Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №600/5124/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5124/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

I. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що прийнятий стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 про зарахування до списків особового складу військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ), що прийнятий стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 .

1.2. Ухвалою суду від 28.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано у відповідача копії обох оскаржуваних наказів; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

1.3. 03.11.2025 року відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, до якого долучив копію витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.08.2025 №1791 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

1.4. 10.11.2025 представник позивача подав відповідь на відзив.

1.5. 17.11.2025 представником позивача подано клопотання про повторне витребування у відповідача копії наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини.

1.6. Ухвалою суду від 02.01.2026 року вказане клопотання задоволено, повторно витребувано у відповідача копію наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ), встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання витребуваного доказу з дня вручення ухвали.

1.7. На виконання ухвали суду, 07.01.2026 відповідач надав копію витягу з наказу №246 від 28.08.2025, згідно якого позивача з 28.08.2025 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що 28.08.2025 він був затриманий та супроводжений посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де щодо нього проведено мобілізаційні заходи та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.08.2025 №1791 його призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

2.2. Позивач наголошує, що згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування від 27.06.2025 року йому встановлено інвалідність третьої групи з 08.03.2025 по 09.03.2026 внаслідок загального захворювання, у зв`язку з чим він отримує відповідну пенсію.

2.3. За твердженням позивача, під час затримання 28.08.2025 він неодноразово повідомляв посадовим особам відповідача та поліцейському про наявність у нього інвалідності та бажання скористатися правом на відстрочку від призову, пред`являв відповідний витяг з рішення експертної команди, однак ці пояснення були проігноровані.

2.4. Позивач посилається на пункт 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю, а також на частину другу цієї статті, згідно з якою особи з інвалідністю у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу виключно за контрактом. Контракту про проходження військової служби позивач не укладав.

2.5. Позивач зазначає, що відповідач, як орган, що веде Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зобов`язаний був перевірити наявність у нього права на звільнення від призову, зокрема шляхом отримання відповідних відомостей з реєстрів, у тому числі з відомостей, які надходять від органів Пенсійного фонду України.

2.6. Щодо строку звернення до суду позивач пояснює, що про порушення своїх прав дізнався лише 01.10.2025, отримавши від матері копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_8 №3960/ПУ від 11.09.2025, якою підтверджено, що станом на 29.08.2025 він перебував у статусі військовослужбовця. До цього, за поясненнями позивача, зі змісту відповіді ІНФОРМАЦІЯ_9 від 19.09.2025 № 9536 він мав підстави вважати, що не був призваний на військову службу.

2.7. З наведених підстав позивач вважає оскаржувані накази протиправними та просить позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача

2.8. Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві зазначає, що позивач наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.08.2025 правомірно призваний на військову службу під час мобілізації, оскільки до моменту призову не звертався до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову за встановленою Порядком № 560 формою та не подавав документів, що підтверджують право на таку відстрочку. Заяву про надання відстрочки позивач подав лише 29.08.2025 року, тобто вже перебуваючи у статусі військовослужбовця.

2.9. Відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, згідно з якою процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, а визнання її протиправною не спричиняє відновлення попереднього становища особи шляхом її звільнення.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Судом встановлено, що згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування від 27.06.2025 (витяг №134/25/1794/В) ОСОБА_1 встановлено інвалідність третьої групи з 08.03.2025 по 09.03.2026 внаслідок загального захворювання. ОСОБА_1 як особа з інвалідністю отримує відповідну пенсію, що підтверджується даними застосунку «Дія» та відомостями порталу електронних послуг Пенсійного фонду України.

3.2. 28.08.2025 ОСОБА_1 супроводжувався посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 до ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_8 на адвокатський запит від 19.09.2025 №9536. У той же день щодо позивача проведено мобілізаційні заходи посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 .

3.3. Того ж дня, 28.08.2025, позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією на базі ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» проведено медичний огляд позивача, за результатами якого довідкою № 2025-0825-3306-3 ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

3.4. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.08.2025 №1791 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (згідно з поіменним списком № 874 від 28.08.2025) ОСОБА_1 , 1998 року народження, призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та відправлено до військової частини НОМЕР_1 . Копію витягу з указаного наказу позивач отримав лише 03.11.2025 разом з відзивом на позовну заяву.

3.5. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №246 від 28.08.2025, позивача з 28.08.2025 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 .

3.6. Із матеріалів справи вбачається, що під час проведення мобілізаційних заходів 28.08.2025 ОСОБА_1 повідомляв посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_6 про наявність у нього інвалідності та пред`являв витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №134/25/1794/В від 27.06.2025, що підтверджується протоколом опитування позивача його представником, адвокатом Маркідоновим О.В., від 20.10.2025. Доказів того, що відповідач перевірив ці пояснення чи відреагував на них до видання наказу про призов, матеріали справи не містять.

3.7. 29.08.2025 позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про надання відстрочки від призову. Листом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 11.09.2025 №3960/ПУ позивачу повідомлено, що станом на 29.08.2025 він перебував у статусі військовослужбовця, призваного на військову службу 28.08.2025.

3.8. За поясненнями позивача та його представника, підтвердженими протоколом опитування ОСОБА_2 (матері позивача) від 07.11.2025, копію листа № 3960/ПУ від 11.09.2025 року ОСОБА_2 виявила у поштовій скриньці 30.09.2025 та передала синові за фактичним місцем його проживання 01.10.2025.

3.9. 18.10.2025 представником позивача подано до відповідача адвокатський запит № 5 про надання копій обох оскаржуваних наказів. Листом від 21.10.2025 року № 11173 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 перебуває у статусі самовільного залишення військової частини, копій наказів не надав.

3.10. Доказів укладення позивачем контракту про проходження військової служби матеріали справи не містять, відповідачем такого контракту суду не подано.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

4.3. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який на час розгляду цієї справи продовжено; Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 оголошено загальну мобілізацію.

4.4. Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань на функціонування в умовах особливого періоду.

4.5. Частиною першою статті 39 Закону № 3543-ХІІ визначено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу».

4.6. Пунктом 2 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6–12 місяців.

4.7. Частиною другою статті 23 Закону № 3543-ХІІ передбачено, що особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3–15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.

4.8. Відповідно до пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та проводять перевірку підстав їх надання.

4.9. Пунктом 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов`язані особисто подають заяву за встановленою формою з доданням підтвердних документів. Абзацом дев`ятим пункту 60 Порядку № 560 встановлено, що до ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

4.10. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII) Реєстр є інформаційно-комунікаційною системою, призначеною для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до частини восьмої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які відповідно до частини дев`ятої цієї статті забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

4.11. Пунктом 17 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних військовозобов`язаного віднесено відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; частиною третьою статті 14 цього Закону передбачено актуалізацію бази даних Реєстру шляхом електронної інформаційної взаємодії, зокрема з органом, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Щодо строку звернення до суду

5.1. Оцінюючи довід відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить із того, що відповідно до частини другої статті 122 КАС України перебіг установленого законом строку звернення до суду пов`язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

5.2. У цій справі позивач оскаржує наказ про його призов на військову службу під час мобілізації, про існування якого йому стало відомо у зв`язку з проведенням щодо нього мобілізаційних заходів 28.08.2025. Разом з тим копії самого наказу про призов позивач до звернення до суду не отримував, а відповідач надав її суду лише разом із відзивом, поданим 03.11.2025. Позовну заяву подано 27.10.2025 .

За таких обставин суд виходить із того, що для цілей обчислення строку звернення до суду необхідно враховувати не лише момент фактичного проведення щодо особи мобілізаційних заходів, а й момент, коли особа мала реальну можливість встановити зміст та правові підстави оскаржуваного рішення, а також обставини, які свідчать про порушення її права. З огляду на це, навіть виходячи з найбільш стислого із застосовних процесуальних строків - місячного строку, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України, позов подано вчасно, тому підстави для розгляду поданої одночасно з позовом заяви про поновлення строку звернення до суду відсутні, а довід відповідача про пропуск строку звернення до суду судом відхиляється.

Щодо суті спору

5.3. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані, які в установленому порядку визнані особами з інвалідністю, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

5.4. Отже, встановлення особі у передбаченому законом порядку відповідного статусу є юридично значущою обставиною, яка виключає можливість її призову на військову службу під час мобілізації за відсутності передбаченої законом добровільної підстави для проходження військової служби.

Водночас суд звертає увагу на правову позицію, яка висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.03.2023, справа №600/2520/22-а, згідно якої «30. Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання».

5.5. Дійсно порядок документального оформлення права на відстрочку визначається Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024, № 560.

Передбачена цим Порядком процедура подання заяви та підтвердних документів спрямована, зокрема, на встановлення та документальне оформлення наявності відповідної підстави для відстрочки в тому числі щодо осіб з інвалідністю (зокрема див. пункт 2 Додатку 5 «Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” і не змінює встановленої законом матеріально-правової умови щодо непідлягання особи з інвалідністю призову під час мобілізації» та пункт 60 Порядку).

5.6. Однак такий підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати встановленої законом матеріально-правової умови щодо непідлягання особи з інвалідністю призову під час мобілізації, за винятком його згоди на мобілізація.

5.7. Такий висновок суду ґрунтується на системному аналізі діючого законодавства України, серед яких Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992, №2232-ХІІ, згідно пункту «б» підпункту 2 частини 4 статті 26 безумовною підставою для звільнення з військової служби військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, під час дії воєнного стану є наявність інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Будь-яке інше тлумачення цих нормативних приписів, є нелогічним та суперечить принципу розумності, оскільки примусова мобілізація особи, яка має безумовне право на звільнення з військової служби, призводить, окрім порушення прав такої особи, до нераціонального, витрачання коштів та часу осіб, залучених до мобілізаційної діяльності.

5.8. Встановлена інвалідність виключає можливість мобілізаційного призову особи; водночас закон передбачає можливість її прийняття на військову службу за контрактом. Отже, для встановлення правомірності набуття позивачем статусу військовослужбовця відповідач мав довести існування передбаченої законом підстави такого прийняття, зокрема укладення контракту, якщо саме на таку форму проходження служби посилається.

5.9. Вище судом встановлено, що відповідно до рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування від 27.06.2025 (витяг № 134/25/1794/В) ОСОБА_1 встановлено інвалідність третьої групи з 08.03.2025 по 09.03.2026 внаслідок загального захворювання.

5.10. Таким чином, на дату видання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.08.2025 року № 1791 позивач уже був визнаний у встановленому законом порядку особою з інвалідністю, а строк дії встановленої йому інвалідності охоплював дату його призову. Зазначена обставина відповідачем не спростована. Доказів припинення, скасування чи зміни відповідного рішення експертної команди станом на 28.08.2025 року матеріали справи не містять.

5.11. Суд не приймає довід відповідача про те, що відсутність поданої до моменту призову заяви про надання відстрочки сама по собі свідчить про правомірність наказу про призов. Суд ураховує, що процедура, визначена пунктами 58–60 Порядку № 560, регулює порядок звернення військовозобов`язаного та документального оформлення відстрочки. Разом з тим у цій справі встановлено особливу обставину: до видання наказу про призов позивач повідомив посадових осіб відповідача про наявність у нього інвалідності та пред`явив документ, що підтверджував відповідний статус.

За таких обставин відповідач не міг обґрунтовано виходити виключно з відсутності формально поданої заяви, не з`ясувавши при цьому достовірність повідомленої позивачем обставини та її юридичне значення для можливості призову. Інше тлумачення призвело б до ситуації, за якої сама по собі відсутність заяви дозволяла б призвати особу, яка фактично мала встановлену законом підставу для непідлягання призову, навіть після того, як така особа до моменту видання наказу повідомила суб`єкта владних повноважень про відповідний статус та надала його документальне підтвердження.

5.12. Судом установлено, що 28.08.2025 під час проведення мобілізаційних заходів позивач повідомляв посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 про наявність у нього інвалідності та пред`явив витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 134/25/1794/В від 27.06.2025.

Відповідач не надав доказів того, що після отримання цієї інформації до видання наказу про призов було здійснено її перевірку, з`ясовано чинність документа про інвалідність та надано оцінку тому, чи існували законні підстави для призову позивача.

5.13. За змістом частини другої статті 77 КАС України саме на відповідача покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення. Тому за наявності безпосередньо повідомленої відповідачу до моменту призову обставини, яка за законом має визначальне значення для можливості мобілізаційного призову, саме відповідач повинен був надати докази того, що ця обставина була належним чином з`ясована та не перешкоджала прийняттю оскаржуваного наказу.

Таких доказів відповідачем не надано.

5.14. Суд також враховує, що відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особи з інвалідністю можуть бути прийняті на військову службу під час мобілізації за контрактом.

Матеріали справи не містять доказів укладення позивачем контракту про проходження військової служби, а відповідачем такого доказу суду не надано.

5.15. Отже, за встановлених у справі обставин відповідач не довів існування передбаченої законом правової підстави для прийняття рішення про призов позивача на військову службу під час мобілізації 28.08.2025. Таким чином, оскаржуваний наказ у частині, що стосується ОСОБА_1 , прийнято без належного встановлення наявності правових передумов для його мобілізаційного призову.

5.16. Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23 не спростовує наведених висновків суду.

Суд ураховує сформульований Верховним Судом у зазначеній справі висновок щодо правових наслідків оскарження процедури призову та необхідності належного визначення способу захисту порушеного права. Водночас застосування такого висновку має здійснюватися з урахуванням фактичних обставин та предмета спору у кожній конкретній справі.

У справі № 160/2592/23 правова оцінка надавалася іншим фактичним обставинам, тоді як у цій справі судом установлено, що на момент прийняття оскаржуваного наказу позивач мав чинний статус особи з інвалідністю, повідомив про це посадових осіб відповідача до видання наказу та пред`явив документ, що підтверджував відповідний статус.

Тому посилання на загальний висновок щодо незворотності процедури призову не звільняє суд від обов`язку перевірити правомірність самого рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття та визначити належний спосіб захисту у конкретній справі.

Щодо наказу про зарахування до списків особового складу

5.17. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової частини суд зазначає, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №246 від 28.08.2025, позивача з 28.08.2025 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Законність зарахування позивача до списків особового складу безпосередньо залежить від наявності законної підстави для набуття ним статусу військовослужбовця, встановлена судом протиправність наказу про його призов має юридичне значення і для оцінки правомірності подальшого зарахування. Зарахування військовозобов`язаного до списків особового складу військової частини є юридично пов`язаним із набуттям ним статусу військовослужбовця на відповідній законній підставі.

5.18. Судом встановлено, що наказ про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації від 28.08.2025 №1791 прийнято за відсутності доведених відповідачем правових підстав для такого призову. Доказів укладення позивачем контракту про проходження військової служби матеріали справи не містять.

5.19. За таких обставин подальше зарахування позивача до списків особового складу, яке ґрунтувалося на результаті цього призову, не може розглядатися як самостійна та незалежна від наказу про призов правова підстава набуття ним статусу військовослужбовця. Відтак правові наслідки протиправного призову підлягають усуненню шляхом скасування відповідного похідного рішення в межах установленого судом предмета спору.

5.20. Оцінюючи вимогу позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії, суд виходить із того, що відповідно до частини другої статті 5 КАС України суд може визначити інший спосіб захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, якщо такий спосіб не суперечить закону і забезпечує ефективний захист.

5.21. Установивши протиправність наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації та відсутність доведених законних підстав для набуття ним статусу військовослужбовця шляхом мобілізаційного призову, суд доходить висновку, що належний та ефективний спосіб захисту має бути спрямований не лише на формальне скасування індивідуального акта, а й на усунення його безпосередніх правових наслідків.

5.22. Водночас такий спосіб захисту має бути адресований тому суб`єкту владних повноважень, до повноважень якого належить фактичне ведення відповідних списків та оформлення припинення наслідків мобілізаційного призову, а саме ІНФОРМАЦІЯ_10 .

5.23. З огляду на предмет заявлених позовних вимог, установлені судом обставини та повноваження відповідача, суд вважає вимогу про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії похідною від вимоги про визнання протиправним наказу про призов.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, зокрема, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також чи є вони обґрунтованими, тобто прийнятими з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

6.2. Судом установлено, що станом на 28.08.2025 року позивач був визнаний у встановленому законом порядку особою з інвалідністю третьої групи, при цьому строк дії відповідного статусу охоплював дату його призову. До видання наказу про призов позивач повідомив посадових осіб відповідача про наявність у нього інвалідності та пред`явив документ, що підтверджував відповідний статус.

За таких обставин відповідач був обізнаний або, принаймні, повинен був бути обізнаний про існування юридично значущої обставини, яка безпосередньо впливала на можливість призову позивача під час мобілізації. Однак відповідач не надав суду належних і допустимих доказів того, що до прийняття оскаржуваного наказу ним було належним чином перевірено повідомлені позивачем відомості та встановлено наявність правових підстав для його призову.

6.3. Саме по собі невчинення позивачем до 28.08.2025 року формальної процедури подання заяви про надання відстрочки не може в конкретних обставинах цієї справи бути визнано достатньою правовою підставою для призову, оскільки судом установлено, що до моменту прийняття наказу позивач повідомив відповідача про наявність інвалідності та пред`явив документ, що її підтверджував.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів, що зазначені відомості були перевірені, спростовані або що на момент прийняття наказу існували передбачені законом обставини, які дозволяли здійснити мобілізаційний призов позивача.

За таких обставин оскаржуваний наказ не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

6.4. Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої судове рішення має містити належне мотивування та відображати оцінку судом основних доводів сторін, які мають значення для вирішення спору. У справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що рішення судів повинні бути належним чином мотивовані, хоча обсяг такого обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

У цій справі суд надав оцінку доводам сторін щодо наявності у позивача інвалідності, порядку оформлення відстрочки, повідомлення відповідача про відповідну обставину до моменту призову, правомірності наказу про призов, наслідків зарахування до списків особового складу та способу захисту порушеного права.

6.5. Отже, за встановлених судом обставин на дату видання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.08.2025 року № 1791 позивач мав чинний статус особи з інвалідністю, який відповідно до пункту 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» виключав його призов на військову службу під час мобілізації.

Відповідач не довів наявності іншої передбаченої законом підстави для такого призову, зокрема укладення позивачем контракту про проходження військової служби, а також не довів, що після повідомлення позивачем про інвалідність та пред`явлення підтвердного документа до моменту видання наказу були належним чином перевірені відповідні обставини.

6.6. За таких обставин наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.08.2025 року № 1791 у частині, що стосується ОСОБА_1 , є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на похідний характер зарахування позивача до списків особового складу від здійсненого призову, правові наслідки такого призову також підлягають усуненню належним та ефективним способом захисту, визначеним судом з урахуванням установлених у справі обставин, а саме визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №246 від 28.08.2025.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

7.2. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для стягнення або розподілу судових витрат у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.08.2025 №1791 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», у частині, що стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 28.08.2025, №246 про зарахування до списків особового складу військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ), прийнятий стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

4. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 в ( АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя О.В. Анісімов