Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №420/9064/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №420/9064/26

Суддя: Радчук А.А.

Справа № 420/9064/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шампань України» (вул. Центральна, буд. 75, Болградський р-н., с. Надія, Одеська обл., 68454, код ЄДРПОУ 00413143) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, будинок 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шампань України» до Одеської митниці, у якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці щодо не складення висновку про повернення з державного бюджету надмірно сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Шампань України» до державного бюджету платежів на загальну суму 1 219 241, 65 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сорок один) грн. 65 коп. під час митного оформлення митної декларації №25UA50005000776700 від 25.09.2025, та неподання його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області;

зобов`язати Одеську митницю сформувати відповідний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Шампань України» сум митних платежів в розмірі 1 219 241, 65 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сорок один) грн. 65 коп. під час митного оформлення митної декларації №25UA50005000776700 від 25.09.2025, та подати його на виконання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Шампань України» укладено зовнішньоекономічний контракт з ADM International SARL на поставку насіння ріпаку. З метою здійснення митного оформлення ріпаку позивачем 29.08.2025 була зареєстрована податкова накладна №22 на загальну суму 13 865 809, 80 грн.

Законом України № 4536-IX від 16.07.2025 р. запроваджено 10% експортне мито на сою та ріпак (коди УКТЗЕД 1201, 1205), від сплати якого звільняються сільгосптоваровиробники при експорті продукції власного вирощування. Однак на момент прийняття закону № 4536 ні в ньому ні в інших законодавчих або підзаконних актах не було визначено конкретного переліку документів чи порядку підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту. У зв`язку з чим Одеська митниця видала картку відмови в митному оформленні, тому позивач був змушений анулювати першу експортну МД для продовження експорту за Контрактом, подати до митниці оновлений пакет документів на підставі вимоги Одеської митниці. 18.09.2025 року було перераховано передплата за митне оформлення експорту ріпаку в сумі 1 214 480, 75 грн. 25.09.2025 року доплачено вартість вивізного мита у зв`язку з курсовою різницею. Загальна вартість сплаченого мита - 1 219 241, 65 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сорок один) грн. 78 коп.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2025 року № 1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту», тобто вже після здійснення митного оформлення експорту товарів позивача, Кабінетом Міністрів України було визначено, що саме експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита.

05.11.2025 року позивачем було отримано Експертний висновок про походження товарів №UAD55100R02137 від 05.11.2025 виданий Одеською регіональною торгово- промисловою палатою, яким було підтверджено, що позивачем, за МД №25UA500050007767U6 від 25.09.2025, було експортовано ріпак власного виробництва, що відповідно до закону, звільняє позивача від сплати експортного мита.

Керуючись Порядком повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені встановлений розділом III Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, позивач звернувся до відповідача з заявою, щодо повернення коштів попередньої оплати з Єдиного казначейського рахунку Державної митної служби№ 05/11/1 від 05.11.2025, а саме суми надмірно сплачених коштів у розмірі 1 219 241 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сорок один) 65 коп. (експортне мито) під час митного оформлення ВМД №25UA50005000776706 від 25.09.2025

12.11.2025 року Одеською митницею було складено лист № 7.10-4/15- 01/13/17322, яким повідомлено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, митним органом застосовані виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. В листі зазначено, що результатами Митного Оформлення декларації № 25UA50005000776706 від 25.09.2025 кошти у сумі 1 219 241, 65 грн перераховано до Державного бюджету. При цьому сплати коштів у сумі понад нарахованої за митною декларацією № 25UA50005000776706 від 25.09.2025 не здійснювалося та, у відповідності до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, вивізне мито у сумі 1 219 241, 65. грн не є надміру сплаченими митними платежами (грошовими зобов`язаннями).

Таким чином, у відповідності до частини першої статті 3 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовані виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. Результатами Митного Оформлення декларації № 25UA50005000776706 від 25.09.2025 кошти у сумі 1 219 241, 65 грн перераховано до Державного бюджету. При цьому сплати коштів у сумі понад нарахованої за митною декларацією № 25UA50005000776706 від 25.09.2025 не здійснювалося та, у відповідності до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, вивізне мито у сумі 1 219 241, 65. грн не є надміру сплаченими митними платежами (грошовими зобов`язаннями).

Надалі листом № 7.10-3/28-01-04/13/18169 від 01.12.2025 Одеська митниця повідомила про відмову у поверненні суми вивізного (експортного) мита оскільки вивезення позивачем сільськогосподарської продукції за межі митної території України здійснювалось на момент відсутності механізму документального підтвердження, необхідного для надання звільнення від сплати вивізного (експортного) мита сільськогосподарськими товаровиробниками при здійсненні експорту власно вирощеної сільськогосподарської продукції, це унеможливило практичне застосування положень Закону № 4536 в частині звільнення від сплати вивізного (експортного) мита.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними і вважаючи, що має право на пільги встановлені Законом № 4536-ІХ, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.

14.04.2026 року від позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

13.05.2026 року до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

13.05.2026 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов. Згідно відзиву, відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ШАМПАНЬ УКРАЇНИ» звернулось до Одеської митниці із заявою від 05.11.2025 № 05/11/1 (вхідні Одеської митниці № 05.11.2025 № 31910/13/5) про повернення коштів попередньої оплати з Єдиного казначейського рахунку (ЄКР) Державної митної служби України. Одеською митницею листом від 12.11.2025 №7.10 4/15-01/13/1322 було повідомлено ТОВ «ШАМПАНЬ УКРАЇНИ» про неможливість повернення попередньо сплаченого вивізного мита . За митною декларацією типу ЕК 10 ДР № 25UA500050007767U6 від 25.09.2025 здійснено митне оформлення товару «Насіння ріпаку…» за кодом 1205 10 90 00 згідно з УКТ ЗЕД вагою 524 360 кг із сплатою вивізного мита у сумі 1 219 241,65 грн (сума, яку вказано у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Шампань України» від 05.11.2025 № 05/11/1, – 1 214 480,75 грн)..

Як вказано у відзиві, на момент вивезення товару за межі митної території України механізм документального підтвердження, необхідного для надання звільнення від сплати вивізного (експортного) мита сільськогосподарським товаровиробникам при здійсненні експорту власно вирощеної сільськогосподарської продукції та сільськогосподарським кооперативам, які експортують сою, ріпак та кользу, що вирощені членами цього кооперативу, визначений постановою № 1256, був відсутній, що унеможливлювало практичне застосування положень Закону № 4536.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача провести митне оформлення вказаної експортної операції згідно поданих документів, відповідач вказує що суд не може втручатися в дискреції (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза перевірки.

Ухвалою суду від 22.06.2026 року призначено справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шампань України» до Одеської митниці про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07.07.2026 року об 11 годині 30 хвилин.

Електронний примірник ухвали суду від 22.06.2026 доставлений до електронного кабінету позивача та відповідача у підсистемі «Електронний суд» 23.06.2026 року, про що сформовано довідку від 01.07.2026 року.

Електронний примірник повістки про виклик до суду в адміністративній справі від 30.06.2026 доставлений до електронного кабінету позивача та відповідача у підсистемі «Електронний суд» 30.06.2026 року, про що сформовано довідку від 01.07.2026 року.

Учасники справи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, проте до суду не з`явились.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.07.2026 о 11:00.

21.07.2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач стосовно відзиву заперечує, щодо доводів про відсутність механізму підтвердження унеможливлювала застосування пільги вказує, що Реалізація права на пільгу, закріпленого в Законі, не може ставитися в залежність від наявності чи відсутності підзаконного регулювання та затвердженого механізму підтвердження походження товару, адже відсутність порядку реалізації права на звільнення від сплати вивізного мита не анулює саму пільгу.

Щодо доводів що сума не є надміру сплаченою, оскільки нарахована правомірно за задекларованою ставкою позивач зазначає, що ТОВ «Шампань України» сплатило 1 219 241,65 грн не через відсутність у нього права на звільнення, а через затримку КМУ видання підзаконного акту – постанови № 1256, яка визначила форму документального підтвердження права на пільгу.

Щодо доводів що постанова № 1256 поширюється лише на партії, переміщені після 05.10.2025 - Постанова № 1256 не містить жодного застереження про те, що вона поширюється виключно на партії, вивезені після дати її набрання чинності. Вказаним нормативним актом КМУ врегулював форму підтвердження права на пільгу, яке вже існувало з 04.09.2025 відповідно до Закону № 4536-ІХ.

Щодо доводів що зобов`язання суду є підміною дискреційних повноважень позивач стверджує, що Відповідач, не підготувавши за заявою Позивача висновок про повернення ТОВ «Шампань України» надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 1 219 241,65 грн за митною декларацією № 25UA500050007767U6 від 25.09.2025 та щодо неподання його до виконання до відповідного органу Державної казначейської служби України, допустив протиправну бездіяльність, а його відмова є протиправною, а тому обраний позивачем спосіб захисту свого права є належним.

21.07.2026 року до суду від представника позивача також надійшла заява про продовження розгляду справи у письмовому порядку.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року занесеною до протоколу судового засідання продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

27.07.2026 року до суду від представника Одеської митниці надійшло заперечення на відповідь на відзив, у яких заявник заперечує щодо задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Шампань України», є сільськогосподарським товаровиробником, код ЄДРПОУ 00413143, зареєстрований юридичною особою 06.11.2000 року. Основним видом діяльності ТОВ «Шампань України» за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Також Позивач здійснює діяльність за іншими кодами КВЕД, зокрема 01.19 - вирощування інших однорічних і дворічних культур.

У ході здійснення господарської діяльності Позивача між ТОВ «Шампань України» (Продавець) та ADM International SARL (Покупець) укладено Контракт № 507/10412250 від 27.08.2025 р. на поставку насіння ріпаку з ТОВ «Шампань України».

18.09.2025 була оформлена та подана разом з пакетом супровідних документів митна декларація № 25UA50005000751907 типу ЕК 10 ДР на товар: Насіння ріпаку "00", ціле, неподрібнене, продовольче, вищого та 1-го класів, врожаю 2025 року, якісні показники згідно ДСТУ 4966:2008, насипом. Країна виробництва Україна, UA. Виробник-ТОВ «ШАМПАНЬ УКРАЇНИ».

Разом з митною декларацією № 25UA50005000751907 з метою підтвердження статусу позивача як безпосереднього виробника сільськогосподарської продукції для застосування звільнення від сплати експортного мита, декларант надав митному органу наступні звіти: Звіт за формою № 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року» з квитанцією про подання; Звіт за формою № 37-сг «Збір урожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2025 році» з квитанцією про подання; Витяг з Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції, в якому підтверджено статусу виробника; Витяг з Державного аграрного реєстру (ДАР) про реєстраційну інформацію сільгоспвиробника, а саме: - дата реєстрації в ДАР; - види діяльності; -інформація про земельні ділянки з зазначенням кадастрових номерів; - дані про реєстрацію платником податку на додану вартість; дані про структуру посівних площ у розрізі основних культур, включаючи ріпак; дані про фактичні обсяги виробництва в розрізі сільськогосподарських культур, в тому числі по ріпаку.

За результатами опрацювання поданої митної декларації та документів Одеською митницею винесена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UA500050/2025/000248, якою повідомлено про відмову у прийнятті митної декларації з таких причин:

Згідно ст.256 МКУ п.1 відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. Згідно п.8 ст.264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Відповідно до п.4.5 Наказу Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» при оформленні митної декларації виконуються такі митні формальності: у тому числі контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення. Відповідно до статей 257,264,335,319 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012), Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (далі Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 зі змінами та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства», Закону України від 10 вересня 1999 року № 1033-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» в електронній митній декларації від 18.09.2025 № 25UA50005000751907 відсутні документи що підтверджують статус «сільськогосподарського товаровиробника», у значенні, наведеному в Податковому кодексі України (ЗУ № 2755-VI від 02.12.2010). Також при перевірці наданих до митного оформлення документів виявлено, що у контракті на поставку від 27.08.2025 № 507/10412250 відсутні дані щодо виробника товарів - ТОВ "ШАМПАНЬ УКРАЇНИ". Вищезазначеним порушено вимоги заповнення графи 31 в частині внесення непідтверджених даних щодо виробника товарів, а в графі 44 зазначення коду документу 4104 (Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів), графи 36 щодо зазначення преференції 063 (Сільськогосподарська продукція, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, власно вирощена сільськогосподарськими товаровиробниками, а також членами сільськогосподарських кооперативів).

Надалі позивачем була оформлена нова митна декларація ВМД №25UA50005000776706 від 25.09.2025 за кодом ЕК 10 ДР про завершення експортної операції по попередній митної декларації і нараховано та сплачено митні платежі у 1 219 241, 65 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сорок один) грн. 78 коп. в розмірі 10 % від митної вартості експорту ріпаку.

Після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2025 року № 1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту», якою встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують зазначену сільськогосподарську продукцію, вирощену членами таких кооперативів (далі експортери), митні органи, Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати визнають, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою (далі експертний висновок), є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 11 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», позивач 05.11.2025 року отримав Експертний висновок про походження товарів №UAD55100R02137 від 05.11.2025 виданий Одеською регіональною торгово- промисловою палатою яким встановлено, що товар "Насіння ріпаку « 00», ціле, неподрібнене, продовольче, генетично немодифіковане, вищого класу, врожаю 2025р., насипом" було вирощено та зібрано на території України.

Отже, висновком Одеської регіональної торгово-промислової палати було підтверджено, що позивачем за МД №25UA500050007767U6 від 25.09.2025, було експортовано ріпак власного виробництва, що відповідно до закону, звільняє позивача від сплати експортного мита.

Відповідно до норм Порядку повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені встановлений розділом III Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, позивач звернувся до відповідача з заявою від 05.11.225 року № 05/11/1, щодо повернення коштів попередньої оплати з Єдиного казначейського рахунку Державної митної служби, а саме суми надмірно сплачених коштів у розмірі 1 219 241 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сорок один) 65 коп. (експортне мито) під час митного оформлення ВМД №25UA50005000776706 від 25.09.2025.

У відповідь на вказану заяву Одеська митниця листом від 12.11.2025 року № 7.10-4/15- 01/13/17322 повідомила, що застосування експертного висновку про походження товару, виданого експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, як документу, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 11 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», здійснюється у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2025 року № 1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту», яка набрала чинності 05.10.2025. Таким чином, у відповідності до частини першої статті 3 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовані виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

В листі також зазначено, що результатами Митного Оформлення декларації № 25UA50005000776706 від 25.09.2025 кошти у сумі 1 219 241, 65 грн перераховано до Державного бюджету. При цьому сплати коштів у сумі понад нарахованої за митною декларацією № 25UA50005000776706 від 25.09.2025 не здійснювалося та, у відповідності до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, вивізне мито у сумі 1 219 241, 65. грн не є надміру сплаченими митними платежами (грошовими зобов`язаннями).

Також листом від 01.12.2025 року Одеська митниця у відповідь на звернення представника позивача щодо внесення змін, зокрема, до митної декларації № 25UA 500050007767U6, повідомила про відсутність підстав для внесення відповідних змін до вказаної декларації з причин аналогічним тим, що викладені в листі від 12.11.2025 року № 7.10-4/15- 01/13/17322.

Вважаючи протиправною бездіяльність Одеської митниці щодо не складення висновку про повернення з державного бюджету надмірно сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Шампань України» до державного бюджету платежів на загальну суму 1 219 241, 65 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сорок один) грн. 65 коп. під час митного оформлення митної декларації №25UA50005000776700 від 25.09.2025, та неподання його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Відповідно до п. п. 23, 24 ч. 1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 МК України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Згідно ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідпо до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.

Згідно п. 6 ч. 8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 8, 9, 10 ст. 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Відповідно до норм статті 4 МК України, до складу митних платежів, серед іншого, входить мито.

Відповідно до ст. 273 МК України, вивізне мито встановлюється законом на українські товари, що вивозяться за межі митної території України.

Законом України від 10.09.1999 № 1033-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (далі – Закон № 1033-XIV) затверджено ставки вивізного (експортного) мита на окремі види олійних культур.

Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі – Закон № 4536-ІХ) внесені зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (далі Законом № 1033-XIV), які набрали чинності 04.09.2025. Зокрема, запроваджено справляння вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнені (товарна позиція 1201 згідно з УКТЗЕД) та насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене (товарна позиція 1205 згідно з УКТЗЕД) у розмірі 10 відс. від митної вартості товарів.

Статтею 1-1 Закону № 1033-XIV (в редакції Закону № 4536-IX станом на 04.09.2025) передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита. Термін "сільськогосподарський товаровиробник" вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Наказом Міністерства фінансів від 5 вересня 2025 року № 455 «Про внесення зміни до Класифікатора звільнень від сплати вивізного мита» доповнено Класифікатор звільнень від сплати вивізного мита, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року №1011, новою позицією такого змісту: /11 / Сільськогосподарська продукція, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, власно вирощена сільськогосподарськими товаровиробниками, а також членами сільськогосподарських кооперативів / 063 / Закон України від 10 вересня 1999 року № 1033-XIV "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур", стаття 1-1.

Статтею 14.1.235 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що сільськогосподарський товаровиробник це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до положень ст. 291.4. ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до ч. 1 статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 301 МК України визначено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом «а» пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім поверненні надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річною оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 1 Розділу III Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (далі - Порядок № 643) повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 МК України здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплата) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов`язання (податкового борту) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених Митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ цього Порядку, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

Згідно з пунктом 8 розділу III Порядку № 643 у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмову, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Алгоритм дій митного органу після отримання заяви платника податків визначено у пунктах 4-8 розділу III зазначеного Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Після реєстрації в митному органі така заява платника податку передається на опрацювання до відповідного підрозділу митного, органу, який перевіряє факт перерахування платником податків суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Виключний перелік підстав для відмови митного органу у наданні, такого висновку передбачений пунктом 11 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Такими підставами є: невиконання вимог пунктів 1-3 розділу ІІІ цього Порядку; надання недостовірних даних; наявність податкового боргу.

Отже, сукупний аналіз вищенаведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів та подання платником податків відповідної заяви у довільній формі щодо такого повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.

Також, необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.

Судом встановлено, що основним видом економічної діяльності ТОВ «ШАМПАНЬ УКРАЇНИ» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11). Також Позивач здійснює діяльність за іншими кодами КВЕД, зокрема 01.19 - вирощування інших однорічних і дворічних культур.

ТОВ «Шампань України» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Одеській області, Болградській державній податковій інспекції та відповідно до довідки № 21964/6/13-32-04-08-06 від 13.05.2025 року ГУ ДПС в Одеській області має статус платника єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Відомостей про наявність земельних ділянок, ТОВ «ШАМПАНЬ УКРАЇНИ» має у користуванні землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до Експертного висновку про походження товару № UAD55100R02137 від 05.11.2025 р. Одеської регіональної торгово-промислової палати, партія товару згідно коносаменту № 36 від 22.09.2025 "Насіння ріпаку « 00», ціле, неподрібнене, продовольче, генетично немодифіковане, вищого класу, врожаю 2025 р., насипом" (код згідно УКТЗЕД 1205109000) у кількості 524,360 мт є власно вирощеною та зібраною ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ШАМПАНЬ УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 00413143 з метою експортування (згідно контракту на поставку № 507/10412250 від 27.08.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ШАМПАНЬ УКРАЇНИ» та ADM International SARL, Швейцарія).

Звітна документація надавалась до Одеської митниці декларантом позивача, зокрема, разом з заявою від 05.11.2025 року №05/11/1 про повернення коштів попередньої оплати з Єдиного казначейського рахунку Державної митної служби України.

Отже, з урахування викладеного, ТОВ «Шампань України» є сільськогосподарським товаровиробником, який в силу набрання чинності Законом № 4536-ІХ, звільнений від сплати вивізного (експертного) мита на поставлений товар.

Таким чином з 04.09.2025 року ТОВ «Шампань України» звільнений від сплати вивізного (експортного) мита, передбаченого статтею 1-1 Закону 1033-XIV.

Згідно з пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом п.п. 30.1-30.4 ст. 30 ПК України податкова пільга передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Здійснюючи експорт товару з території України ТОВ «Шампань України», як сільськогосподарських товаровиробник, який експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодом 1205 згідно з УКТ ЗЕД був звільненим від сплати вивізного (експортного) мита.

Факт звернення позивача зі заявою про повернення коштів попередньої оплати з Єдиного казначейського рахунку Державної митної служби України, свідчить про намір останнього реалізувати своє право на податкову пільгу.

Однак, як встановлено судом, Одеською митницею відмовлено ТОВ «Шампань України» у поверненні надмірно сплаченого мита, оскільки на момент вивезення цього товару за межі митної території України механізм документального підтвердження, необхідного для надання звільнення від сплати вивізного (експортного) мита сільськогосподарським вирощеної товаровиробникам здійсненні при експорту власно сільськогосподарської продукції та сільськогосподарським кооперативам, які експортують сою, ріпак та кользу, що вирощені членами цього кооперативу, визначений постановою № 1256, був відсутній, що унеможливлювало практичне застосування положень Закону № 4536.

Щодо вказаного суд повторно зазначає, що Законом України від 16.07.2025 № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» внесені зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», зокрема, запроваджено справляння вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнені (товарна позиція 1201 згідно з УКТЗЕД) та насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене (товарна позиція 1205 згідно з УКТЗЕД) у розмірі 10 відсотків від митної вартості товарів. Вказані зміни набрали чинності 04.09.2025, а отже станом на дату здійснення експорту товару з території України позивач ТОВ «Шампань України», як сільськогосподарських товаровиробник, який експортує власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодом 1205 згідно з УКТ ЗЕД, в силу приписів чинного законодавства був звільненим від сплати вивізного (експортного) мита.

03.10.2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту», якою визначено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують зазначену сільськогосподарську продукцію, вирощену членами таких кооперативів (далі - експортери), митні органи, Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати визнають, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою (далі - експертний висновок), є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 1-1 Закону України “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур”.

Отже, урядом було прийнято рішення щодо визначення чіткого переліку документів, які має подати експортер на підтвердження свого статусу сільськогосподарського виробника та отримання пільги зі сплати такого мита через місяць після запровадження вивізного (експортного) мита та пільг по його сплаті.

Між тим, реалізація права на пільгу, закріпленого в Законі, не може ставитися в залежність від наявності чи відсутності підзаконного регулювання та затвердженого механізму підтвердження походження товару, адже відсутність порядку реалізації права на звільнення від сплати вивізного мита не анулює саму пільгу. Позивач не повинен нести відповідальність за відсутність необхідних процедурних актів, і відсутність механізму підтвердження походження товару не може призводити до покладання на суб`єктів правових відносин додаткових обов`язків.

З аналізу приписів Порядку № 643 слідує, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, митний орган зобов`язаний не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці сформувати електронний висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та надіслати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому митний орган наділений повноваженнями перевірити факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у заявника податкового боргу.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача з заявою від 05.11.225 року № 05/11/1, щодо повернення коштів попередньої оплати з Єдиного казначейського рахунку Державної митної служби, а саме суми надмірно сплачених коштів у розмірі 1 219 241 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сорок один) 65 коп. (експортне мито) під час митного оформлення ВМД №25UA50005000776706 від 25.09.2025.

Проте, Одеською митницею не вчинено дій, передбачених Порядком № 643, щодо повернення коштів заявнику.

Таким чином, суд вважає протиправною бездіяльність Одеської митниці щодо не складення висновку про повернення з державного бюджету надмірно сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Шампань України» до державного бюджету платежів на загальну суму 1 219 241, 65 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сорок один) грн. 65 коп. під час митного оформлення митної декларації №25UA50005000776700 від 25.09.2025, та неподання його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту та поновлення порушених прав позивача є зобов`язання Одеської митниці сформувати висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Шампань України» сум митних платежів в розмірі 1 219 241, 65 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сорок один) грн. 65 коп. під час митного оформлення митної декларації №25UA50005000776700 від 25.09.2025, та подати його на виконання до органу Державної казначейської служби України.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно матеріалів справи, позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 18288,62 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 18288,62 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шампань України» (вул. Центральна, буд. 75, Болградський р-н., с. Надія, Одеська обл., 68454, код ЄДРПОУ 00413143) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, будинок 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці щодо складення висновку про повернення з державного бюджету надмірно сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Шампань України» до державного бюджету платежів на загальну суму 1 219 241, 65 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сорок один) грн. 65 коп. під час митного оформлення митної декларації №25UA50005000776700 від 25.09.2025, та неподання його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Зобов`язати Одеську митницю сформувати висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Шампань України» сум митних платежів в розмірі 1 219 241, 65 (один мільйон двісті дев`ятнадцять тисяч двісті сорок один) грн. 65 коп. під час митного оформлення митної декларації №25UA50005000776700 від 25.09.2025, та подати його на виконання до органу Державної казначейської служби України.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, будинок 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шампань України» (вул. Центральна, буд. 75, Болградський р-н., с. Надія, Одеська обл., 68454, код ЄДРПОУ 00413143) витрати зі сплати судового збору у сумі 18288,62 (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 62 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua