Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №522/7518/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7518/26-Е

Провадження № 2/522/7818/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді Домусчі Л.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Судове засідання призначено на 26 червня 2026 року. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено; витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності платіжної картки та факту зарахування коштів відповідачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 лютого 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту № 6363177, за умовами якого надано кредит у сумі 10 000 грн строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 1,99% на день. Кошти перераховано на банківську картку відповідача. 27 листопада 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позивачем укладено Договір факторингу № 27.11/23-Ф, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала. Позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 39 452,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн - тіло кредиту; 14 925,00 грн - проценти, нараховані первісним кредитором; 14 527,00 грн - проценти, нараховані позивачем за період з 28.11.2023 по 08.02.2024 (73 календарних дні). Також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до відповіді Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

26.06.2026 у зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 14.09.2026р.

Представник позивача просив справу розглядати за їх відсутністю , не заперечував проти заочного розглдяу справи.

Відповідач про час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, проте відзиву на позовну заяву, заперечень чи доказів на її спростування до суду не надала.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення цього судового рішення є 18.09. 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, врегульовані нормами ЦК України про зобов`язання з повернення кредиту.

Судом встановлено, що 13 лютого 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту № 6363177, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 360 днів, із стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту (п.п. 1.3, 1.4, 1.5.1 Договору). Дата останнього платежу за договором - 08 лютого 2024 року.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «A8350» у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на виконання умов Договору про надання споживчого кредиту № 6363177 від 13.02.2023 року виконало свої зобов`язання, зокрема передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн шляхом зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», через платіжну систему ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Згідно з пп. 3 п. 4.1 Кредитного договору, кредитор має право укладати договори щодо відступлення права вимоги або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди позичальника.

27 листопада 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор, правонаступник - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») укладено Договір факторингу № 27.11/23-Ф, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги до боржників, в тому числі за Договором № 6363177 від 13.02.2023 року. Перехід права вимоги відбувся в момент підписання Акту прийому-передачі Реєстру Боржників. Про відступлення права грошової вимоги відповідача повідомлено шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року найменування товариства змінено на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», реєстраційні дії проведено 10.12.2024 року. Зміна найменування юридичної особи не впливає на структуру цивільних правовідносин та обсяг прав нового кредитора.

Відповідачем до суду не було надано жодного належного та допустимого доказу на спростування заборгованості.

Вирішуючи спір, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, суд визнає доведеним факт укладення кредитного договору, реального надання коштів відповідачу та правомірність переходу права вимоги до позивача.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за основною сумою боргу (тіла кредиту) в розмірі 10 000,00 грн, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт отримання коштів підтверджено доказами, а доказів повернення боргу відповідачем не надано.

Крім того на ухвалу суду суд отримав відповідь

АТ КБ «Приватбанк» 12.06.2026р., з якої вбачається, що на імя ОСОБА_1 в банку було емітовано картку № НОМЕР_1 , та на рахунку було зарахування коштів на суму 10 000 грн. за період з 13.02.2023-13.02.2023р. призначення-переказ.

Щодо вимог про стягнення процентів, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення процентів у сумі 14 527,00 грн, нарахованих за період з 28.11.2023 по 08.02.2024 (73 календарних дні) за ставкою 1,99% на день. Вказаний період знаходиться в межах строку дії кредитного договору (до 08.02.2024 включно), тому нарахування здійснено правомірно. Разом з тим, оскільки договір є договором споживчого кредитування, на нього поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про споживче кредитування». Застосувавши відповідні законодавчі обмеження денної ставки споживчого кредитування до вказаного періоду, суд встановив, що сума процентів за користування кредитними коштами, яка підлягає стягненню, становить 14 527,00 грн

Також позивач просить стягнути проценти, нараховані первісним кредитором до моменту відступлення права вимоги, у сумі 14 925,00 грн. Матеріали справи містять розрахунок первісного кредитора, який підтверджує наявність цієї заборгованості станом на дату переходу прав вимоги. Враховуючи, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в повному обсязі (ст. 514 ЦК України), ця вимога також підлягає задоволенню.

Отже, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить 39 452,00 грн (10 000,00 грн + 14 925,00 грн + 14 527,00 грн).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. На підтвердження надано договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, заявку на виконання доручення, рахунок та акт прийому-передачі виконаних робіт.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг; ціною позову та значенням справи для сторони.

Верховний Суд у практиці неодноразово наголошував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі витрати на адвоката, якщо розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та ринкові ціни. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначила, що надмірний формалізм не повинен призводити до порушення принципу верховенства права, проте суд має оцінювати реальність та розумність витрат.

що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи не складну категорію справи (спрощене позовне провадження, малозначна справа), відсутність відзиву від відповідача, що свідчить про відсутність складного змагального процесу, а також принципи справедливості та пропорційності, суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу (10 000,00 грн) завищеним та неспівмірним з обставинами цієї справи. Суд визначає розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн, яка є розумною та достатньою для компенсації реально понесених витрат позивача в даній справі. У решті вимог про стягнення витрат на правничу допомогу (7 000,00 грн) слід відмовити саме з підстави невідповідності заявленого розміру критеріям співмірності та розумності, визначеним ст. 137 ЦПК України.

Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі, а в частині витрат на правничу допомогу - частково, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі, оскільки він сплачений за майнові вимоги, які задоволено повністю.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 268, 275, 279, 280, 281, 282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 6363177 від 13.02.2023 року у розмірі 39 452 (тридцять дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві) гривні 00 копійок, з яких: - 10 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; - 14 925,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором; - 14 527,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими позивачем за період з 28.11.2023 по 08.02.2024.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 18 вересня 2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.