Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №520/1980/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 р. Справа № 520/1980/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 (головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М.) по справі № 520/1980/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку Індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року

- стягнути індексацію у загальній сумі 83 568,73 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу в якій просив в цій частині судове рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

В обґрунтування вимог скарги посилається на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи.

Зазначає, що суд першої інстанції помилково відмовив у стягненні з відповідача індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 в розмірі 83 568,73 грн.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Отже, оскільки позивач оскаржує судове рішення в частині відмови, колегія суддів саме в цій частині перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач проходив військову службу з 19.03.2014 по 02.11.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_3 та перебував на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час проходження служби відповідачем не нарахована та не виплачена позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб

На вимогу позивача здійснити виплату індексацію грошового забезпечення за спірний період, відповідач листом від 10.01.2025 № 68/ВФЗ повідомив про відсутність підстав для вчинення таких дій.

Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив з того, що оскільки у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 останнє підвищення окладу за посадою позивача відбулось у січні 2008 року, тому для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю за спірний період базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача є січень 2008 року.

Не нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, за висновком суду першої інстанції, свідчить про протиправну бездіяльність військової частини щодо проведення належного та повного розрахунку грошового забезпечення позивача.

Водночас, судом першої інстанції відмовлено в частині стягнення з відповідача конкретно визначено розміру індексації грошового забезпечення.

Враховуючи оскарження позивачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення індексації за спірний період в конкретно визначеному розмірі та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-XII (далі – Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

У частинах 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Наведені положення частини 3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 за №2011-XII кореспондуються із приписами частини 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 за №1282-ХІІ (далі також – Закон №2011-XII), згідно з якими індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

З метою реалізації Закону №1282-XII постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі Порядок №1078).

Відповідно до п. 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким місяцем (базовим) є той, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців. Пунктом 13 постанови №1294 визначено, що остання набирає чинності з 01 січня 2008 року.

Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01 березня 2018 року.

Зі змісту постанови № 1294 вбачається незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців у період її дії з 01 січня 2008 року до 28 лютого 2018 року.

Таким чином, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів осіб за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 є січень 2008 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 не отримував індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - січень 2008 р.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення в спірний період із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

В цій частині судове рішення не оскаржується сторонами по справі, а тому суд апеляційної інстанції не надає оцінки правильності висновків суду першої інстанції.

Натомість, позивач оскаржує судове рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення конкретної суми індексації грошового забезпечення.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, в даному випадку суд має дослідити питання обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку суми індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року, оскільки у позовній заяві позивач просила суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити їй індексацію грошового забезпечення у конкретній, розрахованій нею сумі.

За розрахунком індексації, складеним позивачем за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, до виплати позивачу належить 83 568,73 грн (грудень 2015 року -2 302,64 грн, січні-квітні 2016 року 2 359,14 грн щомісячно, у травні 2016- 2 482,40 грн, у червні-листопаді 2016 року 2 710,05 грн щомісячно, грудень 2016 року лютий 2017 року 3 177,60 грн щомісячно, березень-квітень 2017 року 3 360,00 грн щомісячно, травень 2017 року 3 536,40 грн, червень-серпень 2017 року 3 730,06 грн щомісячно, вересень-листопад 2017 року 3 896,78 грн, грудень 2017-лютий 2018 року- 4 258,75.

Відповідачем не наведено доводів на спростування зазначеного розрахунку.

Суд першої інстанції, необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити розрахунок індексації грошового забезпечення у конкретному розмірі.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), у сумі 83 568,73 грн. та виплатити належну суму до видачі (з утриманням податків), є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позву ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування судового рішення в цій частині з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 по справі № 520/1980/25 - скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 суму індексації у загальній сумі 83 568,73 грн (вісімдесят три тисячі п`ятсот шістдесят вісім гривень 73 копійки) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц