Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №606/976/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/976/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 вересня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі-ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2174434 від 20.03.2025 у розмірі 20019,97 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 20.03.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір № 2174434, за умовами якого Кредитодавець надає Споживачу кредит у розмірі 4900,00 грн строком на 360 днів, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором. Разом з тим, відповідач своїх зобов`язань з повернення грошових коштів не виконав, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

26.11.2025 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір факторингу № 26-11/25, за умовами якого до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 2174434.

Позивач вказує, що станом на дату звернення до суду заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у нього наявна прострочена заборгованість у розмірі 29819,97 грн., проте, позивач просить стягнути 20019,97 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4899,99 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 9779,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 5340,98 грн.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач свого зобов`язання належним чином не виконував, тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором №2174434 від 20.03.2025 в сумі 20019,97 грн та судові витрати по справі.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 03.06.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 08.07.2026, яке було відкладено на 09.09.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в судове засідання не з`явився, однак ним у позові зазначено про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття до суду не повідомив.

Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення, оскільки щодо заочного вирішення справи не заперечує позивач.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

20.03.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2174434 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до якого Товариство надало відповідачу ОСОБА_1 кошти у кредит в національній валюті, а відповідач зобов`язалась одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (далі Договір).

Даний Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 20.03.2025 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С303.

Відповідно до п.п. 1.2 - 1.4 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 4900,00 грн, строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору.

Згідно з п.п. 1.5, 1.5.1 Договору, тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

У пунктах 2.1, 2.4 Договору сторони погодили, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до пп. 2 п. 5.5.1 Договору, допущення прострочення платежів, вказаних в Графіку платежів для Споживача може мати наслідком необхідність сплати штрафу у розмірі та порядку, що визначені в п.6.4 Договору.

За умовами п. 6.4 Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 725,00 гривень на 3 день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 147,00 гривень починаючи з 4 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Підписуючи Договір про надання споживчого кредиту № 2174434 від 20.03.2025 відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2, 4, 5 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Веб-сайті; відповідач зазначив, що ознайомлений з Правилами, повністю їх розуміє та приймає (погоджується) з ними.

Відповідно до Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2174434 від 20.03.2025 «Графік платежів», підписаного відповідачем ОСОБА_1 20.03.2025 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С303, цей графік платежів розраховується виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки визначені в Договорі: дата видачі кредиту 20.03.2025, тіло кредиту: 4900,00 грн; строк кредиту: 360 днів; проценти за користування кредитом протягом усього строку 17640,00 грн, реальна річна процентна ставка 2333,95 %, загальна сума 22540 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)), підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С303, який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, а також порядок повернення кредиту, аналогічні тим, які узгоджені сторонами у Договорі № 2174434 про надання споживчого кредиту від 20.03.2025.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» 20.03.2025 надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 4900,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується інформацією ТОВ «ФК «ПЕЙТЕК» № 20251127-329 від 27.11.2025 та довідкою ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» № 2174434 від 10.12.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 2174434 про надання споживчого кредиту від 20.03.2025, у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 20019,97 грн, а саме: тіло кредиту – 4899,99 грн; заборгованість за процентами – 15119,98 грн станом на 14.05.2026. Проценти по кредиту нараховані за період з 20.03.2025 по 26.11.2025 за процентною ставкою 1 % в день. Також з вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 здійснював платежі на погашення заборгованості у загальному розмірі 2520,01 грн. Вказані кошти були зараховані частково на погашення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 0,01 грн та заборгованості за процентами у розмірі 2520,00 грн.

26.11.2025 між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено договір факторингу № 26-11/25, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступає (передає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» Права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуває Права вимоги від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та сплачує за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

За умовами п. 3.1.3 Договору факторингу, Право вимоги переходить до Фактора після підписання сторонами цього Договору, з моменту підписання Сторонами Акту приймання передачі Реєстру Боржників для друку за формою Додатку № 5 цього Договору, та оплати Фактором суми Фінансування у строки передбачені п. 4.2 Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами.

Сторони домовилися, що Фінансування (ціна Договору) складає 3155252,34 грн, без ПДВ (п. 4.1 Договору факторингу).

З платіжної інструкції кредитового переказу коштів №539770001 від 21.07.2025 слідує, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплатило на рахунок ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» кошти у розмірі 3155252,34 грн, призначення платежу: оплата згідно Договору Факторингу № 26-11/25 від 26.11.2025, без ПДВ.

Відповідно до Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 26.11.2025 та Реєстру боржників до Договору факторингу № 26-11/25 від 21.07.2025, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2174434 в розмірі 24478,99грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 2174434 про надання споживчого кредиту від 20.03.2025, складеним ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» станом на 14.05.2026, у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 20019,97 грн, а саме: тіло кредиту – 4899,99 грн; заборгованість за процентами – 15119,98 грн. ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» зазначає про нарахування процентів по кредиту за період з 20.03.2025 по 26.11.2025 за процентною ставкою 1 % в день.

При вирішенні даного спору суд застосовує наступні правові норми.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як слідує зі змісту частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Водночас спірні правовідносини виникли з договору споживчого кредиту, а тому підлягають регулюванню також спеціальними нормами Закону України «Про споживче кредитування».

Судом встановлено, що умовами Договору визначено фіксовану процентну ставку у розмірі 1 % на день, що свідчить про врахування встановленого законодавством обмеження розміру денної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені норми дають підстави для висновку, що укладення договору факторингу саме по собі є належною правовою підставою для заміни кредитора у зобов`язанні, якщо перехід права вимоги підтверджений належними доказами.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив факт укладення між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем кредитного договору, факт перерахування відповідачу кредитних коштів, наявність у нього заборгованості, а також перехід права вимоги до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на підставі договору факторингу.

При визначенні розміру заборгованості суд виходить із заявленого позивачем до стягнення розміру та наданого ним розрахунку, відповідність якого умовам договору та періоду нарахування процентів підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, а також враховуючи, що відповідач не з`явився у судове засідання та докази на спростування доводів позивача не надав, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог та необхідність задоволення позову шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості в загальному розмірі 20019,97 грн, з яких: 4899,99 грн заборгованість за тілом кредиту та 15119,98 грн заборгованість за процентами.

Щодо вимоги у позовній заяві ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 13000,00 грн, суд зазначає наступне.

02.07.2024 між АО «Лігал Ассістанс» та клієнтом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір про надання правової допомоги №02-07/2024.

Відповідно до пункту 1.1 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги АО «Лігал Ассістанс» №102 від 01.04.2026 та витягу з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, погоджено гонорар АО «Лігал Ассістанс» за надання усної консультації з вивченням документів, складення позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у розмірі 13000 грн, підписанням цієї заявки сторони погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, складності справи, спрощеного порядку її розгляду, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на професійну правничу допомогу. Суд робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в Теребовлянському районному суді, у розмірі 2000 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.

З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 141, 258-259, 263-265, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором №2174434 від 20.03.2025 у розмірі 20019 (двадцять тисяч дев`ятнадцять) грн 97 коп., з яких 4899 грн 99 коп. заборгованість за тілом кредиту, 15119 грн 98 коп. заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, код ЄДРПОУ 42640371;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 09.09.2026.

Суддя А.В.Мельник