Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №365/407/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/407/26

Номер провадження: 2/365/511/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

07 вересня 2026 року с-ще Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Солдатової Т.М.

за участю секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

07 травня 2026 року (через систему «Електронний суд») позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» через свого уповноваженого представника – адвоката Пархомчука С.В., звернувся до Згурівського районного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 1951976 від 19.08.2021 року у розмірі 11591,05 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3917,15 грн та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 7673,90 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 01.12.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» (первісний кредитор, далі також - ТОВ «ФК «ВЕРОНА») та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 .

19.08.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1951976 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 4000,00 грн; дата надання кредиту - 19.08.2021 року, строк кредиту - 29 днів, валюта кредиту - UAH, відсоткова ставка – 1,9% (процентів) на добу.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 11591,05 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 3917,15 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 7673,90 грн.

Згідно норм кредитного договору, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом - № НОМЕР_1 .

Орієнтовний розмір судових витрат ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» понесених на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді щодо стягнення заборгованості за кредитним договором складає 15662,40 грн: 13000,00 грн – витрати на професійну правничу допомогу та 2662,40 грн – сплачений судовий збір.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 19.05.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено відповідні строки для подання заяв по суті справи.

03.07.2026 року до суду надійшла заява від представника позивача ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» - адвоката Пархомчука С.В. про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якій останній просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату час і місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

У позовній заяві представник позивача просив розглядати справу без його участі, а в разі неявки відповідача – ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи положення ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності сторін.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

В силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзиву до суду не подав та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19.08.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1951976 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) G0396 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_2 (а.с. 7-8 – копія паспорту споживчого кредиту, а.с. 9-14 – копія кредитного договору, а.с. 17 - копія довідки про ідентифікацію).

У п. 10.1 кредитного договору зазначається, що укладаючи цей договір , позичальник усвідомлює та підтверджує, що умови цього договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам та справедливі. Підписанням цього договору позичальник свідчить, що він до підписання цього договору ознайомився з усіма наявними та можливими схемами надання кредиту, правилами, порядком та умовами, на підставі яких кредитодавець здійснює надання коштів у кредит, загальною вартістю кредиту та всіх витрат, пов`язаних з отриманням кредиту у кредитодавця, та свідомо обрав умови отримання кредиту, викладені в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.1 договору ТОВ «ФК «ВЕРОНА» зобов`язується надати позичальникові, яким є ОСОБА_1 , грошові кошти (кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України – гривні у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку, встановлених договором. Тип кредиту – кредит.

Сторони погодили наступні умови кредитування: сума кредиту – 4000,00 грн (п. 1.2); строк, на який надається кредит – 29 календарних днів з моменту підписання цього договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме: з 19.08.2021 року по 16.09.2021 року включно (п. 1.3); процентна ставка (фіксована) – 1,90% від суми кредиту (непогашеної частини кредиту) в день (п. 1.4); орієнтовна реальна річна процентна ставка – 24966% річних (п. 1.5); орієнтовна загальна вартість кредиту – 6204 грн (п. 1.6); мета отримання кредиту – для задоволення особистих потреб, не повязаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю, що не суперечить умовам цього договору та не заборонені чинним законодавством України (п. 1.7).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок платіжної картки позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання договору.

Згідно з п. 3.1 кредитного договору за користування наданими у кредит грошовими коштами позичальник сплачує кредитодавцю проценти від суми наданого кредиту у національній валюті України – гривні, по фіксованій процентій ставці, яка визначена в пункті 1.4 цього договору. Фіксоана процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії договору.

До періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день повернення кредиту, дати яких зазначені в графіку платежів. Якщо в межах строку надання кредиту, визначеного в п. 1.3 договору, відбулося продовження (пролонгація, автопролонгація) строку користування кредитом, проценти нараховуються на весь період продовженого (пролонгованого) строку користування кредитом, включаючи дату першого дня пролонгації та дату фактичного повернення кредиту в межах продовженого строку користування кредитом та строку дії договору (п. 3.3 кредитного договору).

Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 кредитного договору позичальник зобовязаний повернути суму отриманого кредиту (грошові кошти, які кредитодавець надав у кредит, а позичальник отримав за цим договором) сплатити суму нарахованих процентів за користування кредитом у строки, визначені в графіку платежів. Повернення суми кредиту та сплата процентів за користування кредитом має бути здійснено позичальником не пізніше останнього дня користування кредитом, що є належним виконанням зобов`язань позичальника за цим договором. Позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за фактичну кількість календарних днів користування грошовими коштами, визначених договором, але не більше строку, на який надається кредит. В разі продовження (пролонгації) строку дії договору, позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за весь період продовження терміну користування кредитом та строку дії договору.

Згідно з п. 8.1 кредитного договору даний договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Всі зміни та доповнення до цього договору повинні бути зроблені в такій самій формі, що й договір, а саме в письмовій (електронній) формі шляхом укладання сторонами додаткової угоди до цього договору, яка підписується сторонами у порядку, передбаченому для укладання цього договору з урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Всі зміни та доповнення, що додаються до даного договору є невідємною та складовою частиною.

В той же час, у п. 9.4 кредитного договору сторонами погоджені умови та порядок продовження (пролонгації) строку користування Кредитом та строку дії Договору.

Так, відповідно до пп. 9.4.1 п. 9.4 кредитного договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Позичальник має право ініціювати продовження строку користування Кредитом та зміну дати повернення Кредиту шляхом здійснення платежу на користь Кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів не пізніше останнього дня строку користування кредитом. Після отримання Кредитодавцем коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Позичальника про продовження строку користування Кредитом вважається поданою, а дія Договору автоматично продовжується (лонгується) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів. За умови своєчасної сплати Позичальником всіх нарахованих процентів за користування Кредитом, можливе продовження строку користування кредитом та продовження дії Договору автоматично (автопролонгація) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, необмежену кількість разів.

Автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії Договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення Кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати Позичальником нарахованих процентів за користування Кредитом до закінчення строку дії Договору. У разі несплати Позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії Договору, Сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний Договір, дає згоду Кредитодавцю на його автопролонгацію – продовження строку користування кредитом та строку дії Договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту (пп. 9.4.2 п. 9.4 кредитного договору).

Відповідно до пп. 9.4.3 п. 9.4 кредитного договору сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом – подовженим на наступних умовах: 9.4.3.1. Строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно; 9.4.3.2. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

У пп. 9.4.4 п. 9.4 кредитного договору зазначається, що продовження строку користування кредитом та строку дії Договору не є зміною істотних умов Електронного Договору, оскільки автопролонгація є відкладальною обставиною, яка настає за умов, описаних в цьому Договорі та Сторони погодили такий порядок пролонгації на момент укладення Електронного договору.

Згідно з пп. 9.4.5 п. 9.4 кредитного договору пролонгація можлива і після настання дати погашення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом автоматично без підписання додаткових угод у випадку, якщо строк дії Договору закінчився та не відбулася його чергова автопролонгація, термін користування кредитом та строк дії Договору автоматично продовжується на кількість днів, зазначених в пунктах 9.4.1, 9.4.2. цього Договору, в дату здійснення Позичальником оплати заборгованості за процентами та у разі наявності - неустойки (пені, штрафів), що передбачені Договором та Правилами.

Після кожної пролонгації терміну погашення суми боргу та строку дії Договору, день повернення Кредиту зазначається в Особистому кабінеті Позичальника (пп. 9.4.6 п. 9.4 кредитного договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст. 207 правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Вимоги до змісту (умов) договору про споживчий кредит визначені у ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживчий кредит».

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Первісний кредитор ТОВ «ФК «ВЕРОНА» свої зобов`язання щодо надання кредиту виконало, а саме, 19.08.2021 о перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 – НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 4000,00 грн, що підтверджується копією листа вих. ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» № 1903/2026-3 від 19 березня 2026 р. (а.с. 25).

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Доказів погашення заборгованості за кредитним договором матеріали справи не містять.

Підпунктом 5.2.9 п. 5.2 кредитного договору передбачено, що кредитодавець має право передати іншій особі свої права кредитора за правочином відступлення права вимоги або факторингу без згоди позичальника. При цьому кредитодавець має право розкривати та передаати такій особі та іншим уповнноваженим нею особам всю необхідну для здійснення такого відступлення інформацію, в тому числі персональні та ідентифікуючі дані позичальника, інформацію про кредит, про розмір заборгованості позичальника, а також надавати таким особам відповідні документи, що складають собою кредитний договір.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Тобто, відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

01.12.2023 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» було укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 (а.с. 18-19).

Відповідно до п. 1.1 договору відступлення права вимоги, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитор відступає за плату новому кретору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону – кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором. При цьому новий кредитор набуватиме статус правонаступника кредитора відповідно до чинного законодавства України, у виконавчому провадженні та усіх судових спорах, пов`язаному з правом вимоги.

Згідно з п. 1.2 договору відступлення права вимоги в дату підписання цього договору у відступлення прав вимоги кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов`язків сторони – кредитора за кредитним договором. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі. З дати підписання договору відступлення права вимоги новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд без згоди кредитора.

У дату відступлення прав вимоги кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав кредитора щодо боржників зазначених у додатку 1 до цього договору (п. 1.6).

Відповідно до п. 2.1 договору відступлення права вимоги загальна вартість прав вимоги за договором становить 20000,00 грн.

У п. 2.3 договору відступлення права вимоги сторони погодили, що оплата відступленого права вимоги відбувається із відтермінуванням до 1095 календарних днів, але не пізніше 01.12.2026.

ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» сплатив ТОВ «ФК «ВЕРОНА» вартість відступлених за цим договором прав вимоги, що підтверджується копією платіжної інструкції № 1172 від 30 грудня 2025 р. (а.с. 28).

З копії витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року вбачається, що до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , за договором № 1951976 від 19.08.2021 на загальну суму заборгованості 11591,05 грн, з яких: 3917,15 грн – залишок по тілу кредиту, 7673,90 грн – залишок по відсотках (а.с. 16).

З копії виписки з особового рахунка за кредитним договором № 1951976 від 19.08.2021 вбачається, що станом на 20.02.2026 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» складає 11591,05 грн: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3917,15 грн; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 7673,90 грн. Додаткових нарахувань за кредитним договором новий кредитор не проводив (а.с. 15).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» належить право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1951976 від 19.08.2021 на загальну суму 11591,05 грн.

Своїх заперечень та доказів на спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не надав.

Враховуючи зазначене вище, суд вбачає за необхідне позов задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частини перша та друга ст. 2 ЦПК України наголошують на тому, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Позовна заява була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 28.01.2026. За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір, визначений в підпункті 1) п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та розрахований з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2662,40 гривень (а.с. 29 – платіжна інструкція № 1772 від 30 березня 2026 року).

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Нормами ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надано:

- копію договору № 09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025, строк дії якого до 16 червня 2027 року (а.с. 20-21);

- копію додаткової угоди № 1 до договору № 09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025, якою п. 3.1 договору викладено в наступній редакції: «3.1. Bapтість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата), та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень за одну годину фактично витраченого часу на надання правничої допомоги.» (а.с. 22);

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10 від 18.07.2019 на ім`я Пархомчука Сергія Валерійовича (а.с. 26);

- копію довіреності від 09 липня 2025 року, строк дії якої – до 11 липня 2027 року (а.с. 6).

- копію акту про отримання правової допомоги від 30.06.2026 на загальну суму 13000,00 грн (12500,00 за п`ять годин роботи адвоката та 500,00 грн – витрати на виготовлення позовної заяви з додатками та відправку поштової кореспонденції (а.с. 47);

- копію рахунку на суму 13000,00 грн (а.с. 50);

- копію платіжної інструкції № 2883 від 30 червня 2026 року на суму 13000,00 грн (а.с. 48).

Дана справа відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України належить до справ незначної складності, у спорах про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання судова практика є сталою, не потребує вивчення великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час, тому суд дійшов висновку розмір витрат на професійну правничу допомогу - 13000,00 грн, не відповідає критерію розумності його розміру та співмірності, зокрема, зі складністю цієї справи, ціною позову (11591,05 грн) та (або) значенням справи для сторони.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову, яка є меншою, ніж заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу, та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу – 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом позов задоволено повністю, отже з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу, визнані судом обгрунтованими, у розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 205, 207, 509, 514, 525, 526, 611, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. 2, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 1951976 від 19.08.2021 року у розмірі 11591,05 грн (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто одна гривня 05 копійок), яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3917,15 грн (три тисячі дев`ятсот сімнадцять гривень 15 копійок) та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 7673,90 грн (сім тисяч шістсот сімдесят три гривні 90 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ 44002941, адреса місцезнаходження: вул. Саперне Поле, буд. 12, інше нежитлове приміщення 1008, м. Київ, 01042.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 18 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Т.М. Солдатова