Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №761/9094/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9094/25

Провадження № 2/761/1806/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 травня 2026 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді: Кондратенко О.О.

за участі:

секретаря: Журавльова М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київтеплоенерго? до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги

ВСТАНОВИВ:

В березні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київтеплоенерго? (надалі по тексту КП ?Київтеплоенерго?) звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва, в якому просило суд:

-стягнути солідарно з відповідачів на його користь:

заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 54 118, 99 грн.;

інфляційну складову боргу у розмірі 5 953, 09 грн., три проценти річних в розмірі 1 490, 13 грн.;

заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 81 320, 56 грн.;

інфляційну складову боргу у розмірі 8 945, 24 грн., три проценти річних в розмірі 2 239, 08 грн.;

заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 80 595, 24 грн.;

інфляційну складову боргу у розмірі 7 866, 95 грн., три проценти річних в розмірі 1 944, 53 грн., пеня у розмірі 1 327, 46 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року, у зв`язку зі зміною законодавства, він є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , а відповідачка ОСОБА_2 є споживачем послуг з централізованого постачання гарячої води та постачання теплової енергії, які надає позивач за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги №602-18 від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ ?Київенерго? та КП ?Київтеплоенерго?, прийняв право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення у розмірі 54 118, 99 грн.

Разом з тим, відповідачі у повному обсязі не оплачують надані позивачем послуги, внаслідок чого у останніх утворилась заборгованість, яка станом на 01 січня 2025 року становить 245 801, 27 грн., з яких: заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 54 118, 99 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 5 953, 09 грн., три проценти річних в розмірі 1 490, 13 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 81 320, 56 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 8 945, 24 грн., три проценти річних в розмірі 2 239, 08 грн.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 80 595, 24 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 7 866, 95 грн., три проценти річних в розмірі 1 944, 53 грн., пеня у розмірі 1 327, 46 грн.

А тому, для захисту порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідачі, своїм правом щодо направлення відзиву на позовну заяву не скористалися; відзив на позовні вимоги до суду не надіслали.

Представник позивача в судове засідання не з`явився; про час та місце слухання справи повідомлений належним чином; подав заяву про розгляду справи за її відсутності на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі; проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися; про час та місце слухання справи повідомлялися у встановленому законом порядку; причини неявки суду не сповістили; письмовий відзив на позов не надіслали, як і не направили своїх представників для прийняття участі у розгляді справи.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки, отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оскільки, позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, суд, відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані стороною позивача документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов?язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Перевіряючи обставини по справі, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , яка зареєстрована 22 жовтня 2012 року на праві власності за відповідачем, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В., за реєстровим №1769 та відповідно, споживачем послуг централізованого опалення/постачання теплової енергії та гарячої води, які надає позивач, за вказаною адресою.

Відповідачка ОСОБА_2 є споживачем послуг централізованого опалення/постачання теплової енергії та гарячої води, які надає позивач, за вказаною адресою.

Згідно з розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10 квітня 2018 року №591 КП ?Київтеплоенерго? видано ліцензію на право провадження господарської діяльності та постачання теплової енергії споживачам. Так, з 01 травня 2018 року, КП ?Київтеплоенерго? здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а отже є виконавцем цих послуг для житлових будинків комунальної форми власності.

Так, з 01.05.2018 року, КП ?Київтеплоенерго? здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а отже КП ?Київтеплоенерго? здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам для житлових будинків. До 01 травня 2018 року надання таких послуг здійснювало ПАТ ?Київенерго?.

Як вбачається із матеріалів справи, 11 жовтня 2018 року між заявником та ПАТ ?Київенерго? було укладено договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов яких ПАТ ?Київенерго? відступило, а КП ВО Київради (КМДА) ?Київтеплоенерго? набуло права грошової вимоги до боржника з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг, як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів), а також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), в тому числі визначені рішеннями суду.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України ?Про житлово-комунальні послуги?, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України ?Про житлово-комунальні послуги?, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України ?Про житлово-комунальні послуги?, індивідуальний споживач зобов?язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов?язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Отже, пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України ?Про житлово-комунальні послуги? визначено обов?язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов?язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України ?Про житлово-комунальні послуги? від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України ?Про житлово-комунальні послуги? від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов?язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.ст. 19, 25 Закону України ?Про теплопостачання?, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21липня 2005 р. № 630 (далі - Правила).

Відповідно до п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України,зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

Згідно зі статтею 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов?язує.

Власник зобов?язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов?язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов?язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов?язання.

Частиною 3 ст. 9 Закону України ?Про житлово-комунальні послуги? передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов?язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов?язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов?язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Дані норми закону регулюють відносини, що виникають при пасивній солідарності (множинності осіб на стороні боржника).

Згідно частини 4 вищевказаної статті, виконання солідарного обов?язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов?язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Отже, після виконання солідарного зобов?язання незалежно від того, виконане воно всіма боржниками або одним із них, воно повністю припиняється. Натомість виникає нове зобов?язання між боржником, який виконав зобов?язання, й іншими боржниками, яке визначено положеннями ст. 544 ЦК України.

Аналіз наведених положень закону вказує на те, що позивач має право вимагати виконання обов?язку щодо сплати житлово-комунальних послуг, як від власника квартири, так і від будь-якої іншої особи, яка зареєстрована або проживає у квартирі, адже така особа на рівні з власником користується усіма житлово-комунальними послугами.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, з наданого розрахунку заборгованості, станом на 01 січня 2025 року, відповідач ОСОБА_1 , будучи власником та користувачем. А відповідачка ОСОБА_2 користувач послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_4 неналежним чином виконували свої зобов`язання по оплаті послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії внаслідок чого виникла заборгованість, згідно з розрахунком позивача:

заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 54 118, 99 грн.;

інфляційну складову боргу у розмірі 5 953, 09 грн., три проценти річних в розмірі 1 490, 13 грн.;

заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 81 320, 56 грн.;

інфляційну складову боргу у розмірі 8 945, 24 грн., три проценти річних в розмірі 2 239, 08 грн.;

заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 80 595, 24 грн.;

інфляційну складову боргу у розмірі 7 866, 95 грн., три проценти річних в розмірі 1 944, 53 грн., пеня у розмірі 1 327, 46 грн.

Відповідачі в судове засідання не з?явилися, не надали доказів, що заборгованість існує в меншому розмірі чи відсутня.

Відповідачі не надали доказів ненадання з боку КП ?Київтеплоенерго? йому послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, або ж того, що такі послуги надаються іншими особами.

На спірні правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання зобов?язання.

Частина 1 статті 26 Закону України ?Про житлово-комунальні послуги? визначає, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, так як, судом встановлено неналежне виконання власних зобов`язань відповідачами, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги КП ?Київтеплоенерго? є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому, з відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню заборгованість: за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 54 118, 99 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 5 953, 09 грн., три проценти річних в розмірі 1 490, 13 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 81 320, 56 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 8 945, 24 грн., три проценти річних в розмірі 2 239, 08 грн.; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 80 595, 24 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 7 866, 95 грн., три проценти річних в розмірі 1 944, 53 грн., пеня у розмірі 1 327, 46 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судового збору у розмірі по 1 843, 51 грн., з кожного.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610 ЦК України; Законом України ?Про житлово-комунальні послуги?; ст.ст. 4, 77-81, 141, 263, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київтеплоенерго? (код ЄДРПОУ 40538421, адреса: м. Київ, площа Івана Франка, 5) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київтеплоенерго? заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 245 801 (двісті сорок п?ять тисяч вісімсот одна) грн. 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київтеплоенерго? судовий збір у розмірі 1 843 (одна тисяча вісімсот сорок три) грн. 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) ?Київтеплоенерго? судовий збір у розмірі 1 843 (одна тисяча вісімсот сорок три) грн. 51 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: