Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №520/6840/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Сліденко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 р. Справа № 520/6840/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 по справі № 520/6840/26

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач, ВЧ НОМЕР_2 , апелянт), в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за періоди з 29.01.2020 по 18.07.2022 згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 520/32249/24 по день фактичної виплати 27.02.2026;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за періоди з 29.01.2020 по 18.07.2022 згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі № 520/32249/24 по день фактичної виплати 27.02.2026.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за рішенням суду у справі №520/32249/24.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у порядку Закону України від 19.10.2000р. №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за платежами по судовому рішенні у справі № 520/32249/24, за період з 29.01.2020 р. по 26.02.2026 р.

Позов в решті вимог - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі .

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору судом першої інстанції, зокрема апелянт вказав, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону України №2050-ІІІ та Порядком, компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Також, зазначає, що право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заявник проходив військову службу на штатній військовій посаді в організаційній структурі Військової частини НОМЕР_1 у період з 09.06.2009 р. по 24.12.2022 р.; згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.12.2022р. №279 підполковника ОСОБА_1 , начальника речового складу, призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 16 грудня 2022 року №1893 на посаду офіцера відділу забезпечення речовим майном управління забезпечення речовим майном Центрального управління речового забезпечення Тилу військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що з 24 грудня 2022 року справи та посаду здав і вибув до нового місця служби до міста Київ. З 24 грудня 2022 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Тобто датою припинення військової служби заявника у Військовій частині НОМЕР_1 є 24.12.2022р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025р. у справі №520/32244/24 було визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 24.12.2022 включно відповідно до приписів абзаців 4 - 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення - 3.988,27 грн. в місяць у загальній сумі 230.419,08 грн. за період з 01.03.2018 по 24.12.2022 включно відповідно до приписів абзаців 4 - 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації-різниці грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2022 роки. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2018-2022 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати – індексації-різниці грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації-різниці грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021-2022 роки. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021-2022 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати – індексації-різниці грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 р. у справі №520/32249/24 було визнано протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) з 29.01.2020 по 31.12.2020 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 в розмірі 2102грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Визнано протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) з 01.01.2021 по 31.12.2021 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 в розмірі 2270 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Визнано протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) з 01.01.2022 по 18.07.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 в розмірі 2481 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) здійснити з 29.01.2020 по 31.12.2020 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 в розмірі 2102 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» iз одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 15.01.2004 року № 44. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) здійснити з 01.01.2021 по 31.12.2021 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2021 в розмірі 2270 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» iз одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 15.01.2004 року № 44. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) здійснити з 01.01.2022 по 18.07.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 в розмірі 2481 грн. відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» iз одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 15.01.2004 року № 44. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) отриманих ним у 2020,2021,2022 році грошової допомоги на оздоровлення та отриманої ним у 2021,2022 році матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із урахуванням перерахованого грошового забезпечення за 2020,2021,2022 роки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 р. у справі №520/32243/24 було визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо неврахування індексації грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати - індексації грошового забезпечення виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2017 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати - індексації грошового забезпечення виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік та за 2017 рік. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік та 2017 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати - індексації грошового забезпечення виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) яка полягає у виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань за 2015 рік та 2017 рік без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік та 2017 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) які полягають у виплаті ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2017 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

27.02.2026 р. на виконання зазначених судових рішень по справі №520/32249/24, по справі №520/32243/24, по справі №520/32244/24 відповідачем було проведено виплату на користь заявника присуджених сум у загальному розмірі 614.691,77 грн.

Згідно з наданими відповідачем розрахунками, за рішенням суду у справі №520/32249/24 сплачено 174.859,70 грн, у т. ч. військового збору - 2622,89 грн (виконано у повному обсязі); за рішенням суду у справі №520/32243/25 сплачено 198832,43 грн, у т. ч. військового збору 2982,49 грн (виконано у повному обсязі).

Стверджуючи про протиправність управлінського волевиявлення суб`єкта владних повноважень з приводу ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходу за платежем у справі №520/32249/24 заявник ініціював даний спір.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з таких підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання компенсації громадянам за втрату частини доходів у разі порушення строків їх виплати регулюється Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон № 2050).

Згідно зі статтею 1 цього Закону, підприємства, установи та організації будь-якої форми власності зобов`язані компенсувати громадянам втрату частини доходів, якщо є затримка у виплаті цих доходів, зокрема, з вини власника або уповноваженої ним особи чи органу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 2 Закону № 2050, компенсація громадянам здійснюється у разі затримки виплати їх доходів на один або більше календарних місяців, починаючи з дня набрання чинності зазначеним Законом.

До доходів, які підлягають компенсації, відносяться грошові виплати громадянам, які мають регулярний характер, зокрема суми індексації доходів.

Стаття 3 Закону № 2050 встановлює, що сума компенсації обчислюється як множення суми нарахованого, але не виплаченого доходу за відповідний місяць (після утримання податків та обов`язкових платежів) та індексу інфляції за період, коли виплата не була здійснена (з урахуванням інфляції за місяць, коли дохід виплачено, не враховується).

Згідно з статтею 6 Закону № 2050, компенсація може здійснюватися за рахунок:

- власних коштів - для підприємств, установ і організацій, що не отримують бюджетного фінансування;

- коштів бюджету - для підприємств і організацій, що фінансуються або дотуються з державного чи місцевих бюджетів;

- коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та інших соціальних фондів.

Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив Порядок компенсації громадянам втрати частини доходів, що конкретизує умови та механізм виплати компенсації.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку № 159, сума компенсації розраховується як добуток нарахованого, але не виплаченого доходу за місяць та індексу споживчих цін за період невиплати, поділений на 100.

Таким чином, для виплати компенсації повинні бути виконані такі умови: нарахування регулярних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендій); порушення строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємства); затримка виплати доходів на один чи більше календарних місяців; зростання споживчих цін; доходи мають регулярний характер.

Колегія суддів зазначає, що компенсація має компенсаторний характер, її метою є підтримання рівня життя громадян в умовах інфляції та підвищення цін.

Використане у статті 3 Закону №2050 та в пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

При цьому зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Такий підхід до розуміння зазначених норм права сформулював Верховний Суд України у постановах від 19 грудня 2011 року у справі № 6-58цс11, від 11 липня 2017 року у справі № 2а-1102/09/2670 та підтримується Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 29 квітня 2021 року у справі № 240/6583/20.Від цих висновків Верховний Суд не відступав.

Колегія суддів уважає ці висновки застосовними і до обставин цієї справи та не знаходить підстав для відступу від цієї правової позиції.

Враховуючи наведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у порядку Закону України від 19.10.2000р. №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за платежами по судовому рішенні у справі № 520/32249/24, за період з 29.01.2020 р. по 26.02.2026 р.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову

А отже колегія суддів зазначає, що з урахуванням наведеного, вказані в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ґрунтуються на помилковому та довільному тлумаченні скаржником норм процесуального права.

В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 по справі № 520/6840/26 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді К.В. Мінаєва Л.О. Фоміна