Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №464/1188/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

17 вересня 2026 рокусправа № 464/1188/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Національної поліції України (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління патрульної поліції у Львівській області Національної поліції України, а саме не складання протоколу відносно водія ОСОБА_2 за вчинення ДТП, яке мало місце 18.10.2024;

- зобов?язати Управління патрульної поліції у Львівській області Національної поліції України скласти протокол по ст. 124 КУПАП відносно водія ОСОБА_2 за вчинення ДТП, яке мало місце 18.10.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.10.2024 близько 20:30 по вул. Я. Гашека у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за наступних обставин: ОСОБА_1 керувала автомобілем БМВ ХЗ д.н.з. НОМЕР_1 . Позаду мене рухався автомобіль Нісан Ліаф д.н.з. НОМЕР_2 . Наближаючись до будівлі № 13 на вул. Гашека, (рухаючись в напрямку до вул. Скорини) я мала намір здійснити поворот ліворуч. Заїзду на територію згаданої будівлі передував обмежувач швидкості автомобілів (лежачий поліцейський), а далі на відстані близько 10 метрів знаходиться пішохідний перехід.

Знизивши швидкість до мінімально необхідної для проїзду зазначеної перешкоди, ввімкнувши покажчик лівого повороту, переконавшись у тому, що не створюю перешкод іншим учасникам руху та безпечності маневру, я почала виконувати поворот ліворуч. Під час маневру я відчула удар в свій автомобіль від зіткнення з автомобілем Нісан Ліаф, який до цього рухався слідом за моїм.

На місце події було викликано працівників патрульної поліції, які по прибуттю відразу заявили про мою винуватість у ДТП та погрожуючи позбавленням права керування у суді почали вимагати, що б я погодилась зі своєю провиною та погодилась на пропозицію іншого учасника ДТП водія автомобіля Нісан Ліаф ОСОБА_2 , на складання Європротоколу про скоєння мною ДТП.

Оскільки я не маю технічної освіти і фахових знань у питаннях дорожньо-транспортних пригод, така пригода у мене сталась вперше, я перебувала у стресовому стані, що був викликаний ДТП також зі мною в авто знаходилась дитина віком 10 років, за яку я хвилювалась, це мало додатковий психоемоційний тиск, таким чином я повинна була подбати про дитину, щоб уникнути психологічної травми. Через цей додатковий психологічний тиск з боку ОСОБА_2 і підтримку психологічного тиску на мене зі сторони працівників поліції, я погодилась з цим, і оскільки мала збентежений та переляканий стан, підписала Європротокол.

У подальшому, за моїм поясненням у страховій компанії проведено перевірку, із залученням експерта, згідно висновку № ВЕД-48/24 від 15.11.2024р. у моїх діях відсутнє порушення вимог Правил дорожнього руху, а саме "За наведених в дослідницькій частині умов та параметрів виникнення даної пригоди, немає підстав технічного характеру вбачити в діях водія автомобіля BMW ОСОБА_1 невідповідності п.п. 10.4 та 12.3 ПДР України, які б знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди." та "За умов та параметрів руху даних транспортних засобів перед пригодою, що вбачаються з наданих на дослідження матеріалів (в тому числі й в частині характеристик ділянки дороги на якій мала місце дана пригода), дії водія автомобіля Nissan ОСОБА_2 , з технічної точки зору, не відповідали вимогам п. 14.6 в) ПДР України, та вказана невідповідність знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди (зіткненні автомобілів BMW та Nissan)."

На сьогодні ОСОБА_2 не погоджується з моєю невинуватістю, подав позов про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП до суду, відхиляючи той факт, що його дії спричинили ДТП та КУпАП передбачено відповідальність за такі вчинки.

У зв`язку з наведеним, я вирішила скористатися своїм правом на написання заяви, про порушення чинного законодавства до органу Управління патрульної поліції у Львівській області, передбаченим ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", за згаданим ДТП у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015, з метою оформлення протоколу про скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України. На яку мені була надана відповідь, у вигляді відмови в складанні протоколу про адміністративне правопорушення і надіслана за адресою, але в зв`язку з допущеною помилкою в поштових сервісах, я не змогла отримати даного листа. Тому отримала відповідь 16.02.2026 року особисто.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м. Львова від 04.03.2026 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 суддю Кондратюк Ю.С. було призначено головуючим суддею.

Ухвалою судді від 27.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

11.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що 18.10.2024 згідно інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційного порталу Національної поліції України» встановлено, що 18.10.2024 на завдання «ДТП без травмованих» за адресою м. Львів, вул. Ярослава Гашека, 13, скеровувався наряд УПП у Львівській області ДПП. Відповідно до електронного рапорту по вказаній події вбачається, що наряд поліції, прибувши на місце події, поспілкувались із обома сторонами, котрі вирішили скористатись допомогою єврокомісара. Іншої допомоги поліції не потребували.

За висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 712/7385/17, згідно якого, оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються. Оскарження дій відповідача щодо складання/нескладання протоколу про адміністративне правопорушення, а також його скасування в судах взагалі не оскаржується окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 638/3490/18, від 22 січня 2020 року у справі № 2-а/489/7/2016, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі №307/3754/21. Таким чином, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а може бути розглянутий в порядку КУпАП та під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відтак, позовна вимога, щодо визнання протиправною бездіяльність Управління патрульної поліції у Львівській області Національної поліції України, а саме не складання протоколу відносно водія ОСОБА_2 за вчинення ДТП, яке мало місце 18.10.2024, задоволенню не підлягає, а провадження в справі слід закрити, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Позивачем, не було конкретизовано та сформульовано в чому саме виразилося порушення передбачених Конституцією та законами України прав, свобод та охоронюваних інтересів у сфері публічно-правових відносин, у зв`язку із не притягненням відповідачем - іншої особи до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. Таким чином, в даному випадку, обраний позивачем такий спосіб захисту, як оскарження дій працівників поліції та зобов`язання їх скласти процесуальні документи з метою притягнення до адміністративної відповідальності іншу особу, не створить для скаржника жодних юридичних прав та/чи обов`язків. Крім того, з огляду на завдання адміністративного провадження, факт притягнення іншої особи до адміністративної відповідальності не може вплинути на особисті права та/або інтереси заявника.

Згідно статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій шостій цієї статті. Згідно з п. 7 розділу IX Інструкції, уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об`єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п`ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

При цьому, статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про відсутність можливості у компетентного органу, враховуючи дату події, навіть за умови визнання їх дій на той час протиправними, поза межами встановлених строків, вирішувати питання про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. На момент звернення позивача до суду із даним позовом сплили терміни можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності визначені ст.38 КУпАП, а тому відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача розпочати провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП шляхом складення протоколу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за обставинами які відбулись 18.10.2024.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії є безпідставними та необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

05.06.2026 позивач подала додаткові пояснення у справі позивач вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що звернення до органів поліції стосувалося не питання притягнення особи до адміністративної відповідальності, а саме питання належного оформлення матеріалів ДТП та складення відповідного протоколу, тоді як встановлення вини особи та вирішення питання щодо її притягнення до відповідальності належить виключно до компетенції суду відповідної юрисдикції.

Позивач не погоджується із доводами відповідача в цій частині, оскільки предметом даного спору не є встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення чи вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Позивач звернувся до суду саме з приводу бездіяльності працівників поліції щодо належного реагування на дорожньо-транспортну пригоду та виконання покладених на них законом обов`язків щодо оформлення матеріалів ДТП.

Звертає увагу суду на те, що інший учасник дорожньо-транспортної пригоди звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, що підтверджується ухвалою Сихівського районного суду Львівської області у справі № 464/7846/25 про відкриття провадження та призначення судового засідання.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

29.12.2025 позивач звернулася із заявою до відповідача, в якій, зокрема, зазначила:

«Повідомляю, що 18.10.2024 близько 20:30 на вул. Я. Гашека у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за наступних обставин….

На місце події було викликано працівників патрульної поліції, які по прибуттю відразу заявили про мою винуватість у ДТП та погрожуючи позбавленням права керування у суді почали вимагати, що б я погодилась зі своєю провиною та погодилась на пропозицію іншого учасника ДТП водія автомобіля Нісан Ліаф ОСОБА_2 , на складання Європротоколу про скоєння мною ДТП …

У зв`язку з наведеним чим прошу за згаданим ДТП у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015, оформити протокол про скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України Про адміністративне правопорушення та направити його на розгляд суду.

Додаток: копія Європротоколу від 18.10.2024 про ДТП на вул. Гашека 13 у м. Львові, за участю автомобілів БМВ д.н.з. НОМЕР_3 та Нісан д.н.з. НОМЕР_2 на 1 арк., копія висновку експерта № ВЕД-48/24 від 15.11.2024 на 6 арк.».

Листом від 20.01.2026 відповідач повідомив позивачу таке:

«Повідомляємо про те, що Ваше звернення, яке надійшло в управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі -УПП у Львівській області ДПП) за вх. № Р-2944 від 29.12.2025 та зареєстроване В ІКС «ІПНП» журналі єдиного обліку УПП у Львівській області ДПП за № 32047 від 30.12.2025 по факту дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 18.10.2024 за адресою м. Львів, вул. Гашека, 13, за участю автомобіля марки «Nissan Leaf» номерний знак НОМЕР_4 та автомобіля марки «BMW X3» номерний знак НОМЕР_1 , розглянуто в межах компетенції.

Об`єктивно вивчивши та проаналізувавши всі наявні у справі матеріали зокрема висновок експерта за результатами проведення автотехнічного дослідження № ВЕД 48/24 від 15.11.2024, можна дійти до висновку, що проведене дослідження є одностороннім та не відображає повної картини та інформації стосовно обставин вчинення ДТП, є необґрунтованим, враховуючи вищенаведене жодних порушень Правил дорожнього руху в діях водія автомобіля марки «Nissan Leaf» номерний знак НОМЕР_5 гр. ОСОБА_2 , які могли бути в причинно-наслідковому зв`язку із фактом настання ДТП, не встановлено.

Враховуючи вищенаведене підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно водія автомобіля марки Nissan Leaf» номерний знак НОМЕР_4 гр. ОСОБА_2 , немає.

Прийняте рішення може бути оскаржене Вами у відповідності до вимог статті 16 Закону України «Про звернення громадян», у вищестоящому органі або у судовому порядку» (а.с. 6).

Вважаючи протиправною бездіяльність щодо не складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є підстави та порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) встановлено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до вимог ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. За правилами п.1 ч.1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) (зокрема, стаття 124 КУпАП).

Згідно з п.1 розділу IX «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (із змінами і доповненнями) передбачено, що у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото-та/або відеоспостереження ( уразі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.

Отже, відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, в межах компетенції визначеної даним Кодексом та Законом України «Про Національну поліцію» працівники поліції повинні вжити відповідні заходи та провести перевірку, а у разі наявності відповідного складу адміністративного правопорушення скласти протокол.

При цьому, відповідно до приписів ст. ст. 221 та 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, саме суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення належить виключне повноваження щодо встановлення правильності і обґрунтованості складання працівником Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення та підстави для адміністративної відповідальності винної особи.

Суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, також належить виключне повноваження щодо оцінки доказів, на підставі яких притягується особа до адміністративної відповідальності на відміну від суду, який розглядає спір в порядку, передбаченому КАС України щодо правомірності дій працівника поліції по оформленню ДТП.

Правова позиція в аналогічних правовідносинах викладена Верховним Судом у постанові від 17 липня 2018 року у справі № 554/1334/17.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Основного Закону України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

За змістом частини третьої статті 124 Основного Закону України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Стосовно поняття «охоронюваний законом інтерес» в тому ж Рішенні Конституційного Суду України вказано, що воно означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Враховуючи вищевикладене необхідно зазначити, що в цій справі, обраний позивачем спосіб захисту, як оскарження бездіяльності відповідача щодо відмови скласти протокол про адміністративне правопорушення та зобов`язання його скласти протокол про адміністративне правопорушення з метою притягнення до адміністративної відповідальності іншу особу, не створить для позивача жодних юридичних прав та/чи обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду в справах №554/1334/17, №363/3888/17 та №826/3585/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року, прийнятій за наслідками розгляду справи №712/7385/17 про визнання протиправними дій щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення, вказала на те, що оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються.

З огляду на завдання адміністративного судочинства, факт притягнення іншої особи до адміністративної відповідальності не може вплинути на особисті права та/або інтереси заявника.

Судом встановлено, що по факту дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 18.10.2024 за адресою м. Львів, вул. Гашека, 13, за участю автомобіля марки «Nissan Leaf» номерний знак НОМЕР_4 та автомобіля позивача марки «BMW X3» номерний знак НОМЕР_1 , на місце події було викликано працівників патрульної поліції.

Проте учасниками ДТП прийнято рішення про складення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі – Європротокол або Повідомлення про ДТП).

Європротокол складено 18.10.2024, та позивач власним підписом підтвердила визнання своєї вини у ДТП (а.с. 9).

29.12.2025 позивач звернулася із заявою до відповідача, в якій, просила за згаданим ДТП оформити протокол про скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та направити його на розгляд суду.

Листом від 20.01.2026 відповідач повідомив позивачу, що підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно водія автомобіля марки Nissan Leaf» номерний знак НОМЕР_4 гр. ОСОБА_2 , немає.

Відповідно до примітки до ст. 124 КУпАП особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції, чинній на момент настання ДТП за участі позивача, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Таким чином, складенням та підписанням позивачем Повідомлення про ДТП позивач підтвердила свою згоду щодо обставин скоєння ДТП, та скористалась способом врегулювання, передбаченим приміткою до ст. 124 КУпАП та ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (чинного на момент ДТП), що призвело до звільнення винної особи від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та відповідно призвело до не складення працівниками поліції 18.10.2024 протоколу про адміністративне правопорушення за цим фактом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача щодо не складення протоколу по ст. 124 КУПАП відносно водія ОСОБА_2 за вчинення ДТП, яке мало місце 18.10.2024, а тому позовна вимога про визнання такої бездіяльності протиправною задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Управління патрульної поліції у Львівській області Національної поліції України, а саме не складання протоколу відносно водія ОСОБА_2 за вчинення ДТП, яке мало місце 18.10.2024, потрібно відмовити.

Інша позовна вимога: зобов?язати Управління патрульної поліції у Львівській області Національної поліції України скласти протокол по ст. 124 КУПАП відносно водія ОСОБА_2 за вчинення ДТП, яке мало місце 18.10.2024, є похідною, тому задоволенню також не підлягає.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (79053, вул. Перфецького, буд. 19, м. Львів; ЄДРПОУ 40108646).

Повне рішення суду складено 17.09.2026.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна