Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №464/1803/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1803/26

пр.№ 2/464/1832/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання Михайлів О.Т.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, –

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 410 324,37 грн. Позов мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_4 , шлюб з яким розірвано рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 08.06.2011, є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Сихівського районного суду м. Львова віл 04.04.2017 у справі №464/9169/16-ц вирішено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн, щомісячно на кожну дитину і до досягнення ними повноліття. Надалі, рішенням суду від 03.11.2022 розмір аліментів на утримання дітей збільшено та вирішено стягувати по 2500 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття. 09.01.2023 Сихівським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №70689888 з примусового виконання виконавчого листа №464/3941/22 від 22.12.2022. 29.10.2024 син сторін ОСОБА_8 змінив прізвище на « ОСОБА_9 ». Після припинення шлюбних відносин та станом на сьогодні діти проживають з матір`ю. ОСОБА_5 протягом 8-11 класів успішно навчався у Львівському фізико-математичному ліцеї при Львівському національному університеті імені Івана Франка, який є навчальним закладом із поглибленим вивченням природничих дисциплін, що дає змогу здобути освіту понад державний освітній мінімум, здійснює науково-практичну підготовку здібної, обдарованої учнівської молоді. Протягом 2021 – 2026 років на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_10 позивачем понесено значні витрати. Зокрема, на оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон – 6390 грн.; витрати на придбання ноутбуків та смартфонів для навчання у сумі 130 458 грн., щозумовлені необхідністю забезпечення дистанційного навчання дітей в умовах карантинних обмежень та воєнного стану, а також потребою ОСОБА_5 у відповідних технічних засобах для здобуття вищої освіти; витрати на оплату курсів іноземної мови та 3-D моделювання ОСОБА_5 у сумі 48 580 грн; витрати, пов`язані з вступом до вищих навчальних закладів у сумі 311963,62 грн, що складаються з: витрат пов`язаних з отриманням стипендії SAT у Словаччині, послуг посередництва ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 зі вступу до вищого навчального закладу, витрати на проїзд та найм житла у Словаччині, витрати на сплату фінансового забезпечення. Також позивачем понесено витрати на навчання сина ОСОБА_5 в Університеті св. Кирила та Мефодія в сумі 39 009,92 грн. та витрати на проживання в гуртожитку в сумі 23 290,75 грн. Окрім цього, позивачем понесено витрати на стоматологічні послуги для сина ОСОБА_5 в сумі 199 015,96 грн, та для сина ОСОБА_14 в сумі 8300 грн. Зазначила, що ОСОБА_5 хворіє риносинуситом, а відтак витрати на поїздки для оздоровлення ОСОБА_5 на морському узбережжі за кордоном були необхідними з огляду на стан його здоров`я та рекомендації щодо санаторно-курортного лікування. Загальний розмір таких витрат становить 52 640,50 грн. Таким чином, позивачем понесено додаткові витрати на утримання дітей у загальному розмірі 820 648,74 грн., половину вартості яких просить суд стягнути з відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви. Просила суд позов задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема, відповідач не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими. Зазначили, що для застосування ст. 185 Сімейного кодексу України недостатньо самого факту здійснення витрат або подання до суду чеків, квитанцій, договорів та актів. Позивачка повинна довести правову природу кожної заявленої витрати, її зв`язок з особливими обставинами, розумність, співмірність та підстави для покладення відповідної витрати саме на відповідача. У цій справі істотними обставинами є відсутність погодження витрат із відповідачем, характер заявлених витрат, їх значний розмір, матеріальне та сімейне становище відповідача, а також те, що позивачка протягом тривалого часу фактично усунула відповідача від участі в ухваленні рішень щодо таких витрат. Позивачка самостійно визначала освітній шлях дитини, обирала виконавців посередницьких та консультаційних послуг, технічні засоби, а також маршрути та умови відпочинку, не узгоджуючи такі рішення з відповідачем. Щодо витрат на оформлення паспортних документів пояснили, що такі витрати не зумовлені особливими обставинами у розумінні статті 185 СК України. Крім того, на ім`я дитини ОСОБА_5 двічі здійснювалося оформлення паспортних документів. Водночас у матеріалах справи відсутня квитанція на суму 1 562 грн, яка підтверджувала б фактичне понесення витрат на оплату послуги з оформлення та обміну паспорта. Позивачкою не доведено, що придбання цифрової техніки було об`єктивно необхідним саме для потреб дітей та належало до додаткових витрат у розумінні ст. 185 СК України. Зокрема, не надано доказів необхідності придбання ноутбука MSI Katana 17 із високими технічними характеристиками для навчання, а також не обґрунтовано придбання трьох ноутбуків протягом короткого періоду, два з яких у 2025 році. Також позивачкою не доведено, що зазначені ноутбуки та телефони купувалися саме для синів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Окрім цього, наданий позивачкою документ, який визначено як чек магазину «Фокстрот» на суму 36 999 грн, не відповідає встановленим вимогам до форми та змісту фіскальних документів, встановлених Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів. Щодо витрат на курс 3D-моделювання, то позивачкою не доведено факт їх фактичного понесення в заявленому розмірі 14 330 грн. Надані розрахункові документи підтверджують оплату лише 6 720 грн, тоді як доказів сплати решти суми матеріали справи не містять. Окрім того, в наданих чеках платником зазначена ОСОБА_15 , а акт звірки не містить належних реквізитів та підписів уповноважених осіб, які б дозволяли встановити його походження та достовірність відображених у ньому відомостей. Щодо витрат на оплату курсів словацької мови, відповідач зазначає, що рішення про підготовку до вступу до іноземного навчального закладу, вибір країни, конкретного заклад, освіти, а також надавачів відповідних освітніх послуг та обсяг витрат на такі було ухвалене позивачкою одноосібно, без погодження з відповідачем. Зауважив, що відсутні докази щодо оплати послуг ФОП ОСОБА_16 , зокрема у матеріалах справи відсутній будь-який договір із зазначеним суб`єктом господарювання, який би визначав умови надання послуг, їх обсяг та безпосередній зв`язок із навчанням дитини, а позивачкою долучено лише два чеки на загальну суму 9000 грн. Акти наданих послуг до договору №253 від 03.12.2024 про надання освітніх послуг (вивчення словацької мови), укладеного з ФОП ОСОБА_11 , не містять дати їх складання та підписання. Окрім цього, заявлена до стягнення вартість курсів словацької мови в сумі 25 250 грн перевищує передбачену договором вартість 13 500 грн. Окрім цього договором № 253 та додатковою угодою до такого у вартість послуг включено 16 годин дистанційного навчання словацької мови. Таке дублювання витрат на одну й ту саму послугу свідчить про намагання позивачки безпідставно збільшити суму позову. Останньою не доведено, що вказані курси буди необхідними або такими, що не могли бути попередньо погоджені з відповідачем. Також позивачка заявляє вимогу про стягнення витрат, пов`язаних з вступом, навчанням та перебуванням ОСОБА_5 у Словаччині. Зокрема щодо витрат, пов`язаних з програмою SAT, вказав, що рішення про участь ОСОБА_5 у такій програмі було самостійним вибором позивачки, відповідач не був проінформований про таку програму, про її умови та не погоджував відповідні витрати. Окрім цього, надані позивачкою докази оплати проживання є неналежними, з матеріалів справи видно, що оплата здійснювалася не на користь готелю чи іншого офіційного закладу розміщення з надання відповідних фіскальних чеків, а шляхом перерахунку коштів на приватну банківську карту фізичної особи ОСОБА_17 . При цьому, наведене позивачкою листування, комунікація щодо бронювання та умови проживання з іншою особою ОСОБА_18 розбіжність між особою, яка нібито надавала послуги, та отримувачем коштів, за відсутності офіційних договорів оренди, свідчить про сумнівність вказаних операцій. Витрати на оплату послуг посередників у загальному розмірі 311 963,62 грн за своєю природою не є безпосередніми витратами на потреби дитини, а мають суто організаційний та супровідний характер. Реалізуючи одноосібне рішення, позивачка на власний розсуд залучила дороговартісні посередницькі послуги фізичних осіб-підприємців для супроводу вступу до іноземних університетів. Так, в матеріалах справи відсутнє підтвердження професійної кваліфікації ФОП ОСОБА_11 , як фахівця у сфері права або міжнародного освітнього консалтингу, для належного консультування з питань законодавства Словацької Республіки. У квитанції про оплату послуг на рахунок ФОП ОСОБА_12 на загальну суму 9750 грн вказано призначення платежу як поповнення рахунку, при цьому, в матеріалах справи відсутній будь-який договір із вказаною фізичною особою-підприємцем, а відтак правова природа вказаного платежу на вищевказану суму залишається невизначеною. Окрім цього, неналежним доказом є акт №35 та квитанція про оплату послуг ФОП ОСОБА_13 , оскільки вказаний акт не містить дати його складання, що унеможливлює встановлення точного часу надання послуг та їхнього безпосереднього зв`язку із спірним періодом, а долучений платіжний документ не містить конкретизованого призначення платежу. У матеріалах справи відсутній договір із ФОП ОСОБА_13 . Крім цього, ОСОБА_5 навчався у Львівському фізико-математичному ліцеї при Львівському національному університеті імені Івана Франка, який забезпечує належну підготовку учнів для вступу до вищих навчальних закладів України. Окрім цього, відповідач має статус учасника бойових дій, що надавало можливість при виборі освітньої траєкторії дитини врахувати передбачені законодавством України механізми державної підтримки для здобуття освіти дітьми учасників бойових дій. Відповідач не був залучений до погодженого вибору країни навчання, конкретного закладу освіти, освітньої програми, форми навчання, вартості навчання, посередників, консультантів, умов проживання, маршрутів поїздок, вартості квитків, бронювання помешкань та інших супутніх витрат. Також відповідач не мав можливості запропонувати або обговорити альтернативні варіанти здобуття освіти в Україні, у тому числі з урахуванням наявних освітніх можливостей у місті Львові, свого матеріального становища та пільг, пов`язаних із статусом учасника бойових дій. Позивачка заявляє до компенсації значну суму стоматологічних витрат, які не були погоджені з відповідачем. Вона завчасно не повідомляла відповідача про обсяг і вартість лікування, вибір клініки чи лікаря, строки проведення процедур та можливі альтернативи, фактично поставивши його перед фактом уже понесених витрат. Крім того, зі змісту наданих документів видно, що значна частина заявлених стоматологічних витрат стосується ортодонтичних, реставраційних, профілактичних або естетико-функціональних процедур.При цьому, відповідач не заперечує, що в випадку реальної медичної необхідності стоматологічне лікування може потребувати витрат. Однак позивачка просить стягнути з відповідача половину всієї значної суми стоматологічних витрат без належного розмежування між витратами, які могли бути об?єктивно необхідними з медичних причин, та витратами, які мають ортодонтичний, реставраційний або естетико-функціональний характер. Враховуючи значний розмір заявлених стоматологічних витрат, їх здійснення об`єктивно потребувало попереднього обговорення між батьками. Позивачка заявляє до стягнення витрати на оздоровлення дітей у Болгарії та Греції. Відповідач не погоджується з віднесенням цих витрат до додаткових витрат на дітей у розумінні ст. 185 СК України. Для стягнення таких витрат у порядку статті 185 СК України позивачка повинна довести не загальну користь перебування біля моря, а те, що конкретні поїздки до Болгарії та Греції були саме необхідним санаторно-курортним лікуванням. Так, надана позивачкою медична довідка має загальний характер, з її змісту видно лише рекомендацію щодо санаторно-курортного лікування на узбережжі моря. Водночас, така довідка не визначає конкретну країну, курорт, санаторно-курортний заклад, строк лікування, лікувальну програму, перелік медичних процедур або необхідність саме поїздок до Болгарії чи Греції. Крім того, довідка датована 2025 роком, тоді як поїздка до Болгарії відбулася у 2024 році та підтверджується договором про туристичне обслуговування від 02 липня 2024 року. Отже, така довідка не могла бути попередньою медичною підставою для прийняття рішення про поїздку до Болгарії у 2024 році. Аналогічно витрати на поїздку до Греції за змістом позову підтверджуються листуванням і квитанцією щодо туристичних послуг ФОП ОСОБА_19 . Такі документи також не доводять, що йдеться саме про лікування, а не про туристичну або відпочинкову поїздку.За відсутності погодження з відповідачем таких витрат, а також за відсутності доказів того, що поїздки до Болгарії та Греції були саме необхідним санаторно-курортним лікуванням, відповідні витрати не можуть примусово стягуватися з відповідача як додаткові витрати на дитину. Відповідач не відмовляється від виконання своїх батьківських обов`язків та діє виключно в межах закону. Він сумлінно та в повному обсязі сплачує аліменти, визначені рішенням суду. Будь-яка заборгованість зі сплати аліментів відсутня, що свідчить про відповідальне ставлення відповідача до фінансового забезпечення дітей. Відповідач завжди прагнув брати участь у вихованні синів, однак протягом тривалого часу був фактично усунутий від процесу прийняття важливих рішень щодо їхнього майбутнього. Наразі можливості відповідача брати безпосередню участь у щоденному житті дітей додатково обмежені проходженням військової служби. Відповідач має статус учасника бойових дій, брав безпосередню участь у бойових діях на фронті, де отримав тяжкі травми, внаслідок чого він переніс три дороговартісні оперативні втручання. Крім того, на його утриманні перебувають непрацездатні члени сім`ї, а саме мати пенсійного віку та дружина, яка є особою з інвалідністю І групи, пересувається на кріслі колісному, не працює та перебуває на повному фінансовому забезпеченні відповідача.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав доводи своїх предсиавників, однак в ході судового розгляду позов визнав частково на суму 2400 грн, що є вартістю стоматогічних послуг, наданих ФОП ОСОБА_20 .

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, дійшов такого висновку.

Встановлено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 15.05.2008, № НОМЕР_2 від 12.09.2014.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , розірвано рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 08.06.2011.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04.04.2017 вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 000 грн., щомісячно на кожну дитину, починаючи з 22.12.2016 і до досягнення дітьми повноліття.

Окрім цього рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 03.11.2022 збільшено розмір аліментів, встановлений рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04.04.2017, та вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 грн., щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Як видно з копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 29.10.2024, ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив прізвище на « ОСОБА_9 ».

Також встановлено, що 26 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_22 .

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0743372, ОСОБА_22 є особою з інвалідністю першої групи «Б» з дитинства.

Згідно зі ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

До особливих обставин, викладених у ст. 185 Сімейного кодексу України, закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат (на лікування, на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Разом з тим, додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.

Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Брати участь у додаткових витратах на дітей зобов`язані обоє батьків, незалежно від того, з ким проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

З наданих стороною позивача доказів встановлено і підтверджено те, що позивачем понесено додаткові витрати на дітей, пов`язані зі стоматологічними послугами, наданими ФОП ОСОБА_23 (Центру стоматології БеАлЗі) та ФОП ОСОБА_24 .

Так, на підтвердження витрат на стоматологічні послуги, надані ФОП ОСОБА_23 , позивачем надано зведений акт виконаних робіт за період з 16.01.2024-24.06.2025 на суму 98 945,96 грн, акти від 03.06.2025 на суму 3500 грн, від 04.06.2025 на суму 3000 грн, від 05.06.2025 на суму 4000 грн, від 23.06.2025 на суму 5200 грн, від 09.07.2025 на суму 5175 грн, від 08.07.2025 на суму 2000 грн, від 10.07.2025 на суму 1525 грн, 14.07.2025 на суму 2 200 грн, від 17.07.2025 на суму 4800 грн, від 18.07.2025 на 2 340 грн, від 22.07.2025 на суму 6 550 грн, від 24.07.2025 на суму 5900 грн, від 29.07.2025 на суму 7050 грн, від 31.07.2025 на суму 7200 грн, від 01.08.2025 на суму 4800 грн, від 04.08.2025 на суму 6400 грн, від 06.08.2025 на суму 8400 грн, від 07.08.2025 на суму 2000 грн, від 11.08.2025 на суму 2700 грн, від 12.08.2025 на суму 1880 грн, від 18.08.2025 на суму 4000 грн, від 25.08.2025 на суму 4600 грн, від 19.08.2025 на суму 3550 грн, а також квитанції від 03.06.2025 на суму 3500 грн, від 05.06.2025 на суму 4000 грн, від 23.06.2025 на суму 5200 грн, від 04.06.2025 на суму 3000 грн, від 08.07.2025 на суму 2000 грн, від 09.07.2025 на суму 5175 грн, від 10.07.2025 на суму 1525 грн, від 14.07.2025 на суму 2 200 грн, від 17.07.2025 на суму 4800 грн, від 18.07.2025 на 2 340 грн, від 22.07.2025 на суму 6 550 грн, від 24.07.2025 на суму 5900 грн, від 29.07.2025 на суму 7050 грн, від 31.07.2025 на суму 7200 грн, від 01.08.2025 на суму 4500 грн, 04.08.2025 на суму 6400 грн, 06.08.2025 на суму 8400 грн, від 07.08.2025 на суму 2000 грн, від 11.08.2025 на суму 2700 грн, від 12.08.2025 на суму 1880 грн, від 18.08.2025 на суму 4000 грн, від 25.08.2025 на суму 4600 грн, від 19.08.2025 на суму 3550 грн. На підтвердження витрат на стоматологічні послуги, надані ФОП ОСОБА_24 , позивачем надано акти надання стоматологічних послуг від 06.01.2026, 21.10.2025, від 25.11.2025 та квитанції від 06.01.2026 на суму 2400 грн, від 21.10.2025 на суми 2050 грн та 600 грн. Загальна сума понесених витрат складає 207 315,96 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути додаткові витрати на дитину, пов`язані з оплатою стоматологічних послуг розмірі 103 657,98 грн.

Окрім цього, 03.12.2024 між ФОП ОСОБА_11 та ОСОБА_25 , яка діє в інтересах студента ОСОБА_5 , укладено договір про надання освітніх послуг №253 (курси словацької мови), яким визначено загальну вартість – 13 500 грн, а також кількість занять.

Відповідно до дублікату чеку №1.82258485 від 17.12.2024 позивач ОСОБА_1 за таким договором сплатила за договором №253 від 03.12.2024 кошти в сумі 13 260 грн. З аналізу інших матеріалів справи, що стосуються послуг ФОП ОСОБА_11 , суд дійшов висновку, що вищевказана квитанція стосується саме цього договору.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути також додаткові витрати на дитину, пов`язані з оплатою курсів іноземної мови, у розмірі 6630 грн.

При цьому, суд не бере до уваги надані позивачем акти прийому-передачі виконаних послуг ФОП ОСОБА_11 №34 на суму 4500 грн, №46 на суму 3000 грн, №46 на суму 5000 грн, №65 на суму 4500 грн, №73 на суму 3750 грн, №80 на суму 4500 грн, оскільки у таких відсутня дата складання документу, а також квитанції про оплату ФОП ОСОБА_26 на загальну суму 9000 грн, оскільки в матеріалах справи відсутній відповідний договір із зазначеним суб`єктом господарювання.

Звертаючись з позовом до суду, позивачка зазначила, що в зв`язку з оздоровленням та навчанням дітей за кордоном понесено витрати на оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Так, на оформлення паспорта ОСОБА_6 понесено витрати в сумі 2188 грн, що включали: 1042 грн – плата за видачу та обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон (квитанція від 02.09.2021), 52,00 грн – комісійна винагорода за переказ коштів (квитанція №75758264 від 04.09.2021), 400 грн – послуги ДП «Документ» з оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кодон (акт виконаних робіт від 04.09.2021 та квитанція №75758262 від 04.09.2021), 694 грн – державне мито за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон (квитанція №75758256 від 04.09.2021). На оформлення паспортів ОСОБА_5 понесено витрати в сумі 4202 грн, що включали: 1042 грн – плата за видачу та обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон (квитанція №1 від 01.09.2021), 1598 грн – державне мито за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон (квитанція від 26.11.2024), 1562 грн – плата за видачу та обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон (квитанція №1 від 01.09.2021).

Проте необхідність в оформленні дітям паспортів громадянина України для виїзду за кордон не може вважатися додатковими витратами в розумінні ст. 185 СК України, оскільки не викликана особливими обставинами, а є загальними витратами на утримання дитини.

Згідно з довідкою КНП Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» відокремлений підрозділ №4-та лікарня від 19.08.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє риносинуситом, йому рекомендоване санаторно-курортне лікування на узбережжі моря.

Як випливає з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат, пов`язаних із поїздками з метою оздоровлення дітей на узбережжі моря, зокрема до Республіки Болгарія, позивачем надано договір про туристичне обслуговування від 02 липня 2024 року, посадкові талони на автобус, підтвердження бронювання місця проживання, а також квитанції, що підтверджують оплату відповідних послуг. На підтвердження понесення витрат, пов`язаних із поїздкою до Республіки Греція, позивачем надано витяг із листування та квитанцію про оплату туристичної поїздки до Греції.

Хоча оздоровлення дитини та відпочинок біля моря за певних обставин можуть бути визнані особливими обставинами у розумінні статті 185 Сімейного кодексу України, особа, яка заявляє відповідні вимоги, повинна довести конкретну необхідність таких витрат, їх зв`язок зі станом здоров`я дитини та відповідність понесених витрат саме лікувальній або оздоровчій меті.

Однак з наданих позивачкою доказів щодо туристичного обслуговування та їх вартості встановлено, що такі поїздки мали місце до видачі вищевказаної медичної довідки з рекомендацією щодо санаторно-курортного лікування. За таких обставин, достатні правові підстави для стягнення таких витрат з відповідача відсутні.

Також встановлено, що ОСОБА_27 придбала ноутбуки та смартфони, зокрема 26.02.2023 ноутбук Lenovo Gaming 3 15IHU6 вартістю 36 669 грн, 02.02.2025 ноутбук ACER Aspire 3 A315-56-33RX вартістю 18 499 грн, 31.10.2025 ноутбук MSI Katana 17 B13VFKe вартістю 49 999 грн, а також 11.12.2021 смартфон Xiomi Redmi 10 вартістю 5698 грн, 15.07.2022 смартфон Motorola E7 Power вартістю 4699 грн, 25.06.2023 смартфон Xiomi Redmi 9А вартістю 3497 грн, 02.07.2023 смартфон Samsung A145F вартістю 7199 грн, 05.12.2025 смартфон Samsung Galaxy A07 вартістю 4198 грн.

Проте, враховуючи надані позивачем докази, такі витрати не належать до додаткових витрат у розумінні ст. 185 СК України. Витрати на придбання електронної техніки не можуть автоматично визнаватися додатковими витратами лише з огляду на їх використання дитиною для навчання. Необхідно довести об`єктивну необхідність придбання конкретного пристрою, його безпосередній зв`язок із навчальними потребами дитини та обґрунтованість його вартості.

Позивачкою не доведено, що зазначені витрати були зумовлені особливими обставинами, а також не надано належних доказів, зокрема довідок із навчальних закладів, у яких навчаються діти, на підтвердження того, що навчальний процес здійснюється в онлайн-режимі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що зазначені витрати належать до звичайних витрат на забезпечення потреб дітей, які батьки несуть відповідно до своїх матеріальних можливостей та загального обов`язку щодо їх утримання. У зв`язку з цим, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача половини витрат на ноутбуків та смартфонів необхідно відмовити.

Щодо заявлених позивачкою витрат на навчання ОСОБА_5 за курсом 3-D моделювання ТОВ «ІТ Ф`ЮЧЕ СКУЛ» суд зазначає наступне.

На підтвердження вартості навчання позивачка надала акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2023 по 31.07.2025, відповідно до якого вартість навчання з 3-D моделювання становить 14 330 грн. Однак такий документ не містить підпису уповноваженої особи ТОВ «ІТ Ф`ЮЧЕ СКУЛ» та інших реквізитів, які б належним чином підтверджували його складення та достовірність відображених у ньому розрахунків. Крім цього, надані квитанції на суми 3 360 грн від 07.08.2023 та 3 360 грн від 14.09.2026 містять відомості про іншу особу як платника, а не позивачку. Також відсутній договір про надання послуг з навчання, укладений із ТОВ «ІТ Ф`ЮЧЕ СКУЛ», який би давав можливість встановити предмет та період навчання, його вартість, обсяг наданих послуг і особу, на яку покладено обов`язок щодо їх оплати. За таких обставин надані позивачкою документи в їх сукупності не дають можливості достовірно встановити факт понесення нею витрат на навчання дитини з 3-D моделювання у заявленому розмірі 14 330 грн, у зв`язку з чим вимога позивачки в частині стягнення з відповідача половини таких витрат задоволенню не підлягає.

Окрім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат, пов`язаних зі вступом та навчанням ОСОБА_5 у загальному розмірі 374 264,29 грн, з яких: 311 963,62 грн – витрати, пов`язані зі вступом, та 62 300,67 грн – витрати на проживання і навчання.

Як видно з позовної заяви витрати в сумі 311963,62 грн складаються, зокрема з: 8 004,86 грн – витрати пов`язані з отриманням стипендії SAT у Словаччині, 579,86 грн – поїзд з міста Львова до Києва, 1500 грн – проїзд з міста Суми до Львова, 1300 грн – найм житла в м. Києві; 70 143,05 грн – витрати на послуги з посередництва із вступу до вищого навчального закладу на користь ФОП ОСОБА_11 , 50037,40 грн – витрати на послуги із вступу до вищого навчального закладу на користь ФОП ОСОБА_12 , 5600 грн – витрати на послуги із вступу до вищого навчального закладу на користь ФОП ОСОБА_13 , а також 14 343,34 грн – витрати на проїзд та найм житла пов`язані зі вступом до вищих навчальних закладів в Словаччині та 163 834,97 грн – витрати на сплату фінансового забезпечення.

Обґрунтовуючи витрати у розмірі 8 004,86 грн, пов`язані з отриманням стипендії SAT у Словаччині, позивачка посилалася на те, що до їх складу входять витрати на реєстрацію та супутні послуги щодо складання іспиту SAT у розмірі 4 625 грн, на підтвердження чого надала інформацію про стипендію SAT, розміщену в мережі Інтернет, підтвердження реєстрації на іспит SAT, витяг із системи «Приват24» щодо здійснення платежу в сумі 111 доларів США на користь Collegeboard*sat onln., а також результати складання іспиту SAT. Також позивачем надано посадковий документ на суму 579,86 грн, електронний квиток на суму 1 500 грн, листування щодо найму житла, а також платіжний документ на підтвердження сплати 1 300 грн за проживання.

04.12.2024 між ФОП ОСОБА_11 та ОСОБА_5 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 укладено договір про надання консультаційних послуг та посередництва зі вступу до вищого навчального закладу республіки Словаччина. Додатковою угодою № 1 до вищевказаного договору передбачено перелік консультаційних та посередницьких послуг, які надаються виконавцем за завданням замовника. На підтвердження оплати за вказаним договором позивачем надано дублікати квитанцій № 2.109541825.1 та № 2.298600927.1, відповідно до яких сплачено кошти на користь ФОП ОСОБА_11 у відповідних сумах.

Щодо витрат, понесених на користь ФОП ОСОБА_12 , позивачем надано акт № 56 прийому-передачі виконаних послуг посередництва щодо придбання сім-карти на суму 1 039 грн та платіжну інструкцію про сплату зазначеної суми від 01.08.2025. При цьому договору, на підставі якого надавалися відповідні послуги, суду не надано. Також долучено дублікати чеків № 2.228377259.1 на суму 3 000 грн із призначенням платежу «поповнення рахунку», отримувач - ОСОБА_12 , та № 2.104687907.1 на суму 3 750 грн.

Щодо витрат, понесених на користь ФОП ОСОБА_13 , позивачем надано акт № 35 прийому-передачі виконаних послуг з посередництва щодо оформлення витягу про притягнення до кримінальної відповідальності на суму 1 600 грн та платіжну інструкцію про сплату 1 039 грн від 21.07.2025. При цьому договір, на підставі якого надавалися відповідні послуги, суду також не надано. Крім того, до матеріалів справи долучено квитанцію від 14.10.2024 про сплату ФОП ОСОБА_13 коштів у сумі 5 000 грн із призначенням платежу «сплата за мовні курси».

Окрім цього, позивачем долучено до матеріалів справи ряд проїзних документів та посадкових документів ОСОБА_5 (а.с. 119–133, т. 1), а також відомості щодо бронювання житла вартістю 54,20 євро, отримані з електронної пошти (а.с. 134–139, с. 1). Підтвердження від готелю також надано у вигляді електронного листування без належного перекладу.

Щодо заявлених позивачем витрат на фінансове забезпечення перебування дитини в Словацькій Республіці судом встановлено, що на підтвердження таких витрат позивачем надано інформацію із вебсайту щодо необхідності фінансового забезпечення проживання іноземця, а також відомості з АТ КБ «ПриватБанк» від 15.08.2025 про наявність коштів у розмірі 3 382,19 євро. При цьому переклад відповідного документа про наявність коштів на рахунку надано без його належного перекладу.

Разом із тим сам факт наявності на банківському рахунку відповідної суми коштів не свідчить про те, що ці кошти були фактично витрачені на дитину, а тим більше не підтверджує понесення позивачем витрат у відповідному розмірі. Наявність фінансового забезпечення для перебування іноземця на території іншої держави за своєю правовою та економічною природою не є тотожною фактичному понесенню витрат на дитину.

Щодо витрат на навчання та проживання у розмірі 62 300,67 грн позивачем надано договір про проживання у гуртожитку № 563/2025 та документ про сплату 480 євро (23 290,75 грн), а також рішення про прийняття ОСОБА_5 на навчання в Університеті Святого Кирила та Мефодія, документ навчального закладу та інформацію про SWIFT-переказ від 20.10.2025 на суму 39 009,92 грн. Зазначені документи, складені іноземною мовою, належного перекладу українською мовою не містять.

Оцінюючи зазначені докази, суд виходить із того, що для стягнення додаткових витрат на дитину необхідним є доведення не лише факту здійснення платежу, а й їх необхідності, безпосереднього зв`язку з потребами дитини та належності таких витрат до додаткових витрат, які підлягають розподілу між батьками.

Надані позивачем документи у своїй сукупності не дають можливості достовірно встановити зазначені обставини щодо заявлених витрат у повному обсязі. Частина платежів не підтверджена договорами або документами, з яких можливо встановити їх призначення; окремі документи не містять належного перекладу; наявність коштів на банківському рахунку не підтверджує фактичного понесення витрат; документи щодо навчання, проживання, проїзду та вступу не свідчать самі по собі про наявність особливих обставин, які зумовлюють виникнення додаткових витрат на дитину.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що заявлені до стягнення витрати, пов`язані зі вступом, проживанням та навчанням у загальному розмірі 374 264,29 грн за своїм характером є додатковими витратами на дитину, необхідними та обґрунтованими, а тому підстави для покладення їх на відповідача відсутні.

Таким чином, позовні вимоги необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача додаткові витрати на дитину в розмірі 110 287,98 грн.

Крім цього, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1107,87 грн., судовий збір в іншій частині, у зв`язку зі звільненням позивача від сплати такого, необхідно компенсувати за рахунок держави.

Керуючись статтями 2, 81, 263 – 265 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) додаткові витрати на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 110287 (сто десять тисяч двісті вісімдесят сім) гривень 98 (дев`яносто вісім) копійок.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий у розмірі 1107 (одна тисяча сто сім) гривень 87 (вісімдесят сім) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.09.2026.

Головуючий Назарій ДУЛЕБКО