Суд: Кодимський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді
Дата: 17 вересня 2026 р.
Справа: №503/1346/26
Суддя: Сердюк Б. С.
Справа № 503/1346/26
Провадження № 3/503/630/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Сердюк Б.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня Рівненської спеціальної школи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 180789 складеного 17 серпня 2026 року, ОСОБА_1 , 15 серпня 2026 року близько 03 години 00 хвилин на вул. Коперника в с. Будеї Подільського району Одеської області, під час дії комендантської години перебував у п`яному вигляді про що свідчила хитка хода, протяжна вимова, характерний запах алкоголю з ротової порожнини та неохайний зовнішній вигляд, чим ображав людську гідність та громадську мораль. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 178 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні, у присутності батька, вину визнав частково та пояснив, що він проживає разом з матір`ю в с. Рівне, а влітку приїжджав до батька, який проживає в с. Будеї. У вказаний в протоколі день він дійсно вживав вино у свого родича, після чого вирішив піти додому. Оскільки було темно, а у нього не було ліхтарика він заблукав та пішов не на ту вулицю. Зрозумівши це він зайшов на подвір`я до чоловіка, який, як виявилося, знав його батька та попросив щоб він показав йому дорогу додому. Вказує, що його вигляд був пристойний і не міг ображати людську гідність та громадську мораль.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом диспозиції ст. 178 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення полягає в розпиванні пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Таким чином обов`язковою умовою настання відповідальності за цією статтею є, зокрема, поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
З письмових пояснень доданих до протоколу встановлено, що ОСОБА_1 , у вказаний в протоколі час, дійсно міг перебувати в стані алкогольного сп`яніння в громадському місці, однак в матеріалах відсутні докази, які б свідчили про те, що він своїм виглядом, внаслідок алкогольного сп`яніння ображав людську гідність та громадську мораль. Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 мав хитку ходу, протяжну вимову, характерний запах алкоголю з ротової порожнини та неохайний зовнішній вигляд, як зазначено в протоколі. Яким чином та на підставі яких доказів інспектор СЮП ВП Подільського РУП ГУНП в Одеській області Чорний О.Б. встановив наявність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння зазначених у протоколі, матеріали справи не містять.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".
У рішенні № 23-рп/2010 від 22.12.2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Отже, процедура притягнення до адміністративної відповідальності, ґрунтується, в тому числі, і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, у тому числі визначену п. 2 ст. 6 презумпцію невинуватості, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15.05.2008).
З цього випливає, що обов`язок доводити вину, як складову презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Європейський суд з прав людини встановив критерій доведеності "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 688/788/15-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
Судовий розгляд у справі про адміністративне правопорушення проводиться стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого йому обвинувачення, відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який згідно ст. 251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Гайдашевський проти України" від 06 лютого 2025 року визнав порушення ст. 6 Конвенції, оскільки суд за власною ініціативою шукав ключові докази, які шкодять становищу обвинуваченого, і використав їх у своєму вироку, щоб заперечити аргументи, висунуті захистом. Жоден інший учасник адміністративного провадження не був присутній, щоб просити суд провести ці перевірки чи зібрати докази. Шукаючи такі докази за власною ініціативою та засуджуючи заявника на основі доказів, отриманих таким чином, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді та, відповідно, дав підстави для законних сумнівів щодо неупередженості суду за об`єктивною перевіркою.
Отже, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та надаючи оцінку матеріалам, які визнані органом, що їх надіслав, достатніми для досягнення поставленої мети, суддя не може вийти за межі обвинувачення та збирати додаткові докази, оскільки в такому випадку перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке по суті, судом підтримується.
Враховуючи наведені обставини, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 178 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, особою щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Б.С. Сердюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua