Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №760/9169/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/1143/26

В справі 760/9169/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

18 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

04 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - Позивач) звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 284073251 від 13 жовтня 2022 року у розмірі 41.110,74 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 13 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали кредитний договір № 284073251 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач через мережу Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, та подав Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів і місце реєстрації та проживання. Позивач наголошує, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів і правилами про порядок надання коштів у позику подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим, і посилається на постанови Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20.

Як зазначає Позивач, відповідно до пункту 2.1 договору Кредитодавець зобов`язався надати Позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8.100,00 грн, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним; згідно з пунктом 2.2 договору сума кредитного ліміту є максимальною сумою кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника; відповідно до пункту 2.3 договору Кредитодавець надає Позичальнику перший транш у сумі 8.100,00 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого - 09 листопада 2022 року. Відразу після вчинених Відповідачем дій, 13 жовтня 2022 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало шляхом ініціювання через банк-провайдер грошові кошти в сумі 8.100,00 грн на банківську картку Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням та довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про успішне зарахування коштів.

Позивач вказує, що згідно з пунктом 8.2 кредитного договору процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника, а загальні витрати за договором залежать від обраної моделі поведінки Позичальника: за пунктом 8.3 договору, якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат на умовах пункту 8.5 договору, зобов`язання зі сплати процентів за весь строк Дисконтного періоду визначається за базовою процентною ставкою 766,50 відсотка річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотка в день; за пунктом 8.4 договору зобов`язання зі сплати процентів після закінчення Дисконтного періоду визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотка річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотка в день; за пунктом 8.5.1 договору в разі дострокового повернення всієї суми кредиту до закінчення Дисконтного періоду застосовується дисконтна процентна ставка 715,40 відсотка річних, що на день укладення договору становить 1,96 відсотка в день; за пунктом 8.5.2 договору в разі вчинення дій щодо продовження Дисконтного періоду застосовується індивідуальна процентна ставка.

Позивач вказує, що право вимоги за кредитним договором перейшло до нього послідовно: згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 207 від 13 грудня 2022 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», строк дії якого додатковими угодами продовжено до 31 грудня 2024 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до Відповідача на суму 20.593,44 грн; згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року право вимоги до Відповідача на суму 41.110,74 грн перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»; 06 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 060325-У, за яким згідно з реєстром боржників та актом прийому-передачі реєстру боржників право вимоги до Відповідача на суму 41.110,74 грн перейшло до Позивача.

За твердженням Позивача, Відповідач не виконував умови договору належним чином, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість, яка становить 41.110,74 грн, з яких заборгованість за кредитом - 8.100,00 грн та заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом - 33.010,74 грн. Позивач наголошує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Позивач нарахувань за кредитним договором не здійснювали, а наявне в розрахунках балансове списання грошових коштів при відступленні права вимоги є бухгалтерською операцією і сплати заборгованості боржником не стосується.

Позивач просить стягнути з Відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати - судовий збір у розмірі 2.422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6.000,00 грн; розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та за відсутності представника Позивача.

04 квітня 2025 року автоматизованим протоколом розподілу судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

08 квітня 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею, а також до суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача.

Ухвалою суду від 08 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відзиву на позов Відповідач не подав, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. З урахуванням наведеного справу розглянуто за наявними у ній матеріалами без проведення судового засідання.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частинами першою, третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінація цифр і літер, яку заявник отримує, зокрема, у вигляді SMS-коду, надісланого на телефон; договір про надання фінансового кредиту, підписаний позичальником за допомогою такого одноразового пароля-ідентифікатора, є укладеним між сторонами правочином.

З матеріалів справи вбачається, що 13 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір кредитної лінії № 284073251, невід`ємною частиною якого є Правила надання грошових коштів у позику та паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ». Згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця заявку на кредит подано 13 жовтня 2022 року о 10 год. 13 хв.; одноразовий ідентифікатор MNV4RY82 надіслано Позичальнику 13 жовтня 2022 року о 10 год. 16 хв. 08 сек. на номер телефону НОМЕР_2 ; ідентифікатор введено Позичальником і відправлено Товариству о 10 год. 16 хв. 42 сек.; грошові кошти перераховано Позичальнику о 10 год. 16 хв. 53 сек.

Наведені в Заявці на отримання грошових коштів у кредит від 13 жовтня 2022 року паспортні дані Відповідача, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації, номер мобільного телефону та адреса електронної пошти узгоджуються з даними, зазначеними в кредитному договорі, у позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру.

Факт реального перерахування кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням від 13 жовтня 2022 року та довідкою АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якими 13 жовтня 2022 року о 10 год. 16 хв. на платіжну картку № 4149-50ХХ-ХХХХ-3531 перераховано 8.100,00 грн, а також розрахунком заборгованості, у якому видача кредиту в сумі 8.100,00 грн відображена 13 жовтня 2022 року.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір кредитної лінії № 284073251 від 13 жовтня 2022 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 8.100,00 грн - доведеним.

Щодо переходу права вимоги до Позивача

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника); відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Судом встановлено, що право грошової вимоги за Договором кредитної лінії № 284073251 від 13 жовтня 2022 року послідовно перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та витягу з реєстру прав вимоги № 207 від 13 грудня 2022 року, у подальшому - до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі Договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року та витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20 грудня 2023 року, а в подальшому - до Позивача на підставі Договору факторингу № 060325-У від 06 березня 2025 року, реєстру боржників та акта прийому-передачі реєстру боржників. Дію кожного з договорів факторингу на дату відступлення підтверджено наданими додатковими угодами про продовження строку їх дії, а оплату відступленого права вимоги - платіжними інструкціями.

За таких обставин суд визнає Позивача належним кредитором у спірних правовідносинах. Водночас суд ураховує, що в силу статті 514 ЦК України обсяг прав кожного наступного кредитора не може перевищувати обсягу прав, які на момент відступлення належали його попередникові.

Щодо заборгованості за кредитом

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2.3 кредитного договору орієнтовну дату повернення першого траншу визначено 09 листопада 2022 року; у Заявці на отримання грошових коштів у кредит та в довідці щодо дій позичальника строк кредитування зазначено 27 днів, що узгоджується з розрахунком заборгованості, у якому строк кредиту також зазначено 27 днів. Інших траншів за договором Позичальнику не надавалося. Доказів повернення кредитних коштів повністю або частково Відповідач суду не надав: у розділі «Оплати» розрахунку заборгованості, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», жодного платежу не відображено, не містить відомостей про платежі і розрахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс».

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 8.100,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Відповідно до частин першої, другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі. Згідно з частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору, а встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Позивач заявив до стягнення проценти за користування кредитом у розмірі 33.010,74 грн. З розрахунків заборгованості, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», вбачається, що ця сума складається з двох різних за підставою нарахування частин.

За період з 13 жовтня 2022 року по 09 листопада 2022 року включно, тобто в межах Дисконтного періоду, орієнтовну дату закінчення якого визначено пунктом 2.3 договору, проценти нараховувалися по 158,76 грн за кожен день, що відповідає 1,96 відсотка від суми кредиту 8.100,00 грн, а за двадцять сім днів становить 4.286,52 грн.

За період з 10 листопада 2022 року по 08 березня 2023 року, тобто після закінчення Дисконтного періоду, проценти нараховувалися вже за ставкою 2,98 відсотка в день, що становить 241,38 грн за кожен день, а за сто дев`ятнадцять днів - 28.724,22 грн, з яких 8.206,92 грн нараховано первісним кредитором до відступлення права вимоги, а 20.517,30 грн - Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» уже після набуття ним права вимоги.

Отже, після 09 листопада 2022 року розмір денної процентної ставки було збільшено з 1,96 відсотка до 2,98 відсотка, унаслідок чого щоденне нарахування зросло з 158,76 грн до 241,38 грн. Оцінюючи обґрунтованість такого нарахування, суд виходить із такого.

По-перше, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України; в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18). Цей висновок сформульовано, зокрема, і щодо тих договорів, умовами яких сторони погодили нарахування процентів за користування кредитом не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, провадження № 12-16гс22). Строк кредитування за спірним договором сплив 09 листопада 2022 року, а вимог на підставі частини другої статті 625 ЦК України Позивач у цій справі не заявляв і розрахунку таких сум не наводив.

По-друге, єдиною фактичною підставою застосування ставки, передбаченої пунктом 8.4 договору, стало неповернення Відповідачем кредиту у визначений пунктом 2.3 договору строк. Пунктом 3.2 договору передбачено дії, які Позичальник має вчинити для продовження Дисконтного періоду (ініціювання Пролонгації), а пунктами 8.5.2, 8.7 договору - наслідки вчинення чи невчинення таких дій для розміру процентної ставки. Довідка щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця містить окремий розділ «Вчинення дій, з метою продовження Дисконтного періоду», у якому за всіма графами - датою оплати, сумою сплачених процентів, кількістю днів продовження та процентною ставкою на період продовження - проставлено прочерки, тобто жодних дій, спрямованих на продовження Дисконтного періоду, Відповідач не вчиняв і жодного платежу за договором не здійснював. Таким чином, застосування підвищеної ставки є не наслідком волевиявлення Позичальника, а виключно наслідком допущеного ним прострочення грошового зобов`язання, тоді як пунктом 8.2 договору сторони прямо визначили процентні ставки за договором фіксованими, а фіксована процентна ставка в силу частини третьої статті 1056-1 ЦК України є незмінною протягом усього строку кредитного договору і не може бути збільшена кредитодавцем в односторонньому порядку.

По-третє, збільшення процентної ставки за користування кредитом у зв`язку з невиконанням споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит прямо заборонене законом. Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, у тому числі, але не виключно, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором; забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Абзацом другим цього ж пункту встановлено, що нараховані за цей період платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Спірний договір укладено 13 жовтня 2022 року, тобто до граничної дати, визначеної наведеною нормою, прострочення допущено Відповідачем з 10 листопада 2022 року, тобто в межах визначеного цим пунктом періоду, а зобов`язання за договором на час ухвалення цього рішення не припинені. Частина четверта статті 1056-1 ЦК України, на яку міститься посилання у цій нормі, регулює порядок зміни змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, тоді як за спірним договором процентні ставки є фіксованими.

Окремо суд зазначає, що проценти в сумі 20.517,30 грн нараховані Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» уже після набуття ним права вимоги. Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав; оскільки первісний кредитор не мав права нараховувати проценти за користування кредитом за межами строку кредитування, такого права не набули ані Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», ані наступні кредитори, у тому числі Позивач.

Водночас проценти за користування кредитом у розмірі 4.286,52 грн, нараховані в межах строку кредитування, є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, а тому підстав для їх зменшення в порядку статті 551 ЦК України немає. Умови про розмір процентних ставок та загальну вартість кредиту були доведені до відома Позичальника до укладення договору - вони визначені в розділі 8 кредитного договору та в паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ»; вимог про визнання відповідних умов договору недійсними Відповідач не заявляв, зустрічного позову не подавав. Суд ураховує й те, що фактично нараховані в межах Дисконтного періоду проценти обчислено за ставкою 1,96 відсотка в день, тобто нижчою за базову ставку, визначену пунктом 8.3 договору, що не погіршує становища Відповідача.

З огляду на викладене вимога про стягнення процентів за користування кредитом є обґрунтованою в частині 4.286,52 грн та підлягає задоволенню в цій частині; у стягненні процентів у розмірі 28.724,22 грн, нарахованих за межами строку кредитування за збільшеною процентною ставкою, слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню - на суму 12.386,52 грн, з яких заборгованість за кредитом - 8.100,00 грн та проценти за користування кредитом - 4.286,52 грн. У задоволенні решти позовних вимог на суму 28.724,22 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 3 частини другої цієї статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, доданою до позовної заяви.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивач надав Договір про надання правничої допомоги № 10/03/25-02 від 10 березня 2025 року, укладений з Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», Додаткову угоду № 2 до цього договору від 10 березня 2025 року та Акт прийому-передачі наданих послуг, згідно з якими адвокатом надано послуги з вивчення матеріалів справи вартістю 1.000,00 грн та складання позовної заяви вартістю 5.000,00 грн, а всього на суму 6.000,00 грн.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і суд не вправі втручатися у ці правовідносини; водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України Відповідач не заявляв, доказів їх неспівмірності не подавав; склад та обсяг наданих адвокатом послуг відповідають фактично вчиненим у справі процесуальним діям і підтверджені належними доказами.

Оскільки позов задоволено частково - на 30,13 відсотка від заявленої ціни позову (12.386,52 грн із 41.110,74 грн), з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог судовий збір у розмірі 729,86 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1.807,78 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 612, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 134, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії № 284073251 від 13 жовтня 2022 року у розмірі 12.386 (дванадцять тисяч триста вісімдесят шість) грн 52 коп., з яких:

- заборгованість за кредитом - 8.100,00 грн;

- проценти за користування кредитом - 4.286,52 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 28.724,22 грн - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 729 (сімсот двадцять дев`ять) грн 86 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1.807 (одна тисяча вісімсот сім) грн 78 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: