Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №420/4643/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4643/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії від 16.12.2025 за № 213050044841;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи у ТОВ «Стомат-Люкс» з 22.04.2014 по 31.03.2025 до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, передбачене пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.12.2025 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні за результатами розгляду цієї позовної заяви та зарахованих цим судовим рішенням періодів роботи ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.12.2025 позивач звернулась до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за вислугу років. У результаті розгляду поданої заяви за принципом екстериторіальності отримала рішення ГУ ПФУ в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії від 16.12.2025 № 213050044841.

Відповідно до вищевказаного Рішення, до стажу роботи за вислугою років не враховано період роботи в ТОВ «Стомат-Люкс» з 22.04.2014 по 10.10.2017 (а також весь наступний період до 31.03.2025), оскільки, на думку відповідача, даний заклад не відноситься до закладів охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років згідно з Постановою КМУ від 04.11.1993 № 909. Позивач не погоджується з цим, оскільки ТОВ «Стомат-Люкс» здійснює стоматологічну практику на підставі безстрокової ліцензії МОЗ України на медичну практику.

Загальний страховий стаж становить 30 років 06 місяців 27 днів, а спеціальний стаж станом на 11.10.2017 року визначено відповідачем у розмірі 21 рік 08 місяців 20 днів.

Управлінням прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із відсутністю необхідного спеціального стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Спеціальний (медичний) стаж позивача на день звільнення становив понад 32 роки, зокрема з 01.08.1992 по 19.01.1993 працювала на посаді сестри медичної хірургічного відділення Очаківської центральної лікарні; з 19.01.1993 по 19.04.2014 - медичною сестрою в КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних»; з 22.04.2014 по 31.03.2025 — сестрою медичною у ТОВ «Стомат-Люкс» (відповідно до записів у трудовій книжці та довідок про стаж), та має право на пенсію за вислугою років.

Вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 23.02.2026 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09.03.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що що Головне управління діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач зазначає, що заява позивача від 09.12.2025 про призначення пенсії за вислугу років була розглянута ГУ ПФУ в Полтавській області за принципом екстериторіальності відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій № 22-1, за результатами чого було прийнято правомірне рішення про відмову № 213050044841 від 16.12.2025 року.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що згідно з Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058) пенсія за вислугу років призначається особам, які на день набрання чинності Законом України № 2148-VIII (тобто станом на 11.10.2017 року) мають вислугу років та спеціальний стаж, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі - Закон № 1788). Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788 особи мають право на призначення такої пенсії незалежно від віку за наявності вислуги років на відповідних посадах станом на 11 жовтня 2017 року — не менше 26 років 6 місяців.

Проведеним аналізом документів позивача відповідачем встановлено, що її спеціальний стаж станом на 11.10.2017 становить лише 21 рік 08 місяців 20 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. До вказаного спеціального стажу Головним управлінням не враховано період роботи позивача в ТОВ «Стомат-Люкс» з 22.04.2014 по 10.10.2017, оскільки цей заклад не відноситься до закладів охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 № 909. Загальний страховий стаж позивача визначено в розмірі 30 років 06 місяців 27 днів.

З огляду на неотримання позивачем необхідного спеціального стажу станом на 11.10.2017, відповідач вважає вимоги про зарахування наступних періодів роботи в ТОВ «Стомат-Люкс» до 31.03.2025 безпідставними, а оскаржуване рішення - законним.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

16.03.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 13.03.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначила, що під час подання заяви від 09.12.2025 нею через вебпортал було завантажено повний пакет первинних документів ТОВ «Стомат-Люкс», що підтверджує статус підприємства як закладу охорони здоров`я. Крім того, позивач наголосила, що відповідач у відзиві не надав жодних обґрунтованих спростувань правових підстав позову та сталої судової практики Верховного Суду.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 09.12.2025 позивач ОСОБА_1 звернулася через портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Вказане електронне звернення було первинно зареєстроване засобами програмного забезпечення в Управлінні Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, після сканування копій документів за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

На підставі переданої заяви та наданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області 16.12.2025 прийнято рішення № 213050044841 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Загальний страховий стаж роботи позивача, обчислений відповідачем, становить 30 років 06 місяців 27 днів.

Не погоджуючись із рішенням про відмову у призначенні пенсії позивач звернулася до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 2 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно положень статті 51 Закону № 1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Положеннями статті 52 Закону № 1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.

Пунктом «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Проте, Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набув чинності з 01.04.2015 пункт «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ було викладено в іншій редакції, згідно якої право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

У подальшому, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII до статті 55 Закону № 1788-ХІІ з 01.01.2016 також було внесено зміни, відповідно до яких пункт «е» вказаної статті має наступний зміст: право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.

Отже, Закон № 911-VIII встановив раніше не передбачений законодавством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме: 55 років - при наявному спеціальному стажі діяльності не менше 25 років.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

Конституційний Суд України, приймаючи вказане рішення, виходив з того, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення певного віку (для працівників, зазначених у пунктах «е», «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ - 55 років), нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.

Ці норми втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 04.06.2019.

Враховуючи викладене, з 04.06.2019 при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII та Законом № 911-VIII.

Отже, з 04.06.2019 при визначенні права на отримання пенсії за вислугу років необхідно виходити з наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років.

ГУ ПФУ в Полтавській області, відмовляючи у призначенні позивачу пенсії, виходило із того, що позивач станом на 11.10.2017 не мала достатнього спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії.

При цьому, виходячи з наявного в матеріалах електронної пенсійної справи позивача № 213050044841 розрахунку стажу (форма РС-право), сформованого самим відповідачем, вбачається, що за період з початку діяльності позивача з 01.09.1989 і по 10.10.2017 сумарна тривалість усіх наявних періодів роботи та навчання становить 26 років 05 місяців 04 дні.

Зазначений загальний показник за вказаний проміжок часу складається з таких послідовних періодів, зафіксованих у розрахунку ПФУ:

01.09.1989 - 02.07.1992 - навчання у Миколаївському медичному училищі - 2 роки 10 місяців 02 дні;

01.08.1992 - 19.01.1993 - робота на посаді сестри медичної в Очаківській центральній лікарні - 0 років 05 місяців 19 днів;

20.01.1993 - 31.12.2003 - робота на посаді медичної сестри в Лікарні Комсомольського району м. Херсона (перейменована в Лікарню ім. А. і О. Тропіних) - 10 років 11 місяців 12 днів;

01.01.2004 - 19.04.2014 - робота на посаді медичної сестри в Комунальному закладі «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних» - 8 років 07 місяців 12 днів;

22.04.2014 - 10.10.2017 - робота на посаді сестри медичної в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Стомат-Люкс» - 3 роки 06 місяців 19 днів.

Суд наголошує, що у винесеному рішенні про відмову № 213050044841 відповідач визнав та зарахував позивачу станом на 11.10.2017 спеціальний стаж лише в розмірі 21 рік 08 місяців 20 днів, оскільки безпідставно виключив із підрахунку вищевказаний період роботи в ТОВ «Стомат-Люкс» (3 роки 06 місяців 19 днів), а також не зарахував у повному обсязі періоди перебування позивача у частково-оплачуваних відпустках по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, які припали на час її роботи в державному та комунальному закладах охорони здоров`я.

При цьому відповідач протиправно застосував норми пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII у тій редакції, яка втратила чинність згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019.

Наведене саме по собі є достатньою підставою для визнання протиправним прийнятого ГУ ПФУ в Полтавській області рішення від 16.12.2025 № 213050044841.

Також слід враховувати таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV).

03.10.2017 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, яким з 11.10.2017 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV доповнено пунктом 2-1.

Згідно пункту 2-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Також, Законом № 2148-VІІІ були внесені зміни до пункту 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-XII, після внесених яких вказаний пункт викладений у наступній редакції:

«До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії».

Враховуючи положення п. 2-1 та п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсія за вислугу років згідно положень пункту «е» статті 55 Закону України № 1788-XII може бути призначена особам, які мають стаж, необхідний для її призначення станом на 11.10.2017.

Дані висновки відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.07.2022 у справі № 440/1286/20.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Як вбачається з рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 16.12.2025 № 213050044841, відповідач визначив, що спеціальний стаж ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років станом на 11.10.2017 становить 21 рік 08 місяців 20 днів.

До спеціального стажу роботи за вислугою років відповідачем не враховано період роботи позивача з 22.04.2014 по 10.10.2017 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Стомат-Люкс», оскільки, за висновком відповідача, згідно з пунктом «е» статті 55 Закону № 1788-XII, даний заклад не відноситься до закладів охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Переліку № 909.

Отже, відповідач вважав, що робота на посаді сестри медичної у приватному стоматологічному закладі ТОВ «Стомат-Люкс» не дає права на призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом «е» статті 55 Закону № 1788-XII, оскільки зазначене товариство за своєю організаційно-правовою формою нібито не відповідає статусу лікувально-профілактичного чи амбулаторно-поліклінічного закладу.

З такими висновками відповідача суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закладом охорони здоров`я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення та/або надання реабілітаційної допомоги на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних і фармацевтичних працівників.

Відповідно до визначень, закріплених у статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 року № 2801-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників;

медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров`я, відділень, підрозділів та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов`язана з її наданням.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 213934, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стомат-Люкс» зареєстроване 12.01.2001 за ідентифікаційним кодом 31293324.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ «Стомат-Люкс» є стоматологічна практика (код КВЕД 86.23). Згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2010, Клас 86.23 «Стоматологічна практика» включено до Розділу 86 «Охорона здоров`я» та охоплює стоматологічні послуги загального та спеціального характеру, а також операційну стоматологічну діяльність.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Стомат-Люкс» з 09.02.2012 року має діючу ліцензію серії АГ № 597551 на здійснення медичної практики, яка видана Міністерством охорони здоров`я України. Зазначена ліцензія є безстроковою відповідно до вимог частини дванадцятої статті 13 та пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» у редакціях, чинних протягом періоду трудових правовідносин позивача.

Аналізуючи положення статті 16 Закону № 2801-XII, суд зазначає, що у редакції Закону України від 07.07.2011 № 3611-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було чітко закріплено, що залежно від форми власності заклади охорони здоров`я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності. Надалі, у редакції Закону України від 06.04.2017 № 2002-VIII (діючій на момент розгляду заяви про призначення пенсії), вказану статтю доповнено нормою, згідно з якою заклади охорони здоров`я приватної власності не обмежені у виборі організаційно-правової форми.

Таким чином, ТОВ «Стомат-Люкс» володіє всіма необхідними ознаками закладу охорони здоров`я приватної форми власності, оскільки є юридичною особою, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі безстрокової ліцензії МОЗ України та професійної діяльності медичних працівників.

Суд наголошує, що у примітці до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, імперативно закріплено правило, відповідно до якого робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів та установ.

Розділом 2 «Охорона здоров`я» Переліку № 909 передбачено посади «лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад)», а серед відповідних установ визначено, зокрема, «лікарняні заклади» та «амбулаторно-поліклінічні заклади». Оскільки приватна стоматологічна клініка за своїм функціональним призначенням є амбулаторно-поліклінічним закладом, робота в ній на посаді сестри медичної (середній медичний персонал) дає право на призначення пенсії за вислугу років.

За таких обставин, висновок відповідача про те, що ТОВ «Стомат-Люкс» не відноситься до закладів охорони здоров`я, є протиправним, необґрунтованим та повністю спростовується зібраними у справі письмовими доказами.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20, а також Верховного Суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 240/24/21 у подібних правовідносинах, обмеження органами Пенсійного фонду України підрахунку та врахування спеціального стажу роботи медичних працівників датою 11.10.2017 є протиправним. Суд вищої інстанції зазначив, що у разі існування колізії між нормами Закону № 1058-IV та Закону № 1788-XII (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2019) органи державної влади зобов`язані застосовувати підхід, який є найбільш сприятливим для особи, що є реалізацією принципів верховенства права та юридичної визначеності.

Виходячи з наведеного, середній медичний персонал (сестри медичні) приватних закладів охорони здоров`я, які здійснюють медичну практику на підставі безстрокової ліцензії МОЗ України, мають безумовне право на призначення пенсії за вислугу років незалежно від віку, а стаж їхньої роботи підлягає зарахуванню до спеціального стажу як у період до 11.10.2017, так і в повному обсязі після цієї дати.

Таким чином, ГУ ПФУ в Полтавській області протиправно не зарахувало до спеціального стажу позивача період її роботи на посаді сестри медичної у ТОВ «Стомат-Люкс» з 22.04.2014 по 10.10.2017, а також безпідставно обмежило право позивача на врахування подальшого медичного стажу після 11.10.2017.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача, відповідач врахував їй до спеціального стажу такі періоди роботи: з 01.08.1992 по 19.01.1993 тривалістю 5 місяців 19 днів; з 20.01.1993 по 31.12.2003 тривалістю 10 років 11 місяців 12 днів; з 01.01.2004 по 19.04.2014 тривалістю 8 років 7 місяців 12 днів, що загалом становить 21 рік 11 місяців та 43 дні, тобто 22 роки і 12 днів.

Не зарахував до спеціального стажу для призначення пенсії відповідач період роботи позивача медичною сестрою в ТОВ «Стомат-Люкс» з 22.04.2014 по 10.010.2017 тривалістю 3 роки 6 місяців 19 днів, що визнано судом протиправним.

Таким чином, станом на 11.10.2017 спеціальний стаж для призначення пенсії позивача становив 25 років 6 місяців та 31 день (22 роки і 12 днів + 3 роки 6 місяців 19 днів), .

Оскільки станом на 11.10.2017 спеціальний стаж для призначення пенсії позивача становив більше 25 років, то вона набула право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019) та пунктів 2-1 і 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Тому у відповідача не було правових підстав для відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років.

З огляду на наведені обставини, суд доходить висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 16.12.2025 № 213050044841.

Оскільки під час судового розгляду було беззаперечно підтверджено правовий статус ТОВ «Стомат-Люкс» як закладу охорони здоров`я та факт безперервної роботи позивача в ньому на посаді сестри медичної, суд, із метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до її спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», повний період такої роботи з 22.04.2014 по 10.10.2017.

При цьому період роботи медичною сестрою після 10.10.2017 не підлягає зарахуванню до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Тому відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки ухвалення остаточного акта про призначення пенсії та безпосередній розрахунок її розміру належить до виключної дискреційної компетенції органів Пенсійного фонду України, суд, діючи в межах заявлених позовних вимог, доходить висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.12.2025 про призначення пенсії за вислугу років з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому судовому рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи те, що відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії від 16.12.2025 за № 213050044841.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи у ТОВ «Стомат-Люкс» з 22.04.2014 по 10.10.2017 (включно) до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, передбачене пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 09.12.2025 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні за результатами розгляду цієї позовної заяви та зарахованих цим судовим рішенням періодів роботи ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний