Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №127/6450/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/6450/26

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,

секретар – Грабарчук В.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 , його представника – адвоката Галізи Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 через представника – адвоката Галізу Ю.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, який мотивовано тим, що 20.10.2025 ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_3 2500,00 дол. США, строком до 20.03.2026, що підтверджується розпискою відповідача про отримання коштів від 20.10.2025. За умовами розписки відповідач зобов`язався повернути ОСОБА_2 до 20.03.2026 грошові кошти у розмірі 5000,00 дол. США, сплачуючи щотижня рівними частинами по 250 дол. США, починаючи з 28.10.2025. До цього часу ОСОБА_3 борг не повернув. Позивач просить стягнути з відповідача 4500,00 дол. США боргу за договором позики (за розпискою від 20.10.2025). (а.с. 1-5)

19.06.2026 редставника позивача - адвокат Галіза Ю.О. подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача 5000,00 дол. США боргу за договором позики (за розпискою від 20.10.2025).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 і його представник - адвокат Галіза Ю.О. позов підтримали за викладених в позовній заяві обставин, просять його задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився повторно, належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи. (а.с. 39, 49, 55, 58)

Суд, з`ясувавши думку сторони позивача, вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача відповідно до гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 20.10.2025 позивач надав відповідачу у позику 2500,00 дол. США. За умовами розписки відповідач зобов`язався повернути ОСОБА_2 до 20.03.2026 грошові кошти у розмірі 5000,00 дол. США, сплачуючи щотижня рівними частинами по 250 дол. США, починаючи з 28.10.2025. (а.с. 7)

Розписка від 20.10.2025 підтверджує факт укладення між сторонами договору позики та отримання ОСОБА_3 грошових коштів із зобов`язанням повернути позику (і відсотки) у певний строк, тобто до 20.03.2026 в розмірі 5000,00 дол США.

На а.с. 43 - розрахунок заборгованості від 19.06.2026, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_3 за розпискою від 20.10.2025 станом на 20.03.2026 становить 5000,00 дол. США.

Свої зобов`язання з повернення позики відповідач перед позивачем не виконав, про що свідчить наявність у позивача боргового документа, який ним надано у справу.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ч. 2 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1048 ч. 1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

На підставі викладеного суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню: з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 необхідно стягнути 5000,00 дол. США боргу за договором позики (за розпискою від 20.10.2025).

08.01.2026 між ОСОБА_2 та адвокатом Галізою Ю.О. укладено договір про надання правової допомоги №2. (а.с. 24-25)

Відповідно до акту виконаних робіт від 25.02.2026 до договору про надання правової допомоги №2 від 08.01.2026, вартість наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №2 від 08.01.2026 становить 35000,00 грн.

Відповідно до квитанції №2.482292425.1 від 09.01.2026 Кухут Д.Ю. сплатив ОСОБА_4 35000,00 грн за договором про надання правової допомоги №2 від 08.01.2026 (а.с. 26)

До позову додано копію ордера адвоката Галізи Ю.О. серії АВ №1275860 від 23.02.2026 на надання правничої допомоги ОСОБА_2 (а.с. 29)

Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ст. 137 ч.ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, яка розглядалась, не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача не співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 3500,00 грн витрат на правничу допомогу. В стягненні решти витрат на правничу допомогу потрібно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 1947,15 грн і 298,50 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 1046, 1047, 1048 ЦК України,

ст.ст. 13, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5000,00 (п`ять тисяч) дол. США боргу за договором позики (за розпискою від 20.10.2025), а також 1947,15 грн і 298,50 грн судового збору та 3500,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 (остання відома адреса).

Повне рішення виготовлено 18.09.2026.

Суддя О.О. Венгрин