Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №520/8403/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 р. Справа № 520/8403/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026, суддя Лук`яненко М.О., по справі № 520/8403/26

за позовом ОСОБА_1

до Начальника Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області Беседіна Андрія Олександровича

третя особа Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області

про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною та скасування відмови, визнання права та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Начальника Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області Беседіна А.О., яка полягає у нерозгляді питання присвоєння ОСОБА_1 наступного, 8 (восьмого) рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад;

- визнати протиправною та скасувати відмову Начальника Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області Беседіна А.О. у встановленні ОСОБА_1 8 (восьмого) рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад, оформлену листом №3.5/5927 від 17.12.2025;

- визнати право ОСОБА_1 на присвоєння послідовно 8 та 7 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад за період безперервного стажу в органах місцевого самоврядування з 18.12.2020;

- зобов`язати Начальника Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області Беседіна А.О. встановити послідовно 8 та 7 ранг посадових осіб органів місцевого самоврядування секретарю Куп`янської міської ради ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 провадження у справі закрито в частині позовних вимог про визнання права ОСОБА_1 на присвоєння послідовно 8 та 7 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад за період безперервного стажу в органах місцевого самоврядування з 18 грудня 2020 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись із зазначеною ухвалою позивачем була подана апеляційна скарга, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи просив її скасувати, а розглянути позовну вимогу по суті.

В обґрунтування вимог заначено, що позивач звернувся до суду, оскільки його право з суб`єктивних причин не визнавалось роботодавцем у сфері публічної служби. Позовна вимога не містить питання про встановлення факту, а стосується визнання та відновлення порушеного права у сфері публічної служби, що є виключною предметною юрисдикцією адміністративних судів.

У судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, як таку, що прийнята із порушенням положень процесуального права.

Представник третьої особи проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав ухвали суду першої інстанції законною та такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, листом начальника Куп`янської міської військової адміністрації № 3.5/4894 від 22.10.2025 ОСОБА_1 повідомлено про присвоєння йому згідно з розпорядженням Куп`янського міського голови від 17.12.2020 № 217-ос «Про початок виконання службових обов`язків секретарем міської ради» 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування IV категорії посад.

11.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до начальника Куп`янської міської військової адміністрації із заявою про присвоєння 8 рангу посадової особи місцевого самоврядування четвертої (IV) категорії посад на підставі отриманих сертифікатів про підвищення кваліфікації в Вищій школі публічного управління від 04.10.2024, від 28.10.2024 та від 02.12.2024.

Листом начальника Куп`янської міської військової адміністрації №3.5\5927 від 17.12.2025 позивачу повідомлено про відсутність правових підстав для присвоєння 8 рангу посадової особи місцевого самоврядування та прийняття відповідного розпорядження.

Не погодившись із відмовою відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства загальним місцевим судом.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Неможливість розгляду вказаної частини позовних вимог у межах цієї справи суд першої інстанції обґрунтував тим, що вона за своєю суттю є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Посилаючись на положення Розділу IV Цивільного процесуального кодексу України, суд зазначив, що справи про встановлення юридичних фактів розглядаються в порядку окремого (непозовного) провадження.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, за висновками суду першої інстанції, вимога позивача про встановлення права на присвоєння йому послідовно 8 та 7 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад за період безперервного стажу з 18 грудня 2020 року є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення.

З цього приводу колегія суддів зауважує, що за змістом ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В порядку окремого провадження суди встановлюють виключно об`єктивні обставини, факти чи події, які мають сталий характер та самі по собі не є правовідносинами.

Так, ініційований ОСОБА_1 спір стосується виконання роботодавцем свого обов`язку щодо своєчасного присвоєння працівникові чергових рангів у межах четвертої категорії посад.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Правова позиція стосовно юрисдикційності справ за позовами, що стосуються призначення, перебування та звільнення з публічної служби неодноразово висловлювалася.

Так, належність таких спорів до юрисдикції адміністративних судів Велика Палата Верховного Суду обґрунтувала у постанові від 22.01.2020 у справі № 813/1045/18, зазначивши, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Крім того, у постанові від 31.10.2018 у справі № 761/33941/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала, що оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Із матеріалів справи встановлено, що предметом даного спору є правомірність дій/бездіяльності начальника Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області щодо відмови у встановленні ОСОБА_1 чергового рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови служби в органах місцевого самоврядування визначені Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до ст. 1 цього Закону, служба в органах місцевого самоврядування є професійною, на постійній основі діяльністю громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що полягає у практичному виконанні завдань і функцій місцевого самоврядування.

За змістом п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, така служба є публічною службою.

Проходження публічної служби - це безперервний процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність.

Статтями 14 та 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено порядок присвоєння рангів посадовим особам місцевого самоврядування, що є невід`ємним та обов`язковим елементом процедури проходження такої служби.

Отже, у спірних правовідносинах начальник міської військової адміністрації виступає як суб`єкт владних повноважень, який реалізує свої законодавчо визначені управлінські функції щодо кадрового забезпечення та присвоєння рангів підлеглим особам.

Враховуючи, що позивач перебував на публічній службі, спірні правовідносини між сторонами за своєю суттю є публічно-правовим спором.

При цьому, оцінюючи обраний ОСОБА_1 спосіб захисту, а саме - вимогу про визнання права на присвоєння послідовно 8 та 7 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад, колегія суддів зазначає, що за своєю правовою природою вона є спором про наявність права, безпосередньо пов`язаного із належним виконанням роботодавцем своїх обов`язків у сфері управлінської діяльності щодо кадрового забезпечення та проходження публічної служби підлеглою особою публічної служби.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5, ст. 9 КАС України, в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом порушеного права і просити про такий захист у спосіб, який вона вважає за необхідне в межах позовних вимог.

Реалізуючи право на судовий захист, саме позивач самостійно визначає та формулює зміст і виклад позовних вимог, виходячи з власного уявлення про ефективність відновлення його порушеного права.

Формулювання позивачем вимоги шляхом прохання «визнати право на послідовне присвоєння рангів» охоплюється його процесуальною свободою, відповідає принципу диспозитивності та спрямоване на відновлення порушених, на його думку, прав саме у публічно-правовому спорі з приводу проходження публічної служби, а не на захист порушеного цивільного права.

Отже, закриваючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд першої інстанції не врахував, що перевірка правильності та обґрунтованості обраного позивачем способу захисту прав є невід`ємною частиною оцінки правомірності самого позову, яка має надаватись під час розгляду спору по суті, оскільки невідповідність обраного позивачем способу захисту способам, визначеним законодавством, або його неефективність є підставою для відмови у задоволенні позову, а не для закриття провадження у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про неможливість розгляду цієї справи адміністративним судом є передчасним, що свідчить про помилковість твердження суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про закриття провадження у справі було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 по справі № 520/8403/26 - скасувати.

Адміністративну справу № 520/8403/26 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов

Постанова складена в повному обсязі 18.09.26.