Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №522/15043/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/15043/26

Провадження №1-кп/522/3083/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12026168500000137, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.06.2026 року, на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, із середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого:

- 31.12.2024 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., указаний вирок суду не був виконаний,

- 27.01.2026 року Київським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, 18.05.2026 року взятого на облік Подільським РС №2 ФДУ «Центр пробації» в Одеській області,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після засудження за ч.1 ст.309 КК України Київським районним судом міста Одеси від 27.01.2026 року, який набрав законної сили 27.02.2026 року, протягом року вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_3 у невстановлений дізнанням час, але не пізніше 18.06.2026 року, перебуваючи на території Приморського району міста Одеси за адресою: м. Одеса, узвіз Матроський, будинок №3, незаконно, шляхом знахідки, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, яку в подальшому незаконно зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту, до його зупинення працівниками Національної поліції України.

Після чого 18.06.2026 року приблизно о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, узвіз Матроський, будинок №3, був зупинений працівниками Національної поліції України під час патрулювання території Приморського району міста Одеси, які виявили у нього особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, після чого на місце події було викликано слідчо-оперативну групу ВнП N?1 ОРУП N?1 ГУНП в Одеській області.

У подальшому 18.06.2026 року у період часу з 19 години 50 хвилин по 19 годину 58 хвилин під час проведення огляду місця події за адресою: м. Одеса, узвіз Матроський, будинок №3, за участю ОСОБА_3 у нього було виявлено, та вилучено один полімерний zір-пакет із кристалічною речовиною білого кольору. Установлено, що кристалічна речовина білого кольору масою 0,529 грама, яка знаходилася у полімерному пакетику із пазовим замком, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Кількісний вміст PVP у речовині становить 0,415 грама.

Особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), ОСОБА_3 незаконно придбав, та незаконно зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.

За наведених обставин ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею.

У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, що описані в обвинувальному акті.

Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, протягом року після засудження за цією статтею.

У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення.

Як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.

У п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (у редакції від 06.11.2009 року) зазначено, що призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо. Суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу не буде достатнім для виправлення указаного обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень, та призначення йому такого покарання неможливо, так як він офіційно не працевлаштований, та штраф призначений Приморським районним судом м. Одеси у 2024 році до цього часу він не виплатив.

Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, так як він раніше притягався до кримінальної відповідальності, висновків для себе не зробив, та на шлях виправлення не став, що свідчить про свідоме нехтування обвинуваченим правилами, які встановлені в суспільстві, та відсутністю бажання стати на шлях виправлення.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , враховуючи, що він обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, наявності однієї пом`якшуючої покарання обставини, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Суд приходить до висновку, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України не приведе до його виправлення, та не буде запобігати вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Як вбачається, із матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 будучи засудженим 31.12.2024 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., та 27.01.2026 року Київським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, не відбув покарання за указаними вироками, тому суд вважає необхідним застосувати вимоги ст.71, ст.72 КПК України.

Згідно ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як вбачається із ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: 1) одному дню позбавлення волі відповідають а-1) два дні пробаційного нагляду.

При складанні покарань за сукупністю вироків, суд враховує вимоги п.п а-1, п.1, ч.1 ст.72 КК України, згідно до якого, одному дню позбавлення волі відповідають: два дні пробаційного нагляду.

Згідно до ч.3 ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

На підставі ст.71, ст.72 КК України, за сукупністю вироків, із урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , ступеню тяжкості кримінального правопорушення, однієї пом`якшуючої покарання обставини, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що покарання невідбуте цим обвинуваченим за вироком Київського районного суду міста Одеси від 27.01.2026 року (невідбуте покарання із урахуванням а-1, п.1, ч.1 ст.72 КК України у перерахунку 1 рік пробаційного нагляду : 2 становить - позбавлення волі 6 місяців) необхідно приєднати не повністю, а частково приєднати до знову призначеного покарання за цим вироком невідбуте покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 місяць.

Із урахуванням вимог ст.71, ст.72 КК України, за сукупністю вироків, із урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , ступеню тяжкості кримінального правопорушення, однієї пом`якшуючої покарання обставини, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає необхідним приєднати невідбуте ним покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 31.12.2024 року у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., який згідно до вимог ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.

При ухваленні указаного вироку, суд враховує практику Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду, згідно до постанови суду від 12.10.2022 року за № 557/970/21, провадження № 51-1821км22, враховуючи наступне: «Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми є імперативними приписами, обов`язковими для застосування.

У разі засудження особи за кримінальне правопорушення за попереднім вироком, і призначення за новим вироком такого покарання, яке на підставі приписів ч. 3 ст. 72 КК не підлягає складанню з іншими видами покарань при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків, суд, керуючись положеннями статей 71, 72 КК, має призначити таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Отже, у вказаному вище випадку суд призначає остаточне покарання за сукупністю вироків, яке складається з поєднання (сукупності) невідбутої частини покарання за попереднім вироком і покарання за новим вироком, та ухвалює рішення про самостійне виконання покарань, що не підлягають складанню одне з одним».

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.124 КПК України суд вважає необхідним стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави України 5776 грн. 32 коп. документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме, за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 18.06.2026 року №СЕ-19/116-24/16499-НЗПРАП.

Суд вважає, що є законні підстави для скасування арешту майна, так як у подальшому застосуванні такого арешту відпала потреба, та на підставі ст.174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту.

Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124,174, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті – позбавлення волі строком на 1 /один/ рік.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до знову призначеного ОСОБА_3 за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 17.09.2026 року покарання - позбавлення волі строком на 1 /один/ рік частково приєднати невідбуте ним покарання за попереднім вироком Київського районного суду міста Одеси від 27.01.2026 року у вигляді позбавлення волі строком на 1 /один/ місяць, та приєднати невідбуте ним покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 31.12.2024 року у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень на користь Держави України, та остаточно призначити йому покарання за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі строком на 1 /один/ рік 1 /один/ місяць, та штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України призначене ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень на користь Держави України за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 31.12.2024 року виконувати самостійно.

Строк відбування покарання за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення цього вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 залишити у вигляді домашнього арешту до набрання цим вироком суду законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2026 року, а саме на світло кристалічну речовину, яку було вилучено, та поміщено до спеціального пакету NPU 6079343 - скасувати.

Речовий доказ: світло кристалічну речовину, яку було вилучено, та поміщено до спеціального пакету NPU 6079343, разом із цим пакетом - знищити.

Речові докази: кристалічну речовину білого кольору масою 0,529 грама, яка знаходиться у полімерному пакеті із пазовим замком, та містить особливо небезпечну психотропну речовину обіг, якої заборонено – PVP із кількісним вмістом PVP в кристалічній речовині, що становить 0,415 грама, разом із цим пакетом – знищити. Стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 5776 грн. 32 коп. на користь держави України.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд. Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1