Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №620/2336/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/2336/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо неприйняття рішення щодо зарахування до заробітної плати для обчислення розміру пенсії за віком суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи за рік ОСОБА_1 згідно довідки Чернігівської облспоживспілки про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 11.10.2024 №02/1-132 (Додаток до Порядку) з 15.08.2025;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийняти рішення, яким зарахувати до заробітної плати для обчислення розміру пенсії за віком суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи за рік ОСОБА_1 згідно довідки Чернігівської облспоживспілки про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 11.10.2024 №02/1-132 (Додаток до Порядку) з 15.08.2025.

Позов мотивовано тим, що позивачка звернулась до територіального органу Пенсійного фонду для визначення розміру пенсії з урахуванням довідки Чернігівської облспоживспілки від 11.10.2024 №02/1-132 про заробітну плату для обчислення пенсії за віком. Однак відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії з підстави того, що Порядком визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2025 №306, видача довідки архівними установами не передбачена.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що документом, що підтверджує виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи, є довідка підприємства, установи, організації про заробітну плату (дохід), оформлена згідно з додатком до порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 № 306, із зазначенням підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи. Порядком не передбачено можливість підтвердження виплати заробітної плати особі довідками, виданими архівними установами, тому позовні вимоги є необґрунтованими, а підстави для їх задоволення відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 15.08.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

31.10.2025 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про перерахунок її пенсії, до якої додала, зокрема довідку Чернігівської обласної спілки споживчих товариств «Облспоживспілка правління» про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 11.10.2024 №02/1-132, довідку Головного управління статистики у Чернігівській області від 02.07.2016 №06-08/63, архівну довідку Чернігівської обласної спілки споживчих товариств від 11.10.2024 №02/1-133, витяг із Постанови правління Центроспілки від 23.07.1970 №112 (а.с. 13–34).

Згідно з розпискою-повідомленням від 04.11.2025 позивачка до заяви додала, зокрема довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 від 03.11.2025 №02/1-160 та від 04.09.2025 №02/1-144 (а.с. 35).

За результатами розгляду заяви позивачки та доданих документів 01.12.2025 Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні довідки від 11.10.2024 №02/1-132 для обчислення пенсії. Зазначено, що документом, що підтверджує виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи, є довідка підприємства, установи, організації про заробітну плату (дохід), оформлена згідно з додатком до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2025 №306, із зазначенням підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи. Даним порядком видача довідки архівними установами не передбачена (а.с. 38–39).

Листом від 23.12.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивачку що після надходження акта зустрічної перевірки довідки про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 11.10.2024 №02/1-132, яка видана Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств, в якій зазначені суми заробітної плати за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць за період з січня 1987 року по грудень 1996 року, повторно розглянуто заяву позивачки про перерахунок пенсії від 31.10.2025 та 01.12.2025 прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії (а.с.36–37).

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивачка звернулась до суду з відповідним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV, у редакції чинні на час виникнення спірних правовідносин).

Закон №1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Закон №1058-IV установлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 40 Закону №1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 41 Закону №1058-IV передбачені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, пунктом 2 зазначеної статті передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 №306 «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії особам, що в період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищує календарний місяць (далі – Порядок №306).

Відповідно до пункту 1 Порядку №306 дія цього Порядку поширюється на таких осіб, що до 1 липня 1998 р. отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць:

тих, що працювали в сільському господарстві, були зайняті на сезонних роботах, працювали у старательських артілях, виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами та сплачували внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування;

творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів).

Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку №306 до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно з цим Порядком зараховуються суми виплат (доходу), з яких сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Для обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати (доходу), що виплачена за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, особа звертається із заявою до відповідного управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі в місті:

в якому зберігається пенсійна справа особи - у разі подання заяви особою, якій вже призначено пенсію;

за місцем подання заяви про призначення пенсії - у разі звернення особи за призначенням пенсії.

Згідно з пунктом 4 Порядку №306 документом, що підтверджує виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи є:

для працівників старательських артілей - довідка про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії та трудова книжка;

для інших осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку, - довідка підприємства, установи, організації про заробітну плату (дохід), оформлена згідно з додатком до Порядку, із зазначенням підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи.

Аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що однією з умов врахування суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у спосіб визначений Порядком, є наявність доказів про виплату особі заробітної плати у строк понад один місяць.

Так, положенням пункту 6 Постанови №306 передбачено, що підставою для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, що зазначаються у довідці, може бути: законодавчий або інший нормативно-правовий акт чи положення про оплату праці, яким на момент виплати особі заробітної плати (доходу) було передбачено проведення остаточного розрахунку за результатами певного періоду (кварталу, півріччя, року) або після закінчення роботи; цивільно-правовий договір.

Відповідно до пункту 8 Положення №306 заробітна плата (дохід), що підлягає зарахуванню до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, визначається шляхом ділення суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців виконання такої роботи.

Позивачка з 04.06.1984 по 19.05.1997 працювала звіроводом норкової ферми Звірогосподарства Чернігівської облспоживспілки, що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с. 11–12).

Відповідно до архівної довідки від 11.10.2024 №02/1-133 Звірогосподарство управління заготівель Чернігівської облспоживспілки функціонувало з 1958 по 1999 ріку, було ліквідовано відповідно до постанови арбітражного суду Чернігівської області від 19.07.1999 №9/113. У відомчий архів Чернігівської облспоживспілки були передані документи з особового складу Звірогосподарства управління заготівель Чернігівської облспоживспілки за 1958-1999 роки відповідно до акта прийому-передачі від 16.08.2001 (а.с. 17).

Згідно із виданою Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств «Облспоживспілка правління» довідкою про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 11.10.2024 №02/1-132 в період з 01.011987 по 31.12.1996 позивачці виплачувалась заробітна плата за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць (а.с. 15).

Оплата праці працівників Звірогосподарства проводилась відповідно до постанови Правління Центроспілки від 23.07.1970 №112 «Про умови оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств споживчої кооперації». Пунктом 1 даної постанови передбачено введення умов оплати праці згідно з Типовим положенням про оплату праці робітників радгоспів та інших державних підприємств сільського господарства (далі Типове положення), затвердженим поставною Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати та Президії ВЦРПС від 15.07.1970 №182/П-13. Пунктами 1 і 3 даного Положення передбачено розмір заробітної плати керівників та спеціалістів відділень, ферм та сільськогосподарських підрозділів в залежності від умов виробництва, норм і розцінок по реалізаційним цінам та затвердженої річної норми виробництва.

Дослідивши зміст довідки про отриману позивачкою заробітну плату, суд вважає, що її зміст відповідає вимогам Додатку до Порядку №306, зокрема у ній зазначено підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, відомості про документи, на підставі яких її видано, в тому числі відомості нарахування заробітної плати за 1987–1996 роки.

Суд також зазначає, що постанова Правління Центроспілки №112 була обов`язковою для всіх сільськогосподарських підприємств споживчої кооперації та являлась нормативним документом, яким для виконання введено в дію Типове положення про основні умови оплати праці робітників радгоспів і других державних підприємств сільського господарства, в тому числі і Звірогосподарств.

Вирішуючи питання правомірності обрахунку пенсії без урахування довідки про заробітну плату, суд зазначає таке.

Частинами 1–3 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, шо призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі–Порядок № 22-1).

Згідно із пунктом 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року(додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Пунктом 4.2 Порядку №22-1 установлено, шо при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства, саме Пенсійні органи наділені повноваженням вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Аналіз наведених вище норм права дозволяє дійти висновку, що обов`язок призначення/перерахунку пенсії в належному розмірі покладається на відповідний територіальний орган ПФУ, а тому у протилежному випадку даний орган буде діяти не на підставі, не в межах повноважень і не в порядку, передбаченому чинним законодавством. Тому такі дії мають бути визнані протиправними та вчиненими з вини органу - суб`єкта владних повноважень.

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 22.12.2025 вбачається, що було складено акт зустрічної перевірки довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.10.2024 №02/1-132, при цьому підстав вважати наведені в довідці відомості недостовірними відповідачем не надано. Водночас відповідач прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії позивачки з урахуванням такої довідки, зазначивши що Порядком №306 не передбачено видача довідок архівними установами або установами, на зберіганні яких знаходяться архівні документи ліквідованих підприємств.

Таким чином, територіальний орган ПФУ приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії не надав належної оцінки документам, поданим заявником, формально підійшов до вирішення наявного права особи на пенсію в належному розмірі, оскільки не здійснив всіх можливих та достатніх дій, в межах прав, наданих пенсійним органам для недопущення порушення прав особи на соціальний захист в зв`язку із втратою працездатності, наслідком таких протиправних дій стало призначення пенсії без урахування всіх поданих документів, що в певному сенсі, призвело до обмеження відповідного права на мирне володіння майном, передбаченого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Верховний Суд у справі №826/14837/16, розглянутій 31 березня 2020 року зазначив, що «пенсія за віком це свого роду державний депозит» (примусовий та індивідуальний) кожної особи, який залежить від праці такої особи та підлягає безумовному поверненню державою в установленому розмірі протягом всього життя пенсіонера, крім випадків, що можуть бути встановлені законом. Особу можна позбавити як права на депозит, так і права на пенсію лише за добровільної відмови від цього виду власності.

Серед критеріїв, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відтак, не може слугувати причиною порушення прав та інтересів особи на належне соціальне забезпечення сумніви пенсійного органу щодо певних підтверджуючих документів при цьому без повідомлення особи про такі сумніви або встановлені розбіжності та без подальшого вчинення активних дій в межах прав, наданих пенсійним органам.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Визначаючись щодо меж заявлених позовних вимог, з урахуванням встановлених під час судового розгляду обставин, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частина 2 названої статті встановлює, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, як: здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15.11.96 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьев проти України від 05.04.2005.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується оплата позивачкою судового збору у розмірі 1331,20 грн (а.с. 7).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивачки належить стягнути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 72–74, 77, 241–246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо незарахування до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за віком суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи за рік ОСОБА_1 , згідно з довідкою Чернігівської обласної спілки споживчих товариств «Облспоживспілка правління» від 11.10.2024 №02/1-132 з 15.08.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області прийняти рішення, яким зарахувати до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за віком суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи за рік ОСОБА_1 , згідно з довідкою Чернігівської обласної спілки споживчих товариств «Облспоживспілка правління» від 11.10.2024 №02/1-132 з 15.08.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П`ятницька, 83-А, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14005 код ЄДРПОУ 21390940).

Повний текст рішення суду складено 18 вересня 2026 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО