Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №480/1931/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: М.М. Шаповал

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 р. Справа № 480/1931/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2026, по справі № 480/1931/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, викладене у листі-повідомленні від 27.02.2026 № 5072/03-16 щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі заяви від 20.02.2026 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 06 лютого 2026 року перерахунок та виплату пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2026 року в розмірі 8647 грн, та в наступному проводити перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, викладене у листі-повідомленні від 27.02.2026 № 5072/03-16 щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 20.02.2026 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 06 лютого 2026 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2026 року в розмірі 8647 грн.

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що пенсію позивача обчислено відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Апелянт зазначає, що пенсію позивачу призначено та перераховано відповідно до чинного законодавства.

На підставі викладеного, вважає, що Головне управління діяло в межах покладених зобов`язань та згідно чинного законодавства України, підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні, проте це не враховано судом першої інстанції при розгляді справи по суті.

Крім того апелянт зазначив, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області. Заява позивача від 20.02.2026 була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за принципом екстериторіальності. Отже, на думку відповідача, є необхідність залучення до участі у справі Головного управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, яке наділене повноваженнями здійснювати виплату пенсії.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію по інвалідності 3 групи, яке пов`язане з аварією на Чорнобильській АЕС в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII.

Позивач 20.02.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою щодо перерахунку пенсії, в якій просив здійснити перерахунок основної пенсії починаючи з 06.02.2026, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2026 року в розмірі 8647 грн.

Листом від 27.02.2026 № 5072/03-16 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про те, що обчислення розміру пенсії проведено з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2021 року, яка становить 6000 грн.

Позивач, не погодившись із відмовою пенсійного органу, звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як особа з інвалідністю ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, має право на отримання пенсії в розмірі, визначеному ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ, тобто в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", а тому дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті пенсії в зазначеному розмірі є протиправними.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до статті 1 Закону України № 796-ХІІ закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 9 Закону України № 796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до ст. 10 Закону України № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Згідно із ч. 1 ст. 54 Закону України № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Особливості призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, передбачені у статті 59 Закону України № 796-XII.

Згідно із ч. 3 ст. 59 Закону України № 796-XII (з урахування рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 1-р(ІІ)/2019) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок № 1210, пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України № 796-XII.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 за № 851 Постанову від 23.11.2011 за № 1210 доповнено п. 9-1 такого змісту: «9-1. За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:Кзс=Зп(мін)*5/Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

У подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 за № 543 абзац 1 пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, викладено у такій редакції: «9-1. За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс=Зп(мін)*5/Зс1 де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1307 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 і від 26.09.2012 № 886» пункт 9-1 виключено.

Так, позивач наполягає на тому, що пенсія йому виплачується без урахування ч. 3 ст. 59 Закону України № 796-XII та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Зазначене питання вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Так, у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 (справа № 520/12609/19), яка залишена без змін поставою Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2021 суд дійшов висновків, що положення ч. 3 ст. 59 Закону України № 796-XII поширюються на осіб, які отримують пенсію по інвалідності та брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Перерахунок пенсії здійснюється за заявою особи та з урахуванням формули, передбаченої п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

Надалі такий висновок підтримані Верховним Судом у постановах від 30.08.2022 у справі № 520/5433/19, від 07.09.2022 у справі № 520/9760/19 та від 06.12.2023 у справі № 520/5078/2020.

Отже, відповідно до правової позиції Верховного Суду пенсія по інвалідності розраховується саме у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Колегія суддів зазначає, що нова (остання) редакція ч. 3 ст. 59 Закону України № 796-XII лише розширила перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а також змінила величину (розрахунковий покажчик) для обчислення пенсії, але не запровадила (не встановила) новий розмір пенсії.

До внесення змін до Закону України № 796-XII і викладу ч. 3 ст. 59 цього Закону в новій редакції, а також до Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 за № 1-р(ІІ)/2019, які в загальному підсумку розширили перелік осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, і включили до кола цих осіб військовозобов`язаних, призваних на військові збори, чи осіб начальницького і рядового складу інших військових формувань, обрахування і призначення пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону України № 796-XII, приміром для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, провадилися відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, але не встановленої законом на 1 січня відповідного року, а з мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження. Для такого обчислення і призначення пенсії застосовувався Порядок № 1210.

Розширення кола осіб, які мають права на призначення пенсії по інвалідності з тієї самої кратності і бази обчислення, але зміненої величини (розміру мінімальної заробітної плати) обчислення, без зміни умов та порядку обчислення на підставі закону не дає жодних підстав вважати, що законодавець наче запровадив розмір пенсії по інвалідності в твердих (абсолютних) числах й водночас відмовився й скасував розрахунок пенсії за формулою, передбаченою Порядком № 1210.

Крім того, п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, це лише вихідний показник для обчислення пенсії, який сам по собі не враховує індивідуальних особливостей кожного окремого пенсіонера (зокрема, розміру відшкодування фактичних збитків (у відсотках)), а тому застосування формули, наведеної у пункті 9-1 Порядку № 1210 (в редакції чинній на час виникнення права на призначення позивачу пенсії по інвалідності), дозволяє визначити розмір пенсії індивідуально для кожного пенсіонера із врахуванням його особливостей. Незастосування ж вказаної формули при обчисленні пенсії призведе до встановлення єдиного розміру пенсії для всіх пенсіонерів безвідносно до особливостей кожного, що в свою чергу не сприятимете належному та справедливому пенсійному забезпеченню окремо взятого пенсіонера.

Отже, пенсія позивача, що призначена на підставі ст. 54 Закону України № 796-XII, має розраховуватись саме з урахуванням встановленої пунктом 9-1 Порядку № 1210 формули.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

08.08.2025 позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_1 , як особі з інвалідністю 3 групи, яка має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 27.02.2026 № 5072/03-16 розрахунок пенсії позивача здійснено, виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що пенсія по інвалідності позивачу нараховується з урахуванням формули, передбаченої п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 за № 1210, виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, втім встановленої законом на 1 січня 2021 року, а не відповідного календарного року.

За наведених вище обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для перерахунок ОСОБА_1 пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2026 року в розмірі 8647 грн.

Разом з тим, надаючи оцінку висновками суду першої інстанції в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії, колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії.

20.02.2026 звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, яка за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії.

За наслідками оскарження в судовому порядку рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області скасовано.

Відповідно до п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Отже, з урахуванням принципу екстериторіальності призначення пенсії у випадку скасування судом рішення про відмову в її призначенні має здійснюватися саме тим територіальним органом Пенсійного фонду України, якого було уповноважено розглядати подану особою заяву вперше.

Натомість питання здійснення виплати пенсії після її призначення органом, який розглядає відповідну заяву, належить до компетенції органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи, а саме: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у спірних правовідносинах.

У той же час, суд першої інстанції помилково поклав обов`язок з проведення виплати перерахованої пенсії на Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Втім, колегія суддів зауважує, що позовні вимоги заявлено позивачем лише до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Частиною 4 ст. 48 КАС України передбачено, що якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 48 КАС України, заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Отже, у даному випадку суд першої інстанції, встановивши, що адміністративний позов подано не до тієї особи, зобов`язаний був за правилами ст. 48 КАС України здійснити заміну первинного відповідача на належного, або, у разі наявності заперечень позивача, залучити як другого відповідача.

Втім, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області до участі у справі в якості належного відповідача судом першої інстанції залучено не було.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі, й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Однак, питання щодо заміни неналежного відповідача у справі, залучення до участі у справі співвідповідача судом першої інстанції не розглядалось всупереч вимогам ч. ч. 3, 4 ст. 48 КАС України, що на думку колегії суддів свідчить про порушення норм процесуального права при ухваленні рішення судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, передбачених частинами 3, 4 ст. 48 КАС України з урахуванням приписів ст. 317 КАС України, є підставою для скасування судового рішення.

У той же час, суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження в силу ч. 7 ст. 48 КАС України не наділений повноваженнями щодо заміни неналежного відповідача, оскільки така заміна допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про відсутність можливості в межах наданої КАС України компетенції виправити вказане процесуальне порушення, допущене судом першої інстанції.

При цьому, в силу приписів ст. 315 КАС України суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями направляти справу на новий розгляд, у разі виявлення порушень норм процесуального права, які є безумовною підставою до скасування судового рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії з мотивів того, що позов заявлено до неналежного відповідача.

Одночасно, слід вказати, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача, із заявою про поновлення строку на звернення до суду у разі необхідності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати у наведеній частині та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В іншій частині колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 по справі № 480/1931/26 - скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_2 пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2026 року в розмірі 8647 грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі № 480/1931/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов