Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №686/22459/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/22459/26

Провадження № 2-а/686/401/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Хараджі Н.В., за участю секретаря судового засідання Мельник А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої адвокатом Талалай Андрієм Славомировичем, до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

встановив:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушеннявід 18.05.2026 року АВ №00010843, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що зміст постанови № 00010843 зводиться до інкримінування ОСОБА_1 порушення, відповідальністю за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме допущення руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України. Постанова № 00010843 містить невірне зазначення адреси проживання та/або перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 . У постанові № 00010843 зазначено адресу ОСОБА_1 – « АДРЕСА_1 », за якою Державна служба України з безпеки на транспорті направляла копію цієї постанови. ОСОБА_1 не є зареєстрованим за вказаною адресою та не проживає там, а тому об`єктивно не знав про існування постанови № 00010843 і об`єктивно не міг її отримати за вказаною поштовою адресою. З 26.08.2025 року ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: « АДРЕСА_2 », дані про що містяться в інформаційній системі Державної міграційної служби, що підтверджується Витягом з Реєстру територіальної громади № 2025/012257100 від 26.08.2025 року. Перед тим – з 18.12.2014 року до 26.08.2025 року ОСОБА_1 мав зареєстроване місце проживання за адресою: « АДРЕСА_3 », дані про що містилися в інформаційній системі Державної міграційної служби, що підтверджується штампом УДМС в Хмельницькій області у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 12.02.1998 року Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області. Ще раніше – з 02.11.2006 року по 18.12.2014 року ОСОБА_1 мав зареєстроване місце проживання за адресою: « АДРЕСА_4 », дані про що містилися в інформаційній системі Державної міграційної служби, що підтверджується штампом УДМС в Хмельницькій області у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 12.02.1998 року Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області. Таким чином, адреса: « АДРЕСА_1 », яка зазначена у постанові № 00010843, не належить ОСОБА_1 , не є його місцем реєстрації проживання та/або фактичного проживання, що унеможливлювало отримання ним кореспонденції за цією адресою, зокрема і Постанови № 00010843. Постанова № 00010843 не містить жодного обґрунтування покладення відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП на ОСОБА_1 . Відповідачем у постанові № 00010843 не обґрунтовано покладення відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП саме на ОСОБА_1 . Зокрема, як вбачається з відповіді на запит № 355051252 від 22.07.2026 року в АСВП № 81560895 до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів – «В МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби». У оскаржуваній постанові про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відсутнє конкретизоване посилання на норму Правил дорожнього руху, порушену особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Пункт 22.5 Правил дорожнього руху України містить підпункти «а», «б», «в», проте у оскаржуваних постановах не зазначено, який саме підпункт пункту 22.5 Правил дорожнього руху України порушено позивачем, якого притягнуто до відповідальності. З огляду на усе вищенаведене в сукупності постанова № 00010843 прийнята не на підставі закону, не у спосіб, визначений Конституцією та законами України, з порушенням вимог ст. 283 КУпАП щодо оформлення постанови та з порушенням вимог ст. 279-5 КУпАП, та з урахуванням відсутності у постанові конкретизації відповідного підпункту пункту 22.5 Правил дорожнього руху, який порушено особою, а зазначені недоліки постанови про накладення на особу адміністративного стягнення не можуть бути усунуті на стадії її оскарження. У зв`язку з чим просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження про справі закрити.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.09.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі направлено учасникам справи

Від відповідача 11.09.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву та витребувані матеріали адміністративного провадження, за яким просили в задоволенні позову відмовити з посиланням на законність оскаржуваної постанови.

За правилами частини п`ятої та сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень частини п`ятої та сьомої статті 262 КАС України до суду не надійшло.

Відповідно до частини першої, другої та восьмої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пунктів 1 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Судом встановлено, що постановою 18.05.2026 року АВ №00010843,позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000грн. за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 07.05.2026 року о 10 год. 55 хв. за адресою М-30, км 208+450 Хмельницька область, допустив рух транспортного засобу марки DAF CF 440FT номерний знак НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України, зокрема навантаження на строєні осі транспортного засобу на 16.200% (3,402 тон) про дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1,3 м або менше.

Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу WIM 23, WAGA-WIM35, зав. №41 свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чинне.

Відповідно до змісту постанови, фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3790 мм, 2-3: 3060 мм, 3-4: 1210мм, 4-5: 1210 мм; навантаження на вісь 1 - 7200 кг, 2 –8350 кг, 3 - 9850кг, 4 - 9650 кг, 5 - 9550кг; загальна маса - 44600 кг.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок).

Згідно з пунктами 11-12 Порядку, автоматичні пункти, якими фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, забезпечують, зокрема, вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу та вимірювання загальної маси транспортного засобу.

За змістом пунктів 2,7 Порядку, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи. Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

З наведеного випливає, що показники адміністративного правопорушення, що зафіксовані в автоматичному режимі, і втручання сторонніх осіб в яке є неможливим, є доведеними, оскільки визначені сертифікованим та введеним в експлуатацію пристроєм.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зістаттею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 246 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпередбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 1ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушенняадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом положень ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення,чи винна дана особа в його вчиненні,чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність,чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне право порушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доказами вчинення інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є: дані оскаржуваних постанов, зокрема, автоматично внесені показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі; фотографії транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт; інформаційна картка автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформована автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення.

Позивач як на підставу визнання оскаржуваної постанови посилається на неправильне зазначення його місця проживання. Проте суд вважає, що неправильне зазначення місця проживання не впливає на суть інкримінованого правопорушення та не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Крім того позивач посилається як на підставу для скасування оскаржуваної постанови відсутність в МВС даних щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Проте згідно наданої відповідачем інформації власником тз DAF CF 440FT днз НОМЕР_2 є ТОВ «Подільська доставка», а згідно витягу з державного реєстру юридичних осіб директор ТОВ «Подільська доставка» є Антонюк Вячеслав Вікторович. Вказаний факт позивачем не оспорюється. Так, згідно зі ст.279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Позивачем в свою чергу не надано жодного доказу на наявність іншої відповідальної особи чи належного користувача вказаного транспортного засобу, а згідно матеріалів справі такі користувачі відсутні. Також в матеріалах справі відсутні, й сторонами не надані будь-які докази щодо відповідальності інших осіб за вказане правопорушення. Тож позивачем не надано доказів про вчинення дій, визначених підпунктом 2 пункту 5 згаданого вище Порядку щодо внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Суд вважає, що невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення, викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований.

Окрім цього як на підставу для скасування постанови позивач посилається на неконретизацію інкримінованого правопорушення.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що остання відповідає вимогам закону, зокрема містить інформацію про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами, у вигляді зазначеного конкретного вагового параметру транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги, посилання на відповідну норму КУПАП та ПДР. Тож доводи позивача в цій частині не є слушними.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України обов`язок, щодо доказування правомірності винесення рішення та накладення стягнення покладається саме на відповідача і саме відповідач має долучити до матеріалів справи належні, достатні та допустимі докази, які б підтвердили обставини на які він посилається при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідачем вказаний обов`язок виконано, надано в розпорядження суду належні та допустимі докази в обґрунтування правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, дії відповідача під час складення та винесення вищевказаної постанови про адміністративні правопорушення є такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України, а винесена постанова - вимогам чинного законодавства, а відтак скасуванню не підлягає.

З огляду на наведене, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем не підлягають розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий адвокатом Талалай Андрієм Славомировичем, до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа