Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №716/56/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/56/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2026 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Шевчук Р.М.,

при секретарі судового засідання Єлащуку Р.Г.,

з участю:

прокурора Шевчука П.В.

представників позивача Гольцова Л.П.

Михайлюк Н.С.

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заставна за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Заставнівського районного суду Чернівецької області з позовом звернувся Виконавчий комітет Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, як орган опіки та піклування до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та стягнення аліментів на їх утримання.

В позові посилається на те, що рішенням виконавчого комітету Веренчанської сільської ради за № 01/01 від 08.01.2026 року вилучено малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з сім`ї ОСОБА_2 у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дітей, оскільки Службою обстежено будинок відповідачки, в якому на момент обстеження було брудно, розкидані речі, неприємний запах, територія біля будинку для дітей небезпечна, відсутній туалет. Вказує, що з 11.09.2025 року сім`я ОСОБА_2 перебувала в складних життєвих обставинах та отримувала соціальні послуги в КЗ «Центр надання соціальних послуг».

Зазначає, що з ОСОБА_2 неодноразово проводились бесіди щодо здійснення нею належного догляду за дітьми, виконання нею батьківських обов`язків.

Вказує, що 12.12.2025 року було прийнято рішення про поміщення сім`ї ОСОБА_2 разом з дітьми до Чернівецького обласного центру соціально - психологічної допомоги. 25.12.2025 року від обласного центру соціально-психологічної допомоги було отримано повідомлення про те, що ОСОБА_2 разом з дітьми, нікого не повідомивши, залишила ОКУ «Чернівецький обласний центр соціальної - психологічної допомоги».

01 січня 2026 року комісією Веренчанської сільської ради здійснено візит в сім`ю ОСОБА_2 та встановлено незадовільні умови проживання малолітніх дітей.

Крім того, вказує, щоб не вилучати дітей з сім`ї мати з дітьми було влаштовано в благодійний фонд «ІНФОРМАЦІЯ_7» ОСОБА_8 , однак 07.01.2026 року ОСОБА_2 разом з дітьми повернулась в с.Рудка, оскільки відповідачка не погоджувалася з розпорядком дня, який затверджений в шелтері, з умовами щодо постійного нагляду за дітьми, деструктивно реагувала на зауваження щодо підтримання чистоти дітей, догляду за ними, не виявляла бажання підтримувати чистоту в кімнаті.

З метою захисту інтересів малолітніх дітей, посилаючись на обставини справи, та норми вітчизняного законодавства, які регулюють даний вид правовідносин, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 26.01.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.03.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

10.03.2026 року до суду було подано відзив на позовну заяву в якому відповідачка ОСОБА_2 не визнала позовні вимоги та вказала, що зібрані докази (документи) були отриманні позивачем після ухвалення ним рішення про необхідність звернення до суду про позбавлення її батьківських прав стосовно її малолітніх дітей.

Крім цього зазначає, що існування окремих недоліків побуту в будинку де вона проживає з дітьми, можливо усунути її зусиллями за певний період часу та за наявності відповідних фінансових ресурсів. Однак це не підстава для позбавлення її батьківських прав щодо п`яти дітей.

Крім цього вказує, що такі недоліки вже усунуті, а існування загрози життю чи здоров`ю дітей минувало. З підстав наведених у відзиві, просила відмовити в задоволені позовних вимог.

Від представника позивача до суд надійшли заперечення на відзив в якому позивач заперечив наведене у відзиві та просив суд задоволити позов.

В судовому засіданні представник позивача Гольцов В.П. позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. При цьому пояснив, що відповідачка не виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до п`ятьох малолітніх дітей, а саме під час неодноразового відвідування та обстеження умов проживання встановлено, що в будинку відсутні належні умови проживання, малий запас продуктів харчування, грубка в будинку знаходиться в аварійному стані, немає водопроводу, будинок не електрифікований, в будинку холодно, в кімнаті відчутний запах чадного газу, що може привести до тяжких наслідків, необлаштоване місце для навчання та розвитку дітей, туалет знаходиться в дворі, в аварійному стані Під час відвідувань одяг дітей був неохайним, діти брудні, занедбані. В нього відсутні відомості щодо жорстокого поводження ОСОБА_2 з дітьми, також відсутні відомості про те, що мати зловживає алкогольними напоями. Діти по селу не жебракували.

Представник позивача Михайлюк Н.С. пояснила, що всіх подробиць життя відповідачки з дітьми вона не знає, оскільки недавно була призначена на посаду начальника Служби у справах дітей Веренчанської сільської ради. Всі обставини неналежного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 знає зі слів колег та працівників соціальних служб. Пояснила, що четверо старших дітей було вилучено з сім`ї відповідачки та поміщено в ОКУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей». Малолітня ОСОБА_7 , якій на момент вилучення було 9 місяців передана на виховання в сім`ю батька дитини. З батьком ОСОБА_4 вони зв`язувалися, він відмовився взяти сина проживати до себе. З батьком ОСОБА_3 не могли зв`язатися, у зв`язку з відсутністю контактів, зі слів відповідачки він перебуває за кордоном. Батьки ОСОБА_13 та ОСОБА_6 в свідоцтвах про народження дітей записані «зі слів матері».

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що раніше проживала в с. Коболчин Сокирянського (нині Дністровського) району Чернівецької області, де придбала житловий будинок. У зв`язку з конфліктними відносинами із сусідами, які, за її словами, ображали її дітей, вона разом із дітьми переїхала до с. Бабин Чернівецького району Чернівецької області, а згодом - до с. Рудка цього ж району.

Житловий будинок у с. Коболчин вона продала, після чого мала намір оформити право власності на будинок у с. Рудка, однак зробити цього не змогла у зв`язку з наявністю неврегульованих питань щодо правовстановлюючих документів у власниці будинку.

Пояснила, що будинок, у якому вона проживала з дітьми на момент їх вилучення, дійсно перебував у занедбаному стані, оскільки тривалий час у ньому ніхто не проживав. На даний час будинок не електрифікований, оскільки для підключення електроенергії необхідно сплатити близько 32 000 грн, яких вона не має. Під час проживання дітей електроенергія до будинку подавалася від сусіднього домоволодіння через кабель, проведений сусідом від його лічильника. Одночасне використання всіх електроприладів було неможливим, оскільки спрацьовував захист електромережі, однак по черзі можна було користуватися електричним каміном, електрочайником або електроплиткою. Електропроводку в будинку, за її словами, замінив її співмешканець, який на даний час мобілізований до Збройних Сил України. Після вилучення дітей сусід заборонив користуватися електроенергією від його домоволодіння.

Також відповідачка не заперечувала, що на момент приїзду відповідних служб опалювальна піч у будинку перебувала у неналежному стані та відчувався запах чадного газу, однак, за її словами, у будинку було тепло. Відремонтувати піч вона не мала можливості через відсутність необхідних коштів. У зимовий період вона разом із дітьми проживала в одній кімнаті, оскільки саме ця кімната опалювалася.

Зазначила, що наприкінці грудня попереднього року працівники служби у справах дітей запропонували їй разом із дітьми тимчасово проживати у центрі реабілітації. У зазначеному закладі вони перебували близько тижня, однак у виділеній їм кімнаті було холодно, у зв`язку з чим вони повернулися додому. При цьому вона не зверталася до відповідальних працівників закладу із питанням щодо можливості користування обігрівачем.

Після цього працівники соціальної служби запропонували їй разом із дітьми тимчасово проживати у благодійному фонді «ІНФОРМАЦІЯ_7» ОСОБА_8 . За її словами, умови проживання там були належними, сім`ю безкоштовно забезпечували харчуванням, засобами гігієни та іншими необхідними речами. Однак через п`ять днів вона разом із дітьми була змушена залишити заклад у зв`язку зі скаргою одного з його мешканців на поведінку дітей, які, за словами відповідачки, не звикли рано лягати спати, хотіли гратися та користуватися телефонами.

Після повернення додому 08 січня 2026 року приїхали працівники соціальної служби та вилучили дітей. За словами відповідачки, діти під час цього були налякані.

Щодо пропусків дітьми занять у школі відповідачка пояснила, що хлопчики певний час хворіли, а в окремих випадках запізнювалися на шкільний автобус через те, що проспали, у зв`язку з чим пропускали навчальні заняття.

Пояснила, що на момент вилучення дітей ніде не працювала, оскільки наймолодшій дитині ще не виповнився один рік, а дітей дошкільного віку немає з ким залишити. Крім того, у селі відсутній дитячий садок.

Не заперечувала наявності заборгованості перед сільським магазином за придбані в борг товари в розмірі близько 12 000 грн., пояснивши, що придбані товари були необхідні для дому, а можливості погасити заборгованість не мала.

Зазначила, що батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 добровільно надають кошти на утримання дітей у розмірі від 2 000 до 3 000 грн щомісячно на кожну дитину. Крім того, вона отримує державні виплати на ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , загальний розмір яких становить близько 10 000 грн на місяць, та, за її словами, витрачає ці кошти на потреби дітей.

Щодо ОСОБА_7 пояснила, що під час вилучення дитини працівники служби у справах дітей передали її біологічному батькові. На даний час ОСОБА_7 проживає та виховується в сім`ї батька, який має власну сім`ю. Відповідачка періодично відвідує дитину та зазначила, що дівчинка забезпечена всім необхідним і до неї в сім`ї батька ставляться належним чином.

Також відповідачка пояснила, що періодично відвідувала центр реабілітації, де були влаштовані решта четверо її дітей. За її словами, діти там були охайними та доглянутими, а дівчатка виявляли до неї емоційну прихильність. На даний час діти влаштовані до патронатної сім`ї, яку вона також відвідувала.

Вказала, що на даний час уклала попередній договір щодо придбання житлового будинку в м. Сокиряни Дністровського району Чернівецької області, оригінал якого надала суду для огляду. Зазначила, що поблизу будинку знаходяться школа та дитячий садок, до яких можна дістатися пішки. Також пояснила, що знайшла сезонні підробітки та на даний час проводить у будинку ремонтні роботи.

Відповідачка просила суд не позбавляти її батьківських прав, оскільки любить своїх дітей, бажає брати участь у їхньому вихованні та прагне, щоб у подальшому діти проживали разом із нею.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, думку прокурора, дослідивши письмові докази в їх сукупності та взаємоз`язку, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є матір`ю малолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджено копіями свідоцтв про народження дітей.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 проживає без реєстрації в будинку АДРЕСА_1 , що стверджено довідкою виконкому с.Бабин Чернівецького району Чернівецької області №45 від 16.03.2026 року.

Згідно акту №1 обстеження умов проживання позивачки з дітьми проживає за адресою АДРЕСА_2 , будинок складається з 2-х кімнат, коридор підлаштований під кухню. Одна кімната закинута. В кімнаті одне спальне місце на всіх дітей, облаштованого місця для навчання немає, у дітей відсутній необхідний одяг, діти брудні та занедбані.

Відповідно до наказу №1 від 02.01.2026 року , який виданий начальником служби у справах дітей Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області взято на облік дітей позивачки, як таких, що опинилися в складних життєвих обставинах.

З листа директора «Чернівецького обласного центру соціально-психологічої допомоги» вбачається, що 12.12.2025 року було прийнято ОСОБА_2 , 1996 року народження та її п`ятеро малолітніх дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. В с.Рудка Чернівецького району. За короткий період перебування працівниками закладу виявлено, що ОСОБА_2 частково виконувала батьківські обов`язки, інколи наймолодші діти не були одягнуті, босоніж ходили по підлозі, брудні, мати не здійснювала «санітарно-гігієнічні норми», щодо дітей, рідко готувала дітям їсти, в кімнаті було брудно, на зауваження персоналу закладу реагувала. 22 грудня 2025 року о 10-00 год. ОСОБА_2 разом з дітьми покинула Центр не повідомивши працівників.

Відповідно до характеристики виданої виконкомом Веренчанської сільської ради с.Бабин Чернівецького району Чернівецької області ОСОБА_2 за час проживання в с.Бабин та в с.Рудка зарекомендувала себе з негативної сторони, проживає в будинку з п`ятьма малолітніми дітьми, в якому відсутні належні умови для проживання, який знаходиться в аварійному стані,. Мати не приділяла належної уваги дітям, інколи залишала їх без нагляду. Вела аморальний спосіб життя.

Допитаний під час розгляду справи свідок ОСОБА_17 суду показав, що він є працівником поліції перебуває на посаді офіцера громади, та спільно виїжджав на обстеження умов проживання сім`ї відповідачки. Під час відвідування було виявлено ряд недоліків, а саме в будинку де проживала позивачка з малолітніми дітьми було брудно, продукти харчування відсутні, зимою будинку було холодно. У діток були брудні ноги, ніби вони ходили по бетону. Спочатку позивачку попереджували про можливість вилучення дітей. Під час спілкування з співмешканцем позивачки, останній погрожував, від нього був відчутний запах алкоголю, в той день він не пам`ятає чи був запах алкоголю від позивачки. Йому невідомо чи зловживає відповідачка алкогольними чи наркотичними речовинами. В день вилучення була небезпека отруєння чадним газом через те, що пічка знаходилася в аварійному стані.. Водночас зазначив,що скарг від сусідів та мешканців села на протиправну поведінку відповідачки до нього, як офіцера громади не надходило. Він не чув, щоб діти відповідачки жебракували. Протоколів про неналежне виконання батьківських обов`язків відносно ОСОБА_2 працівники поліції не складали.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що вона є директором Киселівського ОЗЗСО - І-ІІ ступенів. В навчальному закладі з вересня 2025 року по грудень навчалися двоє синів відповідачки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Засвідчила ту обставину, що мама не цікавилася навчанням дітей. ОСОБА_4 дуже здібний учень, однак дещо замкнутий. ОСОБА_3 - дитина з особливими потребами, в школі займався з «додатковим педагогом». Були випадки, коли на вулиці вже було холодно, а ОСОБА_3 приходив, в школу без шкарпеток, то вчителька йому їх купувала, часто дитина була голодною. Він говорив, що до школи вони «не ходять», бо немає що одягнути. Діти приходили на навчання неохайними, брудними. ОСОБА_4 пропустив 26 днів. Класний керівник спілкувався з мамою тільки по телефону. Діти небагатослівні. Коли приїхали на огляд до помешкання відповідачки то бачили, що діти були босі, брудні, в кімнаті відчувався запах диму. Діти не скаржилися та те, що мати їх б`є, крім того вона не чула, щоб діти відповідачки жебракували. Вона особисто не чула, щоб мати дітей - ОСОБА_2 зловживала спиртними напоями.

Свідок ОСОБА_21 суду показала, що вона була сусідкою позивачки, під час того, як та проживала в с.Бабин. Пояснила, що не бачила, щоб позивачка вживала алкоголь чи курила. До дітей непогано відносилася, однак, умови в яких вони проживали були поганими, не було світла, води, газу. Вона по сусідськи, дозволяла для дітей приготувати їжу на її кухні. Вона залишалася з дітками, коли в позивачки була потреба ненадовго відлучитися з дому, наприклад піти в магазин за продуктами. Ніколи не бачила відповідачку в стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що він є старостою села, в якому проживає відповідачка з малолітніми дітьми, яка переїхала до них в село Бабин влітку 2025 року. Умови проживання в будинку в якому вони оселилися були поганими. Потім вона переїхала в с.Рудка, там умови аналогічні: в будинку немає світла, опалення, води. На п`ятеро дітей одне ліжко. Йому невідомо хто є власником будинку в якому проживає позивачка. Щодо того, щоб сільська рада виділила матеріальну допомогу відповідачці для облаштування побутових умов, то пояснив, що він не є розпорядником коштів, однак всі питання вирішує сільська рада. Враховуючи, що ОСОБА_2 не оформила належним чином право власності на житло в яке вона вселилася, то виділити кошти на ремонт будинку, який невідомо кому належить, сільська рада не може. Відповідачка не зверталася до нього з проханням знайти їй роботу. Йому відомо, що співмешканець, який проживав з нею був родом із Закарпаття, і його мобілізували. Відповідачку в стані алкогольного сп`яніння не бачив, діти по селу не жебракували.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що вона є директором КЗ «Центр надання соціальних послуг». Сім`я відповідачки перебувала під їх наглядом. Вона особисто була присутня при обстеженні умов проживання дітей. Умови були жахливі: в будинку - холодно, наявне одне ліжко на всіх. Діти не були забезпечені одягом, були брудні, найменша дівчинка - немовлятко - без підгузника. 01 січня 2026 року, під час чергового відвідування співмешканець позивачки вів себе агресивно по відношенню до працівників. Вона не чула від мешканців села, що відповідачка зловживає спиртним, чи те, щоб діти жебракували.

Вказувала, що їм надали можливість проживати в реабілітаційному центрі в Садгорі , однак відповідачка з дітьми покинули центр, бо їй не сподобалися там умови.

Тато ОСОБА_4 - військовослужбовець служить Нацгвардії. З татом ОСОБА_3 вони не з`язувалися, бо позивачка повідомила, що він помер.

Найменша дівчинка передана біологічному батькові на виховання, який приніс всі необхідні для дитини речі та взяв дитину на виховання в свою сім`ю.

Зазначила, що відповідачка неодноразово попереджалася про необхідність наведення порядку в будинку, однак належним чином не реагувала на сказане.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою та другою статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (див.: постанову Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (див.: постанову Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)).

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09.

Позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11)

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це, в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовими висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 17 січня 2024 року у справі № 735/308/21.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 12 Конвенції про права дитини, частин першої та другої статті 171 СК України, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Таким чином, дитина, яка може висловити свою думку має право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі.

Під час розгляду даної справи судом була вислухана думка дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Опитаний, в присутності педагога, в судовому засіданні малолітній ОСОБА_4 суду пояснив, що зараз живе в «центрі», а раніше жив з сестричками та братиком в Рудці. В них було чотири собаки. Мама їм казки не читала, «сиділа в телефоні». Він би хотів повернутися жити в Рудку, або щоб мама проживала разом з ними в «центрі».

Зважаючи на особливості розвитку та здоров`я ОСОБА_3 , який був опитаний в присутності педагога, суд отримав від нього пояснення, що «зубки вони не чистили, бо в них не було зубних щіточок», «мати казок не читала», але хоче повернутися до мами «на Рудку» .

Прокурор вважав, що позов підлягає задоволенню, оскільки мати не виконує свої батьківські обов`язки.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд виходить із того, що позбавлення батьківських прав є виключним заходом сімейно-правової відповідальності, який може бути застосований лише за умови доведення наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України, перелік яких є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

При вирішенні спору суд враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої ухилення від виконання батьківських обов`язків як підстава для позбавлення батьківських прав має характеризуватися винною, свідомою та тривалою поведінкою матері чи батька, яка свідчить про фактичне самоусунення від виховання дитини та свідоме нехтування своїми обов`язками. Саме по собі неналежне виконання окремих батьківських обов`язків або складні життєві обставини не є безумовною підставою для застосування такого крайнього заходу.

За результатами оцінки зібраних у справі доказів суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності обставин, які б свідчили про остаточне, свідоме та винне ухилення відповідачки ОСОБА_24 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей. Відтак відсутні передбачені законом правові підстави для застосування до неї такого виняткового заходу сімейно-правової відповідальності, як позбавлення батьківських прав.

Крім того, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що поведінка чи спосіб життя відповідачки становлять небезпеку для дітей або справляють на них негативний фізичний чи психологічний вплив, у зв`язку з чим розрив сімейних зв`язків між матір`ю та дітьми не відповідатиме найкращим інтересам дітей.

При цьому судом враховано, що із показань допитаних у судовому засіданні свідків не вбачається, що ОСОБА_24 веде антигромадський спосіб життя або допускає поведінку, яка негативно впливає на фізичний, психічний чи емоційний розвиток дітей. Доказів звернення до органів Національної поліції із заявами чи повідомленнями про вчинення відповідачкою протиправних дій щодо дітей матеріали справи не містять. Так само відсутні докази того, що працівники закладу освіти зверталися до компетентних органів із приводу притягнення ОСОБА_24 до адміністративної відповідальності за невиконання обов`язків щодо виховання дітей у зв`язку із систематичними пропусками ними навчальних занять.

Також судом не встановлено доказів жорстокого поводження відповідачки з дітьми, вчинення щодо них домашнього насильства, систематичного зловживання алкоголем чи наркотичними засобами, а також інших обставин, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України.

Суд бере до уваги, що допитані у судовому засіданні малолітні діти висловили бажання проживати разом із матір`ю. Таке волевиявлення дітей не є визначальним для вирішення спору, однак підлягає врахуванню судом поряд з іншими доказами, оскільки відповідає принципу забезпечення найкращих інтересів дитини.

Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_24 остаточно, свідомо та винно самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, не бажає підтримувати стосунки з дітьми або повністю втратила інтерес до їхнього життя і виховання.

Навпаки, відповідачка заперечує проти позбавлення її батьківських прав, виявляє зацікавленість у збереженні сімейних відносин із дітьми, а після їх влаштування до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей до травня 2026 року п`ятнадцять разів відвідувала дітей, підтримувала з ними особисте спілкування та приносила їм гостинці, що підтверджується листом директора Центру № 01-07/137 від 08 червня 2026 року. Відвідувала також дітей після того, як вони були передані в патронатну сім`ю.

Щодо висновку органу опіки та піклування суд зазначає, що наведені у ньому висновки переважно обґрунтовані неналежними житлово-побутовими умовами проживання відповідачки. Разом із тим відповідно до усталеної практики Верховного Суду висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, не є обов`язковим для суду та підлягає оцінці у сукупності з усіма іншими доказами у справі. Сам по собі такий висновок не може бути достатньою підставою для позбавлення особи батьківських прав.

Суд також враховує, що відповідно до статті 166 Сімейного кодексу України позбавлення батьківських прав спричиняє істотні правові наслідки як для матері, так і для дітей, а тому застосування цього заходу повинно бути пропорційним, необхідним та відповідати найкращим інтересам дітей.

Наявні у справі докази не свідчать про неможливість зміни ставлення відповідачки до виконання своїх батьківських обов`язків або про те, що збереження правового зв`язку між матір`ю та дітьми суперечить їхнім найкращим інтересам. За таких обставин застосування крайнього заходу сімейно-правової відповідальності є передчасним та непропорційним.

За встановлених обставин суд доходить висновку, що позивач не довів існування передбачених законом виключних підстав для позбавлення ОСОБА_24 батьківських прав.

Разом із тим, враховуючи встановлені під час судового розгляду окремі недоліки у виконанні відповідачкою батьківських обов`язків, суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_24 обов`язок належним чином виконувати свої батьківські обов`язки щодо виховання, розвитку та утримання дітей, а також попередити її, що у разі подальшого винного ухилення від виконання батьківських обов`язків, за наявності підстав, визначених статтею 164 Сімейного кодексу України, вона може бути позбавлена батьківських прав у судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.141, 150, 164, 165 СК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Виконавчого комітету Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 , що у разі подальшого ухилення від виконання батьківських обов`язків, за наявності підстав, визначених статтею 164 Сімейного кодексу України, вона може бути позбавлена батьківських прав у судовому порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 18.09.2026 року

Суддя Шевчук Р.М.