Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №420/10222/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10222/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 08.04.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо непроведення починаючи з 01.03.2026 перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796 та 1,115) для забезпечення індексації пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести починаючи з 01.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796 та 1,115) відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», та у зв`язку з цим провести виплату пенсії без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 2022 року, а для обчислення розміру її пенсії при призначенні відповідач урахував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн.

Позивач вказує, що на виконання судового рішення у справі №420/9073/25 відповідач здійснив індексацію її пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115, однак з 01.03.2026 коефіцієнт збільшення 1,121, установлений пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, до показника, який враховується для обчислення її пенсії, не застосував.

Позивач наполягає, що абзац перший пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, у частині визначення базового показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн суперечить частині другій статті 42 Закону №1058-IV, оскільки Кабінет Міністрів України не уповноважений установлювати базову розрахункову величину, до якої застосовується коефіцієнт збільшення.

Позивач також зазначає, що підпункт 6 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, який визначає зменшені коефіцієнти збільшення для пенсій, призначених у попередні роки, суперечить абзацу другому частини другої статті 42 Закону №1058-IV та статті 22 Конституції України, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав.

Крім того, позивач вважає, що Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, не може застосовуватися до виплати її пенсії, оскільки Закон №1058-IV не передбачає такого виду пенсійної виплати, як «перераховані пенсії за рішенням суду», не допускає виплати пенсії частинами і в межах бюджетних асигнувань, а статтею 47 цього Закону встановлено єдиний порядок виплати пенсії.

Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та зазначає, що частина друга статті 42 Закону №1058-IV не передбачає, що індексуватися має саме показник, з урахуванням якого призначено конкретну пенсію за зверненням у конкретному році. Цей показник, як зазначає відповідач, є спеціально визначеним, а повноваження визначати його надано Кабінету Міністрів України.

Відповідач вказує, що, передбачивши у Порядку №124 механізм збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, Кабінет Міністрів України діяв у порядку, в межах та у спосіб, передбачені Конституцією і законом, і що політика соціального захисту є складовою внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої здійснює Кабінет Міністрів України.

У відзиві вказано, що перерахунок пенсій з 01.03.2026 відповідач здійснював із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, збільшеного на коефіцієнти підвищення, який становить 9992,40 грн, і що «оскільки пенсію позивачці обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37, що є більшим ніж ті, що враховувалися для перерахунку пенсії 01.03.2026 (з 01.03.2026 - 9992,40 грн), здійснити перерахунок пенсії, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні збільшеного на коефіцієнти підвищення визначеними вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України - недоцільно».

Щодо вимоги про виплату пенсії без застосування Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, відповідач зазначає, що ця Постанова є чинною та обов`язковою для виконання органами Пенсійного фонду України, а виплата коштів, обчислених на виконання рішень суду, здійснюватиметься у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, з урахуванням положень цього Порядку. Відповідач також зазначає, що у разі задоволення позовних вимог він буде фактично позбавлений можливості виконати рішення суду, оскільки це призведе до порушення бюджетного законодавства.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 14.04.2026 відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі, витребував у відповідача копію електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

Ухвалою від 17.09.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Згідно з розрахунком заробітку для обчислення пенсії, сформованим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області 27.04.2026, середній заробіток за три попередні роки становить 10846,37 грн за 2019-2021 роки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №420/9073/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задоволено:

визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 у справі №420/9073/25 апеляційну скаргу Головного управління задоволено частково: рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 скасовано в частині задоволення позовних вимог за період з 01 березня 2023 року до 27 вересня 2024 року включно з прийняттям постанови про залишення позовних вимог у цій частині без розгляду, в іншій частині рішення залишено без змін.

Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дати її прийняття, а отже рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 набрало законної сили 21.10.2025.

Відповідно до листа Головного управління від 17.03.2026 №2100-0211-8/10730, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, збільшено на коефіцієнти 1,197 х 1,0796 х 1,115 і він становить 15628,46 грн.

Згідно з розрахунками заробітку для обчислення пенсії, сформованими Головним управлінням 16.04.2026 та 27.04.2026, збільшений на коефіцієнт показник середньої заробітної плати становить 15628,46 грн.

Відповідно до адвокатського запиту представника позивача від 11.03.2026 №6278-03/2026, позивач через представника просив надати інформацію про те, чи проведено індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, на коефіцієнт збільшення 1,121 з 01.03.2026 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, а також надати засвідчену копію розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії станом на 01.03.2026 з розрахунком стажу та розрахунком заробітку.

Листом від 17.03.2026 №2100-0211-8/10730, Головне управління повідомило представника позивача про розміри пенсії та їх складові, навело розрахунок стажу і розрахунок заробітку. За цим листом розмір пенсії позивача з 01.03.2026 становить 7621,99 грн, з яких 5848,47 грн - розмір пенсії за віком за статтею 27 Закону №1058-IV, обчислений як 10846,37 грн х 1,197 х 1,0796 х 1,115 х 0,87367 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) х 0,42833 (коефіцієнт страхового стажу), 311,40 грн - доплата за понаднормовий стаж за абзацом другим частини першої статті 28 Закону №1058-IV та 1462,12 грн - підвищення за частиною третьою статті 29 Закону №1058-IV.

Рішення Головного управління про перерахунок пенсії №213050026576 від 04.03.2026 (розрахунок сформовано 03.03.2026) підтверджує, що вид перерахунку - «Індивідуально (масовий). Індексація заробітку», середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 13654,12 грн, а загальний розмір пенсії з 01.03.2026 становить 7621,99 грн.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році». Кабінет Міністрів України затвердив цей Порядок на виконання частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Порядок встановлює механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з пунктом 5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Отже, положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: за приписами Закону збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а за приписами Порядку - той самий показник станом на 01 жовтня 2017 року.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Застосовуючи наведені норми, суд враховує висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24: «при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV». У цій же постанові Верховний Суд зазначив: «Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV».

Верховний Суд зробив висновок: «З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним».

У постанові від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24 Верховний Суд зазначає: «абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії».

Цей висновок суд визнає застосовним до спірних правовідносин, оскільки обставини справи, у якій його сформульовано, є подібними до обставин цієї справи за предметом спору - щорічна індексація пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, за суб`єктним складом - пенсіонер та орган Пенсійного фонду України, і за змістом правовідносин - визначення показника середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню на коефіцієнт, установлений Кабінетом Міністрів України.

Суд враховує також висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 червня 2026 року у справі №520/8583/25, де предметом спору була індексація пенсії, обчисленої із застосуванням того самого показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн: «ГУ ПФУ в Харківській області, здійснюючи у 2023- 2024 роках перерахунок пенсії позивачки на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та встановивши їй щомісячні доплати до пенсії в розмірі 100,00 грн та 100,00 грн відповідно замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197 та 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення її пенсії, а у 2025 році - із застосуванням коефіцієнта 1,046 замість 1,115, діяло всупереч вимогам чинного законодавства».

Застосовуючи наведені висновки до встановлених обставин, суд виходить з такого.

Пенсію позивача обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, а на виконання рішення суду у справі №420/9073/25 цей показник збільшено на коефіцієнти 1,197, 1,0796 та 1,115 і він становить 15628,46 грн. Саме цей показник є показником, який враховується для обчислення пенсії позивача у розумінні частини другої статті 42 Закону №1058-IV, і саме він підлягав збільшенню з 01.03.2026 на коефіцієнт 1,121, установлений пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236.

Розрахунок заробітку для обчислення пенсії, сформований 16.04.2026, рішення про перерахунок пенсії від 04.03.2026 і лист від 17.03.2026 №2100-0211-8/10730 підтверджують, що з 01.03.2026 показник, який враховується для обчислення пенсії позивача, залишився незмінним - 15628,46 грн, а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 13654,12 грн, тобто такий самий, як за розпорядженням від 24.11.2025. Коефіцієнт збільшення 1,121 відповідач до цього показника не застосував.

Наведене свідчить, що відповідач, здійснюючи з 01.03.2026 перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV без застосування коефіцієнта збільшення 1,121 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв всупереч вимогам чинного законодавства.

Заперечення відповідача про те, що частина друга статті 42 Закону №1058-IV не передбачає індексації саме того показника, з урахуванням якого призначено конкретну пенсію, суд відхиляє. Наведена норма пов`язує перерахунок із показником, який враховується для обчислення пенсії, а показник, який враховується для обчислення пенсії позивача, визначений при її призначенні і збільшений на виконання рішення суду, становить 15628,46 грн. Інший показник - той, що визначається за абзацом першим пункту 5 Порядку №124 станом на 01 жовтня 2017 року, - встановлений підзаконним актом, який у цій частині суперечить закону.

Суд вважає помилковим твердження відповідача про недоцільність перерахунку пенсії позивача через те, що показник, з якого обчислено її пенсію, є більшим за показник, визначений за Порядком №124. Категорія доцільності до підстав непроведення перерахунку, встановлених частиною другою статті 42 Закону №1058-IV і Порядком №124, не належить, а порівняння показника, який враховується для обчислення конкретної пенсії, з показником станом на 01 жовтня 2017 року ґрунтується саме на тому положенні Порядку №124, застосування якого Верховний Суд визнав протиправним.

Постанова Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №802/2196/17-а, на яку посилається відповідач, спірних правовідносин не стосується. Цю справу Велика Палата Верховного Суду розглянула 12 грудня 2018 року, і предметом спору в ній була бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України щодо нескладення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії колишньому працівнику міліції, а саме включення до такої довідки надбавки за виконання особливо важливих завдань і премії у зв`язку зі зміною структури грошового забезпечення після створення Національної поліції. Суди у тій справі встановлювали, які види грошового забезпечення виплачувались поліцейським у січні 2016 року, і застосовували статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і Порядок проведення перерахунку пенсій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. Спірні правовідносини у цій справі виникли з інших підстав - щорічна індексація пенсії, призначеної за Законом №1058-IV, - і врегульовані іншими нормами, а тому наведений відповідачем висновок до них не застосовується.

Посилання відповідача на Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 №3-рп/2012 суд враховує, проте зазначає, що воно стосується повноважень Кабінету Міністрів України регулювати порядок та розміри соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Предметом цього спору є не повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати порядок і розмір коефіцієнта збільшення, а те, який показник підлягає збільшенню на цей коефіцієнт. Повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок збільшення прямо передбачені абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону №1058-IV і судом під сумнів не ставляться.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання провести виплату пенсії без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, суд зазначає таке.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 Постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 визнано протиправною та нечинною. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 це рішення залишено без змін, а постановою Верховного Суду від 10 вересня 2026 року у справі №320/51895/25 касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 залишено без змін.

У цій постанові Верховний Суд зазначив: «наділивши орган Пенсійного фонду повноваженнями встановлювати черговість і розміри виплат на виконання судових рішень, Уряд фактично змінив встановлений статтею 3 Закону №4901-VI порядок, підстави і обсяг виконання рішення суду щодо погашення заборгованості з пенсійних виплат, у яких боржником виступає Пенсійний фонд України та безпідставно уповноважив цей орган проводити перевірку рішень суду», а також: «Усі питання щодо порядку погашення заборгованості за судовими рішеннями підлягають виключно законодавчому регулюванню, а тому оскаржувана Постанова № 821 прийнята Урядом поза межами його конституційної компетенції».

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 набрало законної сили 08.06.2026 - з дати прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду (частина друга статті 255 КАС України).

Відтак Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 та затверджений нею Порядок є нечинними з 08.06.2026.

Крім того, згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» та переліком, що додається до неї, Постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 визнано такою, що втратила чинність.

Таким чином, на день ухвалення цього рішення нормативно-правового акта, про незастосування якого просить позивач, не існує. Зобов`язання відповідача проводити виплату пенсії без застосування акта, який втратив чинність, не відновило б жодного права позивача і не змінило б його становища, оскільки відповідач і без такого зобов`язання позбавлений можливості застосовувати цей акт. Обраний позивачем спосіб захисту в цій частині позовних вимог не є ефективним у розумінні пункту 10 частини другої статті 245 КАС України.

Суд зазначає, що правова оцінка Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, надана судами у справі №320/51895/25, від цього не змінюється: цей акт визнано протиправним та нечинним, і застосовуватися до виплати пенсії позивача він не може. Однак підставою для цього є втрата ним чинності, а не судове рішення у цій справі.

За таких обставин, позовна вимога про зобов`язання відповідача провести виплату пенсії без застосування Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/51895/25 суд зазначає таке. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Справу №320/51895/25 на день розгляду цієї справи вирішено остаточно - постановою Верховного Суду від 10 вересня 2026 року, а зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду. Підстав для зупинення провадження у справі суд не встановив, а тому в задоволенні клопотання відмовляє.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що в разі задоволення позовних вимог він буде позбавлений можливості виконати рішення суду через порушення бюджетного законодавства. Обов`язок провести перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV встановлений законом, а не рішенням суду. Обсяг бюджетних асигнувань не є підставою для незастосування норми закону.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - допустило протиправну бездіяльність щодо непроведення з 01.03.2026 перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнт 1,121, чим позбавило позивача права на індексацію пенсії, гарантованого частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо непроведення починаючи з 01.03.2026 перерахунку пенсії позивача та зобов`язання відповідача провести починаючи з 01.03.2026 перерахунок пенсії позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд надав оцінку всім аргументам учасників справи та навів мотиви, з яких дійшов висновків у цій справі, як того вимагає частина третя статті 242 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, судовий збір у розмірі 1064,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 72-77, 90, 139, 236, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо непроведення починаючи з 01.03.2026 перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796 та 1,115) для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,197, 1,0796 та 1,115) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, місцезнаходження: вул.Валентини Крицак, буд.6, м.Херсон, Херсонська обл., 73036, код ЄДРПОУ 21295057.

Суддя Дмитро БАБЕНКО