Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №420/10398/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10398/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

- визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) від 12.03.2026 року (номер протоколу б/н) про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) надати відстрочку ОСОБА_1 згідно п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позов обґрунтований позивачем тим, що він звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", однак відповідачем протиправно відмовлено позивачу у наданні відстрочки.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки рішення про відмову у наданні відстрочки позивачу прийнято правомірно, у зв`язку із наявністю іншої невійськовозобов`язаної особи, яка зобов`язана за законом здійснювати догляд.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами викладеними у відзиві та просив задовольнити позовні вимоги.

Судом встановлено наступне.

05.03.2026 року позивач звернувся через ЦНАП із заявою про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (реєстраційний номер 20260305-557568) з підстави догляду за особою з інвалідністю І або ІІ групи членом сім`ї другого ступеня споріднення (п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)

13.03.2026 року позивачу надійшло повідомлення щодо рішення про відмову в наданні відстрочки з підстав ненадання документів підтверджуючих неможливість утримання заявника.

Позивач вважаючи таке рішення протиправним звернувся до суду з цим позовом.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) яким передбачено, зокрема,

- призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин. ( частина 5 статті 22 Закону № 3543-XII)

- не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи ( пункт 14 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ);

- перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. (частина 7 статті 23 Закону № 3543-ХІІ).

16.05.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період ( далі - Порядок № 560 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, зокрема

- відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ( пункт 56 Порядку № 560).

- для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). ( абзаци 1-3 пункту 57 Порядку № 560).

- за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання. ( абзац перший - другий пункту 58 Порядку № 560).

- військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, про відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, про відсутність членів сім`ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. ( абзац третій пункту 58-1 Порядку № 560).

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну. ( абзац четвертий пункту 58-1 Порядку № 560).

- комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання. Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних. Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. ( абзаци 1-4 пункту 60 Порядку № 560).

- про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6. Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. (абзаци 6-8 пункту 60 Порядку № 560).

- у разі неможливості провести перевірку наявності у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) повідомляє такому військовозобов`язаному засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки. ( абзац пункту 60 Порядку № 560).

Відповідно до Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ( додаток 5 Порядку № 560) документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 14 ч.1 ст.23 Закону України №3543-XII є

для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154), пунктом 1 якого визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що розгляд питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється комісіями, створеними при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), які за результатами розгляду заяви та підтвердних документів ухвалюють рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.

З метою отримання чергової відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, зайнятій постійним доглядом за дідом, який є особою з інвалідністю І групи, позивач звертався до відповідача з відповідною заявою та переліком документів згідно Додатку № 5 до Порядку № 560, який відповідав переліку документів, наданих при отриманні попередніх відстрочок з огляду на відсутність змін щодо обставин, які слугували підставою для надання такої відстрочки та будь-яких змін в діючому законодавстві з означеного питання.

Протокольним рішенням засідання Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.03.2026 року за № 1/594 Позивачу відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підстава - не надано підтвердження неможливості здійснення матір`ю позивача за дідом.

Надаючи правову оцінку вказаній відмові відповідача в наданні позивачу відстрочки від призову по мобілізації на особливий період, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім`ї особи, які належать до першого ступеня спорідненості є її батьки, чоловік або дружина, а також діти такої особи, у тому числі усиновлені. Згідно зі статтею 1262 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім`ї особи, які належать до другого ступеня спорідненості є її рідні брати та сестри, баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері, а також її онуки.

Суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Таким чином, законодавством визначені критерії, за наявності яких особи складають сім`ю, яким є зокрема спільне проживання.

Суд також враховує, що необхідність здійснювати постійний догляд передбачає саме спільне проживання з особою. Здійснювати такий догляд не може той, хто проживає окремо.

Також, суд зазначає, що поняття "обов`язку утримання" та "обов`язку здійснення постійного догляду" не є тотожними. Утримання особи - це надання матеріальної допомоги. Постійний догляд - це форма догляду за особою з різними фізичними або психічними обмеженнями, що вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (матір позивача та донька діда позивача) здійснює догляд за братом – ОСОБА_3 , який є особою, яка не може самостійно переміщуватись, що підтверджується довідкою про отримання компенсації від 19.02.2026 року № 21.

Таким чином, наведені вище обставини дають суду підстави для висновку про те, що здійснення постійного догляду за братом – ОСОБА_3 є безперервним процесом, який вимагає постійної присутності та допомоги. Відповідно, мати позивача фізично позбавлена можливості надавати аналогічний постійний догляд за іншою особою — своїм батьком.

Зазначене підтверджує відсутність інших осіб, які зобов`язані та мають фактичну можливість здійснювати постійний догляд за дідом позивача, що відповідно до вимог чинного законодавства є підставою для оформлення такого догляду його онуком тобто позивачем.

Отже, оскільки позивач здійснював догляд за своїм дідом, та у останнього є донька, яка здійснює догляд за іншою особою, то суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) оформлене протоколом №1/594 від 12.03.2026 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд зазначає таке.

Враховуючи, що в ході судового розгляду факт наявності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не був спростований з боку відповідачів, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу відстрочки без повторного розгляду заяви по суті, що на переконання суду є ефективним способом захисту прав Позивача.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Оскільки судом встановлено право позивача на відстрочку від призову, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , оформлене протоколом комісії від 12.03.2026 року №1/594.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1 331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов