Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №380/6989/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: праці

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №380/6989/26

Суддя: Хома Олена Петрівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/6989/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в :

Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС» (далі – позивач, ДП «УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС»), в інтересах якого діє адвокат Здрілко Євген Євгенович, звернулося до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ЗК/0456/023538-ЗХ/ЗК/27314/023538/СВ-1-ФС від 16.10.2025 про накладення штрафу в розмірі 24 000 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/ЗК/0456/023538-ЗХ/ЗК/27314/023538/СВ-2-ФС від 16.10.2025 про накладення штрафу в розмірі 8 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановами заступника начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Вакула А.Я. від 16.10.2025 №3X/3К/0456/023538-3Х/3К/27314/023538/СВ-1-ФС та №3Х/3К/0456/023538-3Х/3К/27314/ 023538/СB-2-ФС, на Філію «Закарпатський державний обласний навчально-курсовий комбінат» Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» накладено штрафи у розмірі 24 000,00 гривень та 8 000,00 гривень за порушення законодавства про працю. Зазначає, що спірні постанови є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивач, будучи відокремленим підрозділом УДП «Укрінтеравтосервіс» у формі Філії без статусу юридичної особи, не є належним суб`єктом відповідальності за ч.2 статті 265 КЗпП України. Просить визнати спірні постанови протиправними та скасувати такі.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що перевірка проведена на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виконання вимог припису від 25.06.2025 №3X/3К/20456/023538/. Приписом від 25.06.2025 №3Х/3К/20456/023538/П було зобов`язано Т.в.о. директора Філії ОСОБА_1 у строк до 19.08.2025 усунути виявлені порушення. Разом з тим під час перевірки виконання вимог припису Актом від 01.09.2025 №3X/3K/0456/023538-3X/3K27314/023538 зафіксовано невиконання п.2 та п.3 припису від 25.06.2025 №3Х/3K/20456/023538/II, а саме: не виплачено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 середнього заробітку за весь час затримки при звільненні по день фактичного розрахунку, відповідно до вимог статті 117 К3пП України; адміністрацією Філії не надано документів, що підтверджують виплату заборгованої заробітної плати за січень-травень 2025 року звільненому ОСОБА_6 в розмірі 81816,78 грн.

Щодо посилання позивача на правову позицію Верховного Суду у справі №320/3189/21 зазначає, що у цій справі колегія суддів зробила висновок на основі аналізу положень Господарського кодексу України, який вже втратив чинність на підставі Закону України від 09.01.2025 №4196. Тому даний правовий висновок не може бути застосований у даній справі. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді від 16.04.2026 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 27.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідач 11.05.2026 (вх. № 39658) подав відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ДП «УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 21536845) зареєстроване як юридична особа 04.04.1994 (дата запису: 23.03.2005, номер запису: 13341200000000609).

Одним з відокремлених підрозділів Підприємства є Філія «Закарпатський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» код ЄДРПОУ 38757983.

Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці 25.08.2025 на підставі абз. 4 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», окремого доручення Голови Державної служби України з питань праці від 23.04.2024 №Д-33/1/4.1-24а, доручення Прем`єр-міністра України від 10.04.2024 №11600/0/1-24 видано наказ від 25.08.2025 №537/3Х-3К «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки філії «Закарпатський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс».

На виконання наказу від 25.08.2025 №537/3Х-3К сформовано направлення від 25.08.2025 №3X/1/14192-25, яким уповноважено інспектора на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виконання вимог припису від 25.06.2025 №3Х/3К/20456/023538/П.

Під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки у філії «Закарпатський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» встановлено, що у Філії тимчасово виконує обов`язки директора ОСОБА_1 , який призначений на посаду 27.05.2025 згідно з наказом №7ОBK від 26.05.2025.

Приписом від 25.06.2025 №3X/3K/20456/02SJ38/П було зобов`язано т.в.о. директора Філії ОСОБА_1 у строк до 19.08.2025 усунути виявлені порушення.

За результатом проведеної перевірки виконання вимог припису від 25.06.2025 №3Х/3К/20456/023538/П складено акт від 01.09.2025 №3X/3K/0456/023538-3X/3K27314/ 023538 та зафіксовано невиконання пункту 2 та пункту 3 припису від 25.06.2025 №3X/3K/20456/023538/I, а саме:

???- не виплачено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 середнього заробітку за весь час затримки при звільненні по день фактичного розрахунку, відповідно до вимог статті 117 К3пП України;

????- адміністрацією Філії не надано документів, що підтверджують виплату заборгованої заробітної плати за січень-травень 2025 року звільненому ОСОБА_6 в розмірі 81816,78 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 01.09.2025 №3X/3K/0456/023538-3X/3K27314/023538 Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці 16.10.2025 винесено:

- постанову №ЗХ/ЗК/0456/023538-ЗХ/ЗК/27314/023538/СВ-1-ФС про накладення на філію «Закарпатський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» штрафу в розмірі 24 000 грн за порушення частин 1, 2 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;

- постанову №ЗХ/ЗК/0456/023538-ЗХ/ЗК/27314/023538/СВ-2-ФС про накладення на філію «Закарпатський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» штрафу в розмірі 8 000 грн за порушення статті 117 КЗпП України.

Постанови від 16.10.2025 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗХ/ЗК/0456/023538-ЗХ/ЗК/27314/023538/СВ-1-ФС та №ЗХ/ЗК/0456/023538-ЗХ/ЗК/27314/023538/СВ-2-ФС, є предметом оскарження у цій справі.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною 1 статті 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі – Положення № 96, в редакції від 05.01.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Положення № 96 визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 визначено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно до пункту 7 Положення № 96 Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до визначених статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі – Закон № 877-V) термінів:

державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону № 877-V, планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Абзацом 8 частини 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 11 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи-підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 8 статті 7 Закону № 877-V визначено, що припис – це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Частиною 1 статті 12 Закону № 877-V встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 (далі – Указ №64/2022) у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався і діє на теперішній час.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136-ІХ) у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Згідно з частиною другою цієї ж статті позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 3 статті 16 Закону № 2136-ІХ передбачено, що позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються:

за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

у зв`язку з невиконанням суб`єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Порушення законодавства про працю, за які до юридичних і фізичних осіб - підприємців, що використовують найману працю, застосовуються штрафи, визначені у частині 2 статті 265 КЗпП України.

Так, згідно з абзацом 10 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – дев`ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Відповідно до частин 3 – 5 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.

Даючи оцінку доводам позивача про протиправність оскаржуваних постанов, суд керувався таким.

Як встановлено судом, на підставі абзацу на підставі абз. 4 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», окремого доручення Голови Державної служби України з питань праці від 23.04.2024 №Д-33/1/4.1-24а, доручення Прем`єр-міністра України від 10.04.2024 №11600/0/1-24 видано наказ від 25.08.2025 №537/3Х-3К «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки філії «Закарпатський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс»

За результатом проведеної перевірки виконання вимог припису від 25.06.2025 №3Х/3К/20456/023538/П складено акт від 01.09.2025 №3X/3K/0456/023538-3X/3K27314/023538, яким зафіксовано невиконання пункту 2 та пункту 3 припису від 25.06.2025 №3X/3K/20456/023538/I, а саме:

На підставі висновків акту перевірки від 01.09.2025 №3X/3K/0456/023538-3X/3K27314/023538 Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці від 16.10.2025 винесено:

Відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, серед іншого, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Як встановлено судом вище, спірними постановами накладено штраф саме на філію «Закарпатський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс».

Згідно з вимогами статті 80 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до частин першої та третьої статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно із частиною першою та другою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Суд встановив, що Філія «Закарпатський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс» (код ЄДРПОУ 38757983) є відокремленим підрозділом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (код ЄДРПОУ 21536845), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру, Положенням про філію та не заперечується відповідачем.

Пунктом 3.3. Положення про Філію «Закарпатський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервід» (далі - Положення) передбачено, що філія не є юридичною особою, виступає у взаємовідносинах із іншими юридичними та фізичними особами, в тому числі державними органами, від імені Підприємства, відповідно до наданих доручень та довіреностей, в межах, визначених Підприємством та дозволених чинним законодавством.

Згідно із пунктом 3.4 Положення, Філія реєструється в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, має окремий ідентифікацій код, береться на облік платника податків.

Водночас як зазначено вище, згідно положень частини 2 статті 265 КЗпП України лише юридичні та фізичні особи - підприємці можуть бути суб`єктами відповідальності у вигляді штрафу за порушення законодавство про працю, які передбачені цією частиною статті.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що філія «Закарпатський державний обласний навчально-курсовий комбінат» УДП «Укрінтеравтосервіс», яка є структурним підрозділом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», не є юридичною особою та не є суб`єктом відповідальності за приписами частини 2 статті 265 КЗпП України.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку, сформованому Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.04.2024 у справі №320/3189/21.

При цьому посилання відповідача на втрату чинності Господарського кодексу України, не спростовує актуальної правової позиції.

Окрім цього, визначальним питанням у справі №320/3189/21 та яке стосується даної справи, було визначення суб`єкта відповідальності за частиною 2 статті 265 КЗпП України.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд висновує, що постанови заступника начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Вакули А.Я. від 16.10.2025 №ЗХ/ЗК/0456/023538-ЗХ/ЗК/27314/023538/СВ-1-ФС та №ЗХ/ЗК/0456/023538-ЗХ/ЗК/27314/023538/СВ-2-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення є такими, що не відповідають вимогам частини 2 статті 265 КЗпП України.

Суд зауважує, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності своїх рішень, якими є спірні постанови, не виконано.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані постанови, суд висновує, що постанови від 16.10.2025 №ЗХ/ЗК/0456/023538-ЗХ/ЗК/27314/023538/СВ-1-ФС та №ЗХ/ЗК/0456/023538-ЗХ/ЗК/27314/ 023538/СВ-2-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення прийняті не у спосіб, який відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України, а тому такі слід визнати протиправними та скасувати.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та мотиви суду щодо позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим в цілому і підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 5 324 грн 80 к., сплаченого згідно з квитанцією № 10647 від 22.04.2026.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС» (вул. Київська, буд. 50, с. Новосілки, Вишгородський район, Київська область, 07362, код ЄДРПОУ 21536845) до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (пл. Міцкевича, буд. 8, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 44778105) про визнання протиправними та скасування постанов, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Вакули А.Я. про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗХ/ЗК/0456/023538-ЗХ/ЗК/27314/023538/СВ-1-ФС від 16.10.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з питань праці (пл. Міцкевича, буд. 8, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 44778105) на користь Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС» (вул. Київська, буд. 50, с. Новосілки, Вишгородський район, Київська область, 07362, код ЄДРПОУ 21536845) 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 к. судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О. П.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua