Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №420/13417/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13417/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 965220175976 від 02.04.2026 про відмову в проведенні перерахунку та виплати раніше призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-50вих26 від 23.03.2026;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-50вих26 від 23.03.2026, починаючи з 01.09.2025 та з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 19.09.2005 відповідно до ст. 51-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789 ОСОБА_1 (далі позивач) призначено пенсію за вислугу років у розмірі 62% від суми заробітної плати. За заявою ОСОБА_1 . Херсонською обласною прокуратурою відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2029 № 7-р(ІІ)/2029 та від 26.03.2020 № 6-р/2020 складено та надано позивачу довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії № 21-50вих26 від 23.03.2026 за нормами, чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою прокурор окружної прокуратури (старший прокурор прокуратури району). 24.03.2026 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 подала заяву про перерахунок пенсії, проте рішенням відповідача від 02.04.2026 № 965220175976 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років.

Позивач рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-50вих26 від 23.03.2026 за нормами, чинними на 01.08.2025, складеної відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2029 № 7-р(ІІ)/2029 та від 26.03.2020 № 6-р/2020, ОСОБА_1 вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не є належним відповідачем по даній справі та не згідне з позовними вимогами позивача, вважає їх незаконними, необґрунтованими, та такими, які не підлягають задоволенню.

Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області. Відповідно пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №4571 установлено, що у 2025 році положення статті 7 Закону №4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX “Про Державний бюджет України на 2026 рік” установлено, що з 01.01.2026 для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні, встановленому станом на 31.12.2025. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 02.04.2026 №965220175976 про відмову в проведенні вищевказаного перерахунку пенсії. Посилання позивача на норми ст. 50-1 Закону №1789, які не діють з 15.07.2015 року є безпідставними.

Також представник відповідача зазначає, що оскільки відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. з 01.01.2025 становить 2361,00 грн., максимальний розмір пенсії на момент звернення позивача до Головного управління не може перевищувати 23610,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 з 19.09.2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру».

24.03.2026 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», до якої додала довідку Херсонської обласної прокуратури від 23.03.2026 року №21-50вих26 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

Так, відповідно до вказаної довідки вона видана ОСОБА_1 про те, що відповідно до Рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-p(11)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою прокурор окружної прокуратури (старший прокурор прокуратури району) становить 79700,84 грн, з яких посадовий оклад - 52550,00 грн, надбавка за вислугу років - 15765,00 грн, матеріальна допомога для оздоровлення (1/12) - 5692,92 грн, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (1/12) - 5692,92 грн.

За результатами розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 02.04.2026 № 965220175976, в якому зазначено: “...До заяви було надано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 23.03.2026 № 21-50 вих.56, станом на 01.08.2025, видану Херсонською обласною прокуратурою.

…Перерахунок пенсій пенсіонерам, які працюють на посадах прокурорів, також проводиться у зв`язку з індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати. Так, індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати є: призначення на вищу посаду; збільшення вислуги років; присвоєння почесного звання або наукового ступеня; збільшення розміру складових заробітної плати пенсіонерів, за кожні два відпрацьованих роки з дати призначення/ попереднього перерахунку пенсії; після звільнення з роботи.

Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено не більше як за 12 місяців.

Відповідно до частини третьої статті 81 Закону № 1697 визначено, що з 01.01.2022р. посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури з 01.01.2025р. становить 1600 гривень.

З набуттям чинності 13.09.2025р. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 20.08.2025 № 4571-ІХ (далі-Закон № 4571) частину другу статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX (далі Закон № 4059) доповнено таким змістом: "Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні".

Відповідно, пункту 2 розділу II "Прикінцевих положень" Закону № 4571 установлено, що у 2025 році положення статті 7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-ІХ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01.01.2026 для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні, встановленому станом на 31.12.2025.

Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії відповідно до заяви від 24.03.2026 № 3431 у зв`язку з відсутністю правових підстав”.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

На час призначення позивачу пенсії за вислугу років особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ:

- прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);

- обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);

- призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

Отже, на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів і слідчих були визначені частинами 12 та 17 статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ.

В подальшому до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни, унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 року ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, частина 20 статті 86 якого (в первинній редакції) визначала: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким внесено такі зміни:

- частину 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

- частину 20 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:

- жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»;

- законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Однак Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури і така бездіяльність Уряду призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України.

За конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII у грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 № 7- р(II)/2019 та вирішив таке:

- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

- положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, відповідні положення Закону № 1697-VII втратили чинність 13.12.2019 року.

Частиною 1 статті 97 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Конституційний Суд України у п. 3 резолютивної частини рішення № 7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Відтак, зазначене рішення Конституційного Суду України є підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням оновлених довідок про заробітну плату та в подальшому до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

У свою чергу пенсійний орган не вправі відмовляти заявникам у задоволенні заяв про перерахунок пенсії.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 14 вересня 2020 року у справі № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20) у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019.

У вказаному рішенні у зразковій справі Верховний Суд виснував правову позицію про те, що на підставі рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019, починаючи з 13.12.2019 пенсійні органи зобов`язані здійснювати перерахунок та виплату пенсії за вислугу років призначеної працівникам прокуратури на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнім працівникам прокуратури, Верховний Суд вказав, що:

- перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;

- відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Також Верховний Суд у згаданій зразковій справі дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019. Поширення дванадцятимісячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим.

За результатом розгляду справи № 560/2120/20 як зразкової Верховний Суд дійшов наступних правових висновків:

- з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам;

- такі пенсії перераховуються з 13.12.2019.

Відповідно до статті 290 КАС України за результатами розгляду цієї зразкової справи, як типової Верховний Суд зазначив:

а) позивач - особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII;

б) відповідач-територіальні органи Пенсійного фонду України;

в) предмет спору - вимога зобов`язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII;

г) звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії після 13.12.2019.

Також колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначила, що висновки Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (п. 72).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім вищенаведеного, рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.

Конституційний Суд України зазначив, що заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 1311 Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а тому положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, є таким, що суперечить частині другій статті 1311 Основного Закону України та суперечить принципу верховенства права, передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України.

Відповідно до приписів статті 81 Закону № 1697-VІІ заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік. Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.

Частиною 7 статті 81 Закону № 1697-VІІ визначено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

З набуттям чинності 13.09.2025 Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 20.08.2025 № 4571-IX частину другу статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX доповнено таким змістом: «Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року 1 600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року 2 102 гривні».

Разом із цим, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 4571 установлено, що у 2025 році положення статті 7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури, визначаються на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.

Таким чином, востаннє підвищення заробітної плати прокурорів органів прокуратури відбулось з 01.08.2025 у зв`язку з внесенням Законом № 4571-ІХ змін до частини другої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та збільшенням розміру прожиткового мінімуму з 1 600 грн до 2 102 грн для визначення базового окладу прокурора окружної прокуратури.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму залишено на рівні 2 102 грн., при цьому не передбачено будь-яких застережень чи заборон стосовно видачі довідок для перерахунку пенсій у 2026 році.

З огляду на викладене, у 2026 році органами прокуратури у спосіб, визначений законом, видаються довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсій на дату такого підвищення 01.08.2025.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20, де зазначено, що вирішуючи питання встановлення права прокурорів на перерахунок пенсії на підставі довідок станом на останнє підвищення заробітної плати, право на перерахунок пенсії у даному випадку виникає з дати набрання чинності відповідної норми.

Як встановлено судом, з метою реалізації свого права на перерахунок пенсії відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» та рішень Конституційного Суду України від 13.12.2029 № 7-р(ІІ)/2029 та від 26.03.2020 № 6-р/2020 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України позивач 24.03.2026 звернулась з відповідною заявою в якій просила здійснити їй перерахунок та виплату пенсії за вислугу років. До заяви долучила довідку Херсонської обласної прокуратури № 21-50вих26 від 23.03.2026 року.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за результатами розгляду заяви позивача 02.04.2026 року прийнято рішенням № 965220175976, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Суд, з огляду на вищевикладені висновки Конституційного Суду України та правові висновки Верховного Суду, вважає оскаржуване рішення відповідача протиправним.

Суд звертає увагу на те, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 зазначив, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України, так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відтак у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 9 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 зазначила: «Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Таким чином, пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 20.08.2025 № 4571-IX, яким установлено, що у 2025 році положення статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії не кореспондується з вище наведеним правовим обґрунтуванням.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Відтак, підводячи підсумок наведеним вище доказам та правовим обґрунтуванням слід зробити висновок про те, що набуте позивачем конституційне право на отримання пенсії за вислугу років та на перерахунок пенсії при кожному підвищені грошового забезпечення, не може бути змінено ні за змістом, ні в об`ємі за новим Законом чи постановою КМУ. Це право гарантоване Конституцією України і не може бути скасоване.

У відповідності до п. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2016 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Кечко проти України» від 08.11.2005, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Також у вказаному рішенні зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і у справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 965220175976 від 02.04.2026 року є протиправним та суперечить вищевказаним нормам законодавства, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За подання даного адміністративного позову позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 965220175976 від 02.04.2026 про відмову в проведенні перерахунку та виплати раніше призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-50вих26 від 23.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури № 21-50вих26 від 23.03.2026, починаючи з 01.09.2025 та з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022).

Суддя П.П. Марин