Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №308/11961/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11961/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Романенка Михайла Едуардовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 207714 від 30.09.2021 року в загальному розмірі 16 860,00 грн, з яких: 3 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1 080,00 грн – заборгованість за процентами; 450,00 грн – заборгованість за комісіями та 12 330,00 грн – заборгованість за пенею.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 207714.

Кредитний договір було укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем під час оформлення кредиту.

Позивач зазначає, що перед укладенням кредитного договору відповідач за допомогою інформаційно-комунікаційної системи первісного кредитора надав свої персональні та контактні дані, зазначив реквізити банківської платіжної картки, ознайомився з умовами кредитування та підтвердив прийняття запропонованих умов шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 3 000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити передбачені договором платежі в порядку і строки, визначені кредитним договором.

На виконання умов кредитного договору первісний кредитор перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , зазначений ним під час оформлення кредиту.

Отже, первісний кредитор належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором.

Водночас відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати передбачених кредитним договором платежів належним чином не виконав, унаслідок чого, згідно з наданим позивачем розрахунком, утворилася заборгованість у загальному розмірі 16 860,00 грн, з яких: 3 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1 080,00 грн – заборгованість за процентами; 450,00 грн – заборгованість за комісіями та 12 330,00 грн – заборгованість за пенею.

14.09.2023 року первісний кредитор змінив найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

19.04.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 568/ФК-24, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному реєстрі прав вимог.

На виконання умов договору факторингу сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі реєстру прав вимог, згідно з яким до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 207714 від 30.09.2021 року.

У витягу з реєстру прав вимог зазначено відомості, які дають можливість ідентифікувати відповідача, кредитний договір та передане позивачеві право грошової вимоги.

Факт виконання ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» обов`язку щодо сплати фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією, долученою до матеріалів справи.

Таким чином, позивач вважає, що з 19.04.2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є належним кредитором за кредитним договором № 207714 від 30.09.2021 року та має право вимагати від відповідача погашення заявленої заборгованості.

Представник позивача Романенко М.Е. у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторноне з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом напрвлення йому судової повістки, яка була надіслана рекомендованим поштовим відправленням № R067270008000 на адресу реєстрації громадянина. Проте поштове відправлення було повернуто з відміткою AT «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та доказів погашення заборгованості не подав.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 року вказану справу передано на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у взаємному зв`язку, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 207714, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та інші передбачені договором платежі на умовах і в строки, визначені кредитним договором.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Перед укладенням кредитного договору відповідач за допомогою інформаційно-комунікаційної системи первісного кредитора надав свої персональні та контактні дані, зазначив реквізити банківської платіжної картки, ознайомився з умовами кредитування та підтвердив свою згоду з ними шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Наведені обставини підтверджуються індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 207714 від 30.09.2021 року, довідкою про ідентифікацію клієнта та іншими доказами, долученими до матеріалів справи.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав та перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , зазначений ним під час оформлення кредиту.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами видачі коштів за кредитним договором № 207714 від 30.09.2021 року.

Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту і сплати передбачених кредитним договором платежів належним чином не виконав.

14.09.2023 року найменування первісного кредитора змінено з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

19.04.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 568/ФК-24, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному реєстрі прав вимог.

На виконання умов договору факторингу сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі реєстру прав вимог.

Згідно з витягом із реєстру прав вимог до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 207714 від 30.09.2021 року.

Факт виконання ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» обов`язку щодо сплати фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією, долученою до матеріалів справи.

Відповідно до наданого позивачем детального розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором № 207714 від 30.09.2021 року становить 16 860,00 грн, з яких: 3 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1 080,00 грн – заборгованість за процентами; 450,00 грн – заборгованість за комісіями та 12 330,00 грн – заборгованість за пенею.

Доказів повного або часткового погашення заборгованості за кредитним договором відповідач суду не надав.

Оцінка суду.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Специфіка спірних правовідносин свідчить про те, що для правильного вирішення спору необхідно встановити:

1.чи було укладено кредитний договір із відповідачем;

2.чи були надані відповідачу кредитні кошти;

3.чи перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги за спірним кредитним договором;

4.чи наявні підстави для стягнення заявленої заборгованості та в якому розмірі.

Відповідаючи на вказані питання, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Особливості укладення договорів в електронній формі визначаються Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви про прийняття пропозиції в електронній формі або вчинення дій, які вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин повинен бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що кредитний договір № 207714 від 30.09.2021 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 був укладений у належній письмовій електронній формі.

Такий висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 16.12.2020 року у справі № 561/77/19 та від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19.

Матеріалами справи підтверджується, що саме відповідач ініціював отримання кредиту, надав необхідні персональні та платіжні дані, ознайомився з умовами кредитування та підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн підтверджується доказами перерахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , які суд оцінює у сукупності з іншими матеріалами справи.

Доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору або отримання кредитних коштів, відповідач суду не надав.

Доказів належного виконання зобов`язань та повного або часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 207714 від 30.09.2021 року відповідач суду не надав.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

19.04.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 568/ФК-24.

Відповідно до умов договору факторингу ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі прав вимог, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло такі права вимоги та зобов`язалося сплатити клієнту передбачене договором фінансування.

На виконання умов договору факторингу сторонами підписано Акт приймання-передачі реєстру прав вимог та сформовано реєстр прав вимог, згідно з якими до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 207714 від 30.09.2021 року.

У витягу з реєстру прав вимог зазначені відомості, які дають можливість ідентифікувати відповідача, кредитний договір та передане позивачеві право грошової вимоги.

Факт виконання ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» обов`язку щодо сплати фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією, долученою до матеріалів справи.

Відповідно до статті 1077 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договору факторингу, за договором факторингу одна сторона – фактор – передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони – клієнта – за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи – боржника.

За змістом статті 1082 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови одержання повідомлення про відступлення права грошової вимоги.

Разом із тим неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє зобов`язання та не звільняє боржника від обов`язку погасити заборгованість. У такому випадку боржник має право виконати зобов`язання первісному кредитору, а таке виконання вважатиметься належним.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості ні первісному кредитору, ні ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджено належний перехід до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 207714 від 30.09.2021 року.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобов`язанні визначено строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві отримані грошові кошти в строк та в порядку, встановлених договором.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 207714 від 30.09.2021 року становить 16 860,00 грн, з яких: 3 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1 080,00 грн – заборгованість за процентами; 450,00 грн – заборгованість за комісіями та 12 330,00 грн – заборгованість за пенею.

Заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3 000,00 грн підтверджується кредитним договором, доказами перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача та детальним розрахунком заборгованості.

Розмір, порядок нарахування та строки сплати процентів за користування кредитними коштами визначені погодженими сторонами умовами кредитного договору № 207714 від 30.09.2021 року.

Із детального розрахунку заборгованості вбачається розмір заборгованості за процентами, який становить 1 080,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості та зіставивши його з умовами кредитного договору, суд установив, що заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3 000,00 грн та за процентами в розмірі 1 080,00 грн підтверджена матеріалами справи.

Щодо заявленої до стягнення заборгованості за комісіями в розмірі 450,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

За змістом статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

При цьому кредитодавець не вправі встановлювати плату за дії, які він здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь кредитодавця, чи за дії щодо встановлення, зміни або припинення правовідносин.

Разом із тим із наданих позивачем доказів не вбачається, за надання яких саме додаткових чи супутніх послуг відповідачу нараховано комісію в розмірі 450,00 грн, а також не надано належних доказів фактичного надання відповідачу відповідних послуг, за які встановлена така плата.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за комісіями в розмірі 450,00 грн.

Щодо заявленої до стягнення пені в розмірі 12 330,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом із тим Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено також, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З матеріалів справи вбачається, що заявлена позивачем до стягнення сума в розмірі 12 330,00 грн визначена саме як пеня, тобто є видом неустойки, нарахованої у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором.

Таким чином, з огляду на положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України правові підстави для стягнення з відповідача пені в розмірі 12 330,00 грн відсутні.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 12 330,00 грн задоволенню не підлягають.

Отже, з заявленої позивачем заборгованості в загальному розмірі 16 860,00 грн належними та допустимими доказами підтверджено та підлягає стягненню з відповідача заборгованість у загальному розмірі 4 080,00 грн, з яких: 3 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 1 080,00 грн – заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 450,00 грн заборгованості за комісіями та 12 330,00 грн пені слід відмовити.

Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору, перерахування відповідачу кредитних коштів, погодження розміру та порядку нарахування процентів, невиконання відповідачем договірних зобов`язань та належного переходу до позивача права грошової вимоги.

Доказів, які б спростовували факт отримання кредитних коштів, підтверджували повне або часткове виконання зобов`язань чи свідчили про неправильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості в частині тіла кредиту та процентів, відповідач суду не надав.

Контррозрахунку заборгованості відповідачем не подано.

Сам по собі факт неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених вимог, однак надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 000,00 грн та за процентами в розмірі 1 080,00 грн.

Установлені судом обставини свідчать про те, що відповідач, отримавши кредитні кошти, взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав, кредит не повернув та проценти за користування ним не сплатив.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 207714 від 30.09.2021 року в загальному розмірі 4 080,00 грн, з яких: 3 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту та 1 080,00 грн – заборгованість за процентами.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, неналежне виконання ним договірних зобов`язань та належний перехід до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги за кредитним договором № 207714 від 30.09.2021 року, однак правові підстави для стягнення заявленої заборгованості за комісіями в розмірі 450,00 грн та пені в розмірі 12 330,00 грн відсутні.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 080,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, долученою до матеріалів справи.

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлена позивачем сума заборгованості становить 16 860,00 грн, тоді як суд дійшов висновку про стягнення 4 080,00 грн, що становить 24,20 % від заявлених позовних вимог.

Таким чином, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 644,31 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Частиною третьою статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги, додаткову угоду до нього, акт про надання правничої допомоги, детальний опис щодо надання правничої допомоги та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

З наданих доказів убачається, що адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем позивачеві надано професійну правничу допомогу у цій справі.

Вартість наданої професійної правничої допомоги становить 6 000,00 грн.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи вони лише підлягають сплаті.

Клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не подавалося, доказів неспівмірності таких витрат суду не надано.

Разом із тим відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог у розмірі 24,20 % від заявленої суми, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 451,25 грн.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, підтверджених доказами, дослідженими судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10–13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 247, 258–259, 263–265, 274, 280–284 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054–1056-1, 1077, 1082 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про споживче кредитування», суд, –

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача Романенка Михайла Едуардовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за кредитним договором № 207714 від 30.09.2021 року в загальному розмірі 4 080 (чотири тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких: 3 000,00 (три тисячі) гривень 00 копійок – заборгованість за тілом кредиту та 1 080,00 (одна тисяча вісімдесят) гривень 00 копійок – заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) судовий збір у розмірі 644,31 (шістсот сорок чотири) гривні 31 копійка та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 451,25 (одна тисяча чотириста п`ятдесят одна) гривня 25 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.