Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №420/673/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/673/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги члену сім`ї загиблого (померлого) працівника об`єктів критичної інфраструктури, державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України № 15001-110168497-2025-1 від 26.11.2025 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, прийняте за результатом розгляду заяви № 434545 від 19.11.2025 р. ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до ч.1-3 ст.1, п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" від 20 березня 2023 року № 2980 IX.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.11.2025 р. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України". Підставою для звернення є загибель її чоловіка, полковника поліції, який ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув під час виконання службових обов`язків унаслідок поранень, отриманих під час ракетного обстрілу з боку військовослужбовців та інших збройних формувань Російської Федерації. Факт загибелі під час виконання службових обов`язків та причинний зв`язок смерті з військовою агресією підтверджуються актом спеціального розслідування нещасного випадку № 212, свідоцтвом про смерть та іншими документами. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.11.2025 р. № 15001-110168497-2025-21 у призначенні та виплаті допомоги позивачці відмовлено з мотивів непоширення дії Закону № 2980 на атестованих працівників поліції та невідповідності проведеного спеціального розслідування вимогам Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 р. Позивачка вважає таку відмову протиправною, оскільки вона є членом сім`ї загиблого працівника, смерть якого настала внаслідок військової агресії Російської Федерації під час виконання службових обов`язків, що підтверджено належними документами. На її думку, подані документи відповідають вимогам законодавства для призначення одноразової грошової допомоги, а тому наявні передбачені законом підстави для її призначення та виплати.

Ухвалою від 13.01.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

22.01.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відсутні правові та документальні підстави для призначення позивачці одноразової грошової допомоги за Законом № 2980. Зазначає, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження служби та виконання службових обов`язків як полковник поліції. При цьому дія Порядку № 337 не поширюється на поліцейських, оскільки відповідно до його положень розслідування нещасних випадків щодо таких осіб здійснюється за спеціальним порядком, визначеним МВС. Спеціальне розслідування нещасного випадку щодо ОСОБА_2 проведено відповідно до Порядку, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 р. № 705, а не за Порядком № 337. Відповідач вказує, що передбачений Порядком № 1396 акт розслідування нещасного випадку, оформлений відповідно до Порядку № 337, є необхідним документом для призначення допомоги за Законом № 2980. Оскільки такого документа позивачкою не подано, а представники Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до проведення спеціального розслідування не залучалися, необхідні правові та документальні підстави для призначення допомоги відсутні. Крім того, оскільки підстав для призначення допомоги за Законом № 2980 не було, необхідності у з`ясуванні питання щодо отримання позивачкою одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та відповідного Порядку Кабінету Міністрів України № 646 не виникало. Відповідач також посилається на те, що обов`язок подання всіх необхідних для призначення допомоги документів покладається на заявника, тоді як Головне управління перевіряє та оцінює документи, подані разом із заявою.

З урахуванням вимог п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.11.2024 р.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до висновку спеціальної комісії, викладеного в акті № 212 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 15.03.2024 р., близько 11 год. 15 хв. із заступником начальника управління начальником відділу тактико-спеціальної підготовки управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції полковником поліції ОСОБА_2 , вважається таким, що загинув у період проходження служби під час виконання службових обов`язків (підпункт 1 пункту 7 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422).

В подальшому, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.

26.11.2025 р. Головним управлінням ПФУ в Одеській області прийняте рішення № 15001-110168497-2025-1 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги члену сім`ї загиблого (померлого) працівника об`єктів критичної інфраструктури, державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, посилаючись на те, що у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за Законом № 2980, оскільки дія зазначеного закону не поширюється на атестованих співробітників поліції, спеціальне розслідування нещасного випадку не підпадає під процедуру розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях згідно Порядку розслідування № 337 від 17.04.2019 р.

Вважаючи дане рішення протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ст.1 Закону № 580-VIII поліція - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За приписами ст.2 Закону № 580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Серед основних повноважень поліцейських, характерних для воєнного стану, ст.23 Закону № 580-VIII передбачає такі:

- участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості (п.24 ч.1);

- здійснення у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України, боротьби з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями (п.34 ч.1).

Частинами 2-5 статті 24 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, можуть підпорядковуватися за рішенням керівника поліції відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Таким чином, поліцейські виконують особливі та надважливі завдання і функції як у мирний час, так і під час дії воєнного стану. З характером діяльності поліцейських як працівників правоохоронного органу пов`язується також їх особливий правовий та соціальний захист.

Статтею 62 Закону № 580-VIII визначено гарантії професійної діяльності поліцейського, зокрема, поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства (п. 5 ч. 10)

Питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського регламентоване ст.97-100 Закону № 580-VIII.

Відповідно до ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, протягом шести місяців після його звільнення з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.98 Закону № 580-VIII у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 97 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, визначені в цьому Законі.

До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої статті 97 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу;

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У відповідності до п.1 ч.1 ст.99 Закону № 580-VIII розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату у разі загибелі (смерті) поліцейського (пункт 1) - 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Згідно з ч.1 ст.100 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 97 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

У разі відмови однієї з осіб, зазначених у частині четвертій статті 98 цього Закону, від отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений частиною восьмою цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках.

Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 97 цього Закону, за наявності особистого розпорядження виплачується особі (особам), на користь якої (яких) складено особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні. У таких випадках розмір часток обраховується із суми, що залишилася після виплат, визначених абзацом другим частини другої статті 98 цього Закону.

У разі відмови однієї з осіб, визначених в особистому розпорядженні, від отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна з таких осіб у строк, встановлений частиною восьмою цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, у рівних частках.

Відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається.

Особи, які мають право на одноразову грошову допомогу, можуть відмовитися від її призначення та отримання шляхом подання заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Аналогічні норми щодо підстав та розмірів виплати одноразової грошової допомоги містяться у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 р. № 646 (далі - Порядок № 646)..

Так, відповідно до пунктів 3, 5, 10, 11 Порядку № 646 особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначені в статті 98 Закону України "Про Національну поліцію".

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, а в разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;

у разі встановлення поліцейському ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки про результати визначення в застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби.

для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) поліцейського подаються в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:

1) підрозділами служб персоналу (кадрового забезпечення):

особисте розпорядження із зазначенням розмірів часток таких осіб у відсотках (за наявності);

витяг з наказу про припинення служби в поліції у зв`язку із загибеллю (смертю) поліцейського з одночасним його звільненням із служби в поліції та виключенням із списків особового складу;

витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) поліцейського;

копія рішення (постанови) медичної (військово-лікарської) комісії МВС про визначення причинного зв`язку поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть поліцейського;

2) підрозділами державного нагляду за охороною праці - копія акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.

У разі смерті поліцейського від захворювання копія акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини його смерті, не подається.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжений на день розгляду справи.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 р. № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ст.16 Закону № 389-VIII за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Так, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 р. № 30 утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 р. прийнято постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).

Згідно з пунктом 1 Постанови № 168 на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Поліцейським, які виконують бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій, на території держави-агресора, за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань додатково до додаткової винагороди, визначеної абзацом першим цього пункту, виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень.

Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Механізм оформлення документів і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у разі загибелі поліцейських під час дії воєнного стану, які брали участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, а також поліцейських, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за вказаних обставин під час дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) визначає Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейських під час дії воєнного стану, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.06.2022 р. № 376 (далі - Порядок № 376).

Згідно пункту 2 Порядку № 376 особи, які відповідно до статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" мають право на отримання одноразової грошової допомоги (далі - отримувачі), звертаються відповідно до центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції (крім поліції охорони), міжрегіональних територіальних органів Національної поліції (у тому числі Департаменту поліції охорони), закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - заклад освіти) за останнім місцем проходження служби загиблого (померлого) поліцейського із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Так, за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) поліцейського має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого поліцейського після втрати близької людини (годувальника).

З огляду на встановлені судом обставини та наведені норми законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України від 20.03.2023 р. № 2980-IX "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю мають особи з числа працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій, представництв та/або осіб, постраждалих на об`єктах критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних, трудових) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.

Разом з тим, зі змісту Закону № 2980-IX вбачається, що законодавцем визначено вичерпне коло категорій осіб, на яких поширюється його дія, а саме: працівники об`єктів критичної інфраструктури, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент загибелі проходив службу в Національній поліції України, мав спеціальне звання полковника поліції та займав посаду заступника начальника управління - начальника відділу тактико-спеціальної підготовки управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".

Отже, за своїм правовим статусом ОСОБА_2 був поліцейським, а не працівником об`єкта критичної інфраструктури, державним службовцем чи посадовою особою місцевого самоврядування у розумінні Закону № 2980-IX.

При цьому сам по собі факт виконання ОСОБА_2 службових обов`язків в умовах відсічі збройної агресії Російської Федерації та його загибель внаслідок ракетного обстрілу не змінює визначеного законом суб`єктного складу осіб, на яких поширюється Закон № 2980-IX.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 580-VIII правову основу діяльності поліції становлять, зокрема, Конституція України, цей Закон та інші нормативно-правові акти.

Судом встановлено, що позивачка є дружиною загиблого ОСОБА_2 , а отже, належить до кола осіб, які можуть мати право на отримання одноразової грошової допомоги у порядку, визначеному Законом № 580-VIII.

Порядок призначення і виплати такої допомоги визначений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 р. № 646 "Деякі питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського".

Крім того, механізм оформлення документів і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168, у разі загибелі поліцейських під час дії воєнного стану визначений Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейських під час дії воєнного стану, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.06.2022 р. № 376.

Таким чином, положення Закону № 2980-IX не можуть бути застосовані до спірних правовідносин лише з тієї підстави, що загибель ОСОБА_2 настала внаслідок військової агресії Російської Федерації під час виконання ним службових обов`язків. Для застосування зазначеного Закону необхідним є також встановлення належності загиблого до однієї з категорій осіб, визначених статтею 1 цього Закону, чого у даному випадку судом не встановлено.

Разом з тим, встановлена судом відсутність права на отримання допомоги саме за Законом № 2980-IX є достатньою правовою підставою для висновку про відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області правових підстав для призначення позивачу такої допомоги.

Відтак, твердження позивач про наявність у неї безпосереднього права вимагати від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначення та виплати одноразової грошової допомоги саме на підставі Закону № 2980-IX є необґрунтованим.

Окремо суд зауважує, що ОСОБА_1 отримала одноразову грошову допомогу відповідно до Закону № 580-VIII та Порядку № 646, про що безпосередньо зазначено позивачем у позовній заяві.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення, а також про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити одноразову грошову допомогу на підставі Закону № 2980-IX задоволенню не підлягають.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд –

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко