Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №724/2071/25 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2071/25

Провадження № 2-др/724/16/26

Д О Д А Т К О В Е? ?Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М ? ?У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року ? Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді? ?Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання? ?Копайгородського Д.Я.

?розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотин Чернівецької області заяву представника позивача Головко Ольги Станіславівни про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області ухвалив рішення по цивільній справі №724/2071/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним.

Даним рішенням позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір суперфіцію №17, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 19 червня 2018 року, запис про державну реєстрацію якого вчинено 18.02.2025 року за номером 58667541 згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 77395910 від 21.02.2025 року. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Лівинецької сільської ради Чернівецької області, індексний номер 78890616 від 14.05.2025 року, про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об`єкт будівництва (житловий будинок садибного типу, незавершене будівництво) на земельній ділянці кадастровий номер 7325085600:01:002:0114, площею 0,2499 га за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі по 1 211,20 грн з кожного.

28.08.2026 року представником позивача Головко О.С. через систему «Електронний суд» подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу разом з доказами щодо розміру понесених позивачами витрат, згідно якої, розмір витрат позивача понесених на правничу допомогу становить 37 000 гривень.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 01.09.2026 року заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду з призначенням судового засідання без повідомлення учасників справи.

04.09.2026 року представником відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - адвокатом Мар`ян І.С. подано до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно яких, з урахуванням додаткових пояснень від 11.09.2026 року, просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі. Заперечення обґрунтовує тим, що розмір витрат на правничу допомогу, про відшкодування яких просить позивач, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат. Зазначає, що долучені документи не підтверджують факт оплати послуг адвоката із надання правничої допомоги, зокрема, адвокатом не надана квитанція, яка б містила відмітку банку про зарахування коштів позивачем у відповідності до договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025 року та відсутній документ, який підтверджує оплату послуг адвоката квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), що є підставою для відмови у задоволенні стягнення таких витрат з відповідачів. Посилання позивача на те, що витрати на правничу допомогу були «неминучими», жодним чином не підтверджує факт їх фактичного понесення. Вказує, що посилання на можливість складення адвокатом квитанції, довідки чи акта у довільній формі не звільняє позивача від обов`язку довести факт понесення ним відповідних витрат. Саме по собі положення договору про обов`язок клієнта сплатити гонорар свідчить лише про наявність договірного зобов`язання, але не підтверджує його фактичного виконання.

08.09.2026 року представником позивача Головко О.С. подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що діючим законодавством щодо діяльності адвоката не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, тому адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка, акт, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Витрати позивача на правничу допомогу по даній справі були неминучими, фактичними і обгрунтованими.

Згідно із ч.3 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи та докази, які були надані представником позивача на підтвердження понесених позивачем судових витрат, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.

Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21 (провадження № 61-11490св23).

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Відповідно до положень частини восьмої статті 141 ЦПК України докази витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15).

Представником позивача у передбачений ч.8 ст.141 ЦПК України процесуальний строк подано докази витрат на правничу допомогу.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачам, суд враховує наступне.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 591/550/20 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що адвокат Головко Ольга Станіславівна надавала позивачу ОСОБА_1 правову допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги, укладеного 05.06.2025.

На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу в суді, представник позивача надала: Договір про надання правничої допомоги від 05.06.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Головко О.С.; Додаткову угоду №1 від 23.06.2025 до договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025 року; Акт про прийняття – передачу наданих послуг від 20.08.2026.

Відповідно до п. 3.1 Договору сторони погодили, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомгу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Додатковою угодою №1 від 23.06.2025 року встановлено погодинний порядок оплати у розмірі 2000 грн за годину роботи адвоката. Оплата послуг за договором сплачується адвокату протягом 3 календарних днів з моменту підписання сторонами даної Додаткової угоди. Сплата узгодженої сторонами суми гонорару здійснються клієнтом у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок або готівкою в якості оплати гонорару в повному обсязі. Правнича допомога вважається наданою в повному обсязі після підписання акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, який підписується сторонами.

Згідно акту про прийняття – передачу послуг від 20.08.2026 року до додаткової угоди №1 від 23.06.2025 до договору від 05.06.2025 року, складеного адвокатом Головко О.С. та позивачем, адвокатом надано послуги:

- попереднє опрацювання отриманих від клієнта матеріалів (1 год.) – 2000 грн.;

- опрацювання законодавчої бази, судової практики, що регулюють спірні право відносини. Формулювання правової позиції. Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи (4 год.) – 8000 грн;

- підготовка процесуальних документів по справі (позовна заява з додатками) – (8 год.) – 16000 грн.;

- ознайомлення з відзивом на позовну заяву представника відповідача та консультування клієнта з цих підстав (1 год.) – 2000 грн.;

- підготовка процесуальних заяв і клопотань (30 хв) – 1000 грн.;

- участь в судових засіданнях, які відбулися (4 год.) – 8000 грн.

Вартість наданих послуг відповідно до акту складає 37000 грн.

Згідно з актом про надання послуг №1 від 20.08.2026, сторони підтвердили, що адвокат надав послуги у цивільній справі №724/2071/25 про визнання договору недійсним, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 37 000,00 грн. Сторони також засвідчили, що адвокат отримав від клієнта гонорар у розмірі 37 000 грн. і сторони не мають одна до одної жодних майнових претензій.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 у справі 607/4341/20).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (висновок ВП ВС викладений у постанові від 19 лютого 2020 року, справа №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу, а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат (постанова ВС від 07 вересня 2023 року у справі №202/8301/21).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з врахуванням того, чи виник у заявника обов`язок зі сплати таких витрат та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені нормами процесуального законодавства, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18.

Враховуючи, що позивач підтвердив належними і допустимими доказами факт понесення ним витрат на правничу допомогу у суді, суд з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, а також за наявності заперечень відповідачів проти розподілу витрат на правничу допомогу, вважає, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 37 000 грн є завищеним, тому слід обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для справи до 18 000 грн.

Суд вважає, що визначена сума відповідатиме критерію реальності наданих адвокатом послуг, обґрунтованості витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі вищенаведеного, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000 грн, по 9000 грн з кожного.

Керуючись ст.ст.133, 137, 139, 141, ст. 270 ч.1 п. 3 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

Заявупредставника позивача Головко Ольги Станіславівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ) витрати на професійну правничу допомогу по 9 000 (дев`ять тисяч) гривень з кожного.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Повне додаткове рішення складено 18.09.2026 року.

Суддя Т. М. Ковальчук