Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №520/2668/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 р. Справа № 520/2668/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 (головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В.) у справі №520/2668/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

зобов`язати 1-й відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права; невідповідність висновків суду обставинам справи просить скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції того, що довідкою ВЛК, виданою позивачу, встановлено непридатність до військової служби зі зняттям з військового обліку. Проте, фраза "зняття з військового обліку" є технічною помилкою.

Зазначає, що особи відповідно до пункту «а» ст. 13 графи ІІ Положення № 402 (в редакції від 16.04.2021), визнавалися непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; ні глава 3 розділу ІІ, ні будь-яка інша норма Положення № 402, в редакції від 16.04.2021 (на момент проведення медичного огляду позивачу), не передбачали, що висновок ВЛК про непридатність має бути затверджений штатною ВЛК.

На підставі ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 17.08.2009, що підтверджується даними облікової картки.

За місцем свого фактичного проживання в Чернівецькій області ОСОБА_2 представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 вручена повістка про виклик та, в подальшому, направлення на військово-лікарську комісію.

За результатами проходження медичного огляду, відповідно до довідки військово- лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 08.03.2022 за № 2/26/101 (далі - довідка ВЛК), позивач визнаний непридатним до військової служби на підставі пункту «а» ст. 13 графи II Розкладу хвороб зі зняттям з обліку військовозобов`язаних.

Через мобільний застосунок «Резерв+» позивача сповіщено про необхідність звернення до ІНФОРМАЦІЯ_6 (Дергачі).

За наявною у застосунку «Резерв+» інформацією, сформованою 08.09.2025, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку.

10.09.2025 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_5 з адвокатським запитом № 199/25 з метою з`ясування причини, зняття позивача з військового обліку, а не виключення , як того вимагає законодавство.

У відповідь на звернення ІНФОРМАЦІЯ_8 № 2/4135 від 20.09.2025 повідомив, що :

- згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- згідно із довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 08.03.2022 № 2/26/101 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку.

Вказана довідка ВЛК разом із супутніми додатковими медичними документами направлена на розгляд у 16-у Регіональну ВЛК (військово-лікарська комісія Західного регіону). Однак, станом на сьогоднішній день НОМЕР_1 РВЛК ще не підтвердила непридатність позивача до військової служби з виключенням із військового обліку.

Також зазначено, що оригінал довідки ВЛК із іншими підтверджуючими медичними документами вилучено 22.08.2023 СУ ГУНП Чернівецькій області під час проведення обшуку у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42023261220000031 від 18.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

На підтвердження позивачу надано ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.08.2023 у справі № 727/8948/23 та протокол обшуку від 28.08.2023.

18.11.2025 ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та Міністерства оборони України з метою внесення інформації про його виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у порядку визначеному Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», однак жодної відповіді отримано не було.

Зазначену заяву відповідач отримав 01.12.2025, однак відомості про виключення позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено не було.

Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно не внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», звернувся з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі по тексту - Закон № 2232-ХІІ).

Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII).

Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частинами 1-3 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

У разі якщо відомості про призовника, військовозобов`язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на 08.03.2022) встановлено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

При цьому, частиною 10 статті 14 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на 08.03.2022) передбачено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень, зокрема, непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на 08.03.2022) на районні (міські) призовні комісії покладається, зокрема, звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов`язаних або виключення з військового обліку.

Відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та ч. 6 ст. 37 ( в редакції , що діє з 18.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Відповідно до ч.10 ст. 2 Закону № 2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі – Положення № 402, в редакції, що діяла станом на 08.03.2022).

Положенням № 402 врегульовано процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Так, відповідно до пунктів 1.2-1.3 розділу 1 глави I Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій (пункт 1.3 розділу 1 глави I Положення № 402).

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (пункт 2.1. розділу 2 глави I Положення №402)

Згідно з пунктом 2.2 розділу 2 глави I Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Відповідно до пунктів 22.5, 22.6 глави 22 Положення №402 на військовозобов`язаних, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку оформлюється свідоцтво про хворобу. Під час дії особливого періоду свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону.

На момент проходження позивачем військово-лікарської комісії був чинним Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі- Порядок №921).

Відповідно до пунктів 1-3 Порядку №921, цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.

Відповідно до пункту 16 Порядку №921, військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:

для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов`язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.

Абзацами 17-18, 20 пункту 56 Порядку №921 передбачено, що персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних ведеться районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки шляхом обліку персональних та службових даних призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Судом встановлено, що за змістом довідки військово-лікарської комісії №2/26/101, виданої 08.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку, на підставі ст. 13А графи ІІ Розкладу хвороб, посилання на відповідний наказ МО України відсутнє.

Позивач вказує на те, що на підставі зазначеної довідки має бути виключений з військового обліку.

Проте військово-облікові документи з відповідною відміткою в матеріалах справи відсутні, позивачем таких доказів до суду також не надано.

У відзиві на позов відповідач вказує, що відповідно до даних з АІКС «ОБЕРІГ», відомості про проходження позивачем медичного огляду для визначення ступеню придатності до військової служби відсутні.

Колегія суддів зауважує, що ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має складну структуру та містить декілька частин і пунктів, які регулюють різні за змістом облікові дії: взяття на військовий облік, зняття з військового обліку та виключення з військового обліку.

Наприклад, частина п`ята вказаної статті визначає підстави для зняття з військового обліку для призовників (пункт 1), військовозобов`язаних (пункт 2), резервістів (пункт 3).

Зі свого боку частина шоста цієї статті визначає підстави для виключення з військового обліку, зокрема: визнання непридатними (пункт 3).

Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24, законодавець чітко розмежував поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», передбачивши для них різні підстави та різні правові наслідки. Суд касаційної інстанції наголосив, що особи, виключені з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаних, тоді як громадяни, зняті з військового обліку, продовжують перебувати у цьому статусі.

Згідно з інформацією, наявною у застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку; дані уточнені вчасно, дата уточнення даних - 19.05.2024, адреса проживання – АДРЕСА_1 .

Відомості про перебування позивача на військовому обліку також підтвердженого копією облікової картки ОСОБА_1 , наданої відповідачем.

Водночас, в умовах особливого періоду непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку має бути встановлена у свідоцтві про хворобу.

Позивачем не надано свідоцтво про хворобу, затверджене штатною ВЛК згідно з адміністративно-територіальною зоною відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

З урахуванням приписів п. 22.5, п 22.6 глави 22 розділу ІІ Положення № 402 (в редакції з 25.08.2023) довідка військово-лікарської комісії №2/26/101 від 08.03.2022 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 не є достатнім доказом визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Доводи апелянта, що Положення № 402, в редакції від 16.04.2021 (на момент проведення медичного огляду позивачу 08.03.2022) не передбачало, що висновок ВЛК про непридатність має бути затверджений штатною ВЛК, колегія суддів не спростовує висновків суду, оскільки на час набрання чинності змін до Положення № 402 (з 25.08.2023) позивач не був виключений з військового обліку, позивачем оскаржена бездіяльність відповідача під час дії Полощення № 402 в редакції з 25.08.2023, а тому судом першої інстанції вірно застосовані норми законодавства.

Підсумовуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в спірних правовідносинах протиправна бездіяльність відповідача відсутня, натомість, позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2026 у справі №520/2668/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц