Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №520/22238/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 р. № 520/22238/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл.Соборна, буд.3, м.Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гарантованого ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» максимальним розміром пенсії з 24.01.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 24.01.2026 року перерахунок та сплачувати в подальшому пенсію за віком на пільгових умовах у розмірі розмір який встановлено відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», без застосування обмеження максимальним розміром пенсії, передбаченого частиною третьою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій протиправних дій, що полягають у виплаті йому пенсії з обмеженням її максимальним розміром, починаючи з 24.01.2026. Позивач уважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 29.07.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Витребувано в Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протокол перерахунку пенсії позивача з 24.01.2026. Витребувані документи зобов`язано надати до суду протягом п`ятнадцяти календарних днів із моменту отримання даної ухвали суду.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена сторонам по справі до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.

Відповідач, скориставшись своїм правом на надання відзиву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що у спірних правовідносинах ним правомірно застосовано до нарахованого розміру пенсії позивача обмеження максимальним розміром. Окремо відповідачем зазначено про відсутність факту звернення позивача до територіального пенсійного органу із заявою щодо здійснення перерахунку його пенсії, отже вважає відсутнім факт вчинення протиправних дій зі свого боку. Також на виконання ухвали суду, відповідачем надано протокол перерахунку пенсії позивача з 24.03.2026.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розгляд справи по суті здійснюється з урахуванням надмірного навантаження в Харківському окружному адміністративному суді, та днів перебування судді у відпустці у період з 10.08.2026 по 23.08.2026 включно.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом установлено такі обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 09.07.2003 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, призначену з 09.06.2023, та відноситься до кола осіб, на яких поширюється дія Закону України від 02.09.2008 «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI, що вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами.

З наявної в матеріалах справи копії розрахунку пенсії позивача від 24.03.2026 вбачається, що з 01.04.2026, з урахуванням повного страхового стажу, додаткових років роботи за Списком №1, та коефіцієнтів стажу розмір пенсії складає 22861,52 грн., з урахуванням доплати за понаднормовий стаж, відповідно до абз.2, ч.1 статті 28 Закону України №1058-IV, доплати до пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" підсумок пенсії до виплати дорівнює 37324,93 грн. Натомість, з урахуванням максимального розміру пенсії - 25 950,00 грн (а.с.14).

У своєму відзиві відповідач наголосив, що обмеження максимальним розміром пенсії позивача відбувається з 01.03.2024. Натомість позивачем, враховуючи систематичність порушення його права, на його думку, позовні вимоги заявлено в межах шести місяців, тобто, з 24.01.2026.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Порядок визначення розміру пенсії встановлено статтею 27 Закону № 1058-IV, частиною 3 якої встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2008 «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI (далі - Закон №345-VI), дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно зі статтею 8 Закону №345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Як убачається з копії протоколу перерахунку пенсії позивача, та не заперечується сторонами, позивач є отримувачем пенсії за віком на пільгових умовах та відповідно до норм статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" №345-VI.

З 01.04.2026 загальний розмір пенсії позивача дорівнює 37324,93 грн., з урахуванням доплати до пенсії згідно Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці». Натомість сума пенсії до виплати обмежена десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність - 25950,00 грн.

Під час вирішення спору суд виходить із того, що розмір пенсії позивача визначається відповідно до положень Закону №1058-IV.

При цьому, стаття 8 Закону № 345-VI та стаття 28 Закону №1058-IV визначають саме мінімальний розмір пенсії, обрахований з розрахунку 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, як додаткову гарантію для шахтарів, які працювали на підземних роботах, зокрема, не менш як 15 років для чоловіків, за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому Законом № 1058-IV порядку відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря або три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином розмір пенсії позивача як особи, яка працювала на підземних роботах (зокрема, не менш як 15 років для чоловіків), за Списком № 1, не може бути меншим ніж 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, та не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, за вимогами законодавства, мінімальний розмір пенсії вказаній категорії осіб після проведенні всіх перерахунків не може становити менше ніж 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Отже, якщо цей розмір пенсії в сукупності менший за мінімальний розмір, установлений для шахтарів абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, пенсія встановлюється в мінімальному розмірі.

Доплата шахтарям до мінімального розміру це різниця між мінімальним розміром пенсії (у тому числі трьома прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність) та розміром пенсійної виплати, який обчислюється відповідно до ст. 27, із врахуванням ст. 28, 42 Закону № 1058-IV.

З наведеного слідує, що основний розмір пенсії пенсіонера визначається з урахуванням належних йому доплат за його понаднормовий стаж, після чого формується розмір доплати шахтарю.

Сторонами по справі не заперечується, що розмір пенсії позивача обчислений з урахуванням вищевказаних норм законодавства, та з урахуванням доплат, сформованих на підставі статті 8 Закону №345-VI.

При цьому, пенсійним органом, після проведення перерахунку пенсії позивача, обмежується розмір її виплати десятьма прожитковими мінімумами.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2025 у справі №360/367/24 виснував, що статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені зазначеним Законом.

Аналогічні правові висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 №345/882/17, від 15.04.2025 №520/9629/24.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З аналізу наведених норм вбачається, що категорії осіб, які підпадають під дію Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" встановлюється не окремий вид пенсії, а надається державою спеціальна соціальна гарантія, яка встановлює належний рівень пенсійного забезпечення.

З копії протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.04.2026 вбачається, що розмір пенсії сформований з урахуванням суми середньомісячного заробітку в розмірі 46656,16 грн:

22861,52 грн. - розмір пенсії за віком (46656,16 грн. х 0,49000);

363,30 грн. - доплата за понаднормовий стаж 14 років;

23224,82 грн. - загальний розмір пенсії;

14100,11 грн. - доплата до пенсії по ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці";

37324,93 грн. - сума пенсії по ЗУ Про підвищення престижності шахтарської праці" (80% від 46656,16 грн.);

25950,00 грн. - максимальний розмір пенсії (а.с.14).

Таким чином, відповідачем протиправно обмежено саме гарантований статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» основний розмір пенсії позивача.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідач, застосувавши обмеження максимальним розміром до основного розміру пенсії позивача, визначеного відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», фактично звузив обсяг державних соціальних гарантій, установлених зазначеним Законом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії позивача максимальним розміром є протиправними.

Отже, враховуючи межі позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з обмеженням максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) з 24.01.2026 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 24.01.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 розмір якої встановлено відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», статті 28 частини 1 абзацу 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без обмеження пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням раніше виплачених сум.

Що стосується доводів відповідача про відсутність встановленого факту відмови позивачу у перерахунку пенсії, з огляду на те, що подана ним заява не відповідала встановленому Порядком №22-1 зразку, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2026 у справі №160/91696/24 виснував ознаки нормативно-правових та індивідуальних актів, які можуть сприйматися як відмова суб`єкта владних повноважень вчинити ту чи іншу дію.

"Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У цій справі Суд також уважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі "Suominen v. Finland", заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2023 року у справі № 420/14943/21 сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень; відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права".

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому у своєму відзиві відповідач наполягає на правомірному обмеженні позивачу індексації пенсії. Але позовна заява не містить вимог щодо виплати у повному обсязі нарахованої індексації. Йдеться про обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність.

Тож свідоме чи несвідоме маніпулювання відповідача фактами обмеження виплати пенсії, гарантованої Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», не зумовлює для пенсійного органу підстав, відмінних від тих, що визначає чинне законодавство, для застосування при обрахунку пенсії позивача.

Що стосується позовних вимог сплачувати в подальшому пенсію за віком на пільгових умовах у розмірі розмір який встановлено відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», без застосування обмеження максимальним розміром пенсії, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року прийшов до правового висновку про те, що відповідно до ч. 1 статті 2, п.п. 6, 8 ч. 1 статті 3, ч. 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.

За таких обставин, суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині звернені на майбутнє, а отже відсутні підстави для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гарантованого ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» максимальним розміром пенсії з 24.01.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 24.01.2026 року відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», без застосування обмеження максимальним розміром пенсії, передбаченого частиною третьою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 709,98 грн (сімсот дев`ять гривень 98 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН