Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №600/2149/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Чернівці Справа № 600/2149/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 977260803567 від 11.08.2025;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити поновлення виплати пенсії та нарахування пенсії за минулий період їй, ОСОБА_1 , в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 та ст. 46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” починаючи з 01.08.2025;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку на користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12510,96 грн;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 300000 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначала, що вона є особою з інвалідністю 2 групи. В чергове 2 групу інвалідності їй було встановлено згідно рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.01.2025 № 73/25/75/Р з 01.01.2015.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № ЦО-373 від 11.07.2025 скасовано акт огляду МСЕК № 577/3 від 13.12.2023, яким їй продовжено 2 групу інвалідності до 01.01.2025.

01.10.2025 рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 600/3807/25-а визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № ЦО-373 від 11.07.2025, в частині скасування акту огляду МСЕК № 577/3 від 13.12.2023.

01.11.2025 позивач повторно звернулась до Головного управління ПФУ в Чернівецькій області з проханням поновити пенсійні виплати по інвалідності. Листом № 5950-6018/В-17/8-2400/25 від 17.11.2025 Головним управлінням ПФУ в Чернівецькій області повідомлено, що відсутні законодавчі підстави для поновлення їй пенсії по інвалідності, так як рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № ЦО-373 від 11.07.2025 скасовано інвалідність та рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2025 в справі № 600/3807/25-а відсутні зобов`язання чи рішення стосовно визнання протиправним та скасування витягу від 11.07.2025 № ЦО-373, в частині, що стосується періоду починаючи з 11.07.2025. Крім того, згаданим вище рішенням суду не покладено жодних зобов`язань на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

22.04.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області надано позивачу копію рішення Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №977260803567 від 11.08.2025, яким їй припинено виплату пенсії.

Вказане рішення позивач вважає протиправним, оскільки рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі № 600/3807/25-а визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи № ЦО-373 від 11.07.2025, в частині скасування акту огляду МСЕК № 577/3 від 13.12.2023. Рішення №73/25/75/Р діюче, ніким не оскаржувалось та не скасовувалось і надавалось разом з рішенням суду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що наявні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, а також стягнення з відповідача заподіяної матеріальної та матеріальної шкоди.

Головне управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – відповідач) подало до суду відзив, в якому вказувало, що позивач по 31.07.2025 отримувала пенсію по інвалідності, яка призначена та обчислена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи одержаний витяг Центру оцінювання функціонального стану особи, згідно з яким групу інвалідності позивачу скасовано з 11.07.2025, виплату пенсії по інвалідності з 01.08.2025 припинено.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №600/3807/25-а визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № ЦО-373 від 11.07.2025, в частині скасування Акту огляду МСЕК № 577/3 від 13.12.2023, яким продовжено позивачу ІІ групу інвалідності до 01.01.2025.

Однак, згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 11.07.2025 № ЦО-373, позивачу скасовано інвалідність з 11.07.2025.

Відповідач також звертав увагу на те, що у рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №600/3807/25-а відсутні зобов`язання чи рішення стосовно визнання протиправним та скасування витягу від 11.07.2025 № ЦО-373, в частині, що стосується періоду починаючи з 11.07.2025. Згаданим вище рішенням суду не покладено жодних зобов`язань на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Враховуючи наведене вище, відповідач вважає, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, тому відсутні законодавчі підстави для поновлення пенсії по інвалідності.

Крім того, відповідач вказував, що пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Позивач скористався правом, передбаченим ст. 163 КАС України, та подав до суду відповідь на відзив, в якому виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії № 12ААГ № 354523 від 13.12.2023 (а.с. 18).

Позивач по 31.07.2025 отримувала пенсію по інвалідності, яка була призначена та обчислена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.01.2025 № 73/25/75/Р позивачу 01.01.2025 встановлено другу групу інвалідності. Дата повторного оцінювання - 15.01.2027 (а.с. 8- 10).

У відзиві відповідач зазначав та не заперечувалося позивачем, що 20.01.2025 згідно з актом прийому-передачі витягів з рішень експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи з КНП "Міська клінічна лікарня № 3" Чернівецької міської ради одержано витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України №73/25/75/ВП від 15.01.2025, згідно з яким позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 01.01.2025, дата повторного оцінювання 15.01.2027. Враховуючи зазначене, позивачу продовжено виплату пенсії по 31.01.2027.

В подальшому, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № ЦО-373 від 11.07.2025 скасовано акт огляду МСЕК № 577/3 від 13.12.2023, яким позивачу продовжено 2 групу інвалідності до 01.01.2025 (а.с. 5-6).

05.08.2025 Головним управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області одержано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-011101-9/148421, яким направлено за належністю скановану копію акту приймання-передачі Витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” Центр оцінювання функціонального стану особи” та Витяги відповідно до акту прийому передачі. Цим листом направлено витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 11.07.2025 №ЦО-373, згідно з яким позивачу скасовано групу інвалідності з 11.07.2025 (а.с. 61, 64).

Вважаючи рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи протиправним, позивач оскаржила його в судовому порядку.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі № 600/3807/25-а, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2026, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № ЦО-373 від 11.07.2025, в частині скасування акту огляду МСЕК № 577/3 від 13.12.2023, яким продовжено ОСОБА_1 2 групу інвалідності до 01.01.2025 (а.с. 24-28).

За наслідками розгляду звернення, 10.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області направило на адресу позивача лист, в якому повідомило, що виплату пенсії призупинено з 01.08.2025 на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.07.2025 № ЦО-373, яким її не визнано особою з інвалідністю (а.с. 15).

За результатами розгляду звернення щодо виплати пенсії по інвалідності, 17.11.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області направило на адресу позивача лист за вих. № 5950-6018/В-17/8-2400/25, в якому повідомило, що відсутні законодавчі підстави для поновлення пенсії по інвалідності, так як рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № ЦО-373 від 11.07.2025 скасовано інвалідність, а у рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі № 600/3807/25-а відсутні зобов`язання чи рішення стосовно визнання протиправним та скасування витягу від 11.07.2025 № ЦО-373, в частині, що стосується періоду починаючи з 11.07.2025. Крім того, згаданим вище рішенням суду не покладено жодних зобов`язань на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (а.с. 16-17).

Розглянувши адвокатський запит, 24.04.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області направило на адресу представника позивача рішення №977260803567 від 11.08.2025, яким позивачу припинено виплату пенсії з 01.08.2025 на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.07.2025 № ЦО-373 (а.с. 20, 20 на звороті – 21).

Дослідженням оскаржуваного рішення № 977260803567 від 11.08.2025 встановлено, що на підставі витягу рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № ЦО-373 від 11.07.2025, позивачу з 01.08.2025 припинено виплату пенсії по інвалідності (а.с. 20 на звороті – 21, 62).

Вважаючи дане рішення протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон N 875-XII).

Відповідно до ст. 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV).

Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

пенсія за віком;

пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії по інвалідності встановлено ст. 30 Закону № 1058-IV. Так, ч. 1, 2 наведеної статті Закону визначено, що пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечувалося сторонами, що позивач по 31.07.2025 отримувала пенсію по інвалідності, яка була призначена та обчислена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судом встановлено, що отримавши витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" № ЦО-373 від 11.07.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області оскаржуваним рішенням з 01.08.2025 було припинено позивачу виплату пенсії по інвалідності.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону (ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-IV).

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №600/3807/25-а, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2026, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № ЦО-373 від 11.07.2025, в частині скасування акту огляду МСЕК № 577/3 від 13.12.2023, яким продовжено ОСОБА_1 2 групу інвалідності до 01.01.2025 (а.с. 24-28).

Статтею 78 КАС України врегульовано підстави звільнення від доказування. Так, ч. 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 4 ст. 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас, передбачене ч. 4 ст. 78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст. 90 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 № 6-327цс15, а також у постановах Верховного Суду від 28.04.2018 у справі №825/705/17, від 06.03.2019 у справі № 813/4924/13-а, від 05.09.2019 у справі № 2340/3396/18 та від 06.09.2019.

Беручи до уваги наведену норму процесуального права та встановлені у справі обставини, суд вважає, що судове рішення від 01.10.2025 у справі № 600/3807/25-а, яке набрало законної сили, є преюдиційним для справи, яка розглядається.

Суд враховує, що підставою для припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу слугувало саме рішення експертної команди № ЦО-373 від 11.07.2025, яке судом визнано протиправним та скасовано.

Судом встановлено, що позивач зверталася із заявами про виплату пенсії по інвалідності, однак відповідачем відмовлено їй в поновленні пенсії по інвалідності.

Оскільки рішенням суду у справі № 600/3807/25-а, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії № ЦО-373 від 11.07.2025, на підставі якого позивачу було припинено виплату пенсії по інвалідності, суд вважає, що виплата пенсії по інвалідності позивачу підлягає поновленню.

Тобто, оскільки припинення виплати позивачу пенсії відбулось на підставі акта індивідуальної дії, який судом визнано протиправним та скасовано, таке припинення не може вважатися законним та обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягали до задоволення.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заявлених вимог шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення № 977260803567 від 11.08.2025, а також зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії по інвалідності позивачу з 01.08.2025.

При цьому доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не свідчать про законність його рішення у спірних відносинах.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За приписами ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Загальні положення про відшкодування шкоди наведено у параграфі 1 глави 82 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, за ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтями 1173-1175 ЦК України передбачено особливості відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, а також посадовими особами вказаних органів.

У судовій практиці сформувався сталий підхід до застосування положень ст. ст. 1173-1175 ЦК України під час розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування (зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17, а також у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 2а-0770/814/12, від 13.01.2022 у справі № 825/438/18 та інших), за яким ст. ст. 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування, а також для посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Проте цими нормами не заперечується обов`язковості інших елементів складу цивільного правопорушення, доказування наявності яких є необхідним у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Суд зазначає, що в межах цього публічно-правового спору позивач не довів наявності будь-якої шкоди, завданої йому відповідачем, наявності причинного зв`язку між шкодою і діями (рішенням) та вини відповідача в її заподіянні. Отже, позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволенню не підлягають, з огляду на їх необґрунтованість.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судом не проводиться розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 977260803567 від 11.08.2025.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області поновити нарахування та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.08.2025.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (м. Чернівці, пл. Центральна, буд. 3).

Суддя В.К. Левицький