Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №522/24733/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої майну фізичних або юридичних осіб

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №522/24733/25-Е

Суддя: Домусчі Л. В.

Справа № 522/24733/25-Е

Провадження № 2/522/751/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рабіна 10/12» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси 11.11.2025 року через підсистему Електронний суд звернулась ОСОБА_1 з позовом до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «РАБІНА 10/14» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй на праві приватної власності належить автомобіль «Nissan Leaf», державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 05 січня 2022 року.

28 листопада 2023 року біля будинку АДРЕСА_1 на належний позивачу автомобіль впало дерево, внаслідок чого транспортний засіб було пошкоджено.

Після події було викликано працівників поліції. Позивач надала письмові пояснення та отримала талон-повідомлення від 28 листопада 2023 року про прийняття заяви. Відомості про подію були зареєстровані відділом поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області. Листом від 01 грудня 2023 року № 60.1/8001 позивача повідомлено, що за результатами перевірки ознак кримінального правопорушення не встановлено та рекомендовано вирішувати питання відшкодування матеріальних збитків у судовому порядку.

Із метою визначення розміру заподіяної шкоди позивач звернулася до судового експерта Хоменка В.В. для проведення транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля.

Відповідно до висновку експерта № 2102Д/24 від 11 березня 2024 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Leaf», державний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження через падіння дерева 28 листопада 2023 року, становить 351 287,42 грн.

Крім того, позивач посилається на висновок спеціаліста за результатами біологічного дослідження стану дерева, відповідно до якого дерево, що росло біля будинку АДРЕСА_1 та впало 28 листопада 2023 року, було аварійним, потенційно могло завдати шкоди життю, здоров`ю та майну третіх осіб, було небезпечним для оточуючих та до моменту падіння підлягало видаленню.

Для встановлення власника, користувача або балансоутримувача земельної ділянки та зелених насаджень позивач зверталася із запитами до органів Одеської міської ради.

Згідно з відповіддю Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 26 січня 2024 року земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси, при цьому рішення про передачу зазначеної земельної ділянки у власність або надання її в оренду не приймалося.

Департамент екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради листом від 09 жовтня 2024 року повідомив, що станом на дату надання відповіді заяв про обстеження зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 , до Департаменту не надходило.

Водночас Департамент міського господарства Одеської міської ради повідомив, що питання обстеження та видалення дерев, які ростуть на прибудинковій території, а також відповідальність за проведення відповідних робіт належать до компетенції суб`єкта, на обслуговуванні якого перебувають будинок та прилегла територія. Також у відповіді зазначено, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на утриманні ОСББ «РАБІНА 10/14».

Позивач також зверталася до ОСББ «РАБІНА 10/14» із запитом щодо перебування дерева у власності, управлінні або на балансі об`єднання, закріплення його за ОСББ на праві господарського відання та здійснення заходів щодо утримання цього зеленого насадження. У відповідь ОСББ листом від 25 листопада 2024 року повідомило про порядок надання інформації щодо діяльності об`єднання його співвласникам.

Посилаючись на положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, Правил благоустрою території міста Одеси та норми Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що організація благоустрою населеного пункту, визначення балансоутримувачів об`єктів благоустрою, здійснення контролю за станом зелених насаджень, їх обстеження та належне утримання належать до повноважень відповідних органів місцевого самоврядування та осіб, відповідальних за утримання відповідної території.

На думку позивача, Одеська міська рада та її відповідні виконавчі органи не забезпечили належної організації роботи щодо визначення балансоутримувача зелених насаджень, їх обліку, інвентаризації, проведення періодичних оглядів та контролю за їх станом.

Обґрунтовуючи вимоги до ОСББ «РАБІНА 10/14», позивач зазначає, що будинок АДРЕСА_1 перебуває в управлінні цього об`єднання, а відповідальність за утримання прилеглої території та розташованих на ній зелених насаджень, за твердженням позивача, покладена також на ОСББ.

У зв`язку із цим позивач вважає, що відповідачами допущено спільну неправомірну бездіяльність, яка полягала у невизначенні належного балансоутримувача дерева, непроведенні його інвентаризації та паспортизації, планових і позапланових обстежень, неналежному контролі за станом дерева та невжитті заходів щодо його своєчасного видалення.

Посилаючись на статтю 1190 ЦК України, позивач вважає, що відповідачі повинні нести солідарну відповідальність за завдану їй шкоду.

Також позивач просить відшкодувати моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 50 000 грн. В обґрунтування цієї вимоги зазначає, що внаслідок пошкодження автомобіля зазнала душевних страждань, у неї виник страх перебувати та паркувати автомобіль поблизу дерев. Крім того, автомобіль використовувався нею щоденно для роботи та у повсякденному житті, а внаслідок його пошкодження вона протягом тривалого часу була позбавлена можливості ним користуватися, що спричинило обмеження у пересуванні, додаткові незручності та витрати.

Посилаючись на викладені обставини та положення статей 22, 23, 1166, 1173, 1190, 1192 ЦК України, Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів, позивач просила суд позов задовольнити та стягнути з відповідачів на її користь у солідарному порядку матеріальну шкоду в розмірі 351 287,42 грн та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн, а також понесені нею судові витрати.

Матеріали позову суддя отримала 12.11.2025 року.

Ухвалою суду від 13.11.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову. Недоліки позову були усунуті 18.11.2025 року та 21.11.2025 року.

Заяву про усунення недоліків суддя отримала 19.11.2025 року та 24.11.2025 року.

Ухвалою суду від 26.11.2025 року у справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.12.2025 року.

До суду 28.11.2025 року від представника Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Ставратій Ю.Ю. надійшов відзив на позов, відповідно до якого просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради в повному обсязі. Зазначили, що Департамент не здійснює догляд за вказаною територією та зростаючими зеленими насадженнями на даній території, та взагалі на будь-якій території м. Одеси, а лише діє як Компетентний орган в частині надання дозволу на видалення зелених насаджень на території м. Одеса. Заяви про видалення зелених насаджень, від будь-яких юридичних чи фізичних осіб за адресою: м. Одеса, вул. І. Рабіна, 10 до Департаменту, як компетентного органу за період з 2021 по 28.11.2025 роки не надходило. Таким чином, Департамент екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради вважає себе неналежним відповідачем по справі. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту є безпідставними та не підлягають задоволенню. Департамент не здійснює догляд за вказаною територією та зростаючими зеленими насадженнями на даній території, та взагалі на будь-якій території м. Одеси, а лише діє як Компетентний орган в частині надання дозволу на видалення зелених насаджень на території м. Одеса.

До суду 11.12.2025 року від представника Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради Славинського А.Ю. надійшов відзив на позов, відповідно до якого просили відмовити у задоволенні позовної заяви в частині позовних вимог, звернених до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради. Сторона відповідача посилалась на те, що законодавством чітко визначено обов`язок співвласників багатоквартирного будинку, членів кооперативу та управителів таких багатоквартирних житлових будинків утримувати не лише сам будинок, а і прибудинкову територію навколо нього, як невід`ємну складову багатоквартирного житлового будинку, що в свою чергу включає утримання зелених насаджень, розташованих на ній. З інформації, яка надана виконавчими органами, вбачається, що дерево, яке пошкодило автомобіль позивачки знаходиться на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в управлінні ОСББ «Рабіна 10/14», а схема прибиральної території, яка затверджена заступником голови Хаджибейської районної адміністрації та головою ОСББ «Рабіна 10/14», встановлює межі відповідальності за прибирання та утримання в належному стані прибудинкової території за ОСББ «Рабіна 10/14». Посилався на те, що Так, ОСББ «Рабіна 10/14», відповідно до п. 7.1 Правил благоустрою території міста Одеси, має відповідати за санітарне очищення належної їй території. Санітарне очищення території міста Одеси включає механізоване та ручне прибирання об`єктів благоустрою. Обов`язок по механізованому та ручному прибиранню територій дворів, тротуарів, покриття проїзної частини, територій, прилеглих до будівель громадської забудови, прибудинкової території, у тому числі будівель, що утримуються товариством власників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом покладається на балансоутримувача будівель, товариства власників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні кооперативи. На територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, у тому числі регулярно знищувати бур`яни, скошувати траву заввишки більше 10 см, видаляти сухостійні дерева та чагарники, видаляти сухе та поламане гілля та забезпечувати їх вивезення. Тобто, саме ОСББ «Рабіна 10/14» має доглядати за територією на якій розташоване дерево, яке пошкодило автомобіль позивачки. Отже, ОСББ «Рабіна 10/14» є управителем багатоквартирного житлового будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , який міг та мав укласти договір з відповідними суб`єктами господарювання щодо надання послуг по утриманню прибудинкової території, зокрема, збереженню та охорону зелених насаджень на ній, особливо якщо дерево було в незадовільному стані. У свою чергу, Одеська міська рада та Виконавчий комітет Одеської міської ради не є належними відповідачами у даній справі.Крім того, жодних доказів, які б підтверджували звернення членів ОСББ «Рабіна 10/14» або будь-яких інших осіб до органів місцевого самоврядування щодо стану зелених насаджень за вказаною адресою та доказів відсутності вжиття заходів реагування на такі звернення матеріали справи не містять. Додатково посилається на недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 тис. грн..

До суду 11.12.2025 року від представника Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради Славинського А.Ю. надійшло клопотання про витребування доказів.

У підготовче засідання 22.12.2025 року з`явилися представник позивача - адвокат Вейко А.В., представник Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради Бутрик А.О. та представник Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Ставратій Ю.Ю. Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

Представник Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради Бутрик А.О. просив прийняти спільний відзив ОМР та ВК ОМР.

Представник Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Ставратій Ю.Ю. просила прийняти відзив Департаменту.

Представник позивача адвокат Вейко А.В. не заперечувала проти прийняття відзивів.

Протокольною ухвалою суду прийнято спільний відзив ОМР та ВК ОМР та відзив Департаменту.

Представник Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради Бутрик А.О. просив витребувати інформацію згідно поданого 11.12.2025 року клопотання про витребування. Представник позивача адвокат Вейко А.В. заперечувала.

Представник Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Ставратій Ю.Ю. підтримала клопотання про витребування.

Представник позивача адвокат Вейко А.В. позов підтримала.

Представник Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради Бутрик А.О. позов не визнав.

Представник Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Ставратій Ю.Ю. позов не визнала.

Протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 19.01.2026 року.

Ухвалою суду від 22.12.2025 року витребувано з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рабіна 10/14» (інформацію із належним чином засвідченими копіями відповідних документів на її підтвердження з наступних питань:

- чи перебували станом на 28.11.2023 року у власності/на балансі ОСББ «Рабіна 10/14» зелені насадження (у тому числі дерево, яке пошкодило автомобіль позивачки) за адресою: м.Одеса, вул.Іцхака Рабіна, біля будинку №10;

- чи вживались ОСББ «Рабіна 10/14» заходи щодо озеленення, утримання та охорони зелених насаджень (у тому числі, дерева, яке пошкодило автомобіль позивачки) за адресою: м.Одеса, вул.Іцхака Рабіна, біля будинку №10;

- чи зверталось ОСББ «Рабіна 10/14» або будь-які інші особи до КП «Міськзелентрест» у порядку, встановленому Правилами благоустрою території м.Одеси, затвердженими рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року №1631-VI, щодо стану зеленого насадження на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 ;

- чи укладались ОСББ «Рабіна 10/14» за адресою: м.Одеса, вул.Іцхака Рабіна, 10, відповідні договори із будь-якими юридичними особами/фізичними особами підприємцями про надання послуг із утримання/управління будинком та прибудинковою територією за вказаною адресою.

15.01.2026 року представник Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Ставратій Ю.Ю. через підсистему Електронний суд надала клопотання, в якому просила витребувати з ТСЦ №5150 договір купівлі-продажу, на підставі якого було здійснено перереєстрацію на нового власника транспортний засіб марки NISSAN модель LEFF.

Оскільки у приміщенні Приморського районного суду м.Одеси була відсутня електроенергія, розгляд справи призначений на 19.01.2026 року відкладено на 09.03.2026 року.

20.01.2026 року представник позивача адвокат Вейко А.В. через підсистему Електронний суд надала заперечення на клопотання про витребування доказів.

21.01.2026 року представник Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради Ставратій Ю.Ю. через підсистему Електронний суд надала додаткові пояснення, в яких просила задовольнити клопотання про витребування з ТСЦ №5150 договору купівлі-продажу транспортного засобу (його копію), на підставі якого було здійснено перереєстрацію на нового власника транспортний засіб марки NISSAN модель LEFF.

09.03.2026 року представник ОСББ «Рабіна 10/14» - Романюк Г.С. надала заяву на виконання ухвали суду від 22.12.2025 року.

У підготовчому засіданні 09.03.2026 року була присутня представник ОСББ «Рабіна 10/14» - Білякова Р.В., надала заяву на виконання ухвали суду від 22.12.2025 року про витребування доказів.

Представник Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон ОМР Дубова К.І. просила витребування договору купівлі-продажу транспортного засобу, на підставі якого було здійснено перереєстрацію на нового власника транспортний засіб марки NISSAN модель LEFF, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та прийняти додаткові пояснення.

Представник позивача - адвокат Вейко А.В. заперечувала проти витребування доказів, зазначивши, що навіть наявність відчуження транспортного засобу не є підставою для відмови у позові, це не впливає на розгляд справи.

Представник ОМР та ВК ОМР Славинський А.Ю. та представник ОСББ «Рабіна 10/14» - Білякова Р.В. питання щодо витребування доказів залишили на розсуд суду.

Розгляд справи відкладено на 30.04.2026 року.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року витребувано з Територіального сервісного центру МВС №5150 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) належним чином завірену копію Договору купівлі-продажу, на підставі якого було здійснено перереєстрацію на нового власника транспортний засіб марки NISSAN модель LEFF, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 /

29.04.2026 року представник ОМР надав клопотання, яким просив долучити до матеріалів справи копію листа ЮД ОМР від 13.03.2026 року №677; копію листа ЮД ОМР від 13.03.2026 року №676; копію листа КП «ЖКС «Черьомушки» від 25.03.2026 року №01-19/541; копію листа Хаджибейської РА ОМР від 30.03.2026 року №1323/01-20; копію листа ЮД ОМР від 07.04.2026 року №886; копію листа ЮД ОМР від 07.04.2026 року №887; копію листа Департаменту архівної справи та діловодства ОМР від 09.04.2026 року №522-11.1-29/26; копію листа Юридичного департаменту Одеської міської ради від 15.04.2026 року №1021; копію листа Департаменту з організації роботи ОМР від 17.04.2026 року №124/1-мр з додатками до нього; копію листа КП «ЖКС «Черьомушки» від 17.04.2026 року №01-19/585 з додатками до нього.

У підготовчому засіданні 30.04.2026 року був присутній представник ОМР та ВК ОМР Славинський А.Ю., просив долучити до матеріалів справи документи, які подані 29.04.2026 року через підсистему Електронний суд.

Представник позивача - адвокат Вейко А.В., представник Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Ставратій Ю.Ю. та представник ОСББ «Рабіна 10/14» - Романюк Г.С. не заперечували проти долучення до матеріалів справи доказів.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника ОМР, поновлено строк на подання доказів та приєднано до справи докази, які подані 29.04.2026 року через ЕС.

Представник ОСББ «Рабіна 10/14» - Романюк Г.С. просила відкласти розгляд справи та надати час для ознайомлення з даними доказами.

Представник ОМР та ВК ОМР Славинський А.Ю. представник Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Ставратій Ю.Ю. та представник позивача адвокат Вейко А.В. клопотання представника ОСББ «Рабіна 10/14» залишили на розсуд суду.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача ОСББ «Рабіна 10/14», відкладено розгляд справи на 01.06.2026 року.

На виконання ухвали суду від 09.03.2026 року Територіальним сервісним центром МВС №5150 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) 21.05.2026 року на електронну адресу суду та 01.06.2026 року на адресу суду поштою було надано належним чином завірена копія договору купівлі-продажу укладеного у СГ ТОВ «А.В.Т.О.7» від 01.08.2024 року за №8584/24/1/001086, на підставі якого було здійснено перереєстрацію на нового власника, транспортний засіб марки NISSAN модель LEFF.

У підготовче засідання призначене на 01.06.2026 року позивачка не з`явилася, представник позивачки адвокат Вейко А.В. надала заяву, в якій просила закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті, підготовче засідання просила провести за відсутністю сторони позивачки.

Представник ОМР та ВК ОМР Славинський А.Ю. у підготовче засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті, підготовче засідання просив провести за відсутністю сторони відповідача.

Представник Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Ставратій Ю.Ю. у підготовче засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті, підготовче засідання просила провести за відсутністю сторони відповідача.

Представник ОСББ «Рабіна 10/14» - Романюк Г.С. у підготовче засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті, підготовче засідання просила провести за відсутністю сторони відповідача.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено до розгляду по суті на 10.09.2026 року.

У судовому засіданні 10.09.2026 року були присутні представник позивача - Вейко А.В., представник ОМР та ВК ОМР Славинський А.Ю., представник Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Ставратій Ю.Ю.; представники ОСББ «Рабіна 10/14» та Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

Представник позивачки наполягала на задоволенні позову, посилалась на те, що на автомобіль позивачка 28 листопада 2023 року біля будинку АДРЕСА_1 впало дерево, внаслідок чого транспортний засіб було пошкоджено. Розмір матеріального збитку становить 351 287,42 грн (триста п`ятдесят одна тисяча двісті вісімдесят сім грн. 42 коп.). Ніхто з відповідачів не бере на себе відповідальність за відшкодування збитків, а тому просить стягнути їх солідарно. Додатково посилалась на те, що позивачці було завдано моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. В обґрунтування цієї вимоги зазначає, що внаслідок пошкодження автомобіля зазнала душевних страждань, у позивача виник страх перебувати та паркувати автомобіль поблизу дерев. Крім того, автомобіль використовувався нею щоденно для роботи та у повсякденному житті, а внаслідок його пошкодження вона протягом тривалого часу була позбавлена можливості ним користуватися, що спричинило обмеження у пересуванні, додаткові незручності та витрати.

Представник ОМР та ВК ОМР Славинський А.Ю. заперечував проти задоволення позову, посилався на те, що вказана прибудинкова територія, на якій знаходилось дерево було передано на баланс ОСББ на виконання рішення ОМР від 27.04.2016 року, тому вважає, що нести відповідну відповідальність має саме ОСББ. На фото доказах видно, що будинок знаходиться саме біля під`їзду будинка.

Представник Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Ставратій Ю.Ю. також заперечував проти позову та просив відмовити. Посилався на те, що ними не здійснюється утримання зелених насаджень та об`єктів благоустрою. Вони є компетентним органом щодо видалення зелених насаджень, підставою для чого є заява, але з відповідною заявою за вказаною адресою ніхто не звертався.

У судовому засіданні 14.09.2026 року були присутні представник позивача - Вейко А.В., представник ОМР та ВК ОМР Славинський А.Ю., представник Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради Ставратій Ю.Ю.; представники ОСББ «Рабіна 10/14» та Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Присутні сторони підтримали свої позиції, висловлені у минулому судовому засіданні.

Суд, з урахуванням вимог ст. 223 ЦПК України, ухвалив розглядати справу за відсутності представників ОСББ «Рабіна 10/14» та Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, сповіщених про час та місце розгляду справи належним чином.

Резолютивна частина судового рішення проголошена 14.09.2026р.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 від 05.01.2022 року, виданого ТСЦ 5141 МВС України в Одеській області належить легковий автомобіль «Nissan Leaf», державний номер НОМЕР_1 ..

28 листопада 2023 року за адресою: м. Одеса, вул І. Рабіна, біля будинку № 10 на автомобіль позивача впало дерево (розташоване зі сторони двору).

Відразу після падіння дерева було викликано поліцію для оформлення даної події. Того ж дня позивачем були надані письмові пояснення поліції, а від поліції отримано талон-повідомлення від 28.11.2023 про прийняття заяв.

Вказане повідомлення було зареєстроване відділом поліції № 1 (м. Одеса) Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області (далі - відділ поліції № 1) до журналу єдиного обліку заяв інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» про вчинені кримінальні правопорушення та інші події від 28.11.2023 року №№ 22525, 22528.

Відділ поліції № 1 листом від 01.12.2023 № 60.1/8001 повідомив, що за результатами розгляду заяв, в ході перевірки слідчим відділом поліції № 1 ознак кримінального правопорушення не виявлено, а для відшкодування матеріальних збитків рекомендовано, зокрема звернутись з позовом до суду щодо відшкодування

У подальшому, 21 лютого 2024 року з метою визначення попередніх збитків, було подано заяву до ФОП, судового експерта Хоменка Владислава Валерійовича з проханням провести експертно транспортно-товарознавче дослідження автомобіля.

Детальний опис пошкоджень автомобіля зазначений у Висновку експерта №2102Д/24 транспортно-товарознавчого дослідження КТЗ NISSAN LEAF, р.н. НОМЕР_1 від 11.03.2024 року (далі - Висновок експерта), який наявний у матеріалах справи.

Висновком експерта було визначено вартість матеріального збитку нанесених власнику автомобіля, пошкодженого внаслідок події (падіння дерева), яка трапилась 28.11.2023 року становить: 351 287,42 грн (триста п`ятдесят одна тисяча двісті вісімдесят сім грн. 42 коп.).

До того ж, було проведено біологічне дослідження стану дерева, яке росло біля будинку за адресою АДРЕСА_1 та зламалось 28.11.2023 року, згідно якого зокрема встановлено що дерево, яке досліджувалось було аварійним, тобто таким, яке потенційно могло завдати шкоду життю, здоров`ю та майну третіх осіб і було небезпечним для оточуючих до моменту падіння дерева, в зв`язку з чим мало бути видаленим.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України.

За приписами частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Зобов`язання щодо відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала на підставі частини першої статті 1166 ЦК України.

Для покладення на особу-правопорушника відповідальності за заподіяну майнову шкоду необхідна наявність складу цивільного правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина особи, яка завдала шкоду.

Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди передбачені статтею 1166 ЦК України, яка встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Якщо мають місце спеціальні підстави, що надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей § 1 Глави 82 ЦК, треба застосовувати спеціальні норми.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі №214/7462/20)

У частині третій статті 12, частинах першій статті 81 ЦПК України закріплено загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, у тому числі випадків наявності підстав звільнення від доказування.

Конкретні доказові презумпції передбачені нормами матеріального права, зокрема статтею 1166 ЦК України.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, а позивач у свою чергу повинен довести наявність шкоди та її розмір.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14, постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 203/2378/14-ц та від 28 серпня 2019 року у справі № 638/20603/16.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви були долучені докази на підтвердження факту події, яка завдала шкоди його майну, причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженням транспортного засобу та падінням гілок з дерева, а також розмір заподіяної майнової шкоди, які відповідачами в цій частині не були спростовані.

При цьому із матеріалів справи слідує, що жоден із залучених до участі у справі співвідповідачів не визнає свого обов`язку щодо відшкодування шкоди позивачу.

Так, відповідно до статті 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

За змістом частини першої статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

При цьому елементами (частинами) таких об`єктів благоустрою є зелені насадження у тому числі уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (пункт 2 частини першої статті 21 цього Закону).

Відповідно до частини другої статті 18 зазначеного Закону підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об`єкти благоустрою (їх частини); відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 28 вказаного Закону визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Із наведеного вище вбачається, що дерево є елементом благоустрою, що розміщене на об`єкті благоустрою у вигляді прибудинкової території.

При цьому саме по собі перебування земельної ділянки у комунальній власності територіальної громади не є безумовною та достатньою підставою для покладення відповідальності за будь-яку шкоду, заподіяну зеленими насадженнями, розташованими на такій земельній ділянці, без встановлення того, на кого фактично та юридично було покладено обов`язок з утримання відповідної території та зелених насаджень.

Матеріалами справи встановлено, що дерево, падінням якого 28 листопада 2023 року було пошкоджено автомобіль позивачки, знаходилося зі сторони двору будинку АДРЕСА_1 .

Як вбачається з листа Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради від 13.03.2025 року No 01-16/214(24) 11.03.2025 року представниками Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міськзелентрест» Одеської міської ради та Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради проведено комісійне обстеження за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт.

Під час проведення комісійного обстеження зафіксовано, що за вищезазначеною адресою, на прилеглій території до багатоквартирного будинку, яка знаходиться в обслуговуванні ОСББ «Рабіна 10/14» біля першого під`їзду знаходяться залишки стовбура дерева (пня). За інформацією представника Комунального підприємства «Міськзелентрест» дана територія не обслуговується підприємством.

З інформації, яка надана виконавчими органами, вбачається, що дерево, яке пошкодило автомобіль позивачки знаходиться на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в управлінні ОСББ «Рабіна 10/14», а схема прибиральної території, яка затверджена заступником голови Хаджибейської районної адміністрації та головою ОСББ «Рабіна 10/14», встановлює межі відповідальності за прибирання та утримання в належному стані прибудинкової території за ОСББ «Рабіна 10/14».

Із цієї схеми вбачається, що дерево, падіння якого спричинило пошкодження автомобіля позивачки, знаходилося саме в межах прибиральної території, закріпленої за ОСББ «Рабіна 10/14».

Ця обставина узгоджується також із результатами комісійного обстеження, проведеного 11 березня 2025 року представниками Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, КП «Міськзелентрест» Одеської міської ради та Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради.

Як вбачається з листа Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 06.03.2025 року No679/01-20, інформація стосовно укладення відповідно договору між ОСББ «Рабіна 10/14» та будь-якими юридичними особами/ фізичними особами-підприємцями про надання послуг із утримання/управління будинком та прибудинковою територією за адресою: АДРЕСА_1 , в Хаджибейській районній адміністрації Одеської міської ради відсутня.

При цьому КП «Міськзелентрест» повідомило, що зазначена територія підприємством не обслуговується.

Судом встановлено, що згідно схеми прибиральної території, яка затверджена заступником голови Хаджибейської районної адміністрації та головою ОСББ «Рабіна 10/14», встановлено межі відповідальності за прибирання та утримання в належному стані прибудинкової території за ОСББ «Рабіна 10/14». Згідно відповіді Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 30.03.2026р. встаногвлдено, що згідно рішення Одеської міської ради від 27.04.2016р. №613-VII про передеачу багатоквартирних житлових будинків, що враховуються на балансі КР «Житлово-комунальний сервіс» м.Одеси в управління (на баланс) обєднань співвласників багатоквартирних будинків» 01.06.2016р. КП «ЖКС «Черемушки» передано по Акту приймання-передачі в управління ОСББ «Рабіна 10/14» житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 та технічна документація.(а.с.5-27 т.2). до цього рішення ОМр такод додано заяву голови ОСББ «Рабіна 10/14» від 02.03.2016р,проткол загальних зборів,Статут,, перелік мана що передається з баланса на баланс, акт приймання-передачі від 28.07.2016р житлового комплексу або його частини в управління з технічними характеристиками та зазначенням площ

Таким чином ОСББ «Рабіна 10/14», відповідно до п. 7.1 Правил благоустрою території міста Одеси, має відповідати за санітарне очищення належної їй території.Отже, сукупність досліджених судом доказів підтверджує, що територія, на якій знаходилося дерево, фактично перебувала в обслуговуванні ОСББ «Рабіна 10/14», а тому саме на ОСББ покладається обов`язок забезпечити її належне утримання, у тому числі в частині контролю за станом зелених насаджень та своєчасного реагування на наявність дерев, які створювали небезпеку для людей або майна Враховуючи наведене суд вважає належним відповідачем саме ОСББ «Рабіна 10/14».

Щодо стану самого дерева суд враховує наданий позивачкою висновок спеціаліста за результатами біологічного дослідження, відповідно до якого дерево до моменту його падіння перебувало в аварійному стані, потенційно могло завдати шкоди життю, здоров`ю та майну третіх осіб, було небезпечним для оточуючих та у зв`язку із цим підлягало видаленню.

Доказів, які б спростовували встановлений спеціалістом аварійний стан дерева, відповідачами суду не надано.

Так само матеріали справи не містять доказів того, що до моменту падіння дерева ОСББ «Рабіна 10/14» забезпечило його належне обстеження, вживало заходів для визначення його технічного та біологічного стану, зверталося до компетентних органів із питання його видалення або іншим чином вживало достатніх заходів для усунення небезпеки.

Таким чином, суд доходить висновку, що бездіяльність ОСББ «Рабіна 10/14», яке, будучи відповідальним за утримання відповідної території, не забезпечило належного контролю за станом аварійного дерева та своєчасного вжиття заходів щодо усунення створюваної ним небезпеки, перебуває у прямому причинному зв`язку з падінням дерева та пошкодженням належного позивачці автомобіля.

Доказів існування надзвичайних та невідворотних за даних умов обставин, які були єдиною причиною падіння дерева та виключали б відповідальність особи, відповідальної за його утримання, суду не надано.

Суд погоджується с позицією представника що факт перереєстрації ТЗ після події ДТП не спростовує факт його пошкодження та необхідність його ремонту.

За таких обставин суд вважає доведеними необхідні елементи цивільно-правової відповідальності ОСББ «Рабіна 10/14»: наявність шкоди, протиправної бездіяльності, причинного зв`язку між такою бездіяльністю та заподіяною шкодою, а також відсутність доказів, які б звільняли ОСББ від відповідальності.

Щодо позовних вимог, пред`явлених до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради та Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, суд зазначає наступне.

Положення законодавства про місцеве самоврядування та благоустрій населених пунктів дійсно покладають на органи місцевого самоврядування відповідні організаційні, контрольні та управлінські повноваження у сфері благоустрою.

Разом із тим для застосування положень статті 1173 ЦК України недостатньо самого факту наявності в органу місцевого самоврядування певних публічно-владних повноважень. Позивачем має бути доведено неправомірне рішення, дію чи бездіяльність конкретного органу та причинний зв`язок між такою поведінкою і заподіяною шкодою.

Матеріалами справи не встановлено, що до падіння дерева до Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради надходили заяви щодо обстеження або видалення відповідного дерева, які залишилися без належного реагування.

Також не встановлено, що відповідна територія перебувала на обслуговуванні КП «Міськзелентрест». Навпаки, наявними у справі доказами підтверджено, що підприємство цю територію не обслуговувало, а територія знаходилась в обслуговуванні ОСББ «Рабіна 10/14».

Саме по собі невизначення окремого балансоутримувача конкретного дерева за встановлених судом обставин не перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із завданою позивачці шкодою, оскільки обов`язок з належного утримання території, на якій знаходилося аварійне дерево, фактично покладався на ОСББ.

За викладеного суд не приймає до уваги заяву ОСББ від 09.03.2026 року, згідно якої зазначено, що станом на 28.11.2023 року у власності/на балансі ОСББ “Рабіна 10/14” зелені насадження (у тому числі дерево, яке пошкодило автомобіль позивачки) за адерсою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, біля будинку 18, не перебувало.

Щодо розміру матеріальної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до висновку експерта № 2102Д/24 транспортно-товарознавчого дослідження КТЗ NISSAN LEAF від 11 березня 2024 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок його пошкодження через падіння дерева 28 листопада 2023 року, становить 351 287,42 грн.

Вказаний висновок містить опис пошкоджень транспортного засобу, розрахунок розміру матеріального збитку та складений судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували визначений експертом розмір матеріального збитку, іншого експертного висновку або доказів, які б свідчили про необґрунтованість здійсненого розрахунку, відповідачами суду не надано.

Тому суд приймає висновок експерта як належний та допустимий доказ розміру завданої позивачці матеріальної шкоди та доходить висновку про стягнення з ОСББ «Рабіна 10/14» на її користь 351 287,42 грн.

Обставина подальшого відчуження позивачкою автомобіля за договором купівлі-продажу від 01 серпня 2024 року сама по собі не припиняє права позивачки вимагати відшкодування шкоди, завданої її майну 28 листопада 2023 року, оскільки право вимоги про відшкодування такої шкоди виникло у неї як у власника транспортного засобу безпосередньо в момент його пошкодження. Подальша зміна власника пошкодженої речі не спростовує факту завдання позивачці майнової шкоди на момент настання відповідної події.

Щодо заявлених до стягнення 5 000 грн витрат за проведення транспортно-товарознавчого дослідження суд виходить із того, що таке дослідження було необхідним позивачці для встановлення розміру шкоди, завданої пошкодженням її автомобіля, та для належного обґрунтування своїх вимог.

Витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат (стаття 133 ЦПК України).

Висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

Постанова КЦС ВС від 20.07.2022 у справі № 524/710/21 містила висновок про те, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

ВП ВС відступила від правового висновку КАС ВС та КЦС ВС щодо порядку відшкодування витрат за проведення експертизи, визначивши, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Так, відповідно до Постанови ВП ВС від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22, у випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (стаття 101 КАС України, стаття 98 ГПК України, стаття 102 ЦПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Враховуючи те, що суд врахував висновок експерта як доказ у справі задля визначення розміру заподіяної матеріальної шкоди, існують підстави для вирішення питання про відшкодування витрат на проведення експертизу.

За викладеного, понесені позивачкою витрати у сумі 5 000 грн суд вважає необхідними та безпосередньо пов`язаними із захистом порушеного права, а тому вони підлягають стягненню з ОСББ «Рабіна 10/14» на користь позивачки.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд виходить із наступного.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

У постанові КЦС ВС від 08.01.2024 у справі № 454/2855/22, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачеві моральної шкоди.

При цьому слід ураховувати, що причинний зв`язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

У позовній заяві позивач зазначає про те що в результаті падіння дерева вона зазнала переживань, пов`язаних з порушенням її права користування автомобілем, що вочевидь вимагає непередбачуваних витрат на відновлювальний ремонт цього транспортного засобу, послуги транспорту, неможливість використання його за призначенням до теперішнього часу, що, в свою чергу, створює незручності родині, це змінило звичайний та зручний спосіб їх пересування, а також швидкість вирішення щоденних та поточних проблем.

Ухвалюючи рішення про відшкодування шкоди, суд має виходити з того, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому суд має враховувати засади розумності, виваженості та справедливості.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (загальні умови), а саме наявність моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди.

При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст. 12, 81 ЦПК України. Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.3, 9) № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Суд погоджується, що істотне пошкодження автомобіля внаслідок падіння аварійного дерева об`єктивно спричинило позивачці певні моральні переживання, побутові незручності та необхідність докладати додаткових зусиль для організації свого повсякденного життя і захисту порушеного права.

Разом із тим заявлений позивачкою розмір моральної шкоди у сумі 50 000 грн суд вважає завищеним та таким, що не відповідає встановленим у справі обставинам і ступеню доведених моральних страждань.

З огляду на характер та тривалість порушення, наслідки пошкодження майна, відсутність доказів настання для позивачки тяжких або незворотних немайнових наслідків, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає належний розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині моральної шкоди підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСББ «Рабіна 10/14» на користь позивачки 5 000 грн, а в решті заявленого розміру моральної шкоди — відмові.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачкою доведено факт пошкодження належного їй на час події транспортного засобу внаслідок падіння аварійного дерева, розмір заподіяної матеріальної шкоди, знаходження дерева на території, відповідальність за утримання якої покладалася на ОСББ «Рабіна 10/14», а також причинний зв`язок між неналежним виконанням ОСББ обов`язків щодо утримання відповідної території та настанням шкоди.

Натомість належних, допустимих та достатніх доказів протиправної поведінки Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради та Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, яка перебувала б у безпосередньому причинному зв`язку із заподіяною позивачці шкодою, матеріали справи не містять.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Отже, суд не встановив сукупності передбачених законом підстав для покладення обов`язку з відшкодування шкоди на Одеську міську раду, її Виконавчий комітет або відповідні департаменти.

У зв`язку із цим відсутні й підстави для застосування до спірних правовідносин солідарної відповідальності всіх відповідачів, оскільки матеріалами справи не підтверджено завдання шкоди спільними діями або бездіяльністю декількох осіб.

Тому позов підлягає частковому задоволенню саме за рахунок ОСББ «Рабіна 10/14», а в частині вимог до інших відповідачів — відмові.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позову та розміру вимог, які суд визнав обґрунтованими, з ОСББ «Рабіна 10/14» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 724,07 грн..

Керуючись ст. 59 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 23, 1166, 1173 ЦК України, Законом України «Про місцеве самоврядування», Законом України «Про благоустрій населених пунктів», ст.ст. 10-13, 43, 44, 76, 81, 83, 89, 95, 141, 210, 211, 258, 259, 263-266, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради. Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рабіна 10/12» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,– задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рабіна 10/12» (код ЄДРПОУ 40238515, місце знаходження: Україна, 65072, Одеська обл., місто Одеса, вул. Іцхака рабіна,10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) шкоду у розмірі 361 287,42 грн., з яких:

- відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 351 287 (триста п`ятдесят одна тисяча двісті вісімдесят сім) гривень 42 копійок;

- за проведення транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень,

- відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок;

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рабіна 10/12» (код ЄДРПОУ 40238515, місце знаходження: Україна, 65072, Одеська обл., місто Одеса, вул. Іцхака рабіна,10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 4 724 (чотири тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 07 копійок;

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 18 вересня 2026р.

Суддя Домусчі Л.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua