Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №460/13384/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2026 року м. Рівне№460/13384/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – Відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не врахування при обчисленні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії ІІІ групи відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2026 по даний час 15570,00 грн (2595 х 6); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із врахуванням при обчисленні пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком зміненого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2026 по даний час 15570,00 грн (2595 х 6) з урахуванням раніше виплачених сум.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, особою з інвалідністю III групи внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №460/10742/24 її право на основну пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком було захищено в судовому порядку. Позивач зазначає, що з 01.01.2026 Відповідач продовжив обчислювати її основну пенсію виходячи з величини 2361,00 грн, хоча Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, установлено у розмірі 2595,00 грн. У зв`язку з цим Позивач вважає, що основний розмір її пенсії з 01.01.2026 повинен становити 15570,00 грн (2595,00 грн Ч 6), а неврахування Відповідачем нового показника порушує її право на отримання пенсії у належному розмірі. Просить позовні вимоги задовільнити повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказав, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №460/10742/24 Позивачу проведено перерахунок пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком із застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 2361,00 грн. Вказав, що зазначеним судовим рішенням на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не покладено обов`язку здійснювати в подальшому перерахунок пенсії при кожній зміні розміру прожиткового мінімуму. Просить відмовити у позовних вимогах повністю.

Ухвалою суду від 24.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, особою з інвалідністю III групи внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, де отримує пенсію по інвалідності за нормами Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №460/10742/24 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати Позивачу з 01.03.2024 основної пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, та зобов`язано Відповідача здійснити відповідне нарахування і виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

10.04.2026 Позивач звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, в якій вказувала, що при виконанні рішення у справі №460/10742/24 Відповідач обчислює пенсію з 01.01.2026 виходячи з мінімальної пенсії за віком 2361,00 грн замість 2595,00 грн.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі №460/10742/24 заяву Позивача, подану в порядку статті 383 КАС України, залишено без задоволення. Водночас суд встановив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про перерахунок пенсії №172450004499 від 27.02.2026 Позивачу з 01.01.2026 нараховано пенсію по інвалідності у сумі 14166,00 грн (2361,00 грн x 6).

У цій же ухвалі суд зазначив, що перерахунок пенсії з 01.01.2026 за новий період, з огляду на набрання чинності новим Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», не є лише арифметичною дією на виконання попереднього судового рішення, а становить самостійний акт індивідуальної дії, який породжує нові правовідносини. Суд дійшов висновку, що правильність застосування розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, є самостійним публічно-правовим спором, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

З 01.01.2026 статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, установлено у розмірі 2595,00 грн.

Вважаючи протиправними дії Відповідача щодо нарахування і виплати пенсії по інвалідності у неналежному розмірі, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон №796-XII).

Метою та завданнями Закону №796-XII є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

За правилами ч.4 ст.54 Закону №796-XII (в редакції від 09.07.2007 згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".

Згодом, мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 зі змінами (далі Порядок №1210).

Згідно з п.11 Порядку № 1210, мінімальний розмір пенсії становить:

1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї: осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тобто, раніше визначений статтею 54 Закону №796-XII розмір пенсій було знижено.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII (далі Закон №76-VIII), яким текст статті 54 Закону №796-XII, викладено в іншій редакції, зокрема: "Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань".

01 січня 2015 року також набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 №79-VIII, пунктом 63 якого розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким установлено, що норми і положення ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру державної пенсії, передбачених Законом №796-ХІІ.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 визнано неконституційним законодавче регулювання, яким Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсій, передбачених статтею 54 Закону №796-XII. Конституційний Суд України, зокрема, наголосив на позитивному обов`язку держави забезпечувати посилений соціальний захист осіб з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, та встановив, що у разі неприведення законодавчого регулювання у відповідність із Конституцією України через три місяці застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.04.2024 №4-р(I)/2024 визнано неконституційною частину третю статті 54 Закону №796-XII зі змінами, внесеними Законом України від 29.06.2021 №1584-IX. Конституційний Суд України зазначив, що пенсія по інвалідності, пов`язаній з Чорнобильською катастрофою, є особливою формою відшкодування завданої шкоди та не може бути зменшена чи поставлена в залежність від наявності фінансових ресурсів або інших обставин.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.12.2024 у справі №240/1121/24 дійшла висновку, що до правовідносин щодо нарахування та виплати пенсії особам з інвалідністю, щодо яких установлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, підлягає застосуванню стаття 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР. У резолютивній частині цієї постанови Верховний Суд зобов`язав орган Пенсійного фонду провести перерахунок та виплату особі з інвалідністю III групи пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів.

Наведений правовий підхід підтверджений і постановою судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.11.2025 у справі №580/5022/24, в якій Верховний Суд, врахувавши висновки постанови від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, повторно виходив із необхідності застосування статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, право Позивача на основну пенсію у розмірі шести мінімальних пенсій за віком ґрунтується не лише на рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №460/10742/24, а й відповідає актуальному правовому висновку судової палати Верховного Суду щодо застосування статті 54 Закону №796-XII.

Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, було встановлено у розмірі 2361,00 грн.

Натомість статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, установлено у розмірі 2595,00 грн.

З огляду на це, починаючи з 01.01.2026 числове значення шести мінімальних пенсій за віком становить 15570,00 грн (2595,00 грн x 6).

Використання у 2026 році показника прожиткового мінімуму, встановленого для попереднього бюджетного періоду, не забезпечує обчислення пенсії Позивача у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених законом для відповідного року.

Саме по собі те, що попереднім судовим рішенням не було встановлено конкретного числового показника на 2026 рік, не змінює змісту матеріальної гарантії, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком є законодавчо змінною величиною, а спірний період виник після встановлення нового показника законом про Державний бюджет України на 2026 рік.

Отже, неврахування Відповідачем з 01.01.2026 установленого на 2026 рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 2595,00 грн при визначенні основної пенсії Позивача відповідно до статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР є протиправним.

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не врахування при обчисленні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії ІІІ групи відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінений розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2026 по даний час 15570,00 грн (2595 х 6).

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із врахуванням при обчисленні пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком зміненого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2026 по даний час 15570,00 грн (2595 х 6) з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога-вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи попередній висновок суду про протиправність бездіяльності, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із врахуванням при обчисленні пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком зміненого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2026 по даний час 15570,00 грн (2595 х 6) з урахуванням раніше виплачених сум.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної бездіяльності в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом задоволення позову повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неврахування при обчисленні з 01.01.2026 основної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 2595,00 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 за період з 01.01.2026 перерахунок основної пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого на 2026 рік у розмірі 2595,00 грн, урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 17 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя К.М. Недашківська