Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №522/2254/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №522/2254/26

Суддя: Єршова Л. С.

Справа №522/2254/26

Провадження №1-кп/522/2472/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026168500000010 від 09.01.2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-04.07.2025 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки;

-03.03.2026 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст.ст. 71, 72 КК України шляхом часткового приєднання до покарання визначеного за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 04.07.2025 року остаточно визначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі;

-30.06.2026 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у торговій залі магазину ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» за адресою: вул. Колонтаївська, буд. № 8/1, в м. Одесі, де помітив на стелажах вказаного магазину віскі та каву в зернах.

У цей же час, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний намір, спрямований на таємне заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, а предметом свого злочинного посягання він обрав безпосередньо вищеописаний товар.

Реалізуючи раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 , впевнившись, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно, повторно взяв зі стелажу супермаркету «ТАВРІЯ-В», який належить ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31929492), розташованого за адресою: місто Одеса, вулиця Колонтаївська, буд № 8/1, три пляшки віскі торгової марки «Jameson» об`ємом 0,7 літра, вартістю без ПДВ за пляшку 613 гривень 68 копійок, та вартістю за три пляшки 1841 гривні 04 копійки; дві пляшки віскі торгової марки «Ballantines Finest» об`ємом 0,7 літра, вартістю без ПДВ за пляшку 496 гривень 02 копійки, та вартістю за дві пляшки 992 гривні 03 копійки; одну пачку кави торгової марки «Dolce Aroma 1кг зернова 100 % арабіка ОРО (Італія)», вартістю 517 гривень 37 копійок; одну пачку кави торгової марки «Dorato 1 кг зернова, Класік (Італія)», вартістю 482 гривні 15 копійок; одну пачку кави торгової марки «Dorato 1 кг зернова, Оро (Італія)», вартістю 618 гривень 85 копійок, та вийшов повз касу, не розрахувавшись за товар.

При цьому, ОСОБА_3 діяв в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, термін дії якого неодноразово було продовжено відповідними нормативними актами до теперішнього часу.

Таємно заволодівши зазначеним чужим майном, ОСОБА_3 покинув приміщення магазину, спричинивши ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС»(код ЄДРПОУ 31929492), матеріальний збиток на суму 4451 гривень 43 копійки.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.

Окрім того, 09.01.2026 у денний час доби, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку 30 по вулиці Південна в місті Одеса, більш точного місця не встановлено, незаконно, шляхом знахідки, придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, яку зберігав при собі.

Приблизно о 14 годині 02 хвилини 09.01.2026, більш точного часу не встановлено, за адресою: м. Одеса, вул. Південна, 38, працівниками сектору превенції відділення поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області під час патрулювання у ОСОБА_3 виявленоособливо небезпечну психотропну речовину, після чого працівниками сектору превенції відділення поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області викликано слідчо-оперативну групу.

09.01.2026 року о 15 годині 40 хвилин за адресою: м. Одеса, вул. Південна, 38, старшим дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області вилучено один згорток з купюри номіналом 200 грн. з порошкоподібною речовиною, який було поміщено в спеціальний пакет та опечатано.

Встановлено, що надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, вилучена у ОСОБА_3 , масою 0,208 г містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Кількісний вміст Р?Р в кристалічній речовині становить 0,158 г.

Особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, ОСОБА_3 незаконно придбав та незаконно зберігав при собі з метою особистого вживання.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

Окрім того, 20.01.2026 року ОСОБА_3 перебував у торговій залі магазину «Обжора», який належить ТОВ «Порто-Франко 25» за адресою: вул. Колонтаївська, буд. № 71, в місті Одесі, де помітив на стелажах вказаного магазину різноманітні товари.

У цей же час, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний намір, спрямований на таємне заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, а предметом свого злочинного посягання він обрав безпосередньо вищеописаний товар.

Реалізуючи раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 , впевнившись, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно, повторно взяв зі стелажу супермаркету «Обжора», який належить ТОВ «Порто-Франко 25» за адресою: вул. Колонтаївська, буд № 71, пачку кави торгової марки «Jacobs 190 г Monarch розчинне скло», вартістю 587 гривень 75 копійок; одну плитку шоколаду торгової марки «Ferrero Rochen 90 г білий з горіхом», вартістю 84 гривень 19 копійок; одну плитку шоколаду торгової марки «Корона 150 г MAX Fun манго ананас марак», вартістю 158 гривень 00 копійок; одну плитку шоколаду торгової марки «Корона 150г MAX Fun рис. Кульки пряна», вартістю 158 гривень 00 копійок; одну плитку шоколаду торгової марки «Корона 150г MAX Fun мармелад карамель», вартістю 158 гривень 00 копійок; пачку цукерок торгової марки «Конті Золота лілія», вагою 0,298 г, вартістю 80 гривень 78 копійок; одну пляшку соусу торгової марки «Асканія 300 г барбекю», вартістю 77 гривень 35 копійок; 440 грам сарделі торгової марки «Алан Женевські з сиром», вартістю 179 гривня 14 копійок; 646 гр. рулету торгової марки «Бащинський Гурман з курячим філе», вартістю 251 гривня 77 копійок; одну пачку згущеного молока торгової марки «ПМК 440 г 8,5% ГОСТ», вартістю 75 гривень 00 копійок; одну пару шкарпеток чоловічих Комфорт, 42-43 рр., вартістю 77 гривень 75 копійок; 5 пачок цукерок торгової марки «Toffifee» 125 г; білий шоколад, вартістю за одну пачку 179 гривень 59 копійок, вартістю за 5 пачок 897 гривень 95 копійок; дві банки горіхової пасти торгової марки «Nutella 600 г з какао», вартістю за одну банку 354 гривні 45 копійок, та вартістю за дві банки 708 гривень 91 копійку; дві пачки цукерок торгової марки «Ферреро Колекція 269,4 г», вартістю за одну пачку 404 гривні 81 копійку та вартістю за дві пачки 809 гривень 63 копійки; один подарунковий пакет ХLL-1, вартістю 69 гривень 12 копійок, загальною вартістю всього майна магазину «Обжора» 4373 гривень 42 копійки.

При цьому ОСОБА_3 , діяв в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, термін дії якого неодноразово було продовжено відповідними нормативними актами.

Таємно заволодівши зазначеним чужим майном, ОСОБА_3 , намагався покинути приміщення магазину, спричинивши магазину «Обжора» матеріальний збиток на суму 4373 гривень 42 копійки, але був затриманий працівниками магазину, минувши протикрадіжкові дуги магазину.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану, де особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив суду, що він дійсно вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєних ним правопорушень, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: дати, час, місця вчинення кримінальних правопорушень, правову кваліфікацію своїх діянь. У скоєному щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Представник ТОВ «Таврія В» ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, цивільний позов не надавав.

Представник ТОВ «Порто-Франко 2025» ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, цивільний позов не надавала.

Під час судового засідання, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позицій обвинуваченого та інших учасників судового розгляду. З урахуванням думки прокурора, обвинуваченого, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує:

- за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану;

- за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання психотропної речовини, без мети збуту;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану, де особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Статтею 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України, уродженцем м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, не одружений, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , позитивно характеризується за місцем мешкання, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не значиться, раніше неодноразово судимий.

У відповідності до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує щире каяття у вчиненні кримінальних правопорушень, а також активне сприяння суду у встановленні фактичних обставин справи.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачені ст.67 КК України, судом не встановлені.

Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора»: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».

Вимога додержуватись справедливості під час застосування кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема, у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.), статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.

Тому призначення покарання повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, якою, як зазначено, є не лише кара, а й виправлення засудженого. З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на необхідність та доцільність застосування покарання, враховуючи суспільну небезпечність обвинуваченого, суд може, а в деяких випадках, за наявності передбачених кримінальних законом обставин, зобов`язаний звільнити обвинуваченого від покарання та від його відбування.

Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Суд, при обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням наведених положень законодавства, при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, а за досить короткий проміжок часу скоїв кримінальне правопорушення, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин.

Також суд бере до уваги, що обвинувачений не працевлаштований, не одружений, на утриманні дітей та/або непрацездатних батьків не має.

В свою чергу, суд враховує, що обвинувачений у скоєних кримінальних правопорушеннях щиро покаявся та активно сприяв суду у встановленні фактичних обставин справи.

Таким чином, керуючись вимогами виваженості та справедливості, з метою виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім того, суд встановив, що вироком Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2026 року, який набрав законної сили 13.07.2026 року, ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст.309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст.ст. 71, 72 КК України шляхом часткового приєднання до покарання визначеного за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 04.07.2025 року остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Також, вироком Приморським районним судом м. Одеси від 30.06.2026 року, який набрав законної сили 09.09.2026 року, ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Суд також встановив, що вироком Приморського районного суду м. Одеси від 30.06.2026 року, який набрав законної сили 09.09.2026 року, не враховувався вирок Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2026 року, який набрав законної сили 13.07.2026 року.

При цьому, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст.185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, 03.01.2026 року, 09.01.2026 року та 20.01.2026 року відповідно, тобто до постановлення попередніх вироків Приморського районного суду від 03.03.2026 року та 30.06.2026 року.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах 1, 2, 3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Отже, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , на думку суду, повинно бути призначено на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком та вироками Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2026 року та 30.06.2026 року, при цьому суд вважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили у зв`язку із призначенням покарання у виді позбавлення волі.

Суд також встановив, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 перебуває під вартою з 13.02.2026 року по теперішній час у зв`язку із затриманням та вирішенням клопотання про застосуванням до нього запобіжного заходу, тому в силу положень ч. 5 ст. 72 КК України в строк призначеного покарання за даним вироком обвинуваченому ОСОБА_3 слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 13.02.2026 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК також установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України

Керуючись ст.ст. 100, 349, 366-371, 373, 374, 375, 376, 395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 3 (три) місяці;

-за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

-за ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань, призначених вироком Приморського районного суду м.Одеси від 03.03.2026 року та вироком Приморського районного суду м. Одеси від 30.06.2026 року, більш суворим покаранням, призначеним даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ДУ «Одеський слідчий ізолятор», - залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по даному кримінальному провадженню у період з 13.02.2026 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, згідно з висновком №СЕ-19/116-26/1018-НЗПРАП від 27.01.2026 року у сумі 5348,40 грн. (п`ять тисяч триста сорок вісім гривень 40 копійок).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 26.01.2026 року (справа №522/410/26, провадження №1-кс/522/589/26), а саме на: один згорток з купюри номіналом 200 гривень з порошкоподібною речовиною, схожою на наркотичну речовину, яку було вилучено, поміщено в спеціальний пакет №NPU 5075212.

Речовий доказ: один згорток з купюри номіналом 200 гривень з порошкоподібною речовиною, схожою на наркотичну речовину, яку було вилучено, поміщено в спеціальний пакет №NPU 5075212, - знищити.

Речові докази: DVD-R диск, виробник «ALERUS», №2025010038585, який містить відеозаписи з камер відеоспостереження щодо здійсненої крадіжки, яка мала місце 03.01.2026 року; DVD-R диск, виробник «ALERUS», №202504000158411, який містить відеозаписи з камер відеоспостереження щодо здійсненої крадіжки, яка мала місце 20.01.2026 року, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази: чоловіча бордова толстовка приблизно 48-го розміру із капюшоном та наскрізним карманом поблизу живота; чоловічу жилетку синього кольору 48-го розміру марки «SPORTSFUSHI» із двома наріжними карманами; пачку кави торгової марки «Jacobs 190г Monarch розчине скло»; одну плитку шоколаду торгової марки «Ferrero Rochen 90г білий з горіхом»; одну плитку шоколаду торгової марки «Корона 150г MAX Fun манго ананас марак»; одну плитку шоколаду торгової марки «Корона 150г MAX Fun ри. Кульки пряна»; одну плитку шоколаду торгової марки «Корона 150г MAX Fun мармелад карамель»;пачку цукерок торгової марки «Конті Золота лілія», вагою 0,298г;одну пляшку соусу торгової марки «Асканія 300г»;440 грам сардель торгової марки «Алан Женевські з сиром»;646 грам рулету торгової марки «Бищинський гурман з курячимфіле»;одну пачку згущеного молока торгової марки «ПМК 440г 8,5% ГОСТ»;одну пару шкарпеток чоловічих;5 пачок цукерок торгової марки «Toffifee» 125г, білий шоколад вартістю за 5 пачок 897 гривень 95 копійок; дві банки горіхової пасти торгової марки «Nutella 600г з какао»; дві пачки цукерок торгової марки «Ферреро колекція 269,4г»; один подарунковий пакет XXL-1, - вважати переданими власникам.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua