Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №520/2821/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Григоров Д.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 р. Справа № 520/2821/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/2821/26

за позовом ОСОБА_1

до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся Харківського окружного адміністративного суду з позовом , у якому просив:

- визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях щодо зменшення в довідці від 17.06.2025 року №31/32-0809 станом на 01 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсотковому розмірі;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік із включенням таких відомостей : - надбавки за особливості проходження служби у розмірі (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (414% посадового окладу), які встановлені на 2023 рік , та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 роки та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених статтями 7 законів України про Державний бюджет України, відповідно на 2022 рік та 2023 рік, для перерахунку пенсії 01 лютого 2023 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях щодо зменшення в довідці від 17.06.2025 р. №31/32-0809 станом на 01 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсотковому розмірі.

Зобов`язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік із включенням таких відомостей : надбавки за особливості проходження служби у розмірі (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (414% посадового окладу), які встановлені на 2023 рік, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених статтями 7 Законів України про Державний бюджет України, відповідно, на 2022 рік та 2023 рік, для перерахунку пенсії 01 лютого 2023 року.

Стягнуто з Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) (ЄДРПОУ:45329727) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1065 (одна тисяча шістдесят п`ять гривень) 00 коп.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що станом на 01.01.2023 заявник не мав правового статусу військовослужбовця, суб`єктивного права на отримання грошового забезпечення станом на указані календарні дати не існувало, грошового забезпечення у якості військовослужбовця заявника не отримував, тому відсутні правові підстави для складання довідки про структуру та розміри складових грошового забезпечення заявника станом на ті календарні дати, котрі припадають на період часу після звільнення заявника з військової служби. Звертає увагу, що у силу дії відповідного рішення Уряду України нормативного характеру усі суб`єкти владних повноважень були зобов`язані призначати, обчислювати, нараховувати та виплачувати реальне (фактичне) грошове забезпечення діючих публічних службовців за постановою КМУ від 30.08.2017р. № 704 із використанням показника прожиткового мінімуму працездатної особи у “ 1.762грн.”. Зазначає, що постанова № 704 не містить імперативної вказівки на обов`язковий відсоток премії особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (зазначено, що премія виставляється “до” певного розміру). Відтак премія повинна визначатися в середньому розмірі фактично виплаченої премії в грошовому еквіваленті за відповідними (аналогічними) посадами. Преміювання для конкретної особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту заздалегідь не є фіксованим, а залежить від особистого внеску в загальні результати служби у межах фонду преміювання. Посилався на те, що Постановою №481 від 12.05.2023 установлено, що розміри посадових окладів розраховуються, виходячи з розміру 1762 грн., тому усі суб`єкти владних повноважень були зобов`язані призначати, обчислювати, нараховувати та виплачувати фактичне грошове забезпечення діючих публічних службовців за постановою КМУ від 30.08.2017 №704 із використанням показника прожиткового мінімуму працездатної особи у розмірі 1762 грн.

Позивач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції .

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію, призначену згідно вимог Закону №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 рр. Проте розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, що зазначені у вказаній довідці, відповідачем протиправно зменшені у відсотковому виразі та не відповідають розміру, визначеному у листі від 10.12.2025р №65040-13211/65190.

Не погоджуючись із вказаним у довідці розміром премії 67%, позивач звернувся до суду із даним позовом

Задовольняючим позовні вимоги суд першої інстанції виходив з підстав їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон України № 2262-ХІІ) яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон України № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 3 статті 9 Закону України № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За приписами частини третьої статті 43 Закону України № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 зазначеного Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

Положеннями частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону України № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Положеннями частини 18 статті 43 Закону України № 2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон України № 2011- XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 26.07.2023 у справі № 380/16010/21.

30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності 1 березня 2018 року) (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу визначені Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 623 від 20.07.2018 «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» (Далі Наказ 623). Відповідно до пункту 2 розділу І Наказу № 623, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. У пункті 3 розділу 1 Наказу № 623 встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із положеннями пунктів 1-2 розділу 5 Наказу № 623, особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років. Особам рядового і начальницького складу залежно від складності, важливості, інтенсивності та умов служби розмір надбавки за особливості проходження служби, установлений відповідно до пункту 1 цього розділу, може збільшуватися до 100 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років.

Розділом 16 Наказу № 623 визначено, що Керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів. Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).

З огляду на наведене, за наказом ДСНС на відповідний рік встановлюються надбавка за особливості проходження служби та визначається обсяг преміювання.

Спірним в даній справі є зазначення відповідачем зменшеного відсоткового показника премії в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Внаслідок визнання нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, з 05 березня 2019 року діє редакція пункту 5 Порядку № 45, що була чинною до внесення таких змін.

Аналогічний підхід застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, про що правильно зазначив скаржник у касаційній скарзі, а також Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.06.2023 у справі № 160/14974/21, від 12.03.2024 у справі № 640/35681/21 та від 26.03.2024 у справі № 460/11381/21.

Так, пунктом 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 01 лютого 2018 року № 103, передбачено, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Підпунктом 2 пункту 5 Постанови КМУ № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10% посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Розділом XVI Інструкції № 623 встановлено порядок преміювання та закріплено, що керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).

З огляду на вищевказане, колегія суддів доходить висновку, що чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів спірних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсії, а лише передбачає мінімальні або ж граничні розміри вказаних складових грошового забезпечення. При цьому встановлення граничного розміру вказує на те, що відповідний вид певної складової грошового забезпечення має мінімальні та максимальні кількісні показники, які можуть варіюватися, тобто не є сталими величинами, і залежать від наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі відповідного органу, а також від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою.

Виходячи з положень абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 45 такі щомісячні виплати як надбавка за особливості проходження служби та премія мають бути зазначені у відповідних довідках про розмір грошового забезпечення у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

При цьому згідно з положеннями абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 45 такі щомісячні виплати як премія мають бути зазначені у відповідних довідках про розмір грошового забезпечення у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Таким чином, аналізуючи зазначений пункт Порядку № 45, колегія суддів наголошує, що у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відсоткове значення премії (розмір якої є предметом спору у цій справі) належить указувати у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Аналогічну правову позицію щодо необхідності зазначення у відповідних довідках для перерахунку пенсій розміру премії, визначеного у середньому розмірі, що фактично виплачений за відповідною посадою, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 802/2196/17-а.

Крім того, 05.03.2024 Верховний Суд ухвалив рішення у зразковій справі № 380/19324/23, яке залишено без змін постановою Великою Палатою Верховного Суду від 23.05.2024.

За результатом розгляду справи № 380/19324/23 Велика Палата Верховного Суду у постанові 23.05.2024, залишивши без змін рішення Верховного Суду від 05.03.2024 дійшла висновку, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України № 2262-XII на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові № 704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Таким чином, спірний розмір пенсії згідно з абзацом п`ятим пункту 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін постановою № 103, мав бути визначений у довідці про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію.

Судом встановлено, що відповідачем видана довідка про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 в якій відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби станом на січень 2023 року зазначено 50%, а премії – 67%.

Відповідно до листа відповідача від 10.12.2025 № 65040-13211/65190 за прирівняною посадою, яку при звільненні займав позивач, середній розмір премії за січень 2023 року становить - 414% (фактично виплачена у лютому), а розмір надбавки за особливості проходження служби за січень 2023 - 50% .

Відтак, правильними є висновки суду першої інстанції, що відповідач протиправно не зазначив у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 , від 17.06.2025 №31/32-0809, відомостей про надбавку за особливості проходження служби у розмірі 50% та премії у розмірі 414% для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.

Вищевказана позиція суду також узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 29.01.2025 у справі № 520/5280/24, від 31.07.2025 у справі № 440/10453/24, а також в постанові від 30.09.2025 у справі № 440/11424/24.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується зі висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 має право на включення надбавки за особливості проходження служби та премії до складу грошового забезпечення для перерахунку його пенсії.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно, протиправних дій чи бездіяльності не допускав, порушень прав позивача не вчиняв, а тому наявні правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів відхиляє, як такі, що не узгоджуються із висновками суду.

З огляду на приписи ч.5 ст. 242 КАС України, врахуванню у даній справі підлягають висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції вище та які є релевантними до спірних відносин у даній справі.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують наведених вище висновків суду та не впливають на вирішення даної справи.

При цьому, у контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 по справі № 520/2821/26 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді К.В. Мінаєва Л.О. Фоміна