Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №760/845/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

__________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/3/26

В справі 760/845/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

18 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

10 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - Позивач) звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 535212845 від 07 жовтня 2019 року у розмірі 35.066,14 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 07 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали кредитний договір № 535212845 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач через мережу Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, та подав Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів і місце реєстрації та проживання.

Позивач вказує, що Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 3K5FE2A2, який 07 жовтня 2019 року о 15 год. 38 хв. 56 сек. ввів у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Пунктом 4.2 кредитного договору сторони визначили, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальник використовує електронний підпис одноразовим ідентифікатором, що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис. Одночасно з підписанням договору Товариство відправило на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та з вкладеним примірником електронного договору. Позивач посилається на постанови Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20.

Як зазначає Позивач, відповідно до пункту 1.1 договору Кредитодавець зобов`язався надати Позичальникові кредит на суму 30.000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Відразу після вчинених Відповідачем дій, 07 жовтня 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 30.000,00 грн на банківську картку Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням, а також документом, підписаним електронним підписом АТ КБ «ПриватБанк», з якого вбачається, що операція з перерахування коштів була успішною.

Позивач зазначає, що згідно з пунктом 1.4 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 365,00 відсотків річних від суми кредиту за весь час користування, починаючи з першого дня надання суми кредиту Позичальнику та до закінчення строку, на який видавався кредит. Відповідно до пункту 1.8 договору у випадку неповернення будь-якого з платежів у строки, передбачені Графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань Позичальника, при цьому проценти за користування кредитом нараховуються від фактичного залишку суми кредиту. Між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» укладено ряд додаткових угод, відповідно до умов яких сторони, у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов договору та на підставі звернення Позичальника, дійшли згоди продовжити загальний строк, на який був наданий кредит, та строк оплати наступного чергового платежу на сто дванадцять днів; на дату укладення кожної додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом.

Позивач вказує, що право вимоги за кредитним договором перейшло до нього послідовно: 28 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого додатковими угодами № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року та № 32 від 31 грудня 2023 року продовжено до 31 грудня 2024 року, і згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 93 від 11 серпня 2020 року до цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на суму 35.066,14 грн; 05 серпня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого додатковими угодами № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року продовжено до 30 грудня 2024 року, і згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року право вимоги до Відповідача на суму 35.066,14 грн перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»; 02 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 02/12/24-У, за яким згідно з реєстром боржників та актом прийому-передачі реєстру боржників право вимоги до Відповідача на суму 35.066,14 грн перейшло до Позивача.

За твердженням Позивача, Відповідач не виконував умови договору належним чином, не повністю сплачував платежі, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість, яка станом на день подання позову становить 35.066,14 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 22.478,46 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом - 12.587,68 грн. Позивач наголошує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Позивач нарахувань за кредитним договором не здійснювали, а наявне в розрахунках балансове списання грошових коштів при відступленні права вимоги є бухгалтерською операцією і сплати заборгованості Боржником не стосується.

Позивач просить стягнути з Відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати - судовий збір у розмірі 2.422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6.000,00 грн; розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та за відсутності представника Позивача.

13 січня 2025 року автоматизованим протоколом розподілу судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

14 січня 2025 року до суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача.

Ухвалою суду від 17 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відзиву на позов Відповідач не подав, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. З урахуванням наведеного справу розглянуто за наявними у ній матеріалами без проведення судового засідання.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи. Ненадання Відповідачем відзиву не звільняє Позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається, та не є підставою для задоволення позову в тій частині, розмір якої не підтверджений належними й допустимими доказами.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частинами першою, третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і літер (або тільки цифр чи тільки літер), яку заявник отримує, зокрема, у вигляді SMS-коду, надісланого на телефон; договір про надання фінансового кредиту, підписаний позичальником за допомогою такого одноразового пароля-ідентифікатора, є укладеним між сторонами правочином.

З матеріалів справи вбачається, що 07 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір № 535212845, невід`ємними частинами якого є Правила надання грошових коштів у позику та Графік платежів (Додаток № 1). Згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця заявку на кредит подано 07 жовтня 2019 року о 15 год. 38 хв.; одноразовий ідентифікатор 3K5FE2A2 надіслано Позичальнику 07 жовтня 2019 року о 15 год. 38 хв. 35 сек. на номер телефону НОМЕР_2 та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікатор введено Позичальником і відправлено Товариству 07 жовтня 2019 року о 15 год. 38 хв. 56 сек.; грошові кошти перераховано Позичальнику 07 жовтня 2019 року о 15 год. 39 хв. 08 сек.

Наведені в Заявці на отримання грошових коштів у кредит від 07 жовтня 2019 року паспортні дані Відповідача, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , дата народження та адреса реєстрації узгоджуються з даними, зазначеними в позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру.

Факт реального надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням від 07 жовтня 2019 року, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ КБ «ПриватБанк» перерахувало 30.000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 535212845 від 07.10.2019, ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 », а також розрахунком заборгованості, у якому видача кредиту в сумі 30.000,00 грн відображена 07 жовтня 2019 року. Крім того, у період з 24 жовтня 2019 року по 27 лютого 2020 року Відповідач здійснив тринадцять платежів на погашення заборгованості за цим договором на загальну суму 49.525,53 грн, що свідчить про визнання ним договору та часткове його виконання.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір № 535212845 від 07 жовтня 2019 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 30.000,00 грн - доведеним.

Щодо переходу права вимоги до Позивача

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника); згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що право грошової вимоги за Договором № 535212845 від 07 жовтня 2019 року послідовно перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та витягу з реєстру прав вимоги № 93 від 11 серпня 2020 року, у подальшому - до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року та витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року, а в подальшому - до Позивача на підставі Договору факторингу № 02/12/24-У від 02 грудня 2024 року, реєстру боржників та акта прийому-передачі реєстру боржників. Дію кожного з договорів факторингу на дату відступлення підтверджено наданими додатковими угодами про продовження строку їх дії. Перехід права вимоги від первісного кредитора підтверджується також довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

За таких обставин суд визнає Позивача належним кредитором у спірних правовідносинах. Водночас суд ураховує, що в силу статті 514 ЦК України обсяг прав Позивача не може перевищувати обсягу прав, які на момент відступлення належали первісному кредиторові.

Щодо строку кредитування

Пунктами 1.2, 1.3 кредитного договору визначено, що кредит надається строком на 84 дні, а строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку, на який надано кредит. Отже, первісний строк кредитування сплив 30 грудня 2019 року, що узгоджується і з Графіком платежів, у якому останній, шостий, черговий платіж визначено на 30 грудня 2019 року.

Пунктом 2.2.1.4 кредитного договору Позичальнику надано право звернутися до Кредитодавця з проханням про продовження строку надання кредиту, а пунктом 2.1.1.5 передбачено право Кредитодавця у разі продовження сторонами строку надання кредиту та строку дії договору за згодою Позичальника змінити процентну ставку за користування кредитом на період продовження.

З наданих Позивачем додаткових угод про зміну умов Договору № 535212845 від 07 жовтня 2019 року вбачається, що сторони вісім разів продовжували строк дії договору, кожного разу на чотирнадцять днів, а всього на сто дванадцять днів. Пунктом 2 кожної з додаткових угод передбачено, що на дату її укладення Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом, а пунктом 3 - що, починаючи з дати укладення додаткової угоди, Позичальник сплачує за користування кредитом 365,00 відсотків річних від суми кредиту на період строку дії цієї додаткової угоди.

Матеріалами справи підтверджується, що продовження строку кредитування мало оплатний характер і відбувалося внаслідок волевиявлення самого Позичальника: у кожну з дат укладення додаткових угод Відповідач вносив платіж на погашення нарахованих процентів, а саме 24 жовтня 2019 року - 4.200,00 грн, 06 листопада 2019 року - 4.200,00 грн, 21 листопада 2019 року - 4.200,00 грн, 02 січня 2020 року - 3.958,28 грн, 16 січня 2020 року - 3.146,92 грн, 28 січня 2020 року - 3.146,92 грн, 13 лютого 2020 року - 3.146,92 грн та 27 лютого 2020 року - 3.146,92 грн. Розмір процентної ставки при цьому не збільшувався і становив 365,00 відсотків річних як за основним договором, так і за кожною з додаткових угод, що підтверджується і довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, у якій і дисконтну, і базову процентну ставку зазначено в розмірі 365,00 відсотків річних.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що строк кредитування за Договором № 535212845 від 07 жовтня 2019 року становив 196 днів і сплив 20 квітня 2020 року, а проценти за користування кредитом, нараховані в межах цього строку, є платою за правомірне користування кредитними коштами. Це узгоджується і з поведінкою самого Кредитодавця, який припинив нарахування процентів саме 20 квітня 2020 року.

Щодо розміру заборгованості

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1.4 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом визначено у розмірі 365,00 відсотків річних від суми кредиту за весь час користування, а пунктом 1.7 - що проценти нараховуються за кожен день користування грошовими коштами відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у Позичальника. Отже, договірним розміром процентів є 1,00 відсоток за кожен день користування від фактичного залишку суми кредиту, що відповідає і довідці щодо дій позичальника, у якій процентну ставку на період кожного продовження зазначено як 1,00 відсоток на день.

Пунктом 3.11 кредитного договору сторони погодили, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за цим Договором у повному обсязі сплачена Позичальником сума погашає вимоги у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

З розрахунку заборгованості, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що за весь період кредитування Відповідач сплатив 49.525,53 грн, а саме: 24 жовтня 2019 року - 4.200,00 грн, 06 листопада 2019 року - 4.200,00 грн, 21 листопада 2019 року - 4.200,00 грн, 07 грудня 2019 року - 50,00 грн, 08 грудня 2019 року - 4.105,00 грн, 24 грудня 2019 року - 2.000,00 грн, 26 грудня 2019 року - 7.795,00 грн, 29 грудня 2019 року - 6.429,57 грн, 02 січня 2020 року - 3.958,28 грн, 16 січня 2020 року - 3.146,92 грн, 28 січня 2020 року - 3.146,92 грн, 13 лютого 2020 року - 3.146,92 грн та 27 лютого 2020 року - 3.146,92 грн.

Перевіряючи заявлений до стягнення розмір заборгованості, суд виходить із такого.

До 26 грудня 2019 року включно проценти нараховувалися по 300,00 грн за кожен день, що відповідає 1,00 відсотку від суми кредиту 30.000,00 грн. Платежем від 26 грудня 2019 року Кредитодавець погасив 2.245,00 грн процентів та 5.550,00 грн тіла кредиту, унаслідок чого залишок тіла кредиту становив 24.450,00 грн, а непогашені проценти - 3.000,00 грн; з 27 грудня 2019 року проценти нараховувалися по 244,50 грн за день, що також відповідає 1,00 відсотку від залишку тіла кредиту. Станом на кінець 28 грудня 2019 року залишок тіла кредиту становив 24.450,00 грн, а непогашені проценти - 3.489,00 грн, що узгоджується із зазначеним у розрахунку залишком заборгованості 27.939,00 грн.

Натомість за 29 грудня 2019 року Кредитодавець нарахував проценти в розмірі 4.702,53 грн, тоді як за визначеною договором ставкою проценти за цей день становлять 244,50 грн (24.450,00 грн х 1,00 відсоток). Різниця в розмірі 4.458,03 грн нарахована понад визначений пунктами 1.4, 1.7 кредитного договору розмір, у розрахунку заборгованості жодним чином не обґрунтована, а підстав для такого нарахування ані кредитний договір, ані Правила надання грошових коштів у позику, ані додаткові угоди не передбачають. За таких обставин суд не бере до уваги нарахування процентів у сумі 4.458,03 грн як таке, що не ґрунтується на умовах договору.

Оскільки зазначене нарахування не мало правових підстав, не мало їх і здійснене того ж дня зарахування 4.458,03 грн у погашення процентів. Станом на 29 грудня 2019 року непогашені проценти становили 3.733,50 грн (3.489,00 грн + 244,50 грн), а тому здійснений цього дня платіж у розмірі 6.429,57 грн погашав проценти в сумі 3.733,50 грн, а в решті - 2.696,07 грн - підлягав зарахуванню в погашення суми кредиту. Відтак з 30 грудня 2019 року залишок тіла кредиту становив 21.753,93 грн, а проценти підлягали нарахуванню в розмірі 217,54 грн за кожен день.

За тим самим правилом підлягають зарахуванню і подальші платежі Відповідача, оскільки кожен з них перевищував розмір нарахованих на дату платежу і непогашених процентів, а неустойка Позивачем не нараховувалася. Так, платіж від 02 січня 2020 року в розмірі 3.958,28 грн погашав проценти в сумі 870,16 грн (за чотири дні, з 30 грудня 2019 року по 02 січня 2020 року) та суму кредиту в розмірі 3.088,12 грн, після чого залишок тіла кредиту становив 18.665,81 грн; платіж від 16 січня 2020 року - проценти в сумі 2.613,24 грн та суму кредиту в розмірі 533,68 грн, залишок - 18.132,13 грн; платіж від 28 січня 2020 року - проценти в сумі 2.175,84 грн та суму кредиту в розмірі 971,08 грн, залишок - 17.161,05 грн; платіж від 13 лютого 2020 року - проценти в сумі 2.745,76 грн та суму кредиту в розмірі 401,16 грн, залишок - 16.759,89 грн; платіж від 27 лютого 2020 року - проценти в сумі 2.346,40 грн та суму кредиту в розмірі 800,52 грн, залишок - 15.959,37 грн.

За період з 28 лютого 2020 року по 20 квітня 2020 року, тобто до закінчення строку кредитування, на залишок тіла кредиту 15.959,37 грн нараховано проценти в розмірі 8.458,27 грн, які Відповідачем не сплачені. Доказів погашення заборгованості після 27 лютого 2020 року матеріали справи не містять.

Таким чином, заборгованість Відповідача за Договором № 535212845 від 07 жовтня 2019 року становить 24.417,64 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 15.959,37 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом - 8.458,27 грн. У задоволенні решти позовних вимог на суму 10.648,50 грн, з яких 6.519,09 грн заборгованості за тілом кредиту та 4.129,41 грн заборгованості за процентами, слід відмовити як у такій, що не підтверджена належними та допустимими доказами і не ґрунтується на умовах кредитного договору.

Суд ураховує, що проценти за користування кредитом нараховані виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто по 20 квітня 2020 року включно, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), про неможливість нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування.

Проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, а тому підстав для їх зменшення в порядку статті 551 ЦК України немає. Умови договору про розмір процентної ставки та сукупну вартість кредиту були доведені до відома Позичальника до укладення договору - вони визначені в Заявці, в індивідуальній частині договору та в Графіку платежів; вимог про визнання відповідних умов договору недійсними Відповідач не заявляв, зустрічного позову не подавав. Неустойки, а також сум, передбачених статтею 625 ЦК України, Позивач до стягнення не заявляв, у зв`язку з чим питання про застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у цій справі не виникає.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 3 частини другої цієї статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 19 грудня 2024 року № 9704.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивач надав Договір про надання правничої допомоги № 03/12/2024-01 від 03 грудня 2024 року, укладений з Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», Додаткову угоду № 10 до цього договору від 03 грудня 2024 року та Акт прийому-передачі наданих послуг, згідно з якими адвокатом надано послуги з вивчення матеріалів справи вартістю 1.000,00 грн та складання позовної заяви вартістю 5.000,00 грн, а всього на суму 6.000,00 грн.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і суд не вправі втручатися у ці правовідносини; водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України Відповідач не заявляв, доказів їх неспівмірності не подавав; склад та обсяг наданих адвокатом послуг відповідають фактично вчиненим у справі процесуальним діям і підтверджені належними доказами.

Оскільки позов задоволено частково - на 69,63 відсотка від заявленої ціни позову (24.417,64 грн із 35.066,14 грн), з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог судовий збір у розмірі 1.686,79 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4.177,99 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 534, 536, 610, 611, 612, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 134, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором № 535212845 від 07 жовтня 2019 року у розмірі 24.417 (двадцять чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн 64 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 15.959,37 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом - 8.458,27 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6.519,09 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 4.129,41 грн - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 1.686 (одна тисяча шістсот вісімдесят шість) грн 79 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4.177 (чотири тисячі сто сімдесят сім) грн 99 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: