Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №400/1192/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р. № 400/1192/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, просп. Центральний, 288,м. Миколаїв,54003,

до відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

простягнення 5 083,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (далі по тексту – позивач) звернулося до адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту – відповідач) про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 5 083,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління встановлено факт порушення рекламування гранітно-ковальської майстерні засобом зовнішньої реклами типу банер, рекламодавцем якої є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . Зміст реклами має ознаки невідповідності вимогам чинного законодавства України, оскільки текстове повідомлення на банері викладене недержавною мовою, а відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу» мовою реклами є державна мова. Також зазначена реклама має ознаки порушення вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про рекламу», оскільки відсутня інформація про платне чи безоплатне використання споживачем електронних комунікацій (у тому числі зазначеного в рекламі номера) при отриманні рекламованої послуги. Головним управлінням прийнято рішення про накладення штрафу на відповідача за порушення законодавства про рекламу, який відповідачем добровільно не сплачений, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 16.02.2026 р. залишено позовну заяву без руху.

Недоліки позовної заяви позивач усунув своєчасно і належним чином.

Ухвалою суду від 03.03.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).

Відповідачу надсилалась засобами поштового зв`язку ухвала суду про відкриття провадження у справі, однак її повернуто з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, позовних вимог не заперечив, правової позиції по суті спору не висловив.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, про що міститься відповідний запис в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Посадовими особами позивача шляхом здійснення фотофіксації 24.04.2025 встановлено факт рекламування гранітно-ковальської майстерні засобом зовнішньої реклами, рекламодавцем якої є відповідач, представлений на конструкції типу банер за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Миколи Вінграновського (колишня Радянська),12.

Реклама має ознаки невідповідності вимогам чинного законодавства України, зокрема нормам ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу», оскільки текстове повідомлення «ГРАНИТНО-КУЗНЕЧНАЯ МАСТЕРСКАЯ... ОГРАЖДЕНИЯ, ЛЕСТНИЦЫ, ПЕРИЛА, СТОЛЫ, ДВЕРИ, РЕШЕТКИ, МАНГАЛЫ, БАЛКОНЫ»: викладене недержавною мовою. Також зазначена реклама порушує частину першу статті 15 Закону України «Про рекламу», тому що відсутня інформація про платне чи безоплатне використання споживачем електронних комунікацій (у тому числі зазначеного в рекламі номера) при отриманні рекламованої послуги.

У зв`язку з порушенням законодавства про рекламу, посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 000028 від 04.07.2025 р.

На цій підставі позивач 04.07.2025 р. прийняв Рішення № 000028 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

07.07.2025 р. позивачем направлено відповідачу Повідомлення (запрошення) від 04.07.2025 р. №14.5.4-2-09/5078-25 про надання до 21.07.2025, зокрема, документів, які визначають вартість відповідної розповсюдженої реклами та / або її виготовлення, іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття рішення та письмові пояснення щодо недотримання вимог законодавства. Вказане повідомлення було направлене за місцем реєстрації відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернулось до управління 28.07.2025 з відміткою: за закінченням терміну зберігання.

Додатково 11.07.2025 р. позивач за допомогою застосунку Viber на номер ФОП ОСОБА_1 0637152508 направлено файл за темою: Повідомлення про надання інформації.

Засідання щодо розгляду справи про порушення відповідачем законодавства про рекламу відбулось без його присутності 23.07. 2025 о 10.30.

Відповідно до протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 23.07.2025 р. № 000030 встановлено факт наявності порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу» (мовою реклами є державна мова) та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про рекламу» (відсутня інформація про платне чи безоплатне використання споживачем електронних комунікацій ( у тому числі зазначеного в рекламі номера) при отриманні рекламованої послуги та прийнято Рішення № 000030 про накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5 083,00 грн. (п`ять тисяч вісімдесят три грн. 00 коп.).

Листом від 24.07.2025 р. №14.5.4-2-09/5436-25 позивач направив відповідачу для ознайомлення та виконання Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 23.07.2025 р. № 000030 та Рішення про зупинення розповсюдження реклами від 23.07.2025 р. №000013.

Зазначені документи направлені рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення № 0601174188444 від 25.07.2025 р. на адресу: АДРЕСА_2 , але 14.08.2025 р. лист повернувся із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання».

Також, додатково рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, було направлено 20.08.2025 р. за допомогою застосунку Viber на номер відповідача.

Правом на оскарження рішення відповідач не скористався, грошове зобов`язання зі штрафних санкцій у визначений законом термін не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Засади рекламної діяльності в Україні визначаються Законом України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР, який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до пунктів 9 і 15 частини першої статті 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Статтею 6 Закону України «Про рекламу» визначено, що мовою реклами є державна мова. Об`єкти права інтелектуальної власності у рекламі використовуються мовою, якою їм наданий правовий захист відповідно до законодавства про охорону прав інтелектуальної власності. Особливості використання у рекламі мов корінних народів і національних меншин України визначаються законом, що регулює порядок реалізації прав корінних народів, національних меншин України. Адреси веб-сайтів, онлайн-медіа, а також інші ідентифікатори в мережі Інтернет та адреси для електронних комунікацій можуть наводитися в рекламі літерами латинського алфавіту. Зображення товару в рекламі наводиться у вигляді, в якому він пропонується споживачам в Україні, з дотримання вимог законів України «Про захист прав споживачів» і «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Мова реклами є складовою змісту реклами.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про рекламу», реклама послуг, що надаються з використанням електронних комунікацій, при розповсюдженні її в рекламних засобах має містити інформацію про платне чи безоплатне використання споживачем електронних комунікацій (у тому числі зазначеного в рекламі номера) при отриманні рекламованої послуги.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку) та щодо змісту реклами про вакансії (прийом на роботу), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.

Відповідно до підпункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (надалі - Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Згідно підпунктом 9 пункту 4 Положення № 667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Абзацом першим пункту 7 вищенаведеного Положення встановлено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Таким чином, Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, як територіальне управління Держпродспоживслужби, наділене повноваженнями для здійснення заходів державного нагляду (контролю), предметом яких є дотримання вимог законодавства про рекламу.

Частиною 1 статті 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Постановою Кабінетом Міністрів України від 26.05.2004 № 693 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі - Порядок № 693).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.

Уповноважена особа з урахуванням положень статті 32 Закону України «Про адміністративну процедуру» повідомляє суб`єкту реклами про дату, час та місце розгляду справи поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб`єкту реклами або його представнику, якщо суб`єкт реклами сповістив уповноважену особу про відповідне уповноваження свого представника на отримання повідомлень, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої особи, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (абзац перший пункту 5 Порядку № 693).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 693 справа розглядається без участі суб`єкта реклами або його представника у разі його неявки за умови його поінформування відповідно до пункту 5 цього Порядку та ненадходження від нього клопотання про перенесення дати та часу розгляду справи, зазначеного в пункті 7 цього Порядку.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 693 у разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

За приписами частини 7 статті 27 Закону України «Про рекламу» у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, згідно протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 23.07.2025 р. № 000030 встановлено факт наявності порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу» (мовою реклами є державна мова) та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про рекламу» (відсутня інформація про платне чи безоплатне використання споживачем електронних комунікацій ( у тому числі зазначеного в рекламі номера) при отриманні рекламованої послуги та прийнято Рішення № 000030 про накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5 083,00 грн. (п`ять тисяч вісімдесят три грн. 00 коп.).

Вказане рішення позивач надіслав рекомендованим листом на адресу відповідача за місцем реєстрації.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 693 рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру», або у судовому порядку.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 693 не сплачений у добровільному порядку штраф стягується в установленому законодавством порядку.

У постанові від 21.06.2023 у справі 21.06.2023 № 320/14138/21 Верховний Суд виснував, що виконання Держпродспоживслужбою функції контролю за дотриманням законодавства про рекламу та наступне звернення з позовом про стягнення із суб`єкта господарювання, який допустив порушення цього законодавства, суми штрафу у разі відмови останнього сплачувати такий штраф у добровільному порядку, є єдиним процесом системного виконання державою в особі уповноважених суб`єктів владних повноважень конституційної гарантії захисту прав споживачів, здійснюючи контроль за якістю та безпечністю надання послуг у сфері реклами, оскільки правила поведінки, створені у демократичній та правовій державі для захисту гарантованих прав, не мають користі, якщо вони не виконуються.

Матеріали справи не містять доказів того, що рішення позивача від 23.07.2025 року № 000030 було оскаржене до суду та скасоване, так само відсутні докази сплати штрафу за вказаним рішенням відповідачем у добровільному порядку.

На підставі встановленого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що суд не залучав свідків та не призначав експертизи розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 9, 19, 77, 241 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (проспект Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 40327023) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 5 083,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ) до державного бюджету штраф за порушення законодавства про рекламу в сумі 5 083,00 грн. (п`ять тисяч вісімдесят три грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 17.09.2026 р.

Суддя Н.В. Лісовська