Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №420/33669/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/33669/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 31.07.2026 вхід.№ЕС87064/26, просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000145/2 від 27.09.2025;

визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000288 від 27.09.2025;

Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача, з покликанням на фактичні обставини справи, зазначає, що 08.04.2024 між ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (надалі за текстом іменується – «Позивач»/ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА») як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik GmbH (Швейцарія, після перейменування Alltag und Geratetechnik AG) як продавцем укладено договір поставки товару №AUG-27M/080424.

За твердженням представника позивача, у зв`язку з виконанням зазначеного договору, з метою митного оформлення, позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ №25UA500580007425U8, в якій було визначено для митного оформлення товари №1-6 загальною вартістю 59948.32 дол. США

Представник позивача вказує, що 27.09.2025 відповідачем було винесено картку відмови №UA500580/2025/000288 в митному оформленні (випуску) товарів.

Як вказує представник позивача, 27.09.2025 відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000145/2, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України

Вважаючи протиправними рішення митного органу та картку відмови у митному оформленні товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стислий виклад заперечень відповідача.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що, як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 25UA500580007425U8 від 27.09.2025, відповідно до якої за умовами поставки DPU на митну територію України надійшов товар ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА»

На переконання представника відповідача, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

За твердженням представника відповідача, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500580/2025/000145/2 від 27.09.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2025/000288 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА».

З огляду на викладене, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Суд ухвалою від 08.10.2025 прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України в електронній формі, встановив сторонам строки на подання заяв по суті справи, витребував у товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» належним чином засвідчені копії додатків до позову, викладених іноземною мовою, з офіційним перекладом.

Ухвалою від 20.07.2026 суд залишив без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 27.07.2026 суд задовольнив клопотання представника позивача про залишення позовної заяви без руху, залишив позовну заяву без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 05.08.2026 суд продовжив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України в електронній формі, встановив сторонам новий строк для подання заяв по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (Покупець) та «ALLTAG UND GERATETECHNIK GMBH» (Продавець) 08.04.2024 укладено контракт на поставку №AUG-27M/080424, відповідно до предмету якого Продавець зобов`язується передати у зумовлені строки Покупцеві Товар та документи, що відносяться до нього, Покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплатити Продавцю за нього обумовлену грошову суму.

Відповідно до п. 1.4. Договору №AUG-27M/080424, детальний опис товару, що поставляться, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях.

Відповідно до п. 2.1. Договору Сторони погоджують та визначають умови та строки поставки Товару у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору. Продавець зобов`язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості (п.п. 3.1., 3.2. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 09.05.2025 №4, загальна сума Договору складається із суми вартості Товару зазначеного у всіх погоджених Сторонами Специфікаціях та орієнтовно складає 25000000,00 доларів США.

Договір набуває чинності після його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє протягом 3 (трьох) років, але в будь-якому випадку до виконання Сторонами своїх зобов`язань згідно даного Договору (п. 8.1. Договору).

Відповідно до п.2 Специфікацій від 19.09.2025 №49918-49919 та №49976, ціна товару за договором поставки №AUG-27M/080424 розраховується на умовах DPU Kyiv (відповідно до Incoterms 2020). Ціна товару обумовлена в цій Специфікації є остаточна та зміні після підписання Специфікації не підлягає.

За п.3 вказаних Специфікацій, умови поставки: DPU Kyiv (відповідно до Incoterms 2020). Продавець несе всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту коли товар буде вивантажений із прибувшого транспортного засобу в погодженому місці призначення та переданий у розпорядження покупця. Продавцем товару є компанія Alltag und Geratetechnik AG.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту «ALLTAG UND GERATETECHNIK AG» поставила ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» товар, що зазначено в інвойсах від 19.09.2025 №243/09/2025 та від 19.09.2025 №319/09/2025.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем для підтвердження їх митної вартості до Одеської митниці було подано митну декларацію №25UA500580007425U8, в якій було визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною контракту.

Для підтвердження вказаних у митній декларації №25UA500580007425U8 відомостей, до митної декларації надано наступні документи:

пакувальний лист (Packing List) №243/09/2025 від 19.09.2025;

пакувальний лист (Packing List) №319/09/2025 від 19.09.2025;

рахунок-фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №243/09/2025 від 19.09.2025;

рахунок-фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №319/09/2025 від 19.09.2025;

коносамент (Bill of Lading) №BW25060667 від 13.07.2025;

автотранспортна накладна (Road consignment note) №49919 від 25.09.2025;

автотранспортна накладна (Road consignment note) №49918 від 25.09.2025;

автотранспортна накладна (Road consignment note) №49976 від 25.09.2025;

декларація про походження товару (Declaration of origin)

інвойс 243/09/2025 від 19.09.2025;

декларація про походження товару (Declaration of origin)

інвойс 319/09/2025 від 19.09.2025;

договір поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024;

специфікація №49918-49919 від 19.09.2025 до договору поставки №AUG27M/080424 від 08.04.2024;

специфікація №49976 від 19.09.2025 до договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024;

додаткова угода №1 від 25.09.2024 до договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024;

додаткова угода №2 від 17.12.2024 до договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024;

додаткова угода №2.2 від 25.04.2025 до договору поставки №AUG27M/080424 від 08.04.2024;

додаткова угода №3 від 01.05.2025 до договору поставки №AUG27M/080424від 08.04.2024;

додаткова угода №4 від 09.05.2025 до договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024;

додаткова угода №8 від 04.08.2025 до договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024;

договір про надання послуг митного брокера №3К/В-4 від 27.05.2022;

Одеською митницею декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

27 вересня 2025 декларант додатково надіслав митному органу прайс б/н від 18.09.2025, експертне дослідження №410/25 від 26.09.2025, експортну декларацію №020220250713327857 від 17.06.2025, комерційну пропозицію.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням від 27.09.2025 №UA500580/2025/000145/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000288.

У рішенні від 27.09.2025 №UA500580/2025/000145/2 відповідачем вказано:

оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія), відправник і виробник TIANJIN NOKA IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY (Китай), торговельна марка TIANJIN NOKA FURNITURE. Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.3.1. Водночас, у специфікації №49918-49919 згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

у наданому комерційному рахунку №243/09/2025 відсутнє посилання на специфікацію №49918-49919 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів;

на момент відвантаження товару 13.07.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (інвойс від 19.09.2025 №243/09/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів;

згідно Правил Інкотермс, впроваджених Міжнародною торговельною палатою, - за умовами поставки DPU саме продавець платить за перевезення товару до зазначеного пункту призначення. Отже, фактично неможливо з`ясувати чи включено морський фрахт до складових заявленої митної вартості;

заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі – XINGANG (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування XINGANG(Китай) – Chornomorsk (Україна);

також, в наряді від 26.09.2025 №534/2 на контейнер GCXU5552556 та наряді від 26.09.2025 №532 на контейнери MSKU1449856 , CAAU7026156 зазначено, що вантаж прибув в Україну на морському судні HARRISON рейс 78, а в поданому до митного оформлення коносаменті зазначено інше судно - KYOTO EXPRESS 528W. Зазначене свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту,- інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів;

документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано.

Також у оскаржуваному рішенні вказано:

« 27.09.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 18.09.2025 б/н, в якому відсутня інформація щодо заявлених якісних характеристик, торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки DPU Київ в наданій копії митної декларації країни відправлення від 17.05.2025 №020220250713327857; та 17.05.2025 №020220250713327856; умови поставки EXW ,комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; вартість за одиницю товару наприклад «стілець», зазначена в МД країни відправлення на умовах поставки EXW - 7,75дол.США/шт.,- менше ніж у прайсі продавця на EXW(Франко-завод) Китай – 8,71 дол.США/шт., що містить протиріччя за змістом умов поставки; експертне дослідження від 26.09.2025 №410/25, та експертне дослідження від 26.09.2025 №411/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника.».

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI, у редакції на час виникнення спірних правовідносин ( надалі - МК України) визначає, зокрема

митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. ( стаття 49 МК України);

декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. ( частина друга статті 52 МК України);

у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. ( стаття 53 МК України);

перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України;

у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком). ( частина третя статті 53 МК України);

забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару ( частина п`ята - шоста статті 53 МК України);

митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості ( пункти 1 та 2 частини п`ятої статті 54 МК України);

митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.( частина шоста статті 54 МК України);

рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. ( частина друга статті 55 МК України);

у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів. ( частина сьома статті 55 МК України);

протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. ( частина восьма статті 55 МК України);

визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. ( частини перша-четверта статті 57 МК України);

у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. ( частини 5-6 статті 57 МК України);

метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.(частина друга статті 58 МК України);

митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. ( частини четверта - п`ята статті 58 МК України).

З аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.

При цьому, наведені приписи МК України надають митному органу право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Щодо вищевказаного, то Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу суду, а саме, постанови від 19 лютого 2019 року у справі №804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 6 травня 2020 року у справі №140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15).

Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Предметом оскарження у цій справі є рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийнято у зв`язку з неподанням декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ.

Вказаний висновок митного органу ґрунтується на обставинах, викладених у графі 33 оскаржуваного рішення від 27.09.2025 №UA500580/2025/000145/2, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною контракту.

Так, за позицією митного органу, оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія), відправник і виробник TIANJIN NOKA IMPORT AND EXPORT TRADING COMPANY (Китай), торговельна марка TIANJIN NOKA FURNITURE. Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту згідно п.3.1. Водночас, у специфікації №49918-49919 згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п. 3.1-.3.2 Договору сторони погоджують та визначають обсяги та acoртимент Товару у Специфікаціях, які з моменту підписання Сторонами є невід`ємною частиною цього Договору. Продавець зобов`язаний поставити Покупцю Товар належної якості в обумовленій Специфікацією кількості.

Суд встановив, що відповідно до специфікацій №49976 та №49918-49919 від 19.09.2025 до договору поставки №AUG-27M/080424 сторонами договору узгоджено поставку товару (стільці, столи, стільниці), в специфікаціях вказано кількість та вартість щодо кожного товару, всього за специфікаціями на суму 59948,32 дол. США. (п.1 специфікації)

З наведеного слідує, що специфікація складена у відповідності до умов договору та містить ту інформацію, яка передбачена умовами договору, а саме: обсяг та асортимент товару.

Щодо конкретної характеристики придбаного товару, матеріалами справи підтверджено, що митному органу разом із митною декларацією надані пакувальні листи від 19.09.2025 №243/09/2025 та №319/09/2025, які містять інформацію про виробника та торгову марку товару.

Також наведена інформація зазначена у пункті 31 митної декларації №25UA500580007425U8.

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє зазначені доводи відповідача.

Щодо висновків відповідача про те, що у наданому комерційному рахунку №243/09/2025 відсутнє посилання на специфікацію №49918-49919 як невід`ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів, суд зазначає, що законодавство України та положення міжнародного права не встановлюють суворої уніфікованої форми для комерційного рахунку.

Відсутність у комерційному рахунку певних характеристик, які не передбачені умовами самого договору як обов`язкові, не може бути підставою для відмови у визнанні митної вартості, якщо інші подані документи (пакувальний лист, декларація про походження тощо) у своїй сукупності дозволяють однозначно ідентифікувати товар та підтвердити його кількісні та якісні показники.

Твердження відповідача про те, що на момент відвантаження товару 13.07.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (інвойс від 19.09.2025 №243/09/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів, суд відхиляє, оскільки в цілому не впливає на дійсність зовнішньоекономічної операції, її правомірність та обґрунтованість заявленої митної вартості з підстав того, що дата інвойсу після дати коносамента є допустимою за міжнародною комерційною практикою. Оформлення інвойсу після фізичного відвантаження не суперечить ані положенням контракту, ані ст. 53-58 МК України, якщо документи в сукупності підтверджують угоду.

Щодо тверджень відповідача, що згідно Правил Інкотермс, впроваджених Міжнародною торговельною палатою, - за умовами поставки DPU саме продавець платить за перевезення товару до зазначеного пункту призначення. Отже, фактично неможливо з`ясувати чи включено морський фрахт до складових заявленої митної вартості, суд вказує наступне.

Відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, за умови DPU (Delivered at Place Unloaded), продавець зобов`язується доставити товар до вказаного місця розвантаження, яке може бути не лише терміналом, а й іншим певним місцем, таким як склад, завод чи адреса покупця. Продавець також відповідає за розвантаження товару на зазначеному місці.

Отже, суд зазначає, що обов`язок та витрати з транспортування Товару до порту/місця відправки такого Товару, відповідно до обраної умови поставки, покладаються на Постачальника. Такі витрати самостійно закладаються Постачальником до ціни Товару та додатковому відшкодуванню з боку Покупця не підлягають. Обов`язок та витрати з навантаження/вивантаження Товару, що пов`язані з транспортуванням такого Товару до порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на Постачальника. Такі витрати самостійно закладаються Постачальником до ціни Товару та додатковому відшкодуванню з боку Покупця не підлягають.

Вказане свідчить про те, що вартість транспортування включається до ціни товару і витрати на транспортування товару, були понесені не покупцем, а продавцем.

Отже, відповідно до правил тлумачення терміну DPU обов`язок оплатити витрати на перевезення Товару до названого місця призначення покладається на Постачальника Товару, та при поставці Товару такі витрати закладалися Постачальником самостійно до вартості Товару і додатковому відшкодуванню з боку Позивача не підлягали.

Отже, поставка товару на умовах DPU зобов`язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення.

У зв`язку з вищенаведеним, судом не приймаються до уваги посилання відповідача стосовно витрат на фрахт.

Суд також відхиляє твердження Одеської митниці про те, що заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, у наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі – XINGANG (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування XINGANG (Китай) – Chornomorsk (Україна), оскільки, як вже зазначалось вище, умови DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно з Правилами Інкотермс 2020 передбачають, що усі витрати на доставку товару до визначеного місця розвантаження, включно з перевезенням, розвантаженням, портовими витратами, а також усі ризики — покладаються на продавця.

Тобто, такі витрати не підлягають додатковому додаванню до митної вартості, якщо вони вже включені в ціну товару за умовами контракту.

Як встановлено судом, відомості в коносаменті від 13.07.2025 №BW25060667 про порт видачі XINGANG (Китай) та маршрут XINGANG (Китай) – Chornomorsk (Україна) відображають логістику транспортування до основного порту розвантаження, а не зміну умов поставки.

Суд зазначає, що такі розбіжності не свідчать про відсутність документального підтвердження поставки товару, а тому такі доводи відхиляються судом.

В оскаржуваному рішенні Одеської митниці вказано, що в наряді від 26.09.2025 №534/2 на контейнер GCXU5552556 та наряді від 26.09.2025 №532 на контейнери MSKU1449856 , CAAU7026156 зазначено, що вантаж прибув в Україну на морському судні HARRISON рейс 78, а в поданому до митного оформлення коносаменті зазначено інше судно - KYOTO EXPRESS 528W.

На переконання Одеської митниці, зазначене свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту,- інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів.

Суд повторно наголошує, що умови DPU (Deliveredat Place Unloaded) згідно з Правилами Інкотермс 2020 передбачають, що усі витрати на доставку товару до визначеного місця розвантаження, включно з перевезенням, розвантаженням, портовими витратами, а також усі ризики — покладаються на продавця.

Тобто, такі витрати не підлягають додатковому додаванню до митної вартості, якщо вони вже включені в ціну товару за умовами контракту.

За таких обставин, суд доходить висновку, що доводи відповідача у цій частині є необґрунтованими та підлягають відхиленню.

При цьому, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості. В свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак, суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.11.2018 року №815/4044/15.

До того ж, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не зазначив яким саме чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

У постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Зазначений висновок також підтримано Верховним Судом у постанові від 07.07.2023 у справі №803/718/17.

Щодо доводів відповідача про те, що наданий декларантом прайс-лист продавця від 18.09.2025 б/н не містить інформації щодо якісних характеристик товару, торговельної марки та виробника, а також що умови поставки EXW, зазначені у прайс-листі та комерційній пропозиції, не відповідають умовам поставки DPU Київ, визначеним у зовнішньоекономічному договорі, суд зазначає таке.

Прайс-лист та комерційна пропозиція не належать до документів, які відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України є обов`язковими документами для підтвердження митної вартості товарів. Такі документи можуть бути подані декларантом додатково на виконання вимоги митного органу, однак самі по собі вони мають виключно інформаційний характер та не є первинними документами, на підставі яких визначається ціна конкретної зовнішньоекономічної операції.

Суд звертає увагу, що прайс-лист є документом довільної форми, який складається продавцем для інформування потенційних покупців про асортимент товарів та орієнтовні ціни. Законодавство України, міжнародні правила торгівлі та положення Митного кодексу України не встановлюють обов`язкових вимог щодо змісту, форми або переліку відомостей, які повинен містити прайс-лист. Відтак відсутність у ньому окремих відомостей щодо торговельної марки, виробника чи детальних якісних характеристик товару не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості, якщо такі відомості містяться в інших документах, поданих до митного оформлення.

Як встановлено судом, інформація про виробника товару, торговельну марку та характеристики товару міститься у пакувальних листах, митній декларації, деклараціях про походження товару та інших документах, які були подані позивачем до митного оформлення та у своїй сукупності дають можливість однозначно ідентифікувати товар. Отже, наведені відповідачем обставини не свідчать про відсутність документального підтвердження заявленої митної вартості.

Також суд не приймає доводи відповідача щодо невідповідності умов поставки EXW, зазначених у прайс-листі та комерційній пропозиції, умовам поставки DPU Київ, визначеним контрактом.

Прайс-лист та комерційна пропозиція відображають загальні комерційні умови реалізації товару виробником або продавцем та не є документами, що визначають умови поставки конкретної зовнішньоекономічної операції. Натомість права та обов`язки сторін щодо поставки конкретної партії товару визначаються саме умовами зовнішньоекономічного договору, специфікацій та інвойсів, відповідно до яких у даному випадку сторони погодили умови поставки DPU Kyiv.

Застосування у прайс-листі або комерційній пропозиції базису поставки EXW не свідчить про зміну погоджених сторонами умов поставки конкретної партії товару, оскільки ціна товару за умовами EXW є базовою ціною виробника, яка в подальшому може бути скоригована сторонами шляхом включення до неї витрат на транспортування, страхування, навантаження та інших витрат залежно від погодженого базису поставки згідно з правилами Інкотермс.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що вартість одиниці товару, зазначена у митній декларації країни відправлення (7,75 дол. США), є меншою, ніж ціна, зазначена у прайс-листі продавця (8,71 дол. США), що, на думку митного органу, свідчить про суперечності.

Сам по собі факт відмінності вартості товару у різних документах не є безумовною підставою для невизнання митної вартості, оскільки прайс-лист містить загальну інформацію щодо цінової політики продавця та не підтверджує фактичну ціну продажу конкретної партії товару. Остаточна ціна зовнішньоекономічної операції визначається домовленістю сторін та підтверджується контрактом, специфікаціями та комерційними інвойсами, які є первинними документами щодо конкретної поставки.

При цьому відповідач не навів жодних обставин, які б свідчили про те, що така різниця у вартості вплинула на правильність визначення числових значень складових митної вартості або унеможливила застосування першого методу визначення митної вартості.

Щодо посилань відповідача на висновки експертних досліджень №410/25 та №411/25 від 26.09.2025, суд зазначає, що навіть у разі використання експертом відкритих джерел інформації без зазначення торговельної марки окремих товарів, такі обставини самі по собі не можуть бути підставою для коригування митної вартості. Зазначені експертні дослідження були подані декларантом додатково на підтвердження заявленої митної вартості та не є документами, на підставі яких безпосередньо визначалась митна вартість товару.

Водночас митний орган не довів, що наведені у висновках експерта недоліки будь-яким чином впливають на достовірність ціни, фактично сплаченої або такої, що підлягає сплаті за товар, а також не обґрунтував, яким саме чином зазначені обставини свідчать про неповноту чи недостовірність документів, поданих декларантом відповідно до статей 52– 53 Митного кодексу України.

Щодо доводів відповідача про ненадання документів про страхування товару, то суд зауважує, що умови щодо страхування товару не передбачені укладеним між сторонами договором поставки і, відповідно, декларантом не здійснювалося окреме страхування товару до моменту ввезення, а тому такі витрати відсутні, що не потребує подання додаткових документів.

Згідно наявними в матеріалах справи Специфікаціями від 19.09.2025 №49918-49919 та №49976, поставка товару здійснювалась на умовах DPU Kyiv (Incoterms 2020).

Суд наголошує, що правилами поставки DPU (Incoterms 2020), Продавець несе всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту коли товар буде вивантажений в місці призначення.

Аналогічні відомості містяться у п.3 вказаних Специфікацій до Договору поставки №AUG-27M/080424.

Крім того, суд вказує, що згідно з п.2 вказаних Специфікацій до Договору поставки №AUG-27M/080424, ціна товару визначена у Специфікація є остаточною та зміні після підписання цих Специфікацій не підлягає.

Тобто, у вартість товару включена вартість страхування товару на правилах DPU, які, в свою чергу, покладені на продавця товару. За умовами поставки товару DPU у покупця відсутній обов`язок надання до митного органу документів на підтвердження вартості страхування товару, оскільки вказане не впливає на митну вартість товару.

Отже, наведені відповідачем обставини мають формальний характер, не стосуються безпосередньо числових значень складових митної вартості товару, не спростовують достовірності документів, поданих позивачем, та не можуть вважатися достатньою й обґрунтованою підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що надані декларантом документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Суд також враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16, але не виключно.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу стосовно того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими.

Зазначивши у оскаржуваному рішенні про виявлені розбіжності, митний орган не зазначає яким чином це вплинуло на митну вартість товару та чому це є перешкодою до її визначення за першим методом.

Тобто, за встановленими у цій справі обставинами, суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення, є кінцевими та позбавляє декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час, у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, суд дійшов до висновку, що витребуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення декларантом були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Відповідно до ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч,1 ст.55 МКУ, митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Як зазначено у спірному рішенні про коригування митної вартості, відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) – за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості – другорядний: резервний метод.

Суд зазначає, що при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Натомість, у графі 33 Рішення про коригування митної вартості митний орган лише констатує що коригування митної вартості буде здійснено до рівня митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом ( постанови Верховного Суду від 8 лютого 2019 року у справі №825/648/17, від 20 липня 2023 року у справі №640/22572/20).

Верховний Суд сформував правову позицію, яку суд враховує при вирішенні цієї справи, відповідно до якої формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

Згідно з ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості від 27.09.2025 №UA500580/2025/000145/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.09.2025 №UA500580/2025/000288 за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи викладене, за наслідками судового розгляду справи, суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 КАС України, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 7808,80 грн.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача, суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7808,80 грн.

Керуючись ст.2, 72, 77, 78, 90, 120, 134, 139, 241-246, 258, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Моторз Партс Україна» (вул. Предславинська, буд. 34, літера Б, оф. 101, м. Київ, Київська обл., 03150, код ЄДРПОУ 44306976) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, Одеська обл., 65078, код ЄДРПОУ: 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000145/2 від 27.09.2025.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000288 від 27.09.2025.

Стягнути з Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» судовий збір у розмірі 7808,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро БАБЕНКО