошова допомога – одноразова грошова компенсація за будь-яке ушкодження здоров`я, яке призвело до втрати працездатності чи групи інвалідності;

- надати належно засвідчені копії розрахункових, платіжних та розрахунково-платіжних відомостей щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за увесь період служби;

- видати довідку на ім`я ОСОБА_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка мала бути складена начальником медичної служби військової частини відповідно до Порядку № 1346, затвердженого Наказом МВС України від 27.12.2002.

Відповідач листом № 5/17/12В314Аз від 25.07.2025 повідомив представника позивача, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено такої виплати, як «одноразова грошова допомога - одноразова грошова компенсацiя за будь-яке ушкодження здоров`я, яке призвело до втрати працездатностi чи групп iнвалiдностi». Методичні рекомендації для адвокатів щодо складення адвокатського запиту, що були розроблені Національною асоціацією адвокатів України та обговорені на засіданні Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України (протокол №2 від 03.02.2023), в яких зазначено, що резолютивна, або прохальна, частина має містити формулювання конкретної інформації, яку слід надати, та/або зазначення документа (документів), копія (копії) якого (яких) запитується. Положення запиту повинні бути лаконічними та конкретними, сформульованими так, щоб виключити їх подвійне тлумачення. З приводу надання довідки про обставини травми повідомляємо, що за інформацією, наданою медичною службою військової частини, довідка про обставини травми (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом МОУ 14.08.2008 № 402) за фактом, який відбувся 09.09.2023, не складалася, оскільки цефалгічний синдром, тинітус, згідно міжнародного класифікатору хвороб МКХ-10 не відноситься до травм чи поранень. Інформація про отримання поранення в журналі бойових дій бригади відсутня.

Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України в частині неналежного розгляду адвокатського запиту адвоката Вовненко Оксани Вікторівни від 10.06.2025 та 10.07.2025 щодо військовослужбовця ОСОБА_1 та ненадання витребуваної інформації, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправної бездіяльності Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України в частині неналежного розгляду адвокатського запиту адвоката Вовненко Оксани Вікторівни від 16.07.2025 щодо військовослужбовця ОСОБА_1 та ненадання витребуваної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з такого.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Статтею 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначені професійні права адвоката, згідно з яких під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Стаття 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" регламентує питання подання адвокатського запиту. Так, частина перша даної статті унормовує, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Частина друга наведеної статті встановлює, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

За приписами частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 затверджена типова форма ордеру.

Так, пунктами 1-3 "Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги" (надалі - Положення ), ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 9, 11 Положення ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Підпунктом 12.8. пункту 12 Положення передбачено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.

Також, відповідно до підпунктів 12.14. п.12 Положення реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Аналізуючи наведені норми, суд висновує, що подання адвокатом адвокатського запиту, у зв`язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги, є професійним правом адвоката, достатніми документами для підтвердження повноважень адвоката у разі направлення адвокатського запиту, зокрема, до суб`єкта владних повноважень, про надання інформації, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту, є копії ордера та копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною третьою статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Згідно з статтею 11 Закону України "Про інформацію" та статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" особа має право вільного доступу до інформації про себе. Відповідно, розпорядник інформації зобов`язаний безперешкодно і безкоштовно надати інформацію про особу, якої вона стосується, на вимогу такої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України в частині неналежного розгляду адвокатського запиту адвоката Вовненко Оксани Вікторівни від 10.07.2025 щодо військовослужбовця ОСОБА_1 та ненадання витребуваної інформації та зобов`язання відповідача вчинити певні дії, суд зазначає таке.

З матеріалів справи, судом установлено, що адвокатський запит від 10.07.2025 представником позивача направлено на адресу Військової частини № НОМЕР_1 16.07.2025, що підтверджено квитанцією до рекомендованого листа АТ «УКРПОШТА», яка міститься у матеріалах справи.

У зазначеному адвокатському запиті представник позивача просила відповідача:

- надати довідку (розрахунок) про призначені та/або сплачені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні види грошових виплат за увесь період служби: щомісячне грошове забезпечення в розмірі зарплати за останньою займаною посадою перед пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) та після поранення; додаткова винагорода – виплата в розмірі 100 тисяч гривень за поранення, пов`язане із захистом Батьківщини (при виконанні бойових завдань), яка здійснюється щомісяця протягом всіх періодів лікування в стаціонарі або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення; одноразова грошова допомога – одноразова грошова компенсація за будь-яке ушкодження здоров`я, яке призвело до втрати працездатності чи групи інвалідності;

- надати належно засвідчені копії розрахункових, платіжних та розрахунково-платіжних відомостей щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за увесь період служби;

- видати довідку на ім`я ОСОБА_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка мала бути складена начальником медичної служби військової частини відповідно до Порядку № 1346, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002

Відповідач листом № 5/17/12В314Аз від 25.07.2025 повідомив представника позивача, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено такої виплати, як «одноразова грошова допомога - одноразова грошова компенсацiя за будь-яке ушкодження здоров`я, яке призвело до втрати працездатностi чи групп iнвалiдностi». Методичні рекомендації для адвокатів щодо складення адвокатського запиту, що були розроблені Національною асоціацією адвокатів України та обговорені на засіданні Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України (протокол №2 від 03.02.2023), в яких зазначено, що резолютивна, або прохальна, частина має містити формулювання конкретної інформації, яку слід надати, та/або зазначення документа (документів), копія (копії) якого (яких) запитується. Положення запиту повинні бути лаконічними та конкретними, сформульованими так, щоб виключити їх подвійне тлумачення. З приводу надання довідки про обставини травми повідомлено, що за інформацією, наданою медичною службою військової частини, довідка про обставини травми (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ 14.08.2008 № 402) за фактом, який відбувся 09.09.2023, не складалася, оскільки цефалгічний синдром, тинітус, згідно міжнародного класифікатору хвороб МКХ-10 не відноситься до травм чи поранень. Інформація про отримання поранення в журналі бойових дій бригади відсутня.

Крім того, відповідачем разом з листом № 5/17/12В314Аз від 25.07.2025 надано довідку №2502 про доходи позивача, яка містить інформацію про розмір грошового забезпечення позивача, в тому числі і додаткової винагороди.

Проте зі змісту листа № 5/17/12В314Аз від 25.07.2025 та довідки №2502, судом не встановлено, що останні містять відомостей про одноразову грошову допомогу – одноразову грошову компенсацію за будь-яке ушкодження здоров`я, яке призвело до втрати працездатності чи групи інвалідності. Крім того, відповідачем не надано належно засвідчених копій розрахункових, платіжних та розрахунково-платіжних відомостей щодо позивача за увесь період служби.

Натомість відповідач фактично відмовив у наданні зазначеної інформації, указавши що жодним нормативно-правовим актом не передбачено такої виплати, як «одноразова грошова допомога - одноразова грошова компенсацiя за будь-яке ушкодження здоров`я, яке призвело до втрати працездатностi чи групп iнвалiдностi».

Отже, відповідачем при розгляді адвокатського запиту від 16.07.2025 не надало належної оцінки обставинам та посиланням на нормативно-правові акти, викладеним у запиті. Не зазначено чи має позивач право на одноразову грошову допомогу – одноразову грошову компенсацію за будь-яке ушкодження здоров`я, яке призвело до втрати працездатності чи групи інвалідності відповідно до обставин, викладених у запиті.

Щодо поняття «розрахункових, платіжних та розрахунково-платіжних відомостей» суд зазначає, що відповідач має володіти інформацією про службові документи, пов`язані із нарахуванням та виплатою грошового забезпечення, оскільки на нього покладено обов`язок щодо нарахування та виплати такого грошового забезпечення.

З приводу надання довідки про обставини травми відповідач зазначив, що довідка про обставини травми (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом МОУ 14.08.2008 № 402) за фактом, який відбувся 09.09.2023, не складалася, оскільки цефалгічний синдром, тинітус, згідно міжнародного класифікатору хвороб МКХ-10 не відноситься до травм чи поранень. Інформація про отримання поранення в журналі бойових дій бригади відсутня.

Проте відповідачем не надано жодної інформації щодо отримання позивачем травмування при виконанні бойового завдання о 08.00 20.09.2023 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем не здійснено належного розгляду адвокатського запиту від 16.07.2025, чим порушено право позивача на отримання інформації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності визнати протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України в частині неналежного розгляду адвокатського запиту адвоката Вовненко Оксани Вікторівни від 16.07.2025 щодо військовослужбовця ОСОБА_1 та ненадання витребуваної інформації та зобов`язання відповідача повторно розглянути адвокатський запит 16.07.2025 щодо військовослужбовця ОСОБА_1 та надати належну відповідь із врахуванням висновків суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду відповідача з правовою оцінкою обставин справи, установлених у процесі її розгляду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 по справі № 520/23270/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц