Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №360/1118/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року справа № 360/1118/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду правилами спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

19.05.2026 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ (25015, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 1; код ЄДРПОУ 08571423) (далі - позивач) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) про стягнення із відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських, у сумі 138031,24грн та судових витрат у сумі 2622,40 грн за сплату судового збору.

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач добровільно не сплатила спірні кошти за навчання у добровільному порядку.

Ухвалою від 22.05.2026 Луганський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та вирішив справу розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 №960/0/15-26 "Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду" змінено з 01 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

На виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 №960/0/15-26 Луганським окружним адміністративним судом передано матеріали адміністративної справи №360/1118/26 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 15.07.2026 Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийняв справу №360/1118/26 до провадження, розгляд справи розпочав спочатку та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 20.07.2026 Дніпропетровський окружний адміністративний суд адміністративну справу № 360/1118/26 передав на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Матеріали справи № 360/1118/26 надійшли до Черкаського окружного адміністративного суду 17.08.2026 та за результатом автоматизованого розподілу вказана справа передана для розгляду судді Бабич А.М.

24.08.2026 суд постановив ухвалу про прийняття до провадження адміністративної справи № 360/1118/26 та здійснення розгляду вказаної справи правилами спрощеного провадження.

14.09.2026 відповідач подала до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Також просить у разі встановлення пропуску строку звернення до суду залишити позов без розгляду. Крім того, заявила клопотання про витребування додаткових доказів. Не заперечуючи факт навчання, укладення контракту та звільнення за власним бажанням, відповідач посилається на неналежне повідомлення її про необхідність добровільного відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням в закладі вищої освіти, а також на неналежне підтвердження розрахунку таких витрат.

16.09.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат. Також зазначив, що чинним законодавством України фактично не передбачено конкретного проміжку часу протягом якого заклад вищої освіти зобов`язаний направити звільненому поліцейському/відрахованому курсанту повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, а також чинні нормативно-правові акти не містять чітко вираженої заборони щодо повторного (неодноразового) направлення такого повідомлення, у разі його не вручення (неодержання).

Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути за правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.

Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка (правонаступник згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 № 1143-р є ДонДУВС) від 15.08.2019 №91 о/с ОСОБА_1 зараховано з 15.08.2019 курсантом першого курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції України Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка за спеціальністю 081 «Право».

Між Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка, Головним управлінням Національної поліції в Луганській області та відповідачем було укладено Контракт про здобуття освіти у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка (ВНЗ із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських) від 15.08.2019 № 116/19 (далі - Контракт), згідно з розділом І якого предметом слугувала підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю 081 «Право».

Відповідно до пункту 3 розділу II Контракту відповідач зобов`язувалася у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання на заочній формі та протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерства внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до наказу (витяг) Донецького державного університету внутрішніх справ від 12.04.2023 №197 о/с «Про особовий склад» відповідача було відряджено для подальшої служби у зв`язку із закінченням Донецького державного університету внутрішніх справ з 13.04.2023 у розпорядження Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 17.04.2023 № 163 о/с «По особовому складу» відповідача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 17.04.2023.

Відповідно до довідки витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2019 по 12.04.2023 навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ загальна сума витрат складає 138031,24грн, з них: за 2019/2023 навчальний рік - 138031,24грн, в т.ч.: грошове забезпечення – 12258,04грн; речове забезпечення - 33677,54грн; продовольче забезпечення - 72099,80грн, медичне забезпечення - 1017,38грн; комунальні витрати – 18978,48грн.

Позивач направив на адресу місця проживання відповідача лист-повідомленням від 08.04.2026 № б/н про необхідність здійснити відшкодування вартості утримання у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання в розмірі 138031,24грнв добровільному порядку.

10.04.2026 конверт із вказаним повідомленням повернувся позивачу із відміткою на ньому «ВПЗ одержувача закрите ТОТ», тобто остання відома адреса відповідача знаходиться на непідконтрольній Україні території та не обслуговується у зв`язку із відсутністю поштового зв`язку.

Відповідач не виплатила вказану суму коштів.

Тому позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував таке.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає таке.

У постанові від 22 січня 2020 року в справі №813/1045/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спір саме пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, оскільки у випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи під час перебування її на публічній службі.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями частини другою статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб.

Абзацом 2 частини другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Разом із тим, Верховний Суд неодноразово, акцентував увагу на тому, що право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

Аналогічний підхід до правозастосування указаних норм при вирішенні подібних за змістом правовідносин застосовано Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19, від 28 травня 2021 року у справі №320/7233/19, від 23 березня 2023 року у справі №420/24331/21, від 06 квітня 2023 року у справі №400/4280/20, від 11 травня 2023 року у справі №400/4281/20.

Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на її утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, Верховний Суд у справах №560/1389/20 (постанова від 21 січня 2021 року), №420/9694/20 (постанова від 21 грудня 2021 року), дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

Таким чином, право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати. Саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на її утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.10.2024 у справі №160/19633/23.

Відповідачу було направлено повідомлення від 08.04.2026 № б/н про зобов`язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов`язані з її утриманням у навчальному закладі у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського. Зазначений лист направлено відповідачу засобами поштового зв`язку. 10.04.2026 конверт із вказаним повідомленням повернувся позивачу із відміткою на ньому «ВПЗ одержувача закрите ТОТ». Відповідач у визначений позивачем 30-денний строк не відшкодувала спірні витрати. Оскільки відповідачу було направлено повідомлення про заборгованість, повернення поштового конверта через закриття відділення на ТОТ не впливає на момент її обізнаності, позаяк вона знала про необхідність відшкодування спірних витрат згідно з умовами Контратку у разі звільнення зі служби в поліції в період навчання на заочній формі та протягом трьох років після закінчення навчання, але добровільно це не здійснила. До суду з цим позовом позивач звернувся 19.05.2026. Тому строк звернення до суду не пропущено.

Щодо позовних вимог по суті, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 59 ЗУ №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною першою статті 72 ЗУ №580-VIII визначено, що професійне навчання поліцейських складається з: 1) спеціальної професійної підготовки; 2) підготовки у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 74 Закону №580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених закладів освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Як встановив суд, згідно з положенням пункту 3 розділу II Контракту відповідач зобов`язувалася у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання на заочній формі та протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерства внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до наказу (витяг) Донецького державного університету внутрішніх справ від 12.04.2023 №197 о/с «Про особовий склад» відповідача було відряджено для подальшої служби у зв`язку із закінченням Донецького державного університету внутрішніх справ з 13.04.2023 у розпорядження Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 17.04.2023 № 163 о/с «По особовому складу» відповідача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 17.04.2023.

Таким чином, у зв`язку зі звільненням з органів Національної поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону №580-VIII протягом трьох років після закінчення навчання у відповідача виник обов`язок відшкодувати витрати, пов`язанні з її утриманням в університеті.

Довідкою витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 у Донецькому державному університеті внутрішніх справ підтверджено, що сума фактичних витрат, пов`язаних з утриманням позивача у закладі вищої освіти, за період з 15.08.2019 по 12.04.2023 становить 138031,24грн.

Згідно з абз. 3 п. 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (далі Порядок №261), цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Пунктом 3 Порядку №261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у закладах вищої освіти здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Відповідно до пункту 4 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання, крім витрат, пов`язаних із проходженням цією особою базової загальновійськової підготовки, і витрат за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану.

За приписами пункту 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка.

Згідно з пунктом 8 Порядку №261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Донецьким державним університетом внутрішніх справ сформовано повідомлення від 08.04.2026 № б/н про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у якому запропоновано відповідачу в добровільному порядку відшкодувати вартість утримання у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання в сумі 138031,24грн. За пунктом 5 Порядку № 261 зазначені витрати повинні відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього листа, або звернутися протягом 10 днів до відділу юридичного забезпечення Донецького державного університету внутрішніх справ для укладання Договору про розстрочення платежу витрат на утримання. 10.04.2026 конверт із вказаним повідомленням повернувся позивачу із відміткою на ньому «ВПЗ одержувача закрите ТОТ».

Відповідачем не надано до суду доказів на спростування наведених вище обставин та доказів добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням у закладі вищої освіти, в сумі 138031,24грн.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з її утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ, у сумі 138031,24грн.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про витребування додаткових доказів, то суд не встановив правових підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суддя встановив, що всупереч вимогам ст. 80 КАС України в клопотанні про витребування доказів відповідач не зазначила про заходи, яких вжито для отримання доказів самостійно, не надала суду жодних доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Щодо не погодження відповідача з нарахованою сумою витрат, які підлягають стягненню з нього, то суд врахував, що відповідно до Порядку відшкодування витрат № 261 та умов укладеного контракту належним і достатнім доказом понесених вишу витрат є саме довідка про фактичні витрати, яка формується уповноваженим підрозділом закладу освіти на підставі внутрішніх фінансових даних за весь період навчання особи. Чинне законодавство не передбачає обов`язку закладу вищої освіти додатково доводити кожну складову такої довідки первинними документами індивідуального обліку (відомостями, актами, розрахунками комунальних послуг тощо), оскільки предметом судового розгляду у цій справі є безпосередньо стягнення коштів у зв`язку зі звільненням особи зі служби до закінчення встановленого строку, а не перевірка законності чи оскарження довідки про фактичні витрати як окремого правового акта.

Також твердження відповідача про необхідність виключення окремих складових витрат, зокрема, грошового забезпечення суд вважає безпідставним, оскільки згідно з пунктом 3 Порядку № 261 склад витрат є імперативно визначеним і включає грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення та комунальні послуги, причому ні норми Порядку, ні контракт не передбачають можливості вибіркового перерахунку чи виключення окремих видів забезпечення залежно від фактичного користування ними, а належним доказом їх понесення є офіційна довідка закладу освіти.

Також згідно з пунктом 4 Порядку № 261, частиною четвертою статті 74 Закону України “Про Національну поліцію” та умовами контракту витрати відшкодовуються у повному обсязі за весь період навчання, а підставою для виникнення такого обов`язку є сам факт звільнення зі служби раніше ніж через три роки після закінчення закладу освіти, причому чинне законодавство не передбачає механізму зменшення суми пропорційно до відпрацьованого часу.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позову Донецького державного університету внутрішніх справ та його задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, витрати зі сплати судового збору за звернення до суду розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2- 20, 72-78, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (25015, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 1; код ЄДРПОУ 08571423) суму витрат, пов`язаних з утриманням у період з 01.09.2022 до 14.03.2025 у сумі 138031,24грн (сто тридцять вісім тисяч тридцять одна гривня двадцять чотири копійки).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 18.09.2026.