Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №756/16317/25 — Оболонський районний суд міста Києва

11.08.2026 Справа № 756/16317/25

Провадження № 2/756/1797/26

Справа № 756/16317/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З А О Ч Н Е

11 серпня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі - Колядінцевій П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначає, що є наймачем квартири АДРЕСА_1 . Квартира неприватизована. Крім нього у цій квартирі зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_2 , яка з 2013 не проживає у зазначеній квартирі, в утриманні житла участі не бере, комунальні платежі не сплачує, її особистих речей в квартирі не має.

Оскільки ОСОБА_2 у спірній квартирі не проживає, має на праві приватної власності нерухоме майно, добровільно вже більше 10 років не проживає в квартирі в якій зареєстрована, ОСОБА_1 просить суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

30.10.2025 позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про зміну предмету позову з уточненими даними, також, ним надано клопотання про надання письмових доказів, які судом долучені до матеріалів справи.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, просить провести заочний розгляд справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, в матеріалах справи містяться заяви щодо розгляду справи без їх участі (а.с.39,40).

За таких обставин судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявній в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом установлено, що відповідно до Ордеру № 101424 серія Б від 21.01.1982 квартира АДРЕСА_1 була виділена ОСОБА_6 та її членам сім`ї: ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 (а.с. 6).

Згідно відповіді № 1889786 від 14.10.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрована у житловому приміщені за адресою АДРЕСА_2 з 08.02.2021 (а.с. 28).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нерухоме майно: садовий будинок за адресою: АДРЕСА_3 за адресою: АДРЕСА_4 за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до заяви ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 30.06.2026, засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пікаловою В.В., реєстраційний номер № 289,290, ОСОБА_2 за місцем своєї реєстрації: АДРЕСА_2 не проживає понад 10 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 65 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

За правилами ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Як роз`яснено у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в іншій населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відсутність відповідачки у спірному житловому приміщенні не є короткостроковою чи тимчасовою, що підтверджується матеріалами справи.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 333/6160/17 (провадження № 61-7317св19), від 18.03.2020 у справі № 182/6536/13-ц (провадження № 61-23089св19).

Крім того, оцінюючи поважність причин відсутності відповідачки, суд враховує, що на всій території України з 24.02.2022 діє воєнний стан, що за загальним правилом може визнаватись поважною причиною для тимчасового залишення місця проживання чи неможливості повернення до нього, проте, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи відповідачка добровільно припинила проживати у спірній квартирі та залишила її задовго до повномасштабного військового вторгнення РФ.

Аналізуючи отримані по справі докази в їх сукупності, встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 за власним бажанням та волевиявленням понад 10 років не проживає за місцем реєстрації, не сплачує комунальні послуги та не несе будь-яких витрат на утримання житла. При цьому, доказів на підтвердження поважності причин відсутності відповідачки у жилому приміщенні понад визначені ст. 71 ЖК України строки, суду не надано.

Встановивши, що відповідачка ОСОБА_2 повністю втратила правовий зв`язок із спірним приміщенням, суд дійшов висновку про визнання відповідачки, такою, що втратила право користування жилим приміщенням в указаній квартирі.

За таких умов, висновок щодо визнання відповідачки такою, що втратила право користування квартирою є легітимним, пропорційним та спрямованим на захист прав позивача, який фактично самостійно утримує житло та несе фінансовий тягар через реєстрацію сторонньої особи, оскільки відповідачка ОСОБА_2 не є членом сім`ї наймача, ордер на її ім`я не видавався, а реєстрація її місця проживання носить формальний характер.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст. ст. 2-13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1211 грн. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя