Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №520/15126/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 р. справа № 520/15126/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Харківської окружної прокуратури до Безлюдівської селищної ради, третя особа - Служба у справах дітей Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Харківська окружна прокуратура звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до Безлюдівської селищної ради, в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області щодо неприведення штатної чисельності працівників Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області у відповідність до вимог ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»;

2) зобов`язати Безлюдівську селищну раду Харківської області привести штатну чисельність працівників Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області у відповідність до вимог ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», затвердивши штатну чисельність працівників Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей які проживають на території Безлюдівської селищної ради, а саме у кількості 6 осіб.

В обґрунтування позову зазначено, що Безлюдівською селищною радою Харківського району Харківської області протиправно не приведено штатну чисельність працівників Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області у відповідність до вимог ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», що призводить до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення належного захисту прав дітей. В обґрунтування необхідності представництва інтересів держави Харківська окружна прокуратура вказує на необхідність захисту її інтересів у сфері забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що зачіпає інтереси суспільства в цілому, та на відсутність органу, який має повноваження на звернення до суду з таким позовом.

Ухвалою суду від 10.06.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а позов відповідно таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що питання про приведення штатних одиниць Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області у відповідність до норм, визначених чинним законодавством України відноситься до виключної компетенції селищної ради і має розглядатись на пленарному засіданні ради, яке заплановано на 07.07.2026 року, оскільки відповідний проєкт рішення «Про внесення змін до рішення LVI сесії VIII скликання від 22 грудня 2025 року «Про затвердження структури апарату управління Безлюдівської селищної ради та її структурних підрозділів на 2026 рік» було подано начальником Служби у справах дітей лише 12.06.2026 року, та враховуючи, що в травні 2026 року пленарні засіданні Безлюдівської селищної ради не скликались. Отже, на думку Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області позивачем не доведено належними та допустимим доказами бездіяльність Безлюдівської селищної ради як колегіального органу, який працює згідно регламенту та закону Украіїни «Про місцеве самоврядування в Україні». Також вважає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту.

У відповіді на відзив Харківська окружна прокуратура підтримала позовні вимоги, зазначивши, що штатна чисельність Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області станом на день звернення з вказаним позовом до суду не відповідала та на даний час продовжує не відповідати вимогам частини шостої статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», оскільки не забезпечує дотримання встановленого законом нормативу навантаження на одного працівника служби.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач підтримав свою правову позицію та проси суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У наданих додаткових поясненнях відповідач зазначив, що згідно Розпорядження Безлюдівського селищного голови № 37 від 23.06.2026 року 07.07.2026 року відбулось чергове пленарне засідання Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, на яке було винесено вищезазначене питання. На пленарному засіданні 07.07.2026 року депутатами Безлюдівської селищної ради прийнято рішення LXI сесії VIII скликання «Про внесення змін до рішення LVI (позачергової) сесії Безлюдівської селищної ради VIII скликання від 22 грудня 2025 року «Про затвердження структури апарату управління Безлюдівської селищної ради та її структурних підрозділів на 2026 рік». Згідно додатку 1 до цього рішення штатна чисельність Служби у справах дітей збільшилась до 6 штатних одиниць, що цілком відповідає вимогам, визначеним ч.7 ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей». На виконання рішення LXI сесії Безлюдівської селищної ради VIII скликання «Про внесення змін до рішення LVI (позачергової) сесії Безлюдівської селищної ради VIII скликання від 22 грудня 2025 року «Про затвердження структури апарату управління Безлюдівської селищної ради та її структурних підрозділів на 2026 рік» затверджено штатний розпис на 2026 рік Безлюдівської селищної ради, в якому передбачено штатну чисельність Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради у кількості 6 одиниць.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Рішенням V сесії VІІІ скликання Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 09.02.2021 «Про створення Служби у справах дітей зі статусом юридичної особи Безлюдівської селищної ради, затвердження штату, структури, Положення про Службу у справах дітей та вжиття заходів щодо її державної реєстрації" створено юридичну особу публічного права - Службу у справах дітей Безлюдівської селищної ради та затверджено Положення про службу у справах дітей Безлюдівської селищної ради.

Рішенням L сесії VІІІ скликання Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 30.07.2025 внесено зміни та затверджено Положення про службу у справах дітей Безлюдівської селищної ради.

Рішенням LVI (чергова) сесія VIII скликання Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 23.12.2025 затверджено структуру апарату управління Безлюдівської селищної ради та її структурних підрозділів на 2026 рік». Згідно додатку № 1 до цього рішення Служба у справах дітей Безлюдівської селищної ради є структурним підрозділом селищної ради і складається з 5 штатних одиниць.

Станом на 01.04.2026 на території Безлюдівської селищної ради проживає 5770 дітей віком від 0 до 18 років включно з дітьми ВПО, про що свідчить лист Безлюдівської селищної ради від 29.04.2026.

14.05.2026 Харківською окружною прокуратурою направлено на адресу Безлюдівської селищної ради повідомлення про вжиття заходів щодо приведення штатної численності працівників Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради у відповідність до вимог ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».

Листом № 03-22/1022 від 21.05.2026 Безлюдівською селищною радою Харківського району Харківської області повідомлено, що відповідно до вимог ст.4 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та, спеціальні установи для дітей", Безлюдівською селищною радою буде розглянуте питання щодо приведення штатної чисельності служби у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством на найближчій сесії.

Харківська окружна прокуратура, вважаючи, що неприведення відповідачем штатної чисельності працівників Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області до нормативів, визначених законодавством, створює загрозу порушення суспільних інтересів та інтересів держави у сфері охорони дитинства щодо реалізації в повному обсязі завдань та заходів державної політики з питань соціально-правового захисту дітей – мешканців територіальної громади, звернувся до суду з цим позовом.

Після звернення до суду з даним позовом, згідно Розпорядження Безлюдівського селищного голови № 37 від 23.06.2026 року 07.07.2026 року відбулось чергове пленарне засідання Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, на яке винесено вищезазначене спірне питання.

На пленарному засіданні 07.07.2026 року депутатами Безлюдівської селищної ради прийнято рішення LXI сесії VIII скликання «Про внесення змін до рішення LVI (позачергової) сесії Безлюдівської селищної ради VIII скликання від 22 грудня 2025 року «Про затвердження структури апарату управління Безлюдівської селищної ради та її структурних підрозділів на 2026 рік».

Згідно додатку 1 до цього рішення штатна чисельність Служби у справах дітей збільшилась до 6 штатних одиниць.

На виконання рішення LXI сесії Безлюдівської селищної ради VIII скликання «Про внесення змін до рішення LVI (позачергової) сесії Безлюдівської селищної ради VIII скликання від 22 грудня 2025 року «Про затвердження структури апарату управління Безлюдівської селищної ради та її структурних підрозділів на 2026 рік» затверджено штатний розпис на 2026 рік Безлюдівської селищної ради, в якому передбачено штатну чисельність Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради у кількості 6 одиниць.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Неприйняття ж рішення чи нездійснення юридично значимих обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) неправомірними.

Положеннями ч. 2 ст. 24 Хартії основних прав Європейського Союзу (ЄС) від 07.12.2000 при здійсненні будь-яких дій по відношенню до дітей, як з боку органів державної влади, так і з боку приватних установ, вищі інтереси дитини повинні розглядатися як пріоритетні.

У Керівних принципах Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 17.11.2010, закріплено, що держави-члени повинні гарантувати ефективне здійснення прав дітей, щоб їх найкращі інтереси мали першочергову увагу у всьому, що стосується або зачіпає їх інтереси.

Найкращі інтереси всіх дітей, які беруть участь в тій же процедурі або справі, мають бути окремо оцінені та збалансовані з метою узгодження можливого конфлікту інтересів дітей.

У той час, як судові органи мають кінцеву компетентність і відповідальність за прийняття остаточного рішення, держави-члени повинні, при необхідності, направити спільні зусилля на створення міждисциплінарних підходів з метою оцінки найкращих інтересів дітей під час процедури, пов`язаної з ними.

Також зазначається, що всі фахівці, які працюють з дітьми і для дітей, повинні отримувати необхідну міждисциплінарну підготовку з питань прав і потреб дітей різних вікових груп, а також щодо процедур, які адаптовані до них.

Отже, відповідно до міжнародних стандартів соціальне забезпечення включає також право на державну підтримку сім`ї, материнства й дитинства, утримання і виховання за державні кошти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 52 Конституції України визначає, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 92 Основного Закону України виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства.

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно ст. 34 закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон 280/97-ВР) до компетенції виконавчих органів місцевого самоврядування відноситься, зокрема, вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов`язаних з охороною материнства і дитинства; вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування, забезпечення утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Відповідно до ст. 40 Закону №280/97-ВР виконавчі органи сільських, селищних, міських рад крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Закон України від 26.04.2001 №2402-III «Про охорону дитинства» (далі – Закон № №2402-III) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

За правилами ст. 1 Закону №2402-ІІІ забезпечення найкращих інтересів дитини – це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити;

охорона дитинства – це система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Частиною 3 ст. 5 Закону № 2402-ІІІ передбачено, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують організацію охорони дитинства шляхом:

проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері;

розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази;

вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей;

організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям";

можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів;

вирішення питань про надання пільг та державної допомоги дітям та сім`ям з дітьми відповідно до законодавства;

контроль за дотриманням в ігрових залах, комп`ютерних клубах, відеотеках, дискотеках, інших розважальних закладах та громадських місцях правопорядку та етичних норм стосовно дітей;

вжиття інших заходів щодо охорони дитинства, віднесених до їх компетенції законодавством України.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону №2402-ІІІ кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Зі змісту вищенаведених правових норм убачається, що обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні в межах визначених законом повноважень умов для комфортного та безпечного життя дитини, отримання освіти, соціального захисту, всебічного розвитку тощо, у тому числі шляхом створення у своїй структурі відповідних органів, які безпосередньо здійснюють вказані повноваження. При цьому особливий захист гарантується дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 480/3093/20.

Порядок діяльності органів опіки та піклування з питань захисту прав дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 2402-III діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Виходячи з Конституції України та Конвенції ООН про права дитини закон України від 24.01.1995 № 20/95-ВР «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (далі – Закон №20/95-ВР) визначає правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, статтею 1 якого встановлено, що здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції, зокрема, на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім`ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім`ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім`ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад.

Частиною 7 ст. 4 закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.

Наведені положення законодавства зобов`язують органи місцевого самоврядування створювати служби у справах дітей для виконання відповідних повноважень з урахуванням вимог законодавства до їх штатної чисельності, а саме один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають, зокрема, у селищних радах відповідних територіальних громад, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.03.2023 у справі № 340/2019/22.

Судом встановлено, що станом на 01.04.2026 на території Безлюдівської селищної ради проживає 5770 дітей віком від 0 до 18 років включно з дітьми ВПО, про що свідчить лист Безлюдівської селищної ради від 29.04.2026.

Отже, враховуючи, що на території Безлюдівської селищної ради проживає 5770 дітей, кількість штатних одиниць, які повинні бути в Службі у справах дітей Безлюдівської селищної ради має бути не менше 6 осіб.

Разом із тим, відповідач під час розгляду даної справи привів штатну чисельність Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради у відповідність до вимог ч. 7 ст. 4 Закону № 20/95-ВР, а саме:

Згідно Розпорядження Безлюдівського селищного голови № 37 від 23.06.2026 року 07.07.2026 року відбулось чергове пленарне засідання Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, на яке винесено вищезазначене спірне питання.

На пленарному засіданні 07.07.2026 року депутатами Безлюдівської селищної ради прийнято рішення LXI сесії VIII скликання «Про внесення змін до рішення LVI (позачергової) сесії Безлюдівської селищної ради VIII скликання від 22 грудня 2025 року «Про затвердження структури апарату управління Безлюдівської селищної ради та її структурних підрозділів на 2026 рік».

Згідно додатку 1 до цього рішення штатна чисельність Служби у справах дітей збільшилась до 6 штатних одиниць.

На виконання рішення LXI сесії Безлюдівської селищної ради VIII скликання «Про внесення змін до рішення LVI (позачергової) сесії Безлюдівської селищної ради VIII скликання від 22 грудня 2025 року «Про затвердження структури апарату управління Безлюдівської селищної ради та її структурних підрозділів на 2026 рік» затверджено штатний розпис на 2026 рік Безлюдівської селищної ради, в якому передбачено штатну чисельність Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради у кількості 6 одиниць.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 26 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

Враховуючи, що згідно пункту 5 частини 1 ст. 26 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме виключно на пленарних засіданнях вирішується питання щодо затвердження структури апарату управління, загальної чисельності ради та її виконавчих органів, Безлюдівською селищною радою 21.05.2026 року за вих. № 03-22/1022 надано відповідь на лист Харківської окружної прокуратури від 14.05.2026 № 62-2920 вих-26, в якому зазначено, що питання про приведення штатної чисельності Служби у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, буде розглянуто на найближчій сесії.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно ст. 1 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада (сільська, селищна, міська) – є виборним органом, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

В свою чергу, враховуючи п.1 Положення про Службу та норму ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки Служба утворюється за рішенням селищної ради з метою виконання покладених на Службу завдань, то, відповідно, Служба є виконавчим органом ради – виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами (ст. 1 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Отже, питання про приведення штатних одиниць Служби у відповідність до норм, визначених чинним законодавством України відноситься до виключної компетенції селищної ради і має розглядатись на пленарному засіданні ради.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради (ч.1 ст. 46 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частиною 5 ст. 46 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сесії скликаються в міру необхідності, але не рідше ніж 1 раз на квартал, окрім питань, що стосуються надання дозвільних документів та земельних питань.

Згідно ч. 10 ст. 46 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд ради.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що у травні 2026 року пленарні засіданні Безлюдівської селищної ради не проводились, сесія не скликалась, від Служби у справах дітей, як структурного підрозділу, жодних пропозицій про вирішення питання щодо приведення штатної чисельності Служби у відповідність до норм чинного законодавства не надходило.

Так, Регламентом Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області затвердженим 22 грудня 2020 на ІІ сесії VIII скликання Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області передбачено, що пропозиції до проекту порядку денного сесії ради вносяться селищним головою, депутатами, постійними комісіями. Пропозиції, як правило, вносяться не пізніше як за двадцять днів до відкриття сесії; пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії Ради або до затвердженого порядку денного сесії ради, подається відповідно до Інструкції з діловодства Ради та чинного законодавства у формі проекту рішення із супровідним листом, пояснювальною запискою та листом погодження. (п. 15.1, п. 15.5 ст.15 Регламенту).

Пунктом 1.1. Порядку підготовки проєктів рішень Безлюдівської селищної ради, затвердженим рішенням VII cесії VIII скликання Безлюдівської селищної ради від 30.04.2021 передбачено, що цей порядок розроблений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та регулює процедуру підготовки проєктів рішень для їх розгляду на пленарних засіданнях ради.

Пунктами 1.5. – 1.10 вищезазначеного Порядку передбачено, що проекти рішень ради, розроблені в апараті ради, можуть вноситись на розгляд ради секретарем виконавчого комітету селищної ради та керівниками структурних підрозділів селищної ради. У разі, коли розроблення проекту рішення ради доручено кільком виконавцям, виконавець, зазначений першим, є головним розробником. Персональна відповідальність за якість та своєчасність підготовки рішень ради покладається на розробників проєктів рішень. Проєкт рішення вноситься із супровідним листом, списком доповідачів та співвідповідачів, пояснювальною запискою, що містить обґрунтування, необхідні розрахунки, прогнози соціально-економічних та інших наслідків його реалізації. У разі порушення вимог щодо підготовки проектів рішень апарат селищної ради повертає проект на доопрацювання.

Згідно підпункту 3 пункту 9 Положення про Службу у справах дітей Безлюдівської селищної ради (нова редакція) Начальник Служби вносить пропозиції сільському голові щодо структури та штатного розпису Служби.

Пунктом 11 Положення про Службу у справах дітей передбачено, що граничну чисельність, фонд оплати праці працівників Служби визначає сесія ради у межах відповідних бюджетних призначень, що кореспондується з пунктом 5 частини 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктами 3.1-3.3. Порядку підготовки проєктів рішень Безлюдівської селищної ради передбачено, що проєкти рішень вносяться до селищної ради не пізніше, ніж за 20 днів до початку пленарного засідання сесії, що кереспондується з пунктом 15.1 ст. 15 Регламенту Безлюдівської селищної ради. У виняткових випадках зазначені строки можуть бути скорочені (фінансові питання, надзвичайні ситуації). Пропозиції до порядку денного, внесені пізніше строку, встановленого п.3.1. цієї статті, вносяться на розгляд наступної чергової сесії селищної ради, що кореспондується з п. 15.5. ст. 15 Регламенту Безлюдівської селищної ради. Розробники обов`язково погоджують проекти рішень шляхом візування. Проекти візуються керівником структурного підрозділу селищної ради, установи тощо яка є розробником (пункти 4.1-4.2. Порядку підготовки проєктів рішень в Безлюдівській селищній раді).

Відповідно до пунктів 4.9-4.14 Порядку підготовки проектів рішень в Безлюдівській селищній раді, завізований проєкт рішення подається секретарю Безлюдівської селищної ради для перевірки, після чого голова включає його в порядок денний чергової сесії для розгляду на постійних комісіях. Після розгляду проєкта рішення на постійних комісіях, він виноситься на розгляд сесії.

Отже, враховуючи норми Положення про Службу у справах дітей Безлюдівської селищної ради, а також норми Порядку підготовки проєктів рішень в Безлюдівській селищній раді, саме начальник Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради готує проєкт рішення щодо внесення змін до рішення Безлюдівської селищної ради від 23.12.2025 р. «Про затвердження структури апарату управління Безлюдівської селищної ради та її структурних підрозділів на 2026 рік» в частині внесення змін в додаток 1 цього рішення щодо збільшення чисельності працівників Служби у справах дітей на 1 штатну одиницю у порядку та строки, передбачені Регламентом Безлюдівської селищної ради та Порядком підготовки проєктів рішень в Безлюдівській селищній раді.

Згідно вхідному номеру та даті реєстрації службової записки начальника Служби у справах дітей щодо включення до порядку денного чергової LXI сесії VIII скликання, яка була запланована на 07.07.2026 року, відповідний проєкт рішення «Про внесення змін до рішення LVI сесії VIII скликання від 22 грудня 2025 року «Про затвердження структури апарату управління Безлюдівської селищної ради та її структурних підрозділів на 2026 рік» подано начальником Служби у справах дітей лише 12.06.2026 року.

Після чого, 07.07.2026 року на пленарному засіданні 07.07.2026 року депутатами Безлюдівської селищної ради прийнято рішення LXI сесії VIII скликання «Про внесення змін до рішення LVI (позачергової) сесії Безлюдівської селищної ради VIII скликання від 22 грудня 2025 року «Про затвердження структури апарату управління Безлюдівської селищної ради та її структурних підрозділів на 2026 рік», відповідно до додатку 1 якого штатна чисельність Служби у справах дітей збільшилась до 6 штатних одиниць, та рішенням LXI сесії Безлюдівської селищної ради VIII скликання «Про внесення змін до рішення LVI (позачергової) сесії Безлюдівської селищної ради VIII скликання від 22 грудня 2025 року «Про затвердження структури апарату управління Безлюдівської селищної ради та її структурних підрозділів на 2026 рік» затверджено штатний розпис на 2026 рік, в якому передбачено штатну чисельність Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради у кількості 6 одиниць.

Вказане свідчить про приведення штатної чисельності Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради у відповідність до вимог ч. 7 ст. 4 Закону № 20/95-ВР.

За таких обставин, відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо неприведення штатної чисельності працівників Служби у справах дітей Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області у відповідність до вимог ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, враховуючи приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд висновує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 17.09.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко