Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №308/11355/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11355/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участі секретаря судового засідання Малиновська І.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №7943759 про надання споживчого кредиту від 31.05.2024 року станом на 14.07.2026 року у розмірі 89 100,00 грн, яка складається з: 27 000,00 грн – заборгованість за кредитом; 48 600,00 грн – заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору; 13 500,00 грн – заборгованість за штрафом; 0,00 грн – заборгованість за комісією, а також просить стягнути судові витрати у розмірі 2 662,40 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до укладеного Договору №7943759 про надання споживчого кредиту від 31.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 відповідач отримав кредит у розмірі 22 000,00 грн строком на 360 днів шляхом переказу коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,50 % від суми кредиту за кожен день користування.

31.05.2024 року між відповідачем та первісним кредитором укладено Додатковий договір до Кредитного договору, відповідно до умов якого суму кредиту збільшено на 5 000,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 27 000,00 грн.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора та підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що відповідач зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, пройшов ідентифікацію та верифікацію, зазначив свої персональні дані, номер мобільного телефону та реквізити платіжної картки, ознайомився з умовами надання кредиту, Кредитним договором та Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», після чого здійснив акцептування Кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Кредитний договір №7943759 підписано відповідачем 31.05.2024 року о 03:05:04 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, надісланого на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем.

На виконання умов Кредитного договору 31.05.2024 року первісним кредитором перераховано відповідачу кредитні кошти у розмірі 22 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Додатковий договір від 31.05.2024 року також підписано відповідачем шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, після чого на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано додаткові кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн.

Таким чином, загальна сума наданих ОСОБА_1 кредитних коштів становила 27 000,00 грн.

Відповідач взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, своєчасно кредит та нараховані проценти не повернув.

Позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Кредитним договором первісним кредитором нараховано штраф у розмірі 13 500,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим первісним кредитором, загальна заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 89 100,00 грн, яка складається з: 27 000,00 грн – заборгованість за кредитом; 48 600,00 грн – заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору; 13 500,00 грн – заборгованість за штрафом.

24.12.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу №24.12/24-Ф від 24.12.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №7943759 про надання споживчого кредиту від 31.05.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 24.12.2024 року до Договору факторингу №24.12/24-Ф від 24.12.2024 року до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором у загальному розмірі 89 100,00 грн.

Представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі за наявними у матеріалах справи документами, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Причин неявки суду не повідомив, У матеріалах справи наявні заяви від 19.08.2026 та 20.08.2026 р.р. про відкладення розгляду справи та надання часу для подання відзиву на позовну заяву, відзиву на позовну заяву не надав.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення судового рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оцінюючи питання можливості розгляду справи за відсутності відповідача або його представника, які неодноразово не з`являлись на розгляд справи, суд враховує також наступне.

З матеріалів справи вбачається, що судові засідання у справі відкладалися неодноразово, у зв`язку із задоволенням клопотань відповідача про відкладення розгляду справи.

Своїм процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, також суду не подано будь-яких інших доказів, які доводять об`єктивну неможливість відповідача прибути у судове засідання, прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв`язку, а також неможливість забезпечить участь у судовому засіданні уповноваженого представника, зокрема представника який вже представляв його інтереси у даній справі під час ознайомлення з її матеріалами.

Таким чином, неможливості прибути в судове засідання відповідачем належними доказами не доведено.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні відповідача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка (в даному випадку неодноразова) учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, а також його обізнаність про перебування даної справи на судовому розгляді, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Вимогами частини другої статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.08.2026 року відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №7943759 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 22 000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,50 % від суми кредиту за кожен день користування.

31.05.2024 року сторонами укладено Додатковий договір до Кредитного договору, відповідно до якого суму кредиту збільшено на 5 000,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума наданого відповідачу кредиту становила 27 000,00 грн.

Кредитний договір, Додатковий договір, відповідні додатки та паспорт споживчого кредиту укладені в електронній формі та підписані відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов укладених договорів 31.05.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти у розмірі 22 000,00 грн та додатково 5 000,00 грн, що підтверджується наданими до матеріалів справи довідками (витягами) надавача платіжних послуг про переказ коштів.

Відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав.

24.12.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу №24.12/24-Ф, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №7943759 про надання споживчого кредиту від 31.05.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 24.12.2024 року до Договору факторингу №24.12/24-Ф заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 89 100,00 грн, яка складається з: 27 000,00 грн – заборгованість за кредитом; 48 600,00 грн – заборгованість за нарахованими процентами; 13 500,00 грн – заборгованість за штрафом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як встановлено судом, Договір №7943759 про надання споживчого кредиту від 31.05.2024 року та Додатковий договір до нього були укладені сторонами в електронній формі та підписані ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19 та від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, відповідно до яких договір, укладений в електронній формі та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, має силу договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтями 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується Договором №7943759 про надання споживчого кредиту від 31.05.2024 року, Додатковим договором від 31.05.2024 року та довідками (витягами) надавача платіжних послуг про переказ 31.05.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 22 000,00 грн та 5 000,00 грн відповідно.

Таким чином, первісним кредитором свої зобов`язання за Кредитним договором виконано та надано відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 27 000,00 грн.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Умовами Кредитного договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 1,50 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Строк надання кредиту відповідно до Кредитного договору становить 360 днів.

Судом встановлено, що за користування кредитними коштами первісним кредитором нараховано проценти у розмірі 48 600,00 грн.

22.11.2023 року прийнято Закон України №3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 року.

Відповідно до пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України №3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5 відсотка; протягом наступних 120 днів – 1,5 відсотка.

Оскільки Кредитний договір укладено 31.05.2024 року, визначена сторонами процентна ставка у розмірі 1,50 % за кожен день користування кредитом не перевищувала максимального розміру денної процентної ставки, встановленого законодавством на момент укладення договору.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 27 000,00 грн та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 48 600,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу у розмірі 13 500,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит та обмеження щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за порушення споживачем зобов`язань за таким договором.

При цьому сам по собі розрахунок заборгованості, складений кредитором, не є безумовною підставою для стягнення заявленої суми штрафу, а позивач відповідно до статей 12, 81 ЦПК України зобов`язаний довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема наявність передбачених договором підстав для застосування відповідної міри відповідальності та правильність її обчислення.

Дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами обґрунтованість нарахування відповідачу штрафу саме у заявленому до стягнення розмірі 13 500,00 грн.

Саме посилання позивача на те, що сума штрафу не перевищує встановленого законом граничного розміру, не звільняє його від обов`язку доведення підстав та порядку нарахування такого штрафу відповідно до конкретних умов укладеного сторонами Кредитного договору.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 13 500,00 грн штрафу, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті є договірною передачею зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 24.12.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено Договір факторингу №24.12/24-Ф, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №7943759 про надання споживчого кредиту від 31.05.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

Згідно з Витягом з Реєстру боржників від 24.12.2024 року до Договору факторингу №24.12/24-Ф до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .

Отже, ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуло права первісного кредитора за Договором №7943759 про надання споживчого кредиту від 31.05.2024 року в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Судом встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Доказів повернення кредитних коштів, сплати нарахованих процентів чи інших доказів, які б спростовували заборгованість у цій частині, відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованості за Договором №7943759 про надання споживчого кредиту від 31.05.2024 року у загальному розмірі 75 600,00 грн, яка складається з: 27 000,00 грн – заборгованість за кредитом та 48 600,00 грн – заборгованість за нарахованими процентами.

У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 13 500,00 грн слід відмовити.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами регламентовано статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та адвокатом Руденком Костянтином Васильовичем укладено Договір №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг №154 від 13.07.2026 року, Витяг з Реєстру №1 до акта приймання-передачі №154 від 13.07.2026 року та платіжну інструкцію про сплату витрат на правничу допомогу.

Відповідно до наданих доказів розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у цій справі становить 10 000,00 грн.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, обсяг матеріалів справи, складність, обсяг та характер наданої правничої допомоги, а також надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 8 484,85 грн.

Крім того, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме у розмірі 75 600,00 грн із заявлених 89 100,00 грн, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 259,01 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (ЄДРПОУ: 41915308, 03124, м. Київ, бульвар Василя Гавела, буд. 4) заборгованість за Договором №7943759 про надання споживчого кредиту від 31.05.2024 року у розмірі 75600,00 (сімдесят п`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, яка складається з: 27000,00 (двадцять сім тисяч) гривень 00 копійок – заборгованість за кредитом; 48600,00 (сорок вісім тисяч шістсот) гривень 00 копійок – заборгованість за нарахованими процентами відповідно до Кредитного договору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (ЄДРПОУ: 41915308, 03124, м. Київ, бульвар Василя Гавела, буд. 4) судовий збір у розмірі 2 259,01 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 484,85 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області В.І. Бедьо